Як класифікують зелені насадження?

Згідно з «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України [Архівовано 26 червня 2018 у Wayback Machine.]» зелені насадження поділяються на три види: - загального користування; - обмеженого користування; - спеціального призначення.

Що відноситься до зелених насаджень?

Зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Хто видає ордер на видалення зелених насаджень?

Для здійснення видалення зеленого насадження необхідно обов'язкового оформити ордер. Для цього потрібно звернутись до сільської, селищної, міської ради з відповідним пакетом документів.

Правила утримання зелених насаджень

Дата 1994-07-29 Тип документу Наказ
Правила
Звіт Редакцiя 2001-12-24 Назва Про затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України Номер 70 Дата скасування 2006-08-17 Автори Держкомітет житлово-комун. господарства Реєстрацiя в Мiн'юстi 1994-12-14 № 301/511

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ
ГОСПОДАРСТВУ

НАКАЗ
N 70 від 29.07.94
м.Київ

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
14 грудня 1994 р. за N 301/511

( Наказ втратив чинність на підставі Наказу
Міністерства будівництва, архітектури та
житлово-комунального господарства
N 105 від 10.04.2006 )

Про затвердження Правил утримання зелених
насаджень міст та інших населених пунктів України

( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного
комітету будівництва, архітектури
та житлової політики
N 226 від 24.12.2001 )

Для утримання в належному стані, створення та формування високодекоративних і ефективних в екологічному відношенні, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень в містах та інших населених пунктах України, наказую:

1. Затвердити Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність, Правила охорони та утримання зелених насаджень у містах та населених пунктах Української РСР, затверджені Мінжитлокомунгоспом в 1984 році.

3. Інститутові "Комунекономіка" (Короткий) організувати розмноження затверджених Правил за замовленнями підприємств, установ та організацій України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на Управління благоустрою та зеленого господарства (Кирилюк).

Затверджено
наказом Державного комітету
України по
житлово-комунальному
господарству від 29.07.94
N 70

Правила
утримання зелених насаджень міст та інших
населених пунктів України

1.1. Завданням охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах (надалі - міські зелені насадження) є їх утримання у здоровому і упорядкованому стані, створення та формування високодекоративних і ефективних в екологічному відношенні, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

1.2. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами (надалі підприємства) та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, експлуатацією, ремонтом і утриманням всіх видів зелених насаджень, розташованих на територіях міст та інших населених пунктів, у тому числі під час посадки дерев (чагарників) у лунки, а також утримання незначних (до 0,05 га) озеленених ділянок - острівців, газонів, квітників уздовж транспортних магістралей, вулиць, проїздів, набережних.

1.3. Відповідальність за виконання цих Правил при утриманні зелених насаджень покладається безпосередньо на керівників підприємств, які мають на своєму балансі зелені насадження.

1.4. За функціональними ознаками міські зелені насадження діляться на три групи:

загального користування - міські та районні парки; парки культури і відпочинку, сади житлових районів і груп житлових будинків, сквери, бульвари, набережні, лісопарки, лугопарки, гідропарки та інші;

обмеженого користування - насадження на територіях громадських і житлових будівель, шкіл, дитячих закладів, спортивних споруд, закладів охорони здоров'я, промислових підприємств, складських територій та інші;

спеціального призначення - насадження вздовж вулиць, у санітарно-захисних і охоронних зонах, на територіях ботанічних і зоологічних садів, виставок, кладовищ і крематоріїв, ліній електропередач високої напруги; лісомеліоративні насадження; насадження розсадників, квітникарських господарств; пришляхові насадження в межах міст та інших населених пунктів.

Насадження загального користування - озеленені упорядковані території, призначені для відпочинку міського населення, з вільним доступом.

Парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення.

Залежно від характеру і призначення вони діляться на парки культури і відпочинку, районні, спортивні, дитячі, ботанічні, дендрологічні, зоологічні, історичні, національні, меморіальні та інші.

Сквер - благоустроєна і озеленена ділянка площею від 0,05 до 2,0 га, призначена для короткочасного відпочинку населення, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць.

Бульвар - озеленена територія вздовж проспекту, транспортної магістралі, вулиці або набережної, з алеями і доріжками для пішохідного руху і короткочасного відпочинку.

Набережна - озеленена та благоустроєна транспортна та пішохідна магістраль вздовж берега річки і водоймища.

Лісопарк - лісовий масив з елементами паркового благоустрою для масового відпочинку населення.

Лугопарк - відкритий луговий простір з насадженнями і водоймищами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень, водойм 5:2:1.

Гідропарк - благоустроєний водноспортивний комплекс. Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та лугів 2:1:1.

II. Управління зеленим господарством міст та інших
населених пунктів України

2.1. Державне управління зеленим господарством в містах та інших населених пунктах здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади.

2.2. Виконання господарських заходів щодо розвитку зеленого господарства міст та інших населених пунктів, охорони і утримання зелених насаджень покладається на підрозділи органів місцевої державної виконавчої влади (міськкомунгоспи, комбінати комунальних підприємств та інші) та підприємства, на територіях яких зростають зелені насадження і мають здійснюватись озеленювальні роботи.

2.3. Місцеві органи державної виконавчої влади можуть передавати у користування зелені насадження землекористувачам у тому разі, якщо в них створено спеціалізовані служби з ведення зеленого господарства. Про це складається акт і приймається рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

2.4. Управління об'єктами природно-заповідного фонду та їх охорона здійснюються згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" та іншими актами чинного законодавства.

2.5. Місцеві органи державної виконавчої влади можуть позбавити права користування зеленими насадженнями кожного землевласника, землекористувача у разі недотримання ними чинного законодавства з питань охорони навколишнього природного середовища і положень, передбачених цими Правилами.

2.6. Безпосереднє управління зеленим господарством міст (районів міст), селищ міського типу здійснюється відповідними структурними підрозділами органів державної виконавчої влади, на які покладаються функції:

контролю за станом експлуатації та утримання об'єктів зеленого господарства незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування в межах територій міст та інших населених пунктів;

прогнозування та розробки перспективних і пріоритетних напрямів розвитку зеленого господарства;

впровадження нових форм і методів господарювання, прогресивних форм організації та стимулювання праці в галузі і ведення обстеження зелених насаджень під час виділення земельних ділянок під будівництво, ремонт будинків та інших споруд;

обстеження земельних насаджень для оформлення ордерів на проведення санітарних вирубок, видалення сухостійких, пошкоджених хворобами та шкідниками дерев та кущів; вирубки дерев, чагарників на ділянках, відведених під нове будівництво, реконструкцію та інше;

підготовки або перевірки матеріалів для оформлення дозволів на видалення (вирубку) зелених насаджень або окремих дерев та чагарників, знесення газонів, квітників на замовлення власників цих насаджень;

видачі дозволів (ордерів) на вирубку сухостійких, буреломних і вітровальних та пошкоджених шкідниками і хворобами окремих дерев;

оформлення дозволів на проведення ремонтно-будівельних робіт на об'єктах зеленого господарства;

контролю за дотриманням будівельними організаціями правил охорони зелених насаджень та обсягів озеленювальних робіт;

участі в комісіях з приймання в експлуатацію нових та капітально відремонтованих об'єктів зеленого господарства;

складання зведених місцевих (районних) поточних і перспективних планів в розрізі усіх підприємств з питань створення нових, реконструкції існуючих зелених насаджень, їх капітального ремонту та утримання;

підготовки зведених звітів з питань створення та утримання зелених насаджень, форми яких затверджуються Мінстатом або Держжитлокомунгоспом за погодженням з Мінстатом України;

контролю за веденням та складанням статистичної звітності щодо створення та утримання зелених насаджень (додаток N 1);

надання підприємствам, установам, організаціям, а також приватним особам методичної, технічної та консультативної допомоги з питань утримання та охорони зелених насаджень;

перевірка фактів за листами та скаргами громадян з питань утримання та охорони зелених насаджень;

роботи з громадськими організаціями.

2.7. У невеликих населених пунктах функції управління зеленим господарством можуть бути покладені на відповідні відділи або на окремих спеціалістів відділів органів державної виконавчої влади.

2.8. Роботи з утримання, капітального та поточного ремонту об'єктів зеленого господарства повинні проводитись спеціалізованими підприємствами зеленого господарства, благоустрою, дорожньо-експлуатаційного господарства, спеціальними підрозділами виробничих управлінь житлово-комунального господарства, комбінатів комунальних підприємств, комбінатів (трестів) благоустрою та житлово-експлуатаційних організацій, а також відповідними підрозділами інших міністерств та відомств.

2.9. Підприємства, зазначені в п.2.8, можуть здійснювати догляд за зеленими насадженнями за договорами з іншими підприємствами, установами, організаціями з оплатою витрат на обслуговування.

2.10. Державний контроль за станом експлуатації та утримання всіх видів зелених насаджень здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими та розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища і його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими на те органами.

III. Основні положення щодо користування зеленими
насадженнями та їх збереження

3.1. Порядок користування та вилучення земель визначається Земельним кодексом України ( 561-12 ).

3.2. Відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладається:

щодо насаджень, які відносяться до комунальної власності, - на місцеві Ради народних депутатів, їх виконавчі чи спеціально уповноважені ними органи, при інших формах власності - на землевласників і землекористувачів;

на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та садів мікрорайонів - на власників (орендарів) житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров'я, які розташовані у житлових районах;

на територіях підприємств, а також на прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах - на ці підприємства;

на територіях зелених насаджень, відведених під будівництво, з дня початку робіт - на керівників організацій, котрим відведені земельні ділянки, або керівників будівельних організацій;

на пустирях, берегах водоймищ та річок - на керівників прилеглих підприємств за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади;

на приватних садибах і прилеглих ділянках - на їх власників.

3.3. До обов'язків власників і користувачів міських зелених насаджень входить:

забезпечення збереження насаджень, квітників, газонів, доріжок і обладнання та належний догляд за ними відповідно до цих Правил;

вжиття протягом року необхідних заходів щодо боротьби із шкідниками та хворобами зелених насаджень, лікування;

видалення сухостійких дерев та чагарників, вирізування сухих і поламаних гілок своїми силами або за договорами із спеціалізованими підприємствами та організаціями відповідно до п.2.8 цих Правил;

заміна у повному обсязі засохлих та пошкоджених, а також садіння нових дерев і кущів.

3.4. Власники зелених насаджень зобов'язані мати паспорти на кожен об'єкт зеленого господарства, в які щорічно за станом на 1 листопада записувати усі поточні зміни, що відбулися (приріст та ліквідація озеленених ділянок, посадка та зменшення кількості дерев, чагарників та інше).

3.5. Керівники підприємств, які на своєму балансі мають парки, лісопарки, зобов'язані забезпечити охорону і захист диких звірів та птахів, а також проведення біотехнічних заходів для створення оптимальних умов їх мешкання та розмноження.

3.6. На території зелених насаджень забороняється:

складувати будь-які матеріали;

влаштовувати звалища сміття, забруднених снігу та льоду;

використовувати роторні снігоочищувальні машини для викидання снігу на зелені насадження. Використання їх для прибирання озеленених вулиць та майданів допускається лише в умовах аварійних ситуацій у разі наявності спеціальних направляючих пристроїв, що зменшують пошкодження насаджень від попадання снігу;

посипати кухонною сіллю сніг та лід на тротуарах;

обладнувати стоянки автомашин, мотоциклів, велосипедів та інших транспортних засобів (якщо це призводить до пошкодження зелених насаджень, квітників та газонів);

будь-яке будівництво, у тому числі і павільйонів для торгівлі, розміщення малих форм архітектури без погодження (рішення) місцевих органів державної виконавчої влади;

використовувати малі форми архітектури не за призначенням;

влаштовувати зупинки пасажирського транспорту на газонах, біля дерев та живоплотів (без погодження з органами, що здійснюють контроль відповідно до п.2.10 цих Правил);

ходити та влаштовувати ігри на газонах, кататися на ковзанах, санчатах, за винятком місць, спеціально для цього відведених і обладнаних;

випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, вірьовки для сушіння білизни, прикріплювати рекламні щити, електропроводи, електрогірлянди з лампочок та інші предмети, якщо вони можуть пошкодити дерево;

добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи, надписи, наносити механічні пошкодження;

рвати квіти і ламати дерева та чагарники;

знищувати мурашники, ловити птахів і звірів та стріляти у них;

складувати неокорену і непротруєну від шкідників та хвороб деревину в період з 15 квітня до 15 вересня;

засмічувати і засипати водоймища або влаштовувати на них загати.

IV. Контроль за охороною зелених насаджень міст та інших
населених пунктів України

4.1. Охорона зелених насаджень міст та інших населених пунктів включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання з урахуванням призначення (природоохоронне, рекреаційне, історико-культурне, тощо).

4.2. Державний контроль у галузі охорони міських зелених насаджень здійснюється Радами народних депутатів та їх виконавчими і розпорядчими органами, Міністерством охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими органами.

4.3. Громадський контроль за охороною міських зелених насаджень здійснюється згідно з Положенням, яке затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

4.4. Контроль за охороною лісів у межах міської (селищної) смуги, які віднесені до держлісфонду, здійснюється в порядку, передбаченому Лісовим кодексом України ( 3852-12 ).

4.5. До компетенції місцевих органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища відноситься:

державний контроль за станом охорони, утримання і використання зелених насаджень, вжиття заходів щодо розвитку зеленого господарства;

погодження матеріалів для отримання дозволу на виділення земельних озеленених ділянок під нове будівництво, ремонт будівель і споруд відповідно до вимог земельного законодавства;

погодження матеріалів для отримання дозволу на вирубку дерев, пов'язану з доглядом за зеленими насадженнями, відведенням ділянок під нове будівництво, реконструкцію тощо;

подання позовів про відшкодування збитів і втрат, заподіяних знищенням та пошкодженням зелених насаджень;

контроль за дотриманням будівельними організаціями цих Правил і умов погодження під час відведення земельних ділянок;

вибіркова перевірка зведених статистичних звітів підприємств щодо створення нових та утримання існуючих зелених насаджень;

контроль за веденням обліку площ зелених насаджень;

вирішення інших питань у галузі охорони, утримання і використання зелених насаджень, віднесених до компетенції органів Мінприроди України відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ) та інших актів законодавства.

