Чому сохнуть хвойні?

Багато хвойних дерев здатні витримувати сильні морози, але страждають від посухи. Справа в тому, що у хвойних поверхнева коренева система. До того ж крона, особливо у великих екземплярів, заважає дощам просочувати ґрунт - під густими ялинами завжди сухо.

Коли обробляти хвойні дерева?

Восени хвойні рослини потрібно обробити від шкідників та хвороб. Важливо, щоб в осінній період, коли рослини готуються до зими, хвою не псували патогенні мікроорганізми і комахи, не послаблювали рослину.

Коли кропити хвойні?

Тому, обробляйте рослини профілактично на початку травня і в кінці червня - початку липня. Кеш

ᐉ Препарати / Засоби від шютте купити ... В даному випадку дерева не жовтіють, їх голочки стають ніби вкриті білим інеєм, звідси і пішла назва. Проблема даного виду в тому, що міцелій даного гриба здатний виживати і під снігом, тому якщо дерево виявилося заражене і його засипало снігом, це можна вважати вироком. Препарат від … See more

Профілактика шютте. Якщо не обробити хвойні на ділянці цим розчином, вони втратять декоративний вигляд, а потім загинуть

Декоративні хвойні дерева схильні до грибкового захворювання шютте. Про те, як зробити профілактику на дачній чи прибудинковій ділянці, розповіла садівниця Оксана Киреєва, відео за її участю опублікували на українському YouTube-каналі "Аптека садівника".

"Небезпека шютте в тому, що воно має багато різновидів, які вражають хвойні цілий рік", – зазначила експертка.

Уражені шютте рослини можна розрізнити за коричневим кольором хвої. Окрім того, на ній з'являються чорні цятки і вона починає сохнути. У підсумку дерево втрачає не лише декоративний вигляд, а й може загинути. Особливо захворювання небезпечне для молодих рослин.

Причинами швидкого розповсюдження шютте серед хвойних є висока вологість повітря. Щоб уникнути зараження, експерти радять виконувати низку профілактичних робіт за допомогою контактного фунгіциду "Гарт".

"Якщо на ділянці вже були помітні випадки захворювання, то препарат треба використовувати кожного року", – підкреслила садівниця.

Приготування розчину

За словами експертки, для профілактичного оброблення хвойних від шютте необхідно 40 г препарату розчинити у 10 л води та рівномірно обробити рослини у день приготування розчину.

Відео: Аптека садівника / YouTube

Назва грибкового захворювання хвойних походить від німецьких слів schütten, що в перекладі означає "обсипатися".

Препарати від шютте

Цей комплекс хвороб уражує майже всі хвойні породи. Найбільше страждають молоді рослини. Глиця на деревах утрачає колір, буріє. На ній з’являються чорні крапки або перетяжки. Пізніше глиця опадає. Уражену глицю й гілки видаляють і спалюють.

СНІЖНЕ ШЮТТЕ СОСНИ

Збудник — гриб Phacidium infestans Karst. Він має здатність розвиватися під сніговим покривом при температурі 0 °С і заражати хвою, навіть укриту товстим шаром снігу. Інфіковані голки стають блідо-зеленими або сірими, а після танення снігу на них з’являється світла плівка міцелію, яка досить швидко зникає. Після цього заражена хвоя стає червоною або рудою. Поступово голки світлішають і вкриваються маленькими темними цятками — зачатками апотеції. У літній період хвоя набирає сірого забарвлення, а на початку осені — попелястого, при цьому голки стають ламкими і крихкими. У цей час розкривається апотецій, що розриває епідерміс хвої, після чого інфекція починає активно розсіюватися.

Захист декоративних рослин

БУРЕ ШЮТТЕ СОСНИ

Збудник — гриб Неrpotrichia nigra. Перші ознаки хвороби помітні в березні-квітні. Гриб має здатність розвиватися під снігом при температурі вище за +0,5 °С. На хвої утворюється буро-чорний павутинний міцелій. Поступово вона темніє, але не опадає, бо грибковий наліт склеює відмерлі голки і так надовго затримує їх на гілках. Восени на хвоїнках з’являються дрібні шаро- або грушоподібні чорні перитеції діаметром 0,2–0,3 мл. Біля основи у них є довгі волосяні придатки. Якщо рослину вчасно не полікувати, у весняно-літній період міцелій поширюється по всій рослині і призводить до її загибелі.

