Какой провод использовать для проводки в частном доме?

Для домашней проводки рекомендовано выбирать электрокабель с тремя жилами. Если отсутствует заземление, нужно выбрать проводник с тремя жилами и заизолировать его. В жилых помещениях используются только провода из меди, изделия из алюминия запрещены действующими правилами безопасности. При выборе учитывается диаметр.

Какое сечение провода выбрать для дома?

В соответствии с современными стандартами, прокладка проводки в домах и квартирах допускается медными (алюминиевые запрещены) проводами сечением от 1,5 мм² до 6 мм², при этом на силовые розетки (те, что питают мощные электроприборы необходимо сечение провода 4 или 6 мм²), а на освещение допускается сечение в 0,5 мм².

Как расположить проводку в доме?

Вертикальные линии должны располагаться на расстоянии не ближе 10 см от дверных и оконных проемов, углов. Розетки должны располагаться на расстоянии от 80 до 100 см от пола согласно п. 6.6.30 ПУЭ, в некоторых ситуациях эта величина может изменяться до 150 см.

Електропроводка в приватному будинку своїми руками

Статистика невблаганна – близько двох третин усіх пожеж в котеджах відбувається із-за проблем у внутрішньобудинкової електричної мережі. Увагу електропроводки в приватному будинку треба приділяти підвищену. Вона повинна бути завжди справною і спочатку правильно спроектованої. Монтаж її цілком можна виконати самому. Головне грамотно спланувати розводку проводів ще на стадії проектування будинку і змонтувати їх до початку внутрішнього оздоблення кімнат.

Зміст

1. Монтаж електропроводки своїми руками
2. Покрокова інструкція
   • 2.1 Розмітка схеми
   • 2.2 Роботи зі стінами
     • 2.2.1 Відкрита електропроводка
     • 2.2.2 Закрита розводка
   • 2.3 Підготовка проводів
     • 2.3.1 Види
     • 2.3.2 Які вибирати
     • 2.3.3 Ввідний кабель
   • 2.4 Заземлення
     • 2.4.1 Як зробити в приватному будинку
   • 2.5 Система захисного відключення
   • 2.6 Розподільні коробки
   • 2.7 Монтаж і коммутаци
   • 2.8 Підключення
   • 2.9 Розподільний щит
3. Перевірка та введення в експлуатацію
4. Висновок

Монтаж електропроводки своїми руками

Прокладку електричних проводів прийнято починати відразу після зведення стін і даху. Для цього можна викликати електрика або все зробити самостійно. Якщо поняття «електрика» не є чимось страшним і незрозумілим, то другий варіант дозволить трохи заощадити на будівництві свого будинку. Треба лише володіти елементарними навичками поводження з перфоратором, пасатижами і викруткою, а також не забувати про належних заходів безпеки.

Типова схема проводки для приватного будинку

Однак якщо є сумніви у власній компетенції в даному питанні, то монтаж домашньої електричної проводки краще довірити професіоналові. Ціна помилки тут дуже висока, що виникла від короткого замикання пожежа в змозі знищити весь котедж. Прокладати електропроводку своїми руками слід тільки за чіткої впевненості у власних силах і знаннях. При цьому всі схеми розводки і вибрані проводу повинні відповідати нормам і правилам електромонтажу.

Покрокова інструкція

Загальний порядок монтажу електропроводки в будинку передбачає:

• створення плану укладання проводів і розташування в кімнатах електроустановочних виробів;
• прокладання електропроводів в стінах і перекриттях чи на них;
• встановлення щита, розподільних коробок і розеток з вимикачами;
• комутацію всього цього в єдину внутрішньобудинкову електромережу;
• перевірку працездатності створеної системи і введення її в експлуатацію.

Критично складного тут нічого немає. Головне-вибрати правильні дроти, щоб вони без проблем витримували навантаження, не забути встановити пристрої захисту і все уважно поєднати в єдине ціле.

Розмітка схеми

Перш ніж починати прокладати електропроводи, необхідно зробити розмітку їх розведення на стінах. Це потрібно для точного розуміння обсягу монтажних робіт. Плюс відразу буде видно “вузькі” місця перетину електропроводки та інших інженерних систем. Наприклад, якщо поряд з кабелем виявляється водопровідна труба, щось треба змістити в бік. Допускати зіткнення, нехай навіть потенційного в майбутньому, води і електрики не можна ніяк.