4.6. Знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погоджено з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади (додаток NN 2, 3).

V. Фінансування утримання та ремонту об'єктів
зеленого господарства

5.1. Джерелами фінансування робіт з утримання та поточного ремонту об'єктів зеленого будівництва є місцевий бюджет, місцеві позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища, а також кошти підприємств, які укладають договори на упорядкування прилеглих територій.

5.2. Кошти на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень та технічної паспортизації виділяються з асигнувань на утримання об'єктів благоустрою.

5.3. Джерелами фінансування капітального ремонту об'єктів зеленого господарства (благоустрою) є:

спеціальні асигнування, які виділяються з місцевого бюджету на благоустрій за планом фінансування капітального ремонту;

кошти організацій, що виконують знесення об'єктів та елементів благоустрою, пересадження зелених насаджень;

кошти підприємств, що виділяються на капітальний ремонт основних засобів і упорядкування територій на договірних засадах з підприємствами зеленого будівництва або господарським способом;

кошти, що витрачаються підприємствами за участю на паях у порядку централізації асигнувань на капітальний ремонт основних засобів і упорядкування територій, на договірних засадах з підприємствами зеленого господарства або господарським способом;

кошти, які надходять від реалізації деревини, одержаної під час проведення вирубки дерев, що підлягали знесенню.

5.4. Виділення асигнувань підприємствами на капітальний ремонт зелених насаджень здійснюється відповідно до Законів України "Про підприємства в Україні" ( 887-12 ) і "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" ( 533-12 ).

5.5. У разі виявлення протягом року додаткових джерел фінансування ремонту і утримання об'єктів благоустрою за рахунок внутрішніх ресурсів витрати на ці роботи можуть бути збільшені за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади.

5.6. У межах річних асигнувань можуть передбачатися резервні кошти для виконання незапланованих робіт, які від загальної суми асигнувань повинні складати не більше:

10 відсотків - під час поточного ремонту та утримання об'єктів зеленого господарства;

15 відсотків - під час капітального ремонту.

Резервні кошти витрачаються тільки з дозволу місцевих органів державної виконавчої влади.

5.7. Відрахування коштів на технічне оснащення спеціалізованих ремонтно-будівельних та експлуатаційних організацій проводиться у розмірах, узгоджених між замовником і підрядчиком.

5.8. Потреба в асигнуванні робіт з утримання та поточного ремонту об'єктів зеленого господарства, а також капітального ремонту, визначається власниками за кошторисами затверджених проектів або за розцінковими описами основних робіт.

5.9. Роботи з утримання та ремонту міських об'єктів зеленого господарства фінансуються на підставі затверджених місцевим органом державної виконавчої влади, за поданням міського (районного) управління (відділу) житлово-комунального господарства, відповідних річних планів у межах встановлених асигнувань.

VI. Утримання об'єктів зеленого господарства

6.1. Утримання міських зелених насаджень - це продовження робіт із зеленого будівництва і формування ландшафтно-декоративного вигляду об'єкта.

6.2. Виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, за газонами, квітниками, садовими доріжками, за садовим обладнанням, інвентаризацію зелених насаджень, охорону зелених насаджень від шкідників та хвороб, охорону природної фауни.

6.3. Догляд за деревами і чагарниками.

6.3.1. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом усього року і включає: підживлення, полив, обрізування крон дерев і кущів, вирізування сухих суків і гілок, знешкодження омели, обробку отрутохімікатами, утеплення кореневої системи, штикування грунту в ямах, розкриття і розв'язування кущів неморозостійких порід, стрижку живоплотів.

6.3.2. Полив в умовах міст та інших населених пунктів є однією з важливих умов нормального росту та розвитку більшості декоративних рослин протягом усього періоду вегетації. Полив повинен забезпечувати постійну оптимальну вологість грунту - 60% від повної вологоємності в кореневозаселеному шарі на глибині до 60-70 см. Під час проектування об'єктів зеленого будівництва необхідно передбачати влаштування спеціальних поливальних водопроводів.

6.3.3. Норми поливу залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу грунту та його вологості, ступеня вологолюбності і посухостійкості порід дерев, глибини та ширини залягання кореневих систем. У середньому поливання дерев належить проводити з рахунку 30-50 л на 1 м¤ пристовбурної площі на грунтах легкого механічного складу (супіщаних і штучних насипів без утримання органічних речовин) і 50-80 л на грунтах важкого механічного складу (окультурених глинистих і суглинкових, з великим вмістом торфу, тощо).

6.3.4. Термін і кратність поливу залежать від часу посадки, фази розвитку дерев і кліматичних та погодних умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз, кількість поливань на масивах може бути знижена до 4-2 раз за сезон.

6.3.5. Полив на вулицях дерев, що висаджені в лунки і мають пристовбурні грати, здійснюється після зняття грат. По закінченню поливання і засипання лунок грати ставляться на попереднє місце.

6.3.6. Полив дерев, висаджених у смугу газону, здійснюють по всій площі проекції крони або в лунки, які після поливання необхідно розпушувати на глибину 2-3 см, щоб уникнути появи кірки і запобігти проростанню бур'янів.

6.3.7. Для скверів, садів та парків, де деревні та чагарникові породи ростуть групами або окремо на газоні, найприйнятнішим способом є суцільний полив зелених насаджень за допомогою дощувальних установок.

6.3.8. Крони рослини доцільно обмивати препаратами мийних засобів: зеленим милом, сульфанатом "Універсал" або будь-яким пральним порошком, який не містить відбілювальних компонентів.

6.3.9. Освіжувальні поливи проводяться до повного змочування листя і хвої ранком (не пізніше 8-9 годин) або ввечері (після 18-19 години) - в міру їх забруднення в період вегетації. Кратність обробітку може варіювати залежно від наявності пилу і кіптяви на листях, хвої і пагонах крони.

6.3.10. У насадженнях поблизу магістральних вулиць, площ з інтенсивним рухом міського транспорту, біля промислових підприємств, які забруднюють повітря, обмивання рослин проводиться 3-5 разів за сезон, а у тих, що віддалені від джерел забруднення, - 2-4 рази. Хвою доцільно обмивати зразу після танення снігу, а листя - літом в міру забруднення.

Дощування і обмивання крон доцільно проводити 0,2-0,5%-вими розчинами основних мінеральних добрив для позакореневого підживлення рослин (2-5 г солей на 1 л розчину).

6.3.11. Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

перший раз - весною, в період розкриття бунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;

другий - в період повного розпускання листя;

третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 м¤ пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.

6.3.12. Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м¤ лунки.

6.3.13. Найефективніші рідкі мінеральні підживлення проводять із розрахунку 30-50 л для одного дерева в містах лісової зони і 50-75 л/м¤ - у степовій. Для чагарників рекомендується норма 10-15 л/м¤ поливальної площі. У процесі догляду за чагарниками мінеральні солі бажано вносити в рідкому вигляді з розрахунку: азот - 5-7 г діючої речовини на 1 квадратний метр два рази за період вегетації (перший раз - у період формування листяного апарату, другий - у період бутонізації чагарників), фосфорні - у такій же кількості один раз протягом двох періодів вегетації. Калій - по 6-8 грам діючої речовини на 1 квадратний метр щороку.

6.3.14. Рідкі органічні добрива (настої) вносяться після дощу або поливу в заздалегідь розпушений грунт. Настій кров'ячого гною розводиться у співвідношені 1:5, пташиного посліду - 1:15. Після підживлення поверхню грунту необхідно розпушити.

6.3.15. Рідкі добрива доцільно вносити безпосередньо в зону залягання основної маси коріння за допомогою системи гідробурів, змонтованих на поливомийних машинах типу ПОМ-10, ПМ-130 або гідроімпульсних типу "Крона".

6.3.16. Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення до 40 т/га (кг на 1 м¤) компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці, що відповідає 1-1,5 розмірам крони, відступивши від кореневої шийки дерева або куща. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

6.3.17. Для усунення негативного впливу ущільнення грунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-6 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами.

Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

6.3.18. Для мульчування грунту застосовується торф, компост, перегній і тирса. Товщина мульчі 3-4 см. Мульчування проводиться весною або на початку літа після встановлення в грунті нормального режиму вологості.

6.3.19. На вулицях і транспортних магістралях, зимове прибирання яких здійснюється із застосуванням хлоридів, що спричинює значне накопичення хлору в грунті (0,1%), на листях рослин з'являються "крайові опіки". Щоб уникнути цього, необхідно в кінці травня - на початку червня провести водяну меліорацію грунту: промивання водою один раз у 2-3 роки за умови проведення постійних поливань. Норми витрати води при цьому становлять: для супіщаних грунтів 100-110 л/м¤ пристовбурної лунки, для суглинкових - 120-160 л/м¤.

6.3.20. Для запобігання повторного внесення хлору в грунт з обпалим листям необхідно прибирати його та вивозити з об'єктів озеленення.

6.3.21. Для запобігання попадання сміття і хлоридів з талих вод і відведення їх у зливостоки на тротуарах по периметру лунок слід влаштовувати обмежувальні бортики.

6.3.22. Для боротьби з бур'янами застосовуються два способи: механічний (сапання, скошування) і хімічний (із застосуванням гербіцидів).

Враховуючи неглибокий розвиток кореневої системи більшості дерев та чагарників, глибина розпушування не повинна перевищувати 5-10 см у дерев і 3-5 у чагарників.

6.3.23. Поверхня оброблюваної пристовбурної лунки навколо дерев повинна бути рівна площі проекції крони, навколо чагарників - віддалена від основи пагона на відстань 0,3-0,5 м.

6.3.24. Пристовбурні лунки (1,5 х 1,5 м) дерев і чагарників на вулицях, бульварах слід утримувати без бур'янів в розпушеному стані, але при достатньому живлені і водному режимі в них можуть висіватися газонні трави або висаджуватися квіти. На зупинках громадського транспорту, в місцях інтенсивного руху на лунках бажано застосовувати декоративні грати, а також улаштовувати огорожі з лавами для короткочасного відпочинку громадян. В парках і скверах при достатньому живленні і водному режимі розпушувати пристовбурні лунки та підгортати дерева на зиму недоцільно (крім утеплення теплолюбивих рослин).

6.3.25. Теплолюбиві рослини, які можуть вимерзнути зимою, необхідно утеплювати. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для кращого утеплення, особливо в посадках на вулицях, зверху утеплювального шару треба насипати 30-50 см розпушеного снігу.

6.3.26. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали. Солом'яними джгутами обгортаються стовбури та скелетні гілки крони.

6.3.27. Побілка стовбурів декоративних дерев у парках, скверах, на бульварах та вулицях забороняється. Виняток становлять окремі ділянки та об'єкти, до яких ставляться підвищені санітарні та інші спеціальні вимоги (громадські туалети, місця для збирання сміття та побутових відходів, підприємства із специфічним виробничим процесом та інше).

6.3.28. Одним із основних заходів догляду за надземною частиною дерев та чагарників у міських насадженнях є обрізування крони.

Обрізування крони дерев та чагарників - це вирізування сухих, пошкоджених гілок і сучків, які знижують декоративну цінність рослин і сприяють утворенню дупел; проріджування крони, збереження наданих їй раніше форми і розмірів, зменшення об'єму та омолоджування.

6.3.29. Розрізняють три види обрізування - формувальне, санітарне і омолоджувальне.

6.3.30. Формувальне обрізування застосовується для дерев у рядових і алейних посадках, а також для рослин з асиметричною рідкою кроною для збереження природної або штучної геомертичної форми рослин (кулястої, кубічної, конусоподібної, колоноподібної) та рівномірного розташування скелетних гілок.

6.3.31. Періодичність проведення формувального обрізування може коливатися залежно від швидкості росту пагонів: у порід, що швидко ростуть (тополя, клен ясенолистяний, ясен пухнастий), - щорічно; у тих, що повільно ростуть (липа, в'яз, дуб), - один раз у 2-4 роки. Під час обрізування деревних порід обмежуються в основному вкороченням однолітніх приростів і тільки окремі гілки обрізують до дво-трилітньої деревини. Формувальне обрізування слід проводити ранньою весною до розпускання бруньок, перед початком вегетації (кінець лютого-квітень).

6.3.32. Санітарне обрізування крони - це вирізування старих, хворих, усихаючих і пошкоджених гілок, а також тих, що направлені всередину крони або зближені одна з одною; із двох зближених гілок треба вирізати слабкішу. Вирізуванню підлягають також пагони, які відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом або вертикально, щоб уникнути їх обламування і утворення ран на стовбурі.

6.3.33. З метою підвищення життєздатності ослаблених дерев водночас з обрізуванням крони проводиться омолоджування крони та кореневої системи. Омолоджування крони дерев проводять у тому разі, коли дерева майже зовсім перестають давати щорічний приріст або в них спостерігається усихання вершини і кінців пагонів. При цьому на скелетних сучках з'являються так звані "вовчки". Омолоджувати дерева слід до зони появи нових молодих пагонів.

6.3.34. У процесі догляду за чагарниками, як і за деревами, застосовують три види обрізування: формувальне, санітарне і омолоджувальне.

Мета формувального обрізування - створення декоративної штучної форми чагарників, підтримування заданої форми і розмірів живоплоту, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.

Формування одиноких чагарників і живоплоту слід починати з першого року посадки.

6.3.35. Санітарне обрізування чагарників проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.

