Як правильно помилки?

«Орфографічний словник української мови» у множині наводить тільки флексійний варіант — помилки́, помило́к.

Як правильно поставити наголос у слові помилки?

У цьому слові два наголоси, адже до особливостей наголошування слів української мови належить подвійне наголошування слів (за́вжди́, по́ми́лка).

Доброго дня чи добрий день: найпоширеніші помилки в українській мові

Культура мовлення потребує від людини знань та дотримання певних норм усної і писемної літературної мови. Вміння правильно та красиво говорити свідчить про рівень її освіченості. Але в процесі спілкування людина часто припускається мовних помилок, порушуючи правила слововживання, вимови та наголошення. Розглянемо найрозповсюдженіші твердження та поради щодо правильного їх вживання.

Доброго дня чи добрий день

В українській мові традиційне привітання звучить як «Добрий день», «Добрий вечір». В неформальному спілкуванні можна застосовувати або «добридень», «добривечір». Вислів «Доброго дня не притаманний українській мові.

Виключення чи виняток

Слова «виключення» та «виняток» часто плутають і вживають неправильно. Слід запам’ятати різницю між ними. Виключення — це припинення дії чи усування, наприклад: виключення з інституту. Виняток — це відхилення від правил або чогось звичного, наприклад: винятковий випадок, виняткові умови.

Завдяки або дякуючи

Якщо необхідно висловити подяку, слід використовувати дієприкметник «дякуючи». Коли мова йде про підтримку чи допомогу, правильно говорити: завдяки підтримці, завдяки допомозі.

Правильно чи вірно

Слово «правильно» вживається у випадках, коли мова йде про безпомилковість, виконання правил. Наприклад: правильна відповідь, правильно написати. «Вірно» слід говорити в реченнях: вірно служити своїй справі, вірний друг, вірно любити,

Не дивлячись або не зважаючи

«Не зважаючи» вживається в українській мові у випадках, коли мова їде про обставини, явища чи події, всупереч яким відбувається дія. Наприклад, «не зважаючи на дощ, діти пішли на прогулянку».

Навчальний, а не учбовий

Слово «учбовий» запозичене з російської мови слово. Правильно вживати: навчальний заклад, навчальний план. Також помилкою є абревіатура «вуз», що розшифровується як вищий учбовий заклад. Правильно вживати «виш» (вища школа).

Давати спокій, а не залишати у спокої

«Давати спокій» є українським оригінальним фразеологізмом, а «залишати у спокої» — запозичено з російської мови.

Мати рацію, а не бути правим

Якщо хтось каже щось правильне та слушне, слід вживати «Ви маєте рацію». Слово «правий» в українській мові трактується як справедливий, праведний, тому, праве діло.

Компанія і кампанія

Дані слова мають різні значення, тому їх не можна вживати одне замість іншого. «Компанія» - це група осіб, які об’єдналися з певних причин чи обставин. Кампанія – сукупність заходів для виконання завдання.

Змерзнути чи замерзнути

Коли мова їде про процес перетворення речовини на кригу або про загибель від холоду, правильно вживати слово «замерзнути». Якщо людина висловлює своє відчуття стосовно холодних кінцівок взимку, необхідно говорити «змерзнути».

Закрити чи заплющити очі

В українській мові правильно казати «заплющити очі», оскільки «закрити очі» означає померти.

Одягати або надягнути

Одягають когось, а на себе лише надягають. Наприклад, надягнути пальто.

Я нервую чи нервуюся

Коли мова йде про власні емоції, слід вживати «нервуюся».

Який, що, котрий

Займенник «який» стосується живих істот, а «що» - неживих предметів. Якщо необхідно виділити когось чи щось, слід вживати « котрий», наприклад, «котрий з них розумніший».

Бувший у використанні або уживаний

Фраза «бувший у використанні» є русизмом. Коли мова йде про предмет, яким вже користувалися, слід вживати слово «уживаний».

Задаємо перцю з маком президентам: помилки в новорічних привітаннях

Президенти теж люди й припускаються помилок в мовленні. В черговому випуску «ПРОмовних витребеньок» філологиня Юлія Вишницька та журналістка Діана Колодяжна розбирають їхні новорічні привітання та аналізують помилки в них.

Припускатися помилок не страшно й не соромно. Мало хто може похвалитися ідеальним знанням всіх правил та винятків з них й, відповідно, ідеально правильною вимовою. Й це нормально. Наші помилки стимулюють нас ставати кращими та вчити щось нове. Головне, проводити роботу над ними.

Тоді чому ж, спитаєте ви, ми зачепилися за промови президентів? Тому що гаранти читають заздалегідь приготовані промови. Ціла команда авторів, редакторів, консультантів з різних сфер допомагають створювати президенту тексти його виступів. Тому до президентських промов підвищені вимоги.

Отож, яких помилок найчастіше припускаються президенти України у новорічних зверненнях до народу.

«З Новим роком!» - вітає нас кожен президент. І вже одразу хто в луг, хто в плуг – одні вітають з нОвим, інші – з новИм.

Серед найпоширеніших президентських (та й наших) орфоепічних помилок ще й вимова українського ненаголошеного [о] як в російській мові, тобто як [а]. Така вимова здебільшого у людей, що проживають на Сході України й послуговуються або російською, або суржиком.

Ще один тип помилок, що часто зустрічається в промовах президентів (особливо чинного) – вживання кальок з російської мови.

Ось, наприклад, в привітанні з 2020 роком Володимир Зеленський раз у раз використовував суржикові форми:

«Немає строки» – українською правильно «рядок»

«Ремінь безпеки» – пасок безпеки

«Приємного головокружіння на ранок» – має бути запаморочення, звісно ж. (Хоча в титрах до відео виправилися й написали вірне слово).

У Леоніда Кравчука в промові 1992 року теж були кальки. Наприклад:

«Листаємо сторінки життя» – правильно буде «гортаємо».

Запам’ятаймо: книжку ми розгортаємо, а не відкриваємо.

Багато кальок й у Леоніда Кучми. Зокрема, експрезидент калькував сталі вирази:

«Від малого до великого» – СУМ пропонує замість такого калькування говорити: «мале й велике», «старе й мале».

«Тим більше» – тим паче, й поготів, і того більше
«Під силу» – до снаги.

Ще одна морока для наших президентів – дієслівні форми.

Не рідко мовці уникають питомо українських дієслівних форм на -но, -то. Знову ж так, тут простежується вплив російської, де ці форми вживаються дуже рідко.

Ось, наприклад, у привітанні чинного президента Володимира Зеленського промайнула доволі маніпулятивна фраза: «неважливо, як названа вулиця…».

Ну, по-перше, звісно ж важливо, якою вулицею ти ходиш. Це простір, де зароджується та формується твоя ідентичність, й назва цього простору так чи так накладає свої відбитки на свідомість мешканців.

Та повернемося до мовлення. Безособову форму на -но, -то вживають замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Тому пан Зеленський (та автори його промови) мали б використати тут дієслівну форму на -но: «як названо вулицю».

Ще більше про мовленнєві помилки гарантів ви можете подивитися в новому випуску «ПРОмовні витребеньки».

Може й ви помічали в наших президентів й інших політиків помилки? Діліться своїми знахідками в коментарях.

Будь ласка, оцініть новину!