БУРЕ ШЮТТЕ, БУРА СНІГОВА ПЛІСНЯВА ХВОЇ (HERPOTRICHIA PINETORUM (FUCKEL) G. WINTER )

Захворювання поширене на ялівці горизонтальному, також трапляється на інших хвойних під товщею снігу. Хвоя заражається восени аскоспорами. Дозріванню спор, поширенню й ураженню хвої сприяє висока вологість. Гриб розвивається у весняний період під снігом за температури +0,5 °С.

Перші симптоми патології можна виявити навесні, одразу після танення снігу. У цей час хвоя вкрита густим чорно-бурим міцелієм. Потім хвоя буріє й відмирає, але довго не опадає. Восени на уражених пагонах утворюються плодові тіла гриба — перитеції.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

• Ретельне санітарне обрізування уражених пагонів навесні, одразу після танення снігу.

• Після танення снігу обприскування фунгіцидами Тіовіт Джет® у нормі 60 г на 10 л; за температури + 5. 10 °С — Хорус® у нормі 3 г на 10 л; наприкінці весни (початок формування приросту) — Світч® у нормі 10 г на 10 л; на пізніших стадіях вегетації — Скор® у нормі 2 мл на 10 л або з додаванням біостимулятора Ізабіон® у нормі 40 мл на 10 л.

ЗВИЧАЙНЕ ШЮТТЕ СОСНИ

ЗВИЧАЙНЕ ШЮТТЕ СОСНИ ( LOPHODERMIUM PINASTRI (SCHRAD.) CHEVALL., L. SEDITIOSUM MINTER )

Захворювання поширене на сосні звичайній і гірській. Шкодочинність полягає в передчасному відмиранні та опаданні хвої 2–3 року розвитку. Навесні і на початку літа всередині крони з’являється хвоя з ознаками хлорозу й коричневими цятками. При дальшому розвитку патології вона повністю буріє, стає червонуватою, на ній з’являються поперечні чорні лінії і пікніди (чорні цяточки діаметром до 0,5 мм). У кінці липня — на початку серпня хвоя опадає і гриб утворює апотеції (чорні овальні блискучі подушечки). На початку літа наступного року вони починають продукувати спори, заражаючи молоду хвою протягом усього вегетаційного періоду.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

• Слід ретельно збирати й утилізувати опалу хвою, заражені рослини (час проведення — травень-червень, серпень-вересень).

• Навесні на початку вегетації слід провести обприскування препаратами на основі міді: за температури + 5. 10 °С — Хорус® у нормі 3 г на 10 л, під час вегетації — Скор® у нормі 2 мл на 10 л з додаванням біостимулятора Ізабіон® у нормі 20 мл на 10 л.

СІРА ГНИЛЬ ЯЛИНОК

Гриб, збудник сірої гнилі, здатний уражувати некротизовані (відмерлі) або фізіологічно слабкі тканини рослини. Грибниця часто розвивається у вигляді густого нальоту, утворюючи густе конідіальне спороношення. Гіфи грибниці сірувато-оливкові. Конідієносці прямостійні, з водянисто-товстою оболонкою. Конідії яйцеподібні, формуються і дозрівають у темряві. Конідії в сухому вигляді при температурі не вище за +25. 30 °С можуть зберігати життєздатність кілька місяців. Збудник (гриб-патоген) зберігається у вигляді грибниці, склероціїв на рослинних рештках.

На основі хвої молодих рослин спостерігаються буруваті мокрі плями, неглибокі виразки, на яких у вологу погоду формується густий сірий наліт. Уражені хвоїнки в’януть, жовтіють і відмирають.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Профілактично або при перших ознаках хвороби здійснюють обприскування фунгіцидом Світч® із розрахунку 10 г на 10 л води.