Роблячи розмітку для електропроводки, потрібно враховувати наявність обігрівальних приладів, висоту стелі, розташування вікон або дверей

За негласними правилами при розмітці електричної проводки всі лінії робляться строго вертикальними або горизонтальними. Це знижує ризик пошкодження електропроводів при подальшій обробці і полегшує їх пошук потім при ремонті.

Роботи зі стінами

Після виконання розмітки можна приступати до свердлильно-долбежным робіт. Але спочатку слід визначитися – електропроводка прокладатися буде відкритим або закритим способом. У першому випадку не потрібно руйнувати стіни, але дроти доведеться якось закривати декором. А в другому вони будуть повністю втоплені в товщі перекриттів і перегородок, однак посверлить і подовбити перфоратором доведеться чимало.

Відкрита електропроводка

При відкритій прокладці електричні дроти укладаються в трубках, спеціальних плінтусах і кабель-каналах. Виконуються вони з вогнетривких та самозатухаючих пластмас. Якщо приватний будинок зроблений з бруса або колоди, то доведеться вибрати саме цей варіант. Монтувати дроти всередині дерева не можна.

Варіанти прокладки відкритої електропроводки

Закрита розводка

Закрита проводка передбачає прокладення кабелів прихованим способом в порожнинах всередині стін і перекриттів. Для створення таких заглиблень в цеглі або бетоні доведеться попрацювати перфоратором і болгаркою. Бруду буде багато. Але зате потім все дроту опиняться під шаром штукатурки, що дозволить зробити інтер’єр більш естетичним.

Схему закритої електропроводки потрібно проектувати ще на ранніх стадіях ремонту

Підготовка проводів

Електричні дроти вибираються виходячи із споживаної потужності електроприладів на конкретній лінії від щита. Зазвичай всі споживачі електроенергії в котеджі розбиваються на групи приблизно з однаковим навантаженням, щоб перетин всіх кабелів по приватному будинку було єдиним.

Види

За матеріалом виготовлення жив проводи бувають:

Перші дешевше, але жорсткі. Мідні згинати і укладати в штроби, труби і канали набагато простіше. За виконання вони можуть бути в одну жилу або багатожильними. Собі в приватний котедж рекомендується брати двох – і трьохжильні проводу (перші для освітлення, другі для розеток із заземленням).

Види проводів для різних схем

Які вибирати

На ринку зараз можна придбати найрізноманітніші дроти. Але для самостійного монтажу електропроводки варто вибрати варіант з подвійною ізоляцією ВВГ або ПВГ з додатковою маркуванням «нг» (не підтримує горіння). Це найбільш доступні за ціною і оптимально підходять для укладання в будівлях силові дроти. Вони в магазинах є у всіх перерізах. Необхідні для котеджу кабелі з жилами в 2.5, 4 та 6 кв. мм знайти нескладно.

Ввідний кабель

Самим товстим дротом в електропроводці приватного будинку буде вступної, на який лягає загальна навантаження. Від стовпа до електричного щитка електрики з електропостачальної компанії зараз зазвичай прокидывают самонесучі ізольовані дроти (СІП). Цей кабель вони монтують самі, а далі по придомовому ділянці і котеджу провести вступну лінію доведеться самому.

Якщо щит стоїть на вулиці, то будинок від нього доведеться прокидывать провід в 10-16 кв. мм. Однак якщо в планах ставити електрокотел або потужну припливно-витяжну вентиляцію або кілька кондиціонерів, перетин потрібно збільшити до 16-25 кв. мм в залежності від загальної потужності всього цього електрообладнання.

Заземлення

Для підвищення безпеки схема електропроводки в котеджі повинна бути виконана із захисним заземленням. Його завдання – убезпечити людей в житло від ураження електричним струмом. Підключення всієї побутової техніки в будинку до розеток з виведенням на «землю» зараз є нормою.

Як зробити заземлюючий контур в приватному будинку

Крім проводів заземлюючий контур включає в себе ПЗВ (пристрій захисного відключення) і відведення на грунт. Перший встановлюють безпосередньо в електрощиті, а другий зазвичай виконують у вигляді куточків, забитих в землю.

Заземлювальний пристрій і його проводка в цілому повинні відповідати вимогам ПУЕ. Це перевіряють співробітники постачальної організації при введенні домовик електросистеми в експлуатацію. Якщо заземлення буде виконано з порушеннями, то у підключенні котеджу до мережі вони просто відмовлять.

Як зробити заземлення в приватному будинку

Система захисного відключення та автоматичний вимикач

Ще один захисний елемент у схемі проводки будинку – це автоматичний вимикач (дифавтомат, АВДТ). Не можна його плутати з ПЗВ (диференціальним вимикачем). У них розрізняється призначення і принцип спрацювання. А от зовні вони дуже схожі.