6.4.1. Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та обпалого листя.

6.4.2. Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя, зруйнувати грунтову кірку.

На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом шириною 10-25 м залежно від значущості об'єктів. На решті газонів згрібати і вивозити листя забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, збіднення грунту, недоцільних трудових і матеріальних витрат. Спалювати листя категорично забороняється.

6.4.3. Під час догляду за газонами мінеральні добрива можна вносити як у сухому, так і в рідкому стані.

6.4.4. Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

6.4.5. Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.

6.4.6. Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% повної польової вологоємкості даного грунту.

6.4.7. Кратність поливів залежить від грунтово-кліматичної зони, в якій розташовано населений пункт. У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Найбільший ефект досягається у разі поливання у вечірні години відразу після скошення газонів з відкритих водоймищ за допомогою технічних водогонів.

Відповідно до біологічних вимог на легких піщаних грунтах у засушливий період полив достатньо проводити через кожні 3 дні при нормі 20-30 л/м¤; на глинистих - 1 раз у 7-10 днів при нормі 35-40 л/м¤. На загазованих і запилених вулицях, бульварах і набережних з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів для поливання необхідно застосовувати дощувальні насадки з дрібним розпилом, який дозволяє очищувати і зволожувати повітря та скоротити витрати води.

6.4.8. Партерні газони скошують через 10 днів з висотою травостою 6-10 см. Висота травостою, що залишається, - 3-5 см. Кожне подальше скошування здійснюється в напрямку попереднього.

6.4.9. Звичайні газони на центральних ділянках садів, скверів та бульварів слід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів за сезон. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

6.4.10. Лугові газони в парках і лісопарках, які створюються на базі місцевої лугової рослинності з представників природної флори (конюшина біла і рожева, люцерна тощо), ціняться за мальовничість різноманітних квітучих трав. Тому їх скошують тільки після першого квітування лугових трав. Висота травостою, що залишається, повинна бути не меншою за 6-8 см. Для таких газонів достатньо лише двох-п'яти скошувань за період вегетації.

Остатній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень.

6.4.11. Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

6.4.12. У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

6.4.13. Хімічне прополювання здійснюється за допомогою гербіцидів вибіркової дії.

6.5.1. Догляд за квітниками полягає у влаштуванні квітників із однолітників з усіма видами супутніх робіт (поливання, прополювання, розпушення грунту, прищіпка і видалення суцвітів, що відцвіли, прибирання стебел з квітників, штикування на зиму, захист від хвороб і шкідників, стрижка килимових рослин, розкриття багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлення, підв'язування рослин та укриття їх на зиму).

6.5.2. Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або увечері, доти, доки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати.

За вегетаційний період за нормальних погодних умов в середньому повинно бути проведено 20-30 поливів, у південних районах - 30-40. Квітники з килимових рослин поливають частіше, до 40-50 разів за сезон. У суху і жарку погоду ввечері між поливами рекомендується проводити освіжувальне обприскування рослин, щоб змити пил з листя, знизити температуру і підвищити вологість повітря між рослинами та поблизу них.

6.5.3. Розпушування грунту із одночасним знищенням бур'янів проводиться в міру ущільнення грунту. На квітниках з багатолітників перше розпушування виконується ранньою весною, як тільки просохне верхній шар грунту. Подальші рузпушування необхідно проводити до зникання рослин, в міру ущільнення поверхні грунту та проростання бур'янів.

Глибина розпушування визначається характером розміщення коренів і органів відновлення квіткових рослин. Грунт під рослинами з поверхневим розміщенням живильних коренів рекомендується розпушувати на глибину не більше 3-5 см.

6.5.4. Грунт під рослинами, які мають повзучі і слабкі надземні пагони, потребує дуже обережного розпушування, яке слід проводити тільки біля зімкнутих груп.

6.5.5. Якщо рослини мають горизонтальні кореневища, в яких органи відновлення розвиваються у верхньому шарі грунту, то його слід розпушувати на глибину 2-3 см.

6.5.6. Грунт, на якому ростуть багатолітники з наростаючим угору кореневищем, слід розпушувати особливо обережно - не глибше 3 см і на відстані не менш 10 см від куща. При догляді за цими рослинами рекомендується підсипати родючий грунт, компост або торф між кущами шаром 4-5 см.

6.5.7. Декоративно-листяні та килимові рослини для збереження чіткості малюнку стрижуть в міру необхідності.

6.5.8. Для поліпшення умов росту всіх багатолітників підсипається органічне добриво (мульчують грунт). Особливо важливе значення мульчування має в районах посушливої зони з невеликою кількістю опадів за сезон, де вирощування багатолітників і літників без поливання неможливе.

Для мульчування використовується торф, краще торф-гнійний, торфо-мінеральний або торфо-перегнійний компости.

У районах, де немає торфу, можна використовувати компости з напіврозкладеної соломи з гноєм, з обпалого листя і деревної тирси, піску. На нових квітниках достатній шар мульчуючого матеріалу - 2,5-3 см, на старих (4-5 років і більше) - 5 см. Строки мульчування - рання весна, до розвитку пагонів і листя, восени - після обрізування пагонів, що відцвіли. Повторне мульчування рекомендується проводити раз у 2-3 роки.

6.5.9. Добриво в грунт вноситься в основному перед посадкою рослин. На бідних грунтах вносять азотні (15-20 г/м¤ селітри) і калійні (10-12 г/м¤ калійної солі) добрива в сухому вигляді і зарівнюють розпушниками.

Багатолітники починають підживлювати з другого року після посадки. Весною необхідно вносити азотні добрива з розрахунку 20-30 г/м¤ під цибулинні і 10-15 г/м¤ під інші багатолітники. Весною азотні добрива можна замінити коров'яком (розбавлення 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м¤, фосфорні (50-60 г/м¤) та калійні (20-30 г/м¤) добрива рекомендується вносити восени або весною під час першого розпушування грунту.

Друге підживлення проводять азотом через 3 тижні після першого, по 20-30 г/м¤. Третє - в період бутонізації або цвітіння мінеральним добривом у вигляді розчину: 10 г азотних, 30 фосфорних і 20 калійних добрив на 1 м¤ квітника.

Восени підживлення обов'язкові для всіх багатолітників: на 1 м¤ квітника повинно припадати 10 г азотних, 50-60 г фосфорних і 30 г калійних добрив. Дози добрив доцільно диференціювати залежно від біологічних особливостей рослин.

6.5.10. Догляд за надземною частиною передбачає ряд нескладних, але дуже важливих процесів, що забезпечують декоративність квітника. Ранньою весною квіти і суцвіття, які відцвіли, а також всі надломлені і засохлі пагони регулярно зрізують в міру їх появи або пожовтіння, не чекаючи відмирання.

6.5.11. Восени прибирання квітників проводять після перших приморозків, коли температура знижується до мінус 1-2 градусів. Квіти, які потрібно зберегти як маточники, забирають в холодні парники, підвали або оранжереї.

6.5.12. На зиму теплолюбиві рослини в квітниках утеплююіть обпалим листям, ялиновим або сосновим лапником з листям і торфом товщиною від 5 до 20 см. Перед цим зрізують всі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі. Утеплення роблять після заморозків (не по талій землі).

6.5.13. Цибулинні та бульбоцибулинні квіткові рослини періодично викопують: нарциси - через 2-5 років; мускарі і шафран - через 5-6; тюльпани, гіацинти, гладіолуси - щорічно.

Тюльпани, нарциси і шафран викопують після цвітіння та пожовтіння листя, гладіолуси - восени.

6.6. Догляд за садовими доріжками та майданчиками.

6.6.1. Догляд за садовими доріжками і майданчиками включає такі види робіт: підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу, посипання піском, оброблювання покриттів франкійними та іншими протиожеледними матеріалами, коткування доріжок ранньої весни, видалення трави з узбіч, кюветів і водовідвідних канав.

6.6.2. Підмітання доріжок і майданчиків проводиться ранком, поки в парках та скверах немає відвідувачів. Садові доріжки на об'єктах з підвищеною інтенсивністю пішохідного руху, а також в меморіальних, історичних та інших місцях підмітаються, у разі необхідності миються щоденно за встановленим режимом. Крім цього, проводиться збирання випадкового сміття, залежно від ступеня і періодичності забруднення.

Доріжки на об'єктах з невисокою інтенсивністю експлуатації підмітаються в міру необхідності для підтримання чистоти.

6.6.3. Щебеневі доріжки та майданчики в літній сезон необхідно поливати, а асфальтовані мити водою, особливо в жарку суху погоду. Поливання проводиться після підмітання. Кількість поливань визначається погодними умовами та інтенсивністю експлуатації. Застоювання води на грунтових, щебеневих доріжках та майданчиках не допускається.

6.6.4. Взимку садові доріжки та майданчики слід посипати піском або іншими протиковзкими матеріалами.

6.6.5. На доріжках і садово-паркових майданчиках сніг необхідно згрібати розпушеним до злежування. На доріжках з інтенсивним рухом сніг згрібається після кожного снігопаду, на грунтових - в міру необхідності, а потім вивозиться або складується обабіч доріжок на території зелених насаджень.

6.6.6. Щебеневі та грунтові доріжки необхідно профілювати та утрамбовувати котком до 10 разів за рік, залежно від інтенсивності використання і грунтово-кліматичних умов.

6.6.7. Дернові краї доріжок, які облицьовані бортовим камінням, обрізують два рази за сезон - весною і восени відповідно до профілю доріжки або майданчика на прямолінійних ділянках - обов'язково під шнур. Обрізану дернину використовують для компостів.

6.6.8. Грунтові доріжки повинні бути очищені від бур'янів. У ландшафтних парках і зонах тихого відпочинку на грунтових доріжках дозволяється травостій із злакових трав або грунтопокривних рослин.

6.7. Догляд за садовим обладнанням.

6.7.1. Догляд за садовими диванами і лавками включає їх миття, очищення від пилу і снігу, поточний ремонт.

6.7.2. Дивани і лавки миють водою з милом або розчинами мийних засобів за допомогою щітки чи ганчірки з подальшим протиранням. Залежно від інтенсивності експлуатації, миття проводиться 1-3 рази за сезон.

6.7.3. Прибирання пилу здійснюється шляхом двократного протирання (спочатку мокрою ганчіркою, а потім сухою) 10-30 разів за сезон залежно від ступеня експлуатації.

6.7.4. Прибирання снігу проводиться шляхом обмітання садових диванів і лавок з подальшим протиранням сухою ганчіркою. Сніг, який щойно випав, необхідно згрібати залежно від інтенсивності експлуатації і погодних умов.

6.7.5. Догляд за садовими урнами включає: вигрібання сміття, снігу, прибирання бруду, миття, фарбування. Кратність догляду визначається залежно від інтенсивності експлуатації.

6.7.6. Поливальні пристрої повинні бути в справному стані, регулярно оглядатися і ремонтуватися.

Літні поверхневу і заглиблену поливальні мережі водопроводу необхідно щорічно восени, до настання заморозків, звільнити від води, відключити від джерел, продути стисненим повітрям і законсервувати на зиму шляхом змащування нарізних з'єднань.

( Пункт 6.8 втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики N 226 від 24.12.2001 )

6.9. Захист та охорона міських зелених насаджень від шкідників і хвороб.

6.9.1. Захист та охорона міських зелених насаджень повинна проводитись протягом усього періоду їх створення та експлуатації.

6.9.2. Для виконання або прогнозування розвитку шкідників та хвороб зелені насадження обстежуються 3-5 разів за вегетаційний період.

6.9.3. Перелік засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин і препаратів, застосування яких дозволяється в народному господарстві, а також способи, умови їх застосування затверджуються Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.

6.9.4. Для захисту міських зелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні і механічні, інтегровані.

6.9.5. Агротехнічні методи боротьби проводяться з метою підвищення стійкості насаджень і створення несприятливих умов для розвитку і поширення шкідників та хвороб протягом усьго періоду створення і експлуатації насаджень.

6.9.6. Хімічні методи боротьби проводяться із застосуванням хімічних препаратів проти шкідників і збудників хвороб зелених насаджень. Обробка рослин хімічними препаратами здійснюється згідно з інструкціями щодо їх застосуванням.

6.9.7. Біологічний метод боротьби з шкідниками і збудниками хвороб дерев базується на принципі антагоністичних взаємовідносин між окремими групами живих організмів і здійснюється шляхом використання комахоїдних птахів і звірів, хижих і паразитуючих комах, збудників хвороб комах та інших антагоністичних мікроорганізмів.

6.9.8. Біофізичні і механічні методи боротьби включають різноманітні засоби знищення комах за допомогою фізичних і механічних пристосувань (використання приманок, перешкод, світлових пасток тощо).

6.9.9. Інтегрований метод - це поєднання хімічних і біологічних методів боротьби з шкідливими комахами, застосування хімічних методів у поєднанні з біопрепаратами-атрактантами, підбір найбільш ефективних способів і засобів боротьби, які б найменш згубно діяли на корисні організми і впливали на навколишнє середовище.

Інтегрований метод боротьби передбачає використання активних засобів захисту зелених насаджень у поєднанні з природними регуляторами чисельності шкідників рослин.

6.9.19. Жоден із наведених вище методів не може бути ефективним сам по собі, тому для захисту окремих об'єктів зеленого господарства міст та інших населених пунктів необхідно розробити і використовувати систему заходів боротьби з шкідниками та хворобами зелених насаджень.

6.9.11. Для боротьби з омелою білою застосовується механічний метод - обрізування гілок з кущами омели, які не плодоносять, на 5-7 см, а з плодоносними - не менш 15-20 см нижче місця прикріплення її до гілок.

З хімічних методів боротьби добре себе зарекомендували обприскування рано навесні та пізно восени молодих рослин омели 2%-вим розчином ДІНОКУ або 2,5%-вим розчином нітрофену. Знищення великих кущів іншими концентраціями цих гербіцидів та іншими препаратами ефекту не дає.