ФІТОФТОРОЗ ТУЇ

Найнебезпечніша хвороба. Частіше уражуються рослини, які ростуть на важких, перезволожених ґрунтах. На початку розвитку хвороби гілки втрачають колір, буріють, пізніше всихають. При сильному ураженні руйнується коренева система, нижня частина стовбура стає м’якою.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При перших ознаках хвороби проводять обприскування фунгіцидом Ридоміл Голд ® і з розрахунку 50 г на 10 л води. Профілактично можна поливати цим самим препаратом у нормі 50 г на 5 л води по 2–3 л під рослину.

ЩИТІВКИ І НЕСПРАВЖНІ ЩИТІВКИ

ЯЛІВЦЕВА ЩИТІВКА (CARULASPIS JUNIPERI)

Розмір дорослих особин досягає 1–1,5 мм. Щ итки самок нерухомо прикріплен о до хвоїнок і молодих пагонів рослини. Як і в інших щитівок, самка ялівцевої щитівки повністю нерухома, без ніг, очей і вусиків. Живиться шкідник соками рослини. Розсел юють щитівок рухлив і личинки-бродяжки. Вони дуже маленьк ого розмір у і можуть навіть літати — потоки повітря переносять їх на великі відстані. Шкідник дає на рік лише одне покоління, розселяючись у травні-червні і формуючи яйця, які потім зимують, у липні-серпні.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Є диний спосіб боротьби з цим шкідником — обробки в період розселення бродяжок, одразу після цвітіння плодових і на початку червня. Використовують інсектициди Актеллік ® , Енжіо ® , Актара ® . Добре зарекомендував себе препарат Актара ® (3 г на 1 л води) з розрахунку 3 л на 1–1,5-метрову рослину при внесенні в кореневу зону.

ПАВУТИННИЙ КЛІЩ

Цей шкідник частіше трапляється на невеликих, карликових рослинах. Характерна ознака — поява тоненької павутини. Глиця вкривається жовтуватими плямами, потім буріє й осипається. Найбільша шкодочинність проявляється в жарку погоду.

Кліщі активні навесні і влітку, протягом якого вони можуть з’являтися кілька разів. Це м’якотілі тварини еліпсоїдної форми, верхня частина тіла в них опукла, нижня — рівна. Самки завдовжки 0,4–0,6 мм, самці — 0,3–0,45 мм. Личинки кліщів прозорі, забарвлення від світло-зеленого до зелено-коричневого, на боках є дві виразні, великі темні плями. Колір самок, які зимують від пізнього літа до весни, — від оранжевого до яскраво-червоного. У всіх дорослих кліщів 8 ніг. Про наявність шкідника свідчить тонка павутинка і маленькі білі крапки на хвої. У разі сильного ураження хвоя повністю біліє, вся рослина вкривається павутиною. Головна передумова для появи кліщів — знижена вологість повітря.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Пошкодження сприяють поширенню хвороб типу шютте й оливково-бурою плісняви. При перших ознаках слід обробити препаратом Актеллік ® або Вертімек®.

ПОПЕЛИЦЯ ХЕМОПСИС, ЧЕРВОНА ЯЛИНОВА ПОПЕЛИЦЯ Й ІНШІ

Ушкоджує сосну звичайну, веймутову, кедрову. На хвої заражених сосен можна виявити невеликих червонувато-бурих попелиць, укритих білими воскоподібними скрученими волосками.

Є кілька видів цих шкідників. У кінці червня активний ранній, який утворює дрібні овальні гали на кінцях гілок. Жовтий хермес активізується в серпні, він розвиває зелені великі гали. Пізній вид шкідників утворює великі кулясті гали в кінці серпня — у вересні. Самки хермес харчуються соком дерев і відкладають на них яйця.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При перших ознаках появи шкідника. Обприскування в період вегетації (початок літа) препаратами Актеллік® , Енжіо®.