УЗО відключає лінію виключно при виникненні струму витоку. Дифавтомат дорожче і складніше у виконанні всередині. Він спрацьовує також при перевантаженнях в електромережі і коротких замиканнях. Тобто другий апарат спочатку включає в себе перший. При цьому в більшості випадків для малоповерхового житла цілком вистачає простого УЗО.

Розподільні коробки

Для спрощення монтажу проводки в будинку використовуються розподільні коробки. У них виробляється з’єднання проводів, підведених з різних сторін. Ці монтажні распредкоробки надійно ізолюють місця смичок електричних жив і в разі їх перегріву попереджають поширення вогню.

Монтаж і комутація кабелів і конструкцій

Комутація проводів між собою і з розетками та вимикачами проводиться за допомогою:

Найбільш надійною є пайка. Однак це і найбільш складний спосіб. Скрутку жив дозволено застосовувати, тільки якщо вони з однакових металів. Скручувати алюміній і мідь не можна. Подібне з’єднання при подачі струму перегріється і розплавиться. Найчастіше електропроводка в будинку зараз збирається з використанням різних клем. Вони надійні і сильно спрощують електромонтаж.

Способи з’єднання проводів

Підключення розеток, освітлювальних приладів

При підключенні освітлювальних приладів і розеток найважливіше – це не сплутати жили. Фаза до фази, нуль до нуля, а земля до землі. Інші варіанти тут виключені. І перш ніж підключати будинок до мережі і подавати споживачам усередині електроенергію, не завадить мегаомметром перевірити опір ізоляції кожної лінії окремо.

Схема підключення розеток й освітлювальних приладів

Розподільчий щит

Самим складним і важливим елементом в системі електропостачання котеджу є розподільний щит. Його монтаж краще всього довірити професіоналу. У ньому сходяться всі струми і напруги з будівлі. Найменша помилка у його складанні неминуче призведе до проблем.

Схема підключення приладів до розподільного щита

Перевірка та введення в експлуатацію

Перевірку всієї системи постачання будинку електроенергією також варто доручити фахівцеві. Все одно потім доведеться запрошувати експертів з електролабораторії. Без їх акта домова електропроводка введена в експлуатацію все одно не буде. А якщо вони виявлять проблеми, то потім їх доводиться викликати повторно.

Висновок

Виконати розводку побутової електропроводки, як і ту ж вентиляцію приватному будинку, самостійно описано вище не складно. Основний момент тут – це підготовка проекту зі всіма розрахунками потужностей і перерізами жил, а також складання розподільного щитка. А дроти прокласти по котеджу і з’єднати їх з розетками під силу навіть початківцю електрику-монтажникові.

Дивіться також відео як зробити електропроводку своїми руками:

Электропроводка в частном доме пошаговая схема

Самостоятельная прокладка новой электропроводки требует грамотного подхода и аккуратности. Перед началом непосредственного монтажа чертится схема электропроводки. В частном доме это особенно актуально, так как ошибки при прокладке способны привести к пожароопасной ситуации. Нарисованная схема электроснабжения поможет быстро и точно устранить возникшие в будущем повреждения или провести модернизацию домашней сети.

Требования к проводке в частном доме

Электропроводка выполняется в виде объединения проводов и кабелей, а также их креплений и сопутствующих защитных элементов. Монтаж её допускается выполнять как открытого, так и закрытого типа. Открытого типа проводка прокладывается по поверхности стен, потолков или пола с использованием: тросов, роликов, рукавов. Скрытая электропроводка укладывается в середине различных элементов дома: под полом, в стенах, подвесных потолках или в других монолитных объектах.

Монтаж электропроводки в частном доме своими руками выполняется совсем несложно, если существует чёткая принципиальная схема. При этом все работы проходят намного быстрее и вероятность допуска ошибок меньше. Перед тем как приступить к планированию и составлению схемы, необходимо знать, какие требования предъявляются к монтажу.