Одним з найважливіших господарських заходів боротьби з омелою може бути постійна заміна уражених рослин невразливими або маловразливими. Введенням в культуру невразливих порід та вчасним обрізуванням кущів омели до початку плодоношення можна запобігти розмноженню і розповсюдженню її в міських зелених насадженнях.

VII. Поточний ремонт об'єктів зеленого господарства

7.1. Поточний ремонт об'єктів зеленого господарства включає:

підсів газонів на майданчиках з відпадом до 25%, посадку розсади однолітніх квіткових рослин, а також багатолітників замість тих, що відпали, у квітниках з усіма супровідними роботами;

заміну окремих засохлих та пошкоджених кущів і дерев з корчуванням їх пнів, знешкодженням омели та лікування дупел.

До пошкоджених дерев слід віднести: дерева з механічними пошкодженнями; вражені стовбуровими шкідниками, кореневими і стовбуровими гнилями, сірянкою та іншими хворобами; буреломні, сніголомні та сніговальні дерева;

ремонт поливального водопроводу із заміною зношених труб (до 10% загальної довжини водопроводу) і водопровідної арматури;

ремонт садово-паркового інвентаря, споруд, різноманітного обладнання майданчиків та малих архітектурних форм;

фарбування парканів, огорож, споруд, обладнання малих архітектурних форм;

дрібні штукатурні, теслярські та інші роботи на підпорних стінах, сходах тощо;

столярний, склярський та інші види дрібного ремонту парникових рам, стелажів, опалення теплиць;

виготовлення засклених рам теплиць і парканів та заміна ними окремих пошкоджених;

ремонт покриття проїжджої частини паркових доріг та алей, тротуарів, майданчиків, пішохідних та велосипедних доріжок з обсягами робіт, що не перевищують 20% їх площі;

виправлення окремих бордюрних каменів і поребриків на ділянках загальною довжиною не більше 100 м або не більше 20% від загальної довжини на об'єкті зеленого гоподарства (парку, скверу тощо);

усунення пошкоджень і заміна непридатних труб водостоків, лотків, дренажних штолень, водоприймальних та оглядових колодязів, а також водовипусків на окремих ділянках довжиною не більше 20 м за умови загального річного обсягу робіт не більше 20% від загальної довжини водостічної системи.

7.2. Поточний ремонт газонів, спрямований на відновлення дернового покрову, провадиться на всіх місцях, пошкоджених в результаті витоптування і загибелі рослин, різними способами: сіянням трав, дернуванням тощо.

Перед сіянням трав необхідно скосити старий травостій, провести підживлення газону і розпушити грунт зубчастими боронами або граблями, а після посіву ділянку проборонувати, покоткувати і полити. Сіяти трави краще весною в розрахунку 30-60% повної норми висіву залежно від ступеня зріджування травостою.

Провалини і западини дернини можна ліквідувати шляхом зняття дернини, підсипання під неї рослинної землі і наступного укладання знятого шару на попереднє місце.

7.3. Лугові газони слід періодично омолоджувати. Для цього травостій необхідно залишити без скошування до утворення насіння і розсіювання його по території природним шляхом, а потім старий травостій скосити і прибрати, а ділянку підживити, розпушити і полити.

7.4. Під час поточного ремонту квітників з багатолітників на місці рослин, що випали або застаріли чи потребують ділення куща, викопують ями, розмір яких залежить від виду і величини рослин (у середньому діаметр - 25-30 см, глибина - 30 см). В ямі рекомендується повністю замінити землю і внести до 1/3 об'єму органічних та мінеральних добрив з розрахунку 70-100 г/м¤ суперфосфату і 20-30 г/м¤ калійних добрив. Рослини необхідно підбирати відповідно до проекту квіткового оформлення ділянки. Висаджені рослини обов'язково поливають протягом декількох днів. У разі старіння кореневищних рослин, які розмножуються діленням куща, їх обережно викопують, вирізують гнилі або відмерлі частини, ділять кущ і кожну частину висаджують окремо, як самостійну. Важливо дотримуватись строків поточного ремонту квітників з багатолітників: в кінці літа або рано восени, щоб рослини встигли укоренитися.

Якщо у квітниках із однолітників виявлено помітні за площею випади рослин, на їх місце, після прибирання залишків і розпушування грунту, висаджують рослини того ж виду і протягом 6-7 днів постійно поливають.

7.5. Під час поточного ремонту щебеневих доріжок рекомендується очистити їх поверхню, зрізати і прибрати старий спеціальний шар до щебеню і розрівняти останній під рейку. Потім наноситься спеціальна суміш, яка після укладання змочується водою, розрівнюється і коткується за 3 проходи.

Після коткування товщина шару повинна становити 7 см.

7.6. Поточний ремонт грунтових доріжок передбачає: обрізування бортів (газонних), планування полотнища доріжки із зрізуванням бугрів і засипанням заглиблень, змочування, присипання піском (шаром до 2 см) і коткування (до 3 проходів).

7.7. Поточний ремонт доріжок з плиткового покриття - це заміна зруйнованої плитки, прибирання трав'яного покрову, профілювання.

7.8. Дрібний поточний ремонт садово-паркового інвентаря, споруд дитячого обладнання, лавок включає підфарбування, закріплення відірваних дошок, підлокітників тощо і провадиться в міру потреби.

VIII. Капітальний ремонт об'єктів зеленого господарства

8.1. До капітального ремонту об'єктів зеленого господарства належать роботи, спрямовані на підвищення експлуатаційних характеристик цих об'єктів, поліпшення якості озеленення та благоустрою шляхом заміни окремих елементів на більш сучасні конструкції, форми і матеріали.

8.2. Для капітального ремонту об'єкта обов'язково має бути розроблена проектна документація.

8.3. Капітальний ремонт об'єктів зеленого господарства, який бажано проводити в комплексі, включає:

відновлення газонів, квітників та розаріїв із садінням багаторічних квітів;

омолоджування старих дерев та кущів, знешкодження омели та лікування дупел;

заміну у повному обсязі засохлих та пошкоджених деревних і чагарникових рослин, а також садіння нових дерев і кущів з брилою грунту або заміною рослинного грунту в садильних ямах з внесенням мінеральних добрив;

роботи, пов'язані з відновленням родючості грунту, після викопування та вивезення садибного матеріалу з брилою грунту;

влаштування нового або відновлення пошкодженого поливального водопроводу із заміною зношених труб та водопровідної арматури;

влаштування та ремонт покриття проїжджої частини паркових доріг та алей, майданчиків, тротуарів, пішохідних та велосипедних доріжок (асфальтування, влаштування бордюрів, повна або часткова заміна існуючих бордюрних каменів та поребриків);

відновлення пошкоджених сходів;

влаштування майданчиків для стоянки автомобілів;

влаштування та ремонт водостоків;

розчищення та поглиблення озер, ставків, малих річок, каналів та інших водоймищ, копання додаткових каналів довжиною до 100 м;

укріплення берегів водоймищ на території зелених насаджень;

відбудова зруйнованих підпірних стінок;

перебудова дерев'яних підпірних стінок (заміна матеріалу на камінь, бетон, залізобетон).

8.4. Технологія робіт під час капітального ремонту не має принципових відмінностей від технології робіт під час нового будівництва.

Під час капітального ремонту газонів ступінь заміни або підсипання рослинного грунту визначається конкретними обставинами. Внесення мінеральних добрив обов'язкове, а органічних - бажане.

8.5. Капітальний ремонт квітників провадиться з повною заміною видового складу квіткових рослин. У цьому разі всі життєздатні рослини викопуються і використовуються для садіння в новому місці. У квітнику влаштовуються котловани з повною заміною грунту і внесенням мінеральних добрив, а також ведуться інші роботи, пов'язані із створенням квітників на новому місці.

8.6. Під час повної реконструкції і реставрації, коли насадження замінюються цілком або майже цілком, садіння рослин (після розкорчовування і прибирання території) проводиться за звичайними будівельними методами: поливання ділянки, підготовка грунту і ям, згідно з віком і видом посадкового матеріалу, садіння, посів трав, поливання, кріплення дерев.

8.7. Складнішим процесом є садіння деревних і чагарникових рослин в існуючі насадження. У цьому разі можливі два варіанти садіння - під пологом насаджень або на відкритих ділянках. Садіння на відкритих ділянках аналогічне садінню під час нового будівництва.

8.8. Під час садіння під пологом слід врахувати можливості рослини у боротьбі за світло, вологу, місце в шарі грунту і забезпеченність мінеральним живленням. Садіння під пологом можна проводити тільки за умови, що в насадження проникає не менш 20% прямої сонячної радіації.

Під пологом насаджень висаджуються види рослин, які рано розпускаються, з тим, щоб вони встигли розвинути достатній листяний апарат до зацвітання або розпускання листя у рослин верхнього ярусу. Під пологом можуть бути висаджені: акація жовта, барбарис звичайний, бруслина бородавчаста, глід однокісточковий, бузина червона, в'яз, граб, дуб черещатий, дерен білий і червоний, жимолость татарська, калина, каштан кінський, клен гостролистяний, польовий і татарський, ліщина, ялівець козачий і звичайний, липа дрібнолистяна і великолистяна, вільха чорна, горобина звичайна, смородина золотиста і чорна, спірея верболистяна, скумпія, тополя, черемха звичайна. На сухих узліссях до них можна долучити іргу круглолистяну, горобинник горобинолистяний, пузирчатоплідник, на вологих - аронію чорноплідну, сміжноягідник.

Не доцільно висаджувати рослини з великою амплітудою щодо існуючих, бажано, щоб різниця у віці не перевищувала 20-25 років. Не слід висаджувати рослини в глибину великого масиву. Садіння краще здійснювати на узліссі, галявинах, у спеціально прорубаних "вікнах", можна підсаджувати рослини в групи і куртини.

8.9. Насадження масивів і куртин створюються шляхом садіння великорозмірних саджанців. При незначних відпадах в алеях і хорошому стані решти рослин можливі підсадки окремих дорослих дерев.

8.10. Для збереження композицій на місце дерев і чагарників, що загинули, висаджують рослини тієї ж породи або виду, якщо немає потреби у збагаченні асортименту. Дерева садять як з грудкою землі, так і без неї. Землю в садильних ямах можна замінити повністю, частково або зовсім не міняти залежно від її родючості. Кріплення посаджених дерев, влаштування лунок, поливання і старанний догляд у перші 2-5 років після посадки обов'язкові.

Дані про періодичність робіт з омолоджування дерев і чагарників, а також методи і строки проведення обрізування та знешкодження омели наведено в розділі VI цих Правил.

IX. Порядок проведення, здавання та приймання
робіт з ремонту об'єктів зеленого
господарства

9.1. Капітальний ремонт об'єктів зеленого господарства розпочинається у разі наявності таких документів:

затвердженої проектно-кошторисної документації або розцінкових описів основних робіт;

відкритого фінансування в установах банку;

проекту організації робіт (якщо в цьому є потреба);

підрядного договору (якщо роботи виконуються підрядними організаціями) або письмового розпорядження управління (відділу) житлово-комунального господарства, (якщо роботи виконуються господарським способом);

дозволу (ордеру) місцевого органу державної виконавчої влади на виконання розкопування (якщо воно передбачено проектом) або на знесення зелених насаджень (рубку дерев), виданого в установленому порядку.

9.2. Строки проведення капітального ремонту визначаються під час затвердження плану ремонтних робіт, залежно від їх кошторисної вартості, згідно з чинними нормативними строками для об'єктів благоустрою.

9.3. Відповідно до затверджених титульних списків об'єктів капітального ремонту і встановлених у них строків виконання робіт підприємства зеленого господарства (ремонтно-будівельні організації) складають зведений графік проведення капітального ремонту об'єкта зеленого господарства, який затверджується міським (районним) управлінням (відділом) житлово-комунального господарства.

9.4. Підприємство зеленого будівництва, відповідно до зведеного графіка проведення ремонту, складає графік проведення капітального ремонту кожного об'єкта з поділом на основні елементи.

9.5. У разі необхідності підприємство зеленого будівництва складає проект організації робіт.

9.6. Під час проведення капітального ремонту об'єкта зеленого господарства необхідно максимально використовувати дерева та чагарники, які ще придатні для пересадки, а також дрова, матеріали тощо, одержані в ході проведення ремонту об'єкта.

9.7. Під час капітального ремонту, безпосередньо на об'єкті, замовник і підрядчик уточнюють кількість саджанців дерев, чагарників, дров тощо, придатних для використання, про що складають двосторонній акт.

9.8. Одержані під час ремонту об'єкта саджанці дерев, чагарників, дрова тощо беруться на облік підрядчиком за цінами нових матеріалів незалежно від того, чи будуть вони використані на даному об'єкті або на інших об'єктах, і зараховуються під час розрахунків як зворотні суми.

9.9. Кошти від реалізації матеріальних цінностей, одержаних під час проведення ремонту об'єкта, як тих, що лишаються в розпорядженні замовника, так і тих, що передаються підрядчику, повертаються на фінансування ремонту об'єкта зеленого господарства.

9.10. Замовник повинен стежити за раціональним використанням, одержаних під час ремонту об'єкта, саджанців дерев, чагарників, дров тощо і вживати заходів щодо їх збереження.

9.11. Робота з капітального ремонту повинна здійснюватись згідно з розцінковим описом робіт, а у разі наявності проектно-кошторисної документації - відповідно до неї. Всі незначні відхилення, які виникли в процесі проведення ремонтних робіт і не змінюють принципів прийнятого проектного рішення (заміна порід дерев, чагарників тощо), погоджуються із замовником і проектною організацією, що розробляла проектно-кошторисну документацію.

9.12. Додаткові, не передбачені кошторисом роботи, оформлюються актом за участю представників замовника і підрядної організації.