Схема захисту хвойних

ЛИСТЯНІ ПОРОДИ. ХВОРОБИ

БОРОШНИСТА РОСА ДУБА, АКАЦІЇ, ГЛОДУ Й ІНШИХ

Особливої шкоди хвороба завдає молодим рослинам. На початку літа на листі з’являється малопомітний білуватий наліт. З часом він стає борошнистим, потім повстяним. При ураженні борошнистою росою у рослин порушуються фізіологічні функції (фотосинтез, транспірація), що призводить до раннього засихання листя, відмирання молодих пагонів. Рослини втрачають декоративний вигляд.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При перших ознаках хвороби проводять обприскування фунгіцидом Топаз ® з розрахунку 6 мл на 10 л води або Скор ® і з розрахунку 5 мл на 10 л води. За сезон проводять не більше як три обприскування.

ПЛЯМИСТОСТІ ЛИСТЯНИХ ДЕРЕВ

Плямистості листя викликає велика кількість збудників хвороб (Colletotrichum spp., Phoma spp., Septoria spp., Cercospora spp. та ін.). Плямистості проявляються на рослинах будь-якого віку, але найбільшу небезпеку становлять для молодих рослин. Сильне ураження плямистостями може призвести, крім утрати декоративного вигляду, до засихання і передчасного опадання листя (на 1,5–2 місяці).

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

При появі перших ознак хвороб проводять профілактичне обприскування фунгіцидом Скор® із розрахунку 5 мл на 10 л води. При сильному ураженні — повторне обприскування через 10–12 днів.

ОСНОВНІ ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ

ВІДМИРАННЯ ГІЛОК САМШИТУ

Збудник — Calonectria pseudonaviculata. Розвивається в теплу вологу погоду і призводить до випадіння пагонів та цілих гілок рослин. На молодому листі проявляється нерівними оранжево-коричневими плямами, на стеблах — чорними смугами.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Виявлено ефективність препарату Скор® (4 мл на 8 л води) проти цієї хвороби.

САМШИТОВА ВОГНІВКА

Важливо знати, який цей шкідник на вигляд, адже пропустивши його, ви можете втратити всю рослину. Недарма він називається вогнівкою. Харчуватися гусінь починає із середини куща, тому часто на перших етапах буває непомітна. Спершу виїдає тільки паренхіму, а мірою зростання може поїдати й пагони.

Дорослий метелик самшитової вогнівки чималого розміру, з розмахом крил до 45 мм. Крила широкі закруглені, складаються з безлічі поздовжніх вузьких сегментів на зразок віяла, світло-блакитні, з коричневою окантовкою по краю, низ обрамлено бахромою з коротких тонких волосків. У спокійному стані крила складено «будиночком». Метелик самшитової вогнівки на вигляд привабливий. Імаго відкладає яйця (діаметром близько 1 мм) на свіжому зеленому листі зі спіднього боку. Гусениці народжуються жовтувато-зеленими, молода личинка завдовжки 1–2 мм. Голова велика й чорна. Розвивається личинка 3–4 тижні, за які збільшується в розмірі до 3,5–4 см. Мірою дорослішання личинка темнішає, з боків утворюються чорні і білі лінії. На кожному боці по одній товстій чорній лінії і по кілька тонких білих. Також на тілі гусениці з’являються темні опуклі крапки.

Вогнівка з’явилася кілька років тому з росії, після Олімпіади в Сочі, і стала карою для самшиту. Шкідник дає до чотирьох поколінь на рік, через що рослина потребує постійного догляду.

ЗАХОДИ БОРОТЬБИ

Розробляючи системи захисту для цієї культури, використовуйте такі препарати, як Ампліго®, Актеллік®, Енжіо® та Проклейм®. Не забувайте чергувати препарати, щоб запобігти виникненню стійкості у шкідника. Обробки треба починати, щойно температура сягне близько +8 °С, у ранньому віці гусінь вогнівки вразлива до препаратів. Обробки слід проводити ретельно, змочуючи робочим розчином усю рослину. Гарні результати дає полив 0,2-процентним розчином інсектициду Актара ® з розрахунку 0,5 л на рослину. Полив проводять до появи личинок шкідника.