Перечень требований устанавливается специальными правилами ПЭУ (правила эксплуатирования электроустановок), которые обязательны для исполнения. Вот основной список:

• электропроводка на объекте выполняется из проводников с изоляцией, препятствующей горению;
• монтаж проводов происходит в трубах, металлических рукавах, пластиковых коробах, гофрированных трубках;
• при использовании металлических каналов, создаётся надёжное их соединение друг с другом;
• металлические части, участвующие в монтаже, следует непременно заземлить для защиты от изоляционного пробоя;
• соединения и ответвления проводов выполняются в специально подготовленных местах с простым доступом для ревизии;
• все соединения проводников происходят при помощи обжимного инструмента, паяльных работ, а также прижимов с использованием винтов или болтов;
• места соединения и ответвления проводов не должны подвергаться механическому воздействию, вызывающему порыв или излом;
• части электропроводки, содержащие металл, защищаются от различных факторов среды;
• цветовое сочетание жил кабеля должно совпадать для однотипных жил;
• номинальная мощность провода и электрической фурнитуры не должна быть менее 15% от максимальной нагрузки подключённых к нему потребителей;
• кабель прокладывается с соблюдением вертикали и горизонтали без изгибов.

Этапы выполнения электропроводки

Соблюдение всех требований обеспечит правильность выполненной электропроводки в доме своими руками. Пошаговую схему составления плана можно представить в виде таких операций:

• выбор материала и его количество;
• чертёж схемы монтажа;
• прокладка и установка всех частей электропроводки;
• проверка работоспособности.

Самостоятельно выполнить пункты несложно. Но перед тем как правильно провести проводку в доме, понадобится выполнить подготовительный этап. Он включает в себя определение мест, в которых будут расположены точки подключения электроприборов и светильников, их количество.

Выбор материалов и способ монтажа

Энергоснабжающая компания подаёт электроэнергию по проложенным линиям с использованием столбов и опор или по силовому кабелю, зарытому в земле. От общей линии происходит ответвление кабеля на электрощит, расположенный на территории частного владения. Ответвление выполняется двухпроводным или трёхпроводным проводом. Соответственно, используется линия двухфазная или трёхфазная. Чаще отводится кабель, содержащий фазу и ноль. На конце этой линии устанавливается электросчётчик. Важно знать, что линия до счётчика полностью принадлежит энергоснабжающей компании, и выполнять какие-либо операции с ней запрещено.

Дальнейшая прокладка линии выполняется уже силами хозяина домовладения самостоятельно или электриком. Сама линия может быть проложена открытым или скрытым видом.

Проводка открытого типа выполняется по поверхности в видимом виде, что одновременно является как недостатком, так и преимуществом. Достоинство в простоте прокладки, свободном доступе к любой части электросети, а недостаток — плохая защищённость от механических повреждений. Кабель, прокладываясь по поверхности, крепится через изоляторы, напоминающие собой грибок. При этом конструкция розеток, выключателей, распределительных коробов используется накладного вида. Для защиты от повреждений и обеспечения электробезопасности применяются пластиковые короба. Они образовывают канал, в который и укладывается кабель.

Скрытая проводка располагается в выполненных, а после прокладки кабеля заштукатуренных, штробах. Спрятана в напольной стяжке или за фальшь панелями. Электрофурнитура используется внутреннего исполнения. Сам провод, если не прокладывается в бетонной или кирпичной стене, укладывается в металлорукаве. Недостаток в том, что при повреждении провода придётся извлекать его из монолитных конструкций. Возможно, использовать и комбинированный метод, одни участки делая скрытыми, а другие наружными. Обязательными частями электропроводки в доме будет:

1. Электрический щиток.
2. Автоматический выключатель.
3. Точка подключения электроприбора.
4. Выключатель.
5. Распределительная коробка.
6. Кабель.

Электрический щиток устанавливается такого размера, чтоб в него поместились все вводные элементы. Автоматический выключатель предназначен для быстрого разрыва провода при возникновении аварийной ситуации на линии. Основная его характеристика — значение номинального тока. На сколько ампер понадобится автомат в доме, вычисляется путём суммирования мощности всей планируемой нагрузки, которая может быть включена одновременно в цепь.

При подборе автомата учитывается не только мощность подключаемых приборов, но и качество, а также сечение проложенной электропроводки. Несоответствие сечения кабеля, который будет использоваться для разводки электричества, может привести к его перегреву, в результате чего произойдёт короткое замыкание и пожар.

Сечение провода характеризуется величиной тока, которую он пропускает через себя без ухудшения своих электрофизических свойств. Например, медный провод сечением 1,5 мм/2 выдерживает продолжительную токовую нагрузку в 19 ампер. Поэтому применять автомат на 20 A при таком сечении нельзя, понадобится на 16А.

Распределительная коробка имеет вид пластикового контейнера с крышкой, по бокам которой выполнены отверстия для ввода кабеля. Основная её характеристика — размер и качество материала её изготовления. Выключатели и розетки рассчитываются на ток, не превышающий значения подключённых к ним приборов.