9.13. На кожному об'єкті капітального ремонту підрядна організація повинна вести журнал робіт з капітального ремонту, в якому фіксуються: дати найважливіших виробничих етапів; дані про якість посадового матеріалу; методи проведення робіт; метеорологічні умови; допущені в процесі роботи відхилення; зауваження осіб, які контролюють виконання робіт, тощо.

9.14. Поточний ремонт об'єктів зеленого господарства виконується згідно з технологічними картами.

9.15. Відповідальність за якість та вчасність виконання робіт з ремонту та утримання об'єктів благоустрою несе виконавець, який за рахунок власних коштів усуває брак в роботі, а за порушення строків несе відповідальність згідно з умовами договору.

9.16. Роботи з ремонту та утримання об'єктів зеленого господарства повинні включати заходи щодо дотримання вимог діючих правил техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього природного середовища.

9.17. Технічний нагляд за капітальним ремонтом об'єктів зеленого господарства здійснюється управліннями (відділами) житлово-комунального господарства, які не повинні втручатися в оперативно-господарську діяльність підрядчиків.

9.18. У разі виявлення відхилень від затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм, вимог державних стандартів і технічних умов замовник не оплачує підрядчику роботи, а видає розпорядження про повне усунення цих порушень, а в необхідних випадках і припинення робіт.

9.19. Працівники, які здійснюють технічний нагляд за об'єктами капітального ремонту, несуть повну відповідальність за ухвалені ними рішення з технічних і організаційних питань, за прийняття від підрядчика неякісно виконаних робіт, а також завищення їх обсягів та вартості.

9.20. Авторський нагляд здійснюється відповідно до БНІП 1.06.06-85 на підставі договору, укладеного замовником з проектною організацією на весь період капітального ремонту об'єкта зеленого господарства.

9.21. Наявність працівників, які здійснюють технічний та авторський нагляд і приймання робіт, не знімає з організації зеленого будівництва (ремонтно-будівельної організації) відповідальності за їх якість.

9.22. Приймання відремонтованих об'єктів зеленого господарства (парків, скверів, бульварів тощо) проводиться комісією у складі:

представника місцевого органу державної виконавчої влади (голова комісії);

головного інженера міського (районного) управління (відділу) житлово-комунального господарства;

інженера, який здійснює технічний нагляд;

представників проектної організації, підрядчика і громадських організацій (останніх з правом дорадчого голосу).

9.23. Дату приймання відремонтованого об'єкта визначає голова комісії на основі письмової заяви про закінчення ремонту.

Якщо в ремонті брав участь субпідрядчик, в заяві має бути зазначено, що генпідрядчик прийняв від нього роботу.

9.24. При здачі робіт з капітального ремонту об'єктів зеленого господарства організація, що проводила його, повинна подати приймальній комісії такі документи:

затверджену проектно-кошторисну документацію;

належно оформлені документи на проведення додаткових робіт або на відхилення від затвердженої проектно-кошторисної документації;

акти проміжного огляду і приймання "прихованих" робіт з усіма додатками;

журнал обліку робіт з капітального ремонту;

свідоцтва та документи, що підтверджують якість посадкового матеріалу, газонних трав, рослинного грунту, що використовувався як добавка;

договір, на підставі якого виконувався капітальний ремонт об'єкта;

інші документи, складені в процесі проведення робіт.

9.25. Приймальна комісія перевіряє в натурі та за документами якість і кількість виконаних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації та правил їх проведення.

9.26. Приймання об'єктів зеленого господарства проводиться з урахуванням таких вимог:

товщина шару завезеного рослинного грунту квітників та газонів повинна відповідати проектній: на піщаних основах після гідронамиву - не менше 30 см, на глиняному підстилковому шарі - не менше 10 см. Перевірка робиться шляхом закладання шурфів розміром 30х30 см на кожних 1000 м¤ озелененої території, але не менше одного шурфа на кожній окремій ділянці;

рослинний грунт має бути однорідним і не містити будівельних залишків, які не дадуть змоги в процесі догляду за насадженнями застосовувати грунтообробні знаряддя, газонокосарки та інші механізми. Перевірку проводять проколюванням грунту або розгортанням його на глибину не менше 30 см;

поверхня газонів повинна бути старанно спланована та вирівняна. Рівень грунту на квітниках і газонах має бути нижчий від бордюру (поребрику) на 1-2 см. Рівень грунту не може бути вищим від рівня доріжок та тротуарів без бордюру (поребрику), придатність рослинного грунту повинна бути підтверджена лабораторними аналізами. Якщо в грунт вносилися будь-які добавки, то про це зазначається в журналі обліку робіт;

висаджений посадковий матеріал повинен відповідати проекту і встановленим стандартам, а в разі необхідності мати гарантійні свідоцтва та документи, що підтверджують його якість (паспорт-сертифікат);

кількість дерев, чагарників та квітів, що не прижилися, не повинна перевищувати 20%. У противному разі об'єкт в експлуатацію не приймається.

9.27. Виявлення відсотку зелених насаджень, що не прижилися, проводиться у такі строки:

для весняних посадок - восени поточного року;

для осінніх та зимових посадок - восени наступного року.

9.28. Догляд за зеленими насадженнями на об'єктах до передачі їх в експлуатацію повинні здійснювати підрядні організації.

У договорі (замовленні) на виконання робіт і окремому кошторисі повинні бути передбачені кошти на догляд за насадженнями в перший рік експлуатації. Окремі випадки, коли в кошторисах на виконання робіт такий догляд не передбачено або підрядчик відмовився від цих коштів, повинні бути обумовлені в наказі (рішенні, розпорядженні) про приймання об'єкта в експлуатацію. У цьому разі органами вищого рівня або замовником передбачаються заходи і кошти для запобігання загибелі молодих посадок з причин недостатнього догляду.

На об'єктах зеленого господарства в період капітального ремонту догляд за насадженнями здійснює експлуатуюча організація. Терміни приймання об'єкта, умови охорони і порядок догляду за окремими його елементами (квітники із троянд, цибулинних, поливальні мережі, малі форми тощо) повинні бути визначені в договорі між замовником (експлуатуючою організацією) і підрядчиком та кошторисі.

9.29. На кожний об'єкт капітального ремонту комісія складає акт приймання в експлуатацію, який підписується всіма членами комісії і затверджується міським (районним) управлінням (відділом) житлово-комунального господарства.

9.30. Всі додатки до акта приймання об'єкта в експлуатацію за описом передаються організації, що здійснює експлуатацію об'єкта і відповідає за збереження документації.

9.31. У разі виявлення в процесі приймання робіт значних дефектів або недоробок, а також відхилень від проектно-кошторисної документації комісія припиняє приймання і встановлює строк для усунення цих дефектів чи недоробок, складаючи про це спеціальний акт.

Якщо буде виявлено незначні дефекти або недоробки, комісія може, не припиняючи приймання, встановити в акті строки для їх усунення.

9.32. Приймання робіт з поточного ремонту здійснюється представником відділу експлуатації об'єктів благоустрою в присутності представника виконавця ремонтних робіт і оформлюється актом приймання і записом у технічному паспорті об'єкта зеленого господарства - зведеному документі, що містить усі первинні й щорічні відомості за весь період експлуатації об'єкта, включаючи дані про всі види ремонтів і реконструкції.

9.33. Усі результати робіт з утримання об'єктів зеленого господарства (паспортизація, інвентаризація зелених насаджень і споруд, технічний нагляд) фіксуються в технічному паспорті.

Додаток N 1
до Правил утримання зелених
насаджень міст та інших
населених пунктів України

ДЕРЖАВНА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ

Форма N 2 - зелень Затверджена наказом Мінстату України від 19.03.93 р. N 53

Кому подається ______________________________________________ _________________________________________________________________ (назва, адреса одержувача) Міністерство (відомство) МПО, концерн, асоціація ____________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Підприємство, організація, установа _________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Республіка, область _________________________________________ Район _______________________________________________________ Місто _______________________________________________________ Селище міського типу ________________________________________ Адреса підприємства, організації, установи __________________ _________________________________________________________________ Форма власності _____________________________________________ Подається до 15 січня підприємствами та організаціями усіхміністерств, відомств та місцевих Рад народних депутатів, якімають на своєму балансі насадження у межах міської (селищної)смуги: житлокомунуправлінню, комбінату комунальних підприємств абоіншому органу комунального господарства за місцем знаходженняпідприємства, організації, установи; організації вищого рівня. Зведений звіт по області подається облжитлокомунуправліннямиДержжитлокомунгоспу України до 15 лютого.

ЗВІТ про створення та утримання зелених насаджень міста (селища міського типу) за 199 __ р.

————————————————————————————————————————————————————————————————— | Показники | N|Заг- |Створення но-|Ландшафтна |Догляд за | | |ря——аль-|вих зелених|реконструкція |насаджен- | | |дка|на |насаджень |насаджень |нями | | | ——пло-| | | | | | |ща |—————————————+——————————————+——————————| | | |зеле-|Ство-|Вартіс-|Пло-|Про-|Вар-|Пло-|Вар- | | | |них |рено |ть ро-|ща |веде|ті- |ща, |тість| | | |наса-|наса-|біт |нас-|но |сть |на |робіт| | | |джень|джень| (крб.)|адж-|реко|ро- |якій|(крб)| | | |на кі|за | |ень,|нст-|біт |про-| | | | |нець |рік | |які |рук-|(кар|вед-| | | | |року |(га) | |пот-|цій |бова|ено | | | | |(га) | | |реб-|наса|нцях|дог-| | | | | | | |ують|дже-|(крб|ляд | | | | | | | |рек-|нь | |за | | | | | | | |онс-|за | |нас-| | | | | | | |тру-|рік | |адж-| | | | | | | |кції|на | |енн-| | | | | | | |(га)|пло-| |ями | | | | | | | | |щі | |(га)| | | | | | | | |(га)| | | | |——————————————+——+—————+—————+———————+————+————+————+————+—————| | 1 | 2| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |——————————————+——+—————+—————+———————+————+————+————+————+—————| |Усі види| | | | | | | | | | |зелених | | | | | | | | | | |насаджень у| | | | | | | | | | |межах | | | | | | | | | | |населеного | | | | | | | | | | |пункту (1+2+3)| | | | | | | | | | |. |01| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |у тому числі: | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |1. Насадження | | | | | | | | | | |загального ко-| | | | | | | | | | |ристування | | | | | | | | | | |всього. |02| | | | | | | | | | із них: | | | | | | | | | | |парки культури| | | | | | | | | | |та відпочинку.| | | | | | | | | | |. |03| | | | | | | | | |парки міські, | | | | | | | | | | |районні, сади| | | | | | | | | | |житлових райо-| | | | | | | | | | |нів і прижит- | | | | | | | | | | |лових будинків| | | | | | | | | | |. |04| | | | | | | | | |сквери. |05| | | | | | | | | |набережні та | | | | | | | | | | |бульвари . |06| | | | | | | | | |міські ліси та| | | | | | | | | | |лісопарки . |07| | | | | | | | | |гідропарки, лу| | | | | | | | | | |гопарки . |08| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |2. Насадження | | | | | | | | | | |обмеженого | | | | | | | | | | |користування | | | | | | | | | | |всього . |09| | | | | | | | | | із них: | | | | | | | | | | |на території | | | | | | | | | | |житлових райо-| | | | | | | | | | |нів та мікро- | | | | | | | | | | |районів . |10| | | | | | | | | |на території | | | | | | | | | | |промислових пі| | | | | | | | | | |дприємств . |11| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |3. Насадження | | | | | | | | | | |спеціального | | | | | | | | | | |призначення | | | | | | | | | | |всього . |12| | | | | | | | | | із них: | | | | | | | | | | |насадження | | | | | | | | | | |вздовж вулиць | | | | | | | | | | |. |13| | | | | | | | | |насадження са-| | | | | | | | | | |нітарно-захис-| | | | | | | | | | |них зон . |14| | | | | | | | | —————————————————————————————————————————————————————————————————

Керівник ________________________________ Прізвище та N телефону виконавця ________________________________________________________ Головний бухгалтер _____________________________________________ "_____"_____________ 199 ___ р.

Вказівки щодо заповнення форми державної статистичної звітності N 2 - зелень "Звіт про створення і утримання зелених насаджень міста (селища міського типу)"

Статистичну звітність про створення та утримання зелених насаджень міста (селища міського типу) складають всі підприємства, організації та установи незалежно від відомчої підпорядкованості (включаючи Міноборони України), які мають на своєму балансі зелені насадження у межах міської (селищної) смуги. Дані звіту заповнюються на основі матеріалів технічної інвентаризації, а у разі їх відсутності - на основі технічного (бухгалтерського) обліку. Звіт подається на адреси та в строки, передбачені в адресній частині. Загальна площа усіх видів зелених насаджень у межах населеного пункту Під час визначення площі усіх видів зелених насаджень у межах населеного пункту слід враховувати площі насаджень природного і штучного походження загального користування (рядок 02), насадження обмеженого користування (рядок 09) та насадження спеціального призначення (рядок 12). Площа зелених насаджень загального користування Під час визначення площі зелених насаджень і масивів загального користування в межах міст та селищ міського типу враховуються площі парків культури та відпочинку, загальноміських та районних парків, спеціалізованих парків (дитячих, спортивних, зоологічних, для виставок та інших), садів житлових районів та мікрорайонів, скверів, бульварів на вулицях та набережних, гідропарків, лугопарків, міських лісів і лісопарків та інших упорядкованих об'єктів зеленого господарства. Площа насаджень обмеженого користування До цього виду насаджень належать: насадження на присадибних ділянках, територіях шкіл, дитячих установ, громадських та спортивних споруд, лікувальних установ, промислових підприємств, кемпінгів, мотелів, будинків престарілих, на складських територіях, землях військових частин та інші. Площа насаджень спеціального призначення До цього виду насаджень належать: насадження вздовж вулиць, доріг, автомобільних шляхів та залізниць, на майданах, територіях санітарно-захисних зон, ліній електропередач високої напруги, кладовищ і крематоріїв, лісомеліоративні насадження, насадження розсадників та квітникарських господарств, плодові сади та виноградники приміських господарств та інші. Площа зелених насаджень вздовж вулиць Під час визначення площі зелених насаджень вздовж вулиць необхідно враховувати площу, зайняту деревами, чагарниками, газонами та квітниками, розташованими з обох боків вулиць, проїзду. Виходячи з нормативів садіння дерев, чагаників, створення газонів та квітників під час озеленення вулиць, 1 км озелененої вулиці з обох боків приймається за 1 га зелених насаджень. Вартість робіт Під час визначення вартості робіт враховуються кошти всіх джерел фінансування: місцевих бюджетів, підприємств і організацій, позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, а також кошти державного бюджету. Примітка. До звіту додається пояснювальна записка довільної форми, в якій подаються коротка характеристика стану зелених насаджень у населеному пункті, дані про основні об'єкти, на яких велись роботи з озеленення, а також дані про знесення зелених насаджень, самовільно або за дозволом місцевих органів державної влади та інше.

Управління соціальної Управління благоустрою та статистики Мінстату зеленого господарства України Держжитлокомунгоспу України

Додаток N 2
до Правил утримання зелених
насаджень міст та інших
населених пунктів України

ОРДЕР N _____ "_____"________________ 199 __ р. на знесення зелених насаджень

На основі рішення (розпорядження) ___________________________ _________________________________________________________________ (місцевий орган державної виконавчої влади) N ___________ від "______"________________199 __ р. _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ згідно з актом обстеження зелених насаджень, складеним "______"_______________ 199 __ р. N __________ комісією _________ _________________________________________________________________ (найменування органу, який призначив комісію, із зазначенням розпорядження або наказу про її призначення) дозволяє вирубати ________________________________________________ Строк вирубки установлюється до "_____"____________ 199 __ р. Використання вирубаної деревини _________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Зелені насадження, які залишаються в межах будівельного майданчика, передаються на збереження ____________________________ _________________________________________________________________ (найменування організації)

Керівник відділу місцевого органу державної виконавчої влади __________ ______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Додаток N 3
до Правил утримання зелених
насаджень міст та інших
населених пунктів України

Затверджую ____________________________ (посада) ___________________________________ (підпис) (прізвище, ініціали) "______"__________ 199 __ р.

АКТ обстеження зелених насаджень (дерев, чагарників, газонів, парків, лісопарків, насаджень санітарно-захисних зон), що підлягають знесенню чи пересаджуванню у зв'язку із забудовою та впорядкуванням земельних площ на території ______________________________________ ________________________________________________

Місто ______________________ "_____"_______________ 199 __ р.

Комісія призначена __________________________________________ (найменування органу, який призначив _________________________________________________________________ комісію, із зазначенням номера і дати розпорядження або наказу _________________________________________________________________ про її призначення) ________ у складі голови ________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові, посада) членів комісії: 1. _______________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові, посада) 2. _______________________________________________ 3. _______________________________________________ 4. _______________________________________________ за участю представників: 1. _______________________________________________ 2. _______________________________________________ 3. _______________________________________________ у зв'язку з листом _______________________________________________ Оглянуті зелені насадження _______________________________________ (найменування та адреса об'єкта) _________________________________________________________________ Знесення зелених насаджень пов'язано з ______________________ _________________________________________________________________ Внаслідок огляду встановлено наявність таких зелених насаджень:

————————————————————————————————————————————————————————————————— | N | Вид | Вік |Діаметр |Кількість|Якісний стан|Підлягає | |п/п|зелених |(рік)|стовбура | |зелених на-|зрізуванню| | |насаджень| |на висоті| |саджень (хо-|чи переса-| | | | |1,3 метра| |рош., задо-|джуванню | | | | |від землі| |вільн., не-| | | | | | | |задовільн.) | | —————————————————————————————————————————————————————————————————

_________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Разом підлягає пересаджуванню __________ дерев ________ чагарників Разом підлягає зрізуванню ___________ дерев ___________ чагарників Всього зноситься: 1. Живої огорожі ______________________________________________ м 2. Газонів ____________________________________________________ га 3. Лісопарків _________________________________________________ га 4. Парків _____________________________________________________ га Насаджень санітарно-захисних зон ___________________________ га

Стягується відновлювальна вартість зелених насаджень:

1. Дерев ____________________________________________________ крб. 2. Чагарників _______________________________________________ крб. 3. Живоплотів _______________________________________________ крб. 4. Парків ___________________________________________________ крб. 5. Газонів __________________________________________________ крб. 6. Лісопарків _______________________________________________ крб. 7. Посадок санітарно-захисних зон ___________________________ крб. Всього належить до оплати ______________________________ крб. Зелені насадження, що залишаються на місці в межах відведеної під забудову ділянки

————————————————————————————————————————————————————————————————— | N |Вид зелених|Вік (років)|Діаметр |Кількість|Якісний стан| | п/п | насаджень | 1 0 |стовбура | |зелених наса-| | | | |на висоті| |джень (хорош,| | | | |1,3 метра| |задовільн., | | | | |від землі| |незадовільн.)| —————————————————————————————————————————————————————————————————

1. _______________________________________________________________ 2. _______________________________________________________________ 3. _______________________________________________________________ 4. _______________________________________________________________ 5. _______________________________________________________________ 6. _______________________________________________________________ 7. _______________________________________________________________ 8. _______________________________________________________________

___________________________________________________ дерев ___________________________________________________ чагарників ___________________________________________________ га парків ___________________________________________________ га лісопарків ___________________________________________________ га газонів ___________________________________________________ га насаджень санітарно-захисних зон

_________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ Зелені насадження, що залишаються на місці на час будівництва, передаються на збереження ___________________________ (найменування _________________________________________________________________ організації) Голова комісії __________ ______________________ (підпис) (прізвище, ініціали) М.П. Члени комісії __________ ______________________ (підпис) (прізвище, ініціали)

Правила утримання зелених насаджень

МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ 
ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ 
Н А К А З 
10.04.2006 N 105 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 липня 2006 р.
за N 880/12754 


Про затвердження Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


На виконання статті 28 Закону України "Про благоустрій
населених пунктів" ( 2807-15 ) Н А К А З У Ю: 
1. Затвердити Правила утримання зелених насаджень у населених
пунктах України, що додаються. 
2. Скасувати наказ Держжитлокомунгоспу України від 23.08.05
N 131 "Про втрату чинності наказу Держжитлокомунгоспу України від
29.07.94 N 70" як такий, що не подавався на державну реєстрацію. 
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ
Держжитлокомунгоспу України від 29.07.94 N 70 ( z0301-94 ) "Про
затвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших
населених пунктів України", зареєстрований в Міністерстві юстиції
України 14.12.94 за N 301/511. 
4. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування
(Я.А.Стеценко) спільно з Юридичним управлінням (В.П.Коваленко)
подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції
України у встановленому порядку. 
5. Управлінню благоустрою та комунального обслуговування
(Я.А.Стеценко) довести цей наказ до відома місцевих органів
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. 
6. Цей наказ набирає чинності з 17 серпня 2006 року. 
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Міністра Г.М.Семчука. 
Міністр П.С.Качур 
ПОГОДЖЕНО: 
Голова Державного комітету 
України з питань регуляторної 
політики та підприємництва А.Дашкевич
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
будівництва, архітектури
та житлово-комунального
господарства України
10.04.2006 N 105 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 липня 2006 р.
за N 880/12754 