Построение схемы

После выбора материалов и расположения точек подключения электроприборов выполняется чертёж электрической схемы. Лучше всего использовать готовый план дома, на котором изображаются все элементы, участвующие в построении электрической сети.

Для упрощения разводки проводов потребители разделяются на группы, это также поможет распределить нагрузку и позволит сэкономить материалы. Если частный дом имеет много помещений, то на чертеже отдельно изображаются розеточные цепи и освещения. На схеме указывается следующее:

1. Точки выхода линий с привязкой к поверхностям помещения. Это розетка, выключатель, светильник. В качестве привязки указывается как минимум два размера, например, от пола и края стены.
2. Прокладка кабеля и установка элементов.
3. Линии, соответствующие прохождению проводов. Для наглядности лучше выполнять разными цветами и подписывать назначение, марку и сечение закладываемого провода.
4. Подключение группы к фазе.
5. Обозначения линиями, за какую часть освещения отвечает определённая кнопка выключателя.

Уходящий со счётчика кабель выходит и коммутируется на щитке распределения. В нём устанавливается ряд автоматической защиты, состоящий из вводного автомата и однополюсных выключателей. В совершенстве каждая электрическая точка оснащается своим автоматом, но по затратам это не невыгодно. Поэтому создаются группы, на каждую из которых устанавливается свой предохранитель.

В середине группы расключение происходит следующим способом. Силовой провод, выходящий из автомата, разветвляется в коробке распределения на каждую электрическую точку. Такая точка представляет собой место, к которому коммутируется электрический прибор. При этом к розетке подводится провод с двумя или тремя жилами, и подключается она параллельно. Выключатель устанавливается последовательно в разрыв силового провода.

Провод с тремя жилами подразумевает заземление, выполненное по одному из трёх проводов. Присутствие заземление важно, так как на металлических корпусах электрических приборов есть разность потенциалов, например, на холодильнике, чайнике, нагревательном котле и т. д. Это напряжение может быть опасно для жизни в случае пробоя изоляции. Выполненное заземление устраняет эту проблему. Для этого в розетке предусмотрен заземляющий контакт. Фактически это непрерывная связь металлических частей электроприборов с землёй.

Заземление выполняется с помощью контура в виде треугольника, сваренного из толстого металла, имеющего равные стороны. Контур заземления размещается на расстоянии не более 1 метра от фундамента дома. К треугольнику с помощью болта прикручивается большого сечения провод, другой конец которого подключается к заземляющей планке в щитке.

Прокладка кабеля и установка элементов

После составления схемы и закупки материалов происходит монтаж. Главное, соблюдать технику безопасности и в точности следовать начерченной схеме. Вначале по поверхностям стен и потолков проводятся линии, соответствующие прокладке провода. Затем размечаются местоположения электрофурнитуры. При скрытой проводке выполняется: штробление, подготовка углублений для розеток, выключателей, места для щитка. При наружном исполнении на равном расстоянии крепятся держатели кабеля и проделываются отверстия для крепежа накладной фурнитуры.

После прокладки и закрепления кабеля собирается щиток. Для этого на din рейку устанавливается вводный автомат и на каждую группу линий автоматические выключатели. При необходимости добавляется УЗО или вместо вводного ставится дифференциальный автомат. Это такой вид выключателя, сочетающий в себе одновременно функции автоматического выключателя и УЗО. В щитке также устанавливается планка заземления и нулевая.

После установки всех элементов в щитке подсоединяются провода. Общепринято для фазового провода применять коричневый цвет, синий для нулевого и жёлто-белый цвет для заземления. Все соединения происходят с помощью зажимов устройств. В распределительной коробке провода соединяются методом скрутки с дальнейшим изолированием или с помощью зажимов, в розетках и выключателях согласно их устройству.

Проверка на работоспособность

После того как сделана проводка в доме своими руками или с помощью специалиста, её необходимо проверить. Для этого с помощью мультиметр, в режиме прозвонки проверяют целостность проводки, отсутствие короткого замыкания в розетках и выключателях, работоспособность автоматов.

Только после успешной проверки соединяется вводный автомат с клеммами счётчика для подачи в систему электроэнергии. Если есть возможность, то обязательно при подключении отключается автомат, стоящий перед счётчиком. Следует помнить, что напряжение 220 вольт опасно для жизни и работа с ним требует допуска и знаний по защите, поэтому на заключительном этапе лучше пригласить электрика.