ПРАВИЛА
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


Розділ 1. Загальні положення 
1.1. Ці Правила визначають правові та організаційні засади
озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення
сприятливих умов життєдіяльності людини. 
1.2. Правила розроблені з метою охорони та збереження зелених
насаджень у містах та інших населених пунктах (далі - зелені
насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані,
створення та формування високодекоративних, стійких до
несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень. 
1.3. Правила є обов'язковими для виконання всіма установами,
підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються
проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених
насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України. 
Розділ 2. Визначення термінів 
2.1. Наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: Балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних
засадах державними чи місцевими органами влади підприємства,
організації, які відповідають за утримання та збереження зелених
насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства. Ботанічні сади - науково-дослідницькі та
культурно-просвітницькі заклади, призначені для вивчення
рослинного світу, виведення та впровадження в народне господарство
нових перспективних видів, форм і сортів рослин. Бульвар - озеленена територія вздовж проспекту, транспортної
магістралі або набережної з алеями і доріжками для пішохідного
руху і короткочасного відпочинку. Буферна зона - окраїнна частина парку або додатково виділена
і освоєна сусідня територія для масового відпочинку населення з
метою зменшення рекреаційного навантаження на культурно-історичну
зону парку. Вертикальне озеленення - елементи озеленення фасадів
будівель, паркових споруд, спеціальних ажурних споруд,
вертикальних стін та інших об'єктів з використанням деревовидних
ліан та інших витких рослин. Власники земельних ділянок - це юридичні та фізичні особи,
які мають документ на право власності на земельну ділянку. Відновна вартість зелених насаджень - це вартість, яка
визначає їхню цінність, включаючи витрати на відновлення. Вуличні насадження - озеленена територія вздовж вулиць міст і
населених пунктів. Газон - певна ділянка однорідної території з штучним дерновим
покривом, який створюється посівом і вирощуванням
дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або
одернуванням. Гай - великий елемент садово-паркового пейзажу площею 1-0 -
1,5 га, що складається переважно з однієї деревної породи і
проглядається майже наскрізь між деревами. Гідропарк - благоустроєний водноспортивний комплекс.
Оптимальне співвідношення площ водойм, насаджень та лугів
2 : 1 : 1. Декоративне садівництво - це підгалузь господарства, яка
включає: зелене будівництво, утримання зелених насаджень,
формування ландшафтів, квіткове оформлення територій, вирощування
посадкового та посівного матеріалу, квіткових та декоративних
культур та утримання до віку знесення. Зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та
трав'яна рослинність природного і штучного походження на
визначеній території населеного пункту. Зелені насадження загального користування - зелені
насадження, які розташовані на території загальноміських і
районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та
відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських
садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі
житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах,
набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають
вільний доступ для відпочинку. Зелені насадження обмеженого користування - насадження на
територіях громадських і житлових будинків, шкіл, дитячих установ,
вищих та середніх спеціальних навчальних закладів, профтехучилищ,
закладів охорони здоров'я, промислових підприємств і складських
зон, санаторіїв, культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установ
та інші. Зелені насадження спеціального призначення - насадження
транспортних магістралей і вулиць; на ділянках санітарно-захисних
зон довкола промислових підприємств; виставок, кладовищ і
крематоріїв, ліній електропередач високої напруги;
лісомеліоративні, водоохоронні, вітрозахисні, протиерозійні,
насадження розсадників, квітникарських господарств, пришляхові
насадження в межах населених пунктів. Зелене будівництво - комплекс робіт щодо створення нових
міських зелених насаджень і реконструкції наявних. Квітник - ділянка геометричної або довільної форми з
посадженими одно, дво- або багаторічними квітковими рослинами. Комплексна зелена зона - сукупність міських і приміських
насаджень, межі якої наносяться на картографічні матеріали
органами архітектури (на генеральні плани, схеми та проекти
районного планування), лісогосподарськими органами (на плани
лісонасаджень), місцевих органів самоврядування. Клумби - квітники правильної геометричної форми у вигляді
кола, квадрата, прямокутника, овалу, трикутника тощо. Користувачі земельних ділянок - фізичні чи юридичні особи,
які взяли земельну ділянку в довгострокову оренду або користування
ними. Ландшафт - природний територіальний комплекс, ділянка земної
поверхні, обмежена природними рубежами, у межах якої природні
компоненти (рельєф, ґрунт, рослинність, водойми, клімат, тваринний
світ), а також штучні або антропогенні (забудова, дороги,
сільгоспугіддя тощо), перебувають у взаємодії і пристосовуванні
один до одного. Лісопарк (буферний парк) - лісовий масив з елементами
паркового благоустрою для масового відпочинку населення. Лугопарк - відкритий луговий простір з насадженнями і
водоймами. Оптимальне співвідношення площ лугів, насаджень, водойм
5 : 2 : 1. Малі архітектурні форми - у зеленому господарстві штучні
архітектурно-об'ємні елементи садово-паркової композиції:
альтанки, бесідки, ротонди, перголи, трельяжі, арки, кіоски,
павільйони, палатки, знаки, які об'єднані загальним художнім
задумом, що виконують утилітарні та декоративні функції,
садово-паркові меблі, обладнання ігрових та господарських
майданчиків, декоративні вази, паркові скульптури, урни, питні
фонтанчики тощо. Міський ліс - лісовий масив або ділянка лісу, розташовані в
межах населеного пункту. Норма озеленення - площа озеленених територій загального
користування, яка припадає на одного жителя. Об'єкт благоустрою зеленого господарства - об'єкт
благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження. Об'єкт озеленення - територія, призначена для озеленення, на
якій передбачається реконструкція і проведення капітального або
поточного ремонтів об'єктів зеленого фонду. Озеленені території - ділянки землі, на яких розміщена
рослинність природного чи штучного походження (садово-паркові
комплекси та об'єкти зеленого будівництва). Озеленення населених місць - комплекс робіт зі створення і
використання зелених насаджень у населених пунктах, або інакше,
система зелених насаджень населених пунктів. Охорона зелених насаджень - система адміністративно-правових,
організаційно-господарських, економічних,
архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів, спрямованих на
збереження, відновлення або покращання виконання зеленими
насадженнями відповідних функцій. Парк - самостійний архітектурно-організаційний комплекс
площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції та
призначений для короткочасного відпочинку населення. Залежно від
характеру і призначення вони діляться на парки культури і
відпочинку, районні, спортивні, дитячі, дендрологічні, історичні,
національні, меморіальні, етнографічні парки-музеї, історичні,
виставкові, зоологічні, аерофітотерапії тощо. Пошкодження зелених насаджень - надання шкоди кореневій
системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а
також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту. Присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у
власність громадян для обслуговування житлового будинку. Приміська зелена зона - територія за межами міської зони,
зайнята лісами, лісопарками та іншими озелененими територіями, яка
виконує захисні і санітарно-гігієнічні функції і є місцями
відпочинку населення. Пристовбурна лунка - верхній горизонт посадкової ями,
обнесений по периметру земляним валком заввишки 6-10 см,
влаштований для кожної рослини або загальний для групи рослин. Рабатки - квітники у вигляді вузької смуги завширшки 0,6-3 м,
які влаштовують уздовж доріжок і фасадів будинків, навколо
пам'ятників, партерів тощо. Рекреаційна зона - спеціально виділена генеральним планом і
організована територія в місті і зеленій зоні, призначена для
відпочинку населення. Сади - упорядковані масиви зелених насаджень площею від 2 до
6 га, призначені для короткочасного відпочинку населення. За
характером використання можуть бути: міські сади, сади біля
видовищних споруд, сади житлових районів і мікрорайонів,
міжквартальні сади та інші. Санітарно-захисна зона - озеленена територія спеціального
призначення, яка розділяє (відокремлює) сельбищну частину міста
від промислових підприємств. Сквер - упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га
до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення
населених місць, призначена для короткочасного відпочинку
населення. Озеленені ділянки площею менше 0,02 га, що прилягають до
транспортних магістралей у вигляді острівців газонів і квітників
без доріжок і місць відпочинку, ураховуються в складі вулиць, як
насадження спеціального призначення. Стійкість зелених насаджень - здатність насаджень зберігати
характер функціонування в умовах дії як антропогенних факторів,
так і природних негативних факторів. Ступінь озеленення - відношення площі озеленених територій до
загальної площі міста, одиниці його адміністративного ділення або
окремої функціональної території, розрахована у відсотках. Урочище - природно-територіальний комплекс, який складається
із закономірного просторового поєднання (системи фацій). Урочища
найчастіше формуються на основі певних форм рельєфу - випуклої чи
ввігнутої, але єдиної за генезисом і віком. Вони розташовані на
одному рівному субстраті. Прикладом урочища може слугувати
моренний горб або верховий болотний масив. Це може бути будь-яка
частина місцевості, не подібна на іншу, наприклад, ліс серед поля. 
Утримання зелених насаджень - дотримання режиму їх
використання з проведенням агротехнічних заходів, що сприяють
нормальному ростові. 
Розділ 3. Об'єкти благоустрою зеленого
господарства населених пунктів 
3.1. Об'єкти благоустрою у сфері зеленого господарства
населених пунктів. До об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства
населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки
садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки,
буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах,
зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території. 
3.2. Елементи благоустрою. Елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні)
уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах,
садах, інших об'єктах благоустрою загального користування,
санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої
реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. 
Розділ 4. Використання об'єктів благоустрою
зеленого господарства 
4.1. Об'єкти благоустрою зеленого господарства
використовуються відповідно до їх функціонального призначення для
забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх
раціонального використання та охорони і утримання відповідно до
цих Правил. 
4.2. На об'єктах благоустрою зеленого господарства
забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу,
виданого в установленому порядку; самовільно влаштовувати городи, пошкоджувати дерева, кущі,
квітники, газони; вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях
відходи, сміття, траву, гілки, деревину, сніг, листя тощо; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами,
торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо; посипати кухонною сіллю сніг та лід на тротуарах; влаштовувати стоянки автомашин, суден, катерів; влаштовувати зупинки пасажирського транспорту та паркувати
автотранспортні засоби на газонах; влаштовувати ігри на газонах; спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати
інші правила протипожежної безпеки; підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння
білизни, прикріплювати рекламні щити, електропроводи та інше, якщо
вони можуть пошкодити дерево; добувати з дерев сік, смолу, наносити механічні пошкодження; рвати квіти, ламати гілки дерев; винищувати мурашники, ловити птахів і звірів; випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не
відведених для цього місцях; здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних
засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях. 
Розділ 5. Утримання об'єктів благоустрою
зеленого господарства 
5.1. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа
спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів
об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та
комунальної власності. 
5.2. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та
своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на
конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи,
організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником
об'єкта. 
5.3. На території об'єктів відповідно до містобудівної
документації можуть бути розташовані будівлі та споруди
торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого
призначення. Власники цих будівель та споруд зобов'язані
забезпечити належне утримання наданої їм земельної ділянки, а
також на умовах договору, укладеного з балансоутримувачем,
забезпечувати належне утримання закріпленої за ними прилеглої
території або брати пайову участь в утриманні об'єкта. 
5.4. На об'єктах державної чи комунальної власності межі
закріпленої території та обсяги пайової участі визначають місцеві
органи влади, а в м. Києві та Севастополі державні адміністрації. 
5.5. Відповідальними за збереження зелених насаджень і
належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності -
балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих
територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під
будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи
самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або
користувачі. 
5.6. Елементи благоустрою входять до складу об'єктів
благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об'єктів
монументального мистецтва, фонтанів. 
5.7. Загальноміські інженерні мережі водопостачання,
водовідведення, кабельні електромережі, телефонізації та інші, які
проходять через територію об'єкта благоустрою, не входять до його
складу і перебувають на балансі та обслуговуванні відповідних
підприємств, організацій. 
5.8. Догляд за зеленими насадженнями на вулицях, площах,
бульварах, майданах повинен проводитися спеціалізованими
підприємствами, організаціями зеленого господарства, які
укомплектовані спеціальною технікою та механізмами,
кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з
балансоутримувачем. 
Розділ 6. Права та обов'язки балансоутримувача
об'єктів благоустрою зеленого господарства
державної чи комунальної форми власності 
6.1. Балансоутримувач об'єкта благоустрою зеленого
господарства має право: брати участь у розробленні планів соціально-економічного
розвитку населених пунктів; брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших
нормативно-правових актів з питань озеленення населених пунктів; залучати на договірних засадах підприємства і організації
незалежно від форм власності до виконання окремих робіт на
об'єктах зеленого господарства, у тому числі проведення
інвентаризації; звертатись з позовом до суду на відшкодування збитків,
заподіяних унаслідок пошкодження об'єктів зеленого господарства. 
6.2. Балансоутримувачі об'єкта зобов'язані: утримувати в належному санітарно-технічному стані об'єкт
благоустрою (виконання заходів, затверджених місцевими органами
самоврядування); не допускати внесення змін в архітектурно-планувальне
рішення, зокрема фарбування монументів, пам'ятників, скульптур без
погодження з відповідними органами; дотримуватись технологій догляду, експлуатації та ремонту,
регулярно проводити заходи щодо запобігання передчасному зносові
об'єктів; усувати пошкодження інженерних мереж, які обслуговують даний
об'єкт, наслідки аварій, стихійного лиха; проводити інвентаризацію та паспортизацію об'єктів
благоустрою відповідно до планів та в межах виділених державними
адміністраціями в м. Києві та органами місцевого самоврядування
коштів; брати участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію
нових реконструйованих та капітально відремонтованих об'єктів; брати участь у роботі комісій з обстеження зелених насаджень
з метою їх знесення; розробляти перспективні та пріоритетні напрями розвитку
об'єктів благоустрою зеленого господарства; контролювати дотримання технології виконання робіт, правил
охорони зелених насаджень підрядними організаціями на об'єктах
благоустрою; готувати зведені звіти з питань розвитку та утримання
об'єктів благоустрою та надання їх місцевим органам
самоврядування; визначати обсяги збитків, заподіяних внаслідок пошкодження
об'єктів благоустрою зеленого господарства. 
Розділ 7. Охорона зелених насаджень 
7.1. Охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження
в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності,
крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в
охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних
підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно
видалені. У разі несвоєчасного видалення насаджень в охоронних
зонах, коли дерева біля кореневої шийки досягли діаметра 5 см і
більше, їх відновна вартість стягується в установленому порядку. 
7.2. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на
об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли
самосівом, здійснюються за рахунок державного або місцевих
бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на
земельних ділянках, переданих у постійне користування або в
оренду, - за рахунок їх власників або орендарів відповідно до
нормативів, затверджених у встановленому порядку. 
7.3. Генеральний план розвитку населених пунктів України
розробляється і реалізується з урахуванням вимог захисту зелених
насаджень. 
7.4. Містобудівна діяльність у населених пунктах проводиться
з дотриманням вимог охорони зелених насаджень. 
7.5. Господарська та інша діяльність проводиться з
урахуванням коштів, необхідних для охорони, утримання та
відновлення зелених насаджень і міських лісів. Кошти передбачають:
місцеві органи самоврядування на утримання об'єктів зеленого
господарства комунальної форми власності, підприємства,
організації, установи на утримання зелених насаджень на
територіях, які їм належать на правах власності, довгострокової
оренди, власники чи користувачі земельних ділянок, на яких
розташовані зелені насадження. 
7.6. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці,
на якій залишились зелені насадження, забудовник: огороджує дерева на території будівництва; у процесі виконання робіт щодо будівництва доріг, тротуарів,
асфальтування дворів тощо залишає місця (лунки) для посадки дерев,
а також утворює лунки довкола наявних дерев; копає канави глибше 1 м для прокладання підземних інженерних
мереж і фундаментів на віддалі не менше 2 м від дерева та 1,5 м
від чагарника; не допускає засипання ґрунтом чагарників та стовбури дерев; зберігає верхній родючий шар ґрунту на всій території
забудови, організовує його зняття, складування та залишає для
подальшого використання чи передачі спеціалізованому підприємству,
визначеному місцевим органом влади для використання під час
створення зелених насаджень; не допускає складування будівельних матеріалів, стоянки машин
і механізмів на відстані не менше 2,5 м від дерева і 1,5 м від
чагарника. 
Розділ 8. Створення зелених насаджень 
8.1. Зелене будівництво - це комплексний процес створення
нових міських насаджень і реконструкція наявних, включає такі типи
робіт: вертикальне планування території; прокладання водостоків і дренажів; прокладання мереж каналізації; прокладання електричних кабелів; будівництво водойм; влаштування сходів і підпірних стін; будівництво доріг і майданчиків; будівництво огорож, містків, пергол, трельяжів, альтанок,
павільйонів та інших споруд; обладнання території диванами, лавами, інформаторами,
указівниками, урнами для сміття; декорування території фонтанами, скульптурами, вазами тощо. Агротехніка озеленення включає: підготовку ґрунту для садіння і посіву; садіння і пересаджування дерев та чагарників (додаток 2); влаштування газонів і квітників; догляд за наявними зеленими насадженнями; біологічний і хімічний захист рослин від шкідників та хвороб. Виконання тих чи інших робіт залежить від особливостей
садово-паркового об'єкта. 
8.2. Підбір і підготовка посадкового матеріалу Створення довговічних, здорових і високодекоративних зелених
насаджень вимагає проведення робіт, які включають в себе
підготовку посадкового матеріалу, садіння і догляд за рослинами. Вимоги до якості саджанців дерев і чагарників викладені в
державних стандартах. Саджанці мають бути здоровими, без зовнішніх
ознак пошкоджень - механічних чи хворобами, а також мати цілком
визрілі бруньки і здерев'янілі пагони. Коренева система рослин має
бути розвинутою, особливо її мичкувата частина з усмоктувальними
корінчиками. Стандартами для листяних дерев повинні бути такі параметри
саджанців: висота і діаметр штамба; діаметр штамба на висоті 1,3 м; кількість скелетних гілок; діаметр і довжина кореневої системи. Саджанці залежно від розмірів і віку можуть бути з оголеною
кореневою системою, із глибою ґрунту різної величини, які також
регламентує стандарт. Для саджанців хвойних порід регламентується: висота; діаметр крони; розмір глиби ґрунту. Обов'язковою вимогою є одновершинність і симетричність крони
саджанців. Для саджанців чагарників, які переважно висаджують у віці
3-5 років, стандартом визначаються такі параметри: - висота; - кількість скелетних гілок; - довжина кореневої системи; - симетричність крони; - симетричний штамб. 
Чагарники мають бути здорові, без видимих пошкоджень і
захворювань. Посадковий матеріал дерев та чагарників, який висаджується на
озеленювальних територіях населених пунктів, повинен відповідати
державним стандартам. 
8.3. Викопування посадкового матеріалу Викопування саджанців у розсаднику проводять восени і
навесні. Великорозмірні дерева, а також усі хвойні для літньої і
зимової посадки потрібно викопувати з глибою ґрунту. Розміри і
форми глиби ґрунту визначаються віком дерева, його виглядом і
наявністю пакувального матеріалу. Найпоширеніші розміри глиби
ґрунту: кругла, діаметром 0,6 або 0,8 м, глибина (висота)
0,4-0,5 м; квадратна, розміром 0,8 х 0,8 м; 1 х 1 м або
1,2 х 1,2 м, глибина (висота) 0,6-0,8 м. 
8.4. Приймання посадкового матеріалу Саджанці дерев і чагарників після викопування приймає відділ
технічного контролю підприємства, яке їх вирощує. Спеціалісти
відділу встановлюють групу і вид (сорт) рослин. Саджанці приймають
партіями. Партія - це будь-яка кількість дерев і чагарників одного
ботанічного виду і сорту, оформлену одним приймально-здавальним
документом, в якому мають бути зазначені: найменування, місцезнаходження і підпорядкованість
підприємства-постачальника; найменування саджанців, їх кількість за товарним сортом; назва стандарту, вимогам якого вони мають відповідати. Приймання саджанців покупцем відбувається у розсаднику
постачальника. Одержувач має право провести контрольну перевірку
відповідності якості саджанців вимогам стандарту, яким і
визначаються методи контролю (метод випадкового відбору 1-10%
саджанців, їх огляду, замірів). У разі виявлення розбіжностей між
постачальником і покупцем проводять повне розбирання партії та
заміри саджанців. 
8.5. Пакування і транспортування саджанців Глиби ґрунту із саджанцями упаковують у мішковину, рогожу чи
поліетиленову плівку і обв'язують мотузками. В окремих випадках
використовують спеціальні ящики-контейнери. Транспортування
саджанців з глибою ґрунту у замороженому стані допускається без
упаковки. У разі транспортування залізницею чи водним транспортом
коріння саджанців з оголеною кореневою системою упаковують в тюки
з мішковини, рогож чи іншого матеріалу з попереднім обмочуванням у
глиняній чи земляній "бовтанці" та перекладають коріння вологим
мохом або соломою. Без упаковки саджанці перевозять на автомобілях з додержанням
відповідних вимог. Найкраще перевозити і висаджувати посадковий матеріал у
холодну, похмуру і вологу погоду. 
8.6. Збереження посадкового матеріалу Збереження саджанців до їх посадки буває короткотривалим і
тривалим. 8.6.1. Короткотривале зберігання застосовують відразу після
викопування або перевезення. Саджанці прикопують в нахиленому
стані так, щоб їх коренева шийка була нижче рівня поверхні ґрунту
на 5-10 см. ґрунт систематично поливають. 8.6.2. Тривале (5-6-місячне) зберігання практикують у зимовий
період. Саджанці прикопують у незатоплених і захищених від вітру
місцях із забезпеченням вільного розташування кореневої системи. За умови прикопування саджанців у траншеї їх необхідно
вкладати так, щоб етикетки з видовими назвами були зверху. 
8.7. Строки і норми садіння Садіння деревних рослин, як листяних, так і хвойних,
здійснюють навесні й восени. Вибір пори року залежить від: організаційних можливостей; біологічних особливостей виду; типу ґрунтів. Сучасна агротехніка дає змогу проводити садіння як взимку,
так і влітку. 8.7.1. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною,
особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре
переносять і осінню посадку. 8.7.2. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових
приростів, тобто від половини квітня до половини травня. Осіння
посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку
жовтня. 8.7.3. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той
самий період, що й хвойні. Хвойні та вічнозелені листяні є більш уразливі до
пересаджування від листопадних. Види з поверхневою кореневою
системою краще переносять пересаджування. 8.7.4. Осіннє садіння розпочинають, щойно припиняється ріст
рослин і розпочинається листопад. Завершують садивні роботи з
першими заморозками. 8.7.5. Строки пересаджування хвойних рослин - або дуже рання
весна, або середина літа та зима. Весною дерева висаджують після появи в бруньок конуса, що
свідчить про завершення періоду спокою. 8.7.6. У регіонах з тривалим теплим осіннім періодом дерева
краще садити восени. 8.7.7. На легких ґрунтах висаджують дерева восени, а на
важких - весною. Навесні слід висаджувати рослини, чутливі до
морозів. 8.7.8. Хвойні, а також вічнозелені дерева і кущі слід садити
тільки з грудкою землі. 8.7.9. Розташування посадкових місць і віддалі між ними та
різними об'єктами регламентуються будівельними нормами і правилами
- ДБН 360-92. 8.8. Основні вимоги при садінні дерев і чагарників Порушення технології садіння дерев і чагарників у багатьох
випадках є причиною низької декоративності, недовговічності,
захворювань та загибелі рослин. 8.8.1. Садивні ями та траншеї викопують за 7-10 днів до
висаджування. Ями для зелених насаджень найкраще викопувати
восени, утеплюючи їх на зиму опалим листям або соломою. Готуючи
ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній, менш
родючий - в інший. Після висаджування рослин ями засипають так,
щоб нижній шар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на
глибину 15-20 см; у розпушених піщаних ґрунтах на дно укладають
шар глини завтовшки до 10 см. Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних
рослин. Середня глибина ями для дерева становить 70-120 см, для
чагарників - 30-70 см. Відстань від оголених коренів до дна і стінок ями має бути
10-15 см. У разі висаджування з глибою ґрунту яма повинна бути на
20-30 см більшою від глиби. 8.8.2. Для створення живоплотів із чагарників викопують
траншеї: для однорядних живоплотів - розмірами 50 х 50 см, для
дворядних - 70 х 50 см і для трирядних - 90 х 50 см. 8.8.3. Унесення в яму компосту чи перегною використовують: при посадці високодекоративних і красивоквітучих дерев і
чагарників на бідних ґрунтах; на дуже бідних ґрунтах з незначним родючим шаром (на
відвалах, кам'янистих розсипах), а також на вулицях. Для хвойних дерев і кущів, а також вічнозелених листяних
бажано додавати до ям торф, що сприяє кращому вкоріненню рослин. Для кращої приживлюваності великих саджанців деревних рослин
їх кореневу систему вмочують у сметаноподібну "бовтанку" з глини і
торфового дрібняку з домішкою стимуляторів росту (гетероауксину,
лентехніну, триману-1 тощо). 8.8.4. Перед садінням у дно ями забивають по 3 кілки (краще з
добре окорованої соснової чи ялинової деревини) завдовжки близько
2 м і завтовшки 4 см, до якого потім прив'язують саджанець. 8.8.5. У центрі викопаної ями на дно насипають рослинний шар
у вигляді горбочка, висота якого не менше 1/2 глибини ями. На
нього й опускають саджанець з розправленим корінням. Яму засипають
поступово невеликими шарами, які ущільнюються шляхом притоптування
ґрунту від країв до центру. Коренева шийка після садіння дерева має бути на 2-3 см вище
рівня ямки, оскільки після поливання земля осідає разом з деревом.
Довкола посадкової ямки формується земляна лунка заввишки 6-10 см. 8.8.6. Після садіння дерево підв'язують до кілків в одному
місці, без сильної натяжки з огляду на осідання землі. Через місяць після кінцевого садіння здійснюють остаточну
підв'язку у вигляді вісімки. Верхню підв'язку роблять під кроною,
нижню - на висоті 0,5 м від поверхні землі. Кілки не повинні
досягати крони, щоб не травмувати гілок. Під час висаджування великорозмірних дерев з глибою ґрунту
використовують розтяжки з дроту. 8.8.7. Дерева мають бути посаджені на таку глибину, на якій
вони росли у розсаднику. 8.8.8. Якщо дерева висаджують у таких місцях, де їм загрожує
пошкодження чи вони можуть бути зламані, то їх огороджують. 8.8.9. У процесі садіння дерев їх кореневу систему вкорочують
секатором, а крону підрізають, щоб привести у відповідність
підземну і надземну частину дерева. Сильно розвинуті верхні бокові
пагони підрізають на половину довжини, а слабі нижні - приблизно
на третину. Саджанці хвойних дерев і каштанів не обрізають. 8.8.10. Деревні рослини, які викликають алергійні
захворювання (тополя біла, канадська та інші породи), не
рекомендується висаджувати на території населених пунктів, а також
вирощувати в розсадниках. 8.8.11. Чагарники в живоплоти висаджують у траншеї на строго
встановленій відстані один від одного. Після садіння крону
підрізують і формують бортики із землі для затримання вологи після
поливу. 8.8.12. Деревні ліани висаджують на об'єктах озеленення
саджанцями, які вирощують у розсадниках. Саджанці мають бути добре
розвинені, мати пагони завдовжки не менше як 1 м і добре
сформовану та компактну кореневу систему. Садивну яму копають завглибшки 50 і завширшки 50-60 см на
відстані 30-40 см від опори і заповнюють родючим ґрунтом. 8.8.13. Віддаль між посадковими місцями дерев і кущів може
бути різною і залежить від типу садово-паркового об'єкта.
Наприклад, у парках і скверах при посадках у масивах і куртинах
для дерев вона становить 3,5-6 м. Водночас в алейних посадках для
ширококронних дерев вона становить 8-10 м, а для вузькокронних -
5-6 м. Віддаль між кущами встановлюють залежно від висоти і форми -
70-100-150-200 см. В окремих випадках використовують загущену посадку з
розрахунком, щоб з часом частину дерев видалити (вирубати).
Особливо це стосується хвойних дерев, які в молодому віці краще
розвиваються в угрупуванні. 8.8.14. Залежно від призначення і типу об'єкта та
природнокліматичних умов району розташування існують також
орієнтовні норми садіння дерев і чагарників. Вважається достатнім
розташування 90-100 дерев на 1 га озелененої площі насаджень
загального користування. 
8.9. Способи садіння великорозмірних дерев Оптимальний вік пересаджування дерев листяних порід -
30 років, хвойних - 25 років. У практиці садово-паркового будівництва застосовують різні
способи пересаджування великорозмірних дерев: з оголеними коренями; із замороженою грудкою; з незамороженою грудкою. 8.9.1. Садіння з оголеними коренями застосовується для
листяних порід. Технологія садіння звичайна. 8.9.2. При садінні з замороженою грудкою кореневу систему
дерева можна не впаковувати. Найчастіше так пересаджують хвойні
дерева та інші морозостійкі породи. Восени викопують яму, діаметр
якої має бути більшим від діаметра грудки. Яму наполовину
засипають родючим ґрунтом, а зверху покривають пухким матеріалом
від промерзання. Взимку, коли коренева грудка достатньо промерзне
(при температурі не нижче мінус 12 град. С), дерево транспортують
на нове місце й саджають. 8.9.3. Садіння з незамороженою грудкою потребує значних
витрат на підготовчі операції, оскільки в цьому разі, коренева
грудка землі має бути упакована. Діаметр садивної ями повинен на
0,4-0,5 м, а глибина - на 0,2-0,3 м перевищувати діаметр грудки. В
яму спочатку засипають родючий ґрунт. Упаковку знімають з грудки
після встановлення дерева на постійне місце. Потім засипають
кільцевий просвіт навколо грудки, одночасно ущільнюючи грунт.
Після садіння стовбур дерева закріплюють у вертикальному положенні
трьома дротяними відтяжками, які розміщують на стовбурі нижче від
крони й направляють до кілків, забитих за межами садивної ями. 8.9.4. Зимове пересаджування практикують лише для
великорозмірних дерев віком 12-15 і більше років. 8.9.5. Заготівлю, перевезення і садіння проводять при
температурі не нижче мінус 15-20 град. С. 8.9.6. Стовбури і скелетні гілки слабоморозостійких дерев із
гладкою глянцевою корою обгортають мішковиною з метою запобігання
утворенню морозобоїн. Хвойні для недопущення сонячних опіків, обмерзань і
обламувань снігом і льодом слід повністю обгортати мішковиною або
крафт-папером, обв'язувати шпагатом, обгороджувати кілками. 
8.10. Літня посадка Літнє садіння проводиться в таких випадках: літнє завершення
об'єкта, меморіальні посадки тощо. У незначних обсягах використовують прийоми підготовки рослин
до садіння: обрізування частини крони, а також обробку рослин
антитранспірантами - плівкоутворювальними препаратами, які
зменшують водовіддачу листової поверхні на 40-60%: бутилкаучук
(6-8%) і латекси марки ДММА-65-1чп (5-13%) та інші. До латексу
додають рідке мило і мильний концентрат у кількості 2-3%
загального об'єму. Для рослин з рівною глянцевою поверхнею листя (береза, бузок,
кизильник, ясен тощо) рекомендується менша концентрація (5-6%), а
для рослин із жилкуватою або опушеною поверхнею слід
використовувати розчин вищої концентрації (8 і 13,5%). Дисперсію
антитранспіранта готують перед самим використанням. Верхня і нижня
частина листя змочується однаково. Можливе літнє садіння і без антитранспірантів. Дерево повинно
мати велику грудку, значно більшу, ніж при звичайному
осінньо-весняному садінні, яку упаковують за допомогою дерев'яних
щитів. Завчасно за 1 добу пересаджування яму заливають водою.
Обрізають частину крони. Після садіння ведеться інтенсивний полив. 
8.11. Особливості садіння на промислових територіях На промислових територіях, відведених під озеленення, перед
садінням слід заздалегідь провести ґрунтові обстеження, а також
одержати дані щодо концентрації атмосферних забруднень. Виходячи
із стійкості конкретних деревних видів до забруднень, підбирають
рослини для садіння. 8.11.1. Спосіб підготовки ґрунту під озеленення визначається
ступенем його забруднення і наявністю основних поживних речовин.
На ділянках, особливо забруднених, здійснюється повна заміна
ґрунту або ж на ушкоджений шар насипається родючий рослинний
ґрунт. За умов меншого ступеня забруднення ґрунт замінюється
частково. До нього додається рослинний шар, торф з перегноєм,
уносяться мінеральні добрива. Підкислені ґрунти нейтралізують
вапном (на супіщаних ґрунтах вносять до 2 т вапна на 1 га). На
основі агрохіманалізу вносять комплексні мінеральні добрива. 8.11.2. У санітарно-захисних смугах садивні ями роблять
більших розмірів, ніж у звичайних умовах: для дерев 1 х 1 х 1 м, а
для чагарників - від 0,6 х 0,6 х 0,6 м до 0,8 х 0,8 х 0,6 м.
Траншеї для однорядної живої огорожі викопують розміром 0,8 х
х 0,6 м, а для дворядної - 1 х 0,6 м. У садивну яму засипають родючий ґрунт до 1/2 глибини і на
нього опускають розправлене коріння. Подальша технологія садіння
аналогічна технології садіння у звичайних умовах. 
8.12. Особливості садіння на вулицях Процес росту і розвитку деревних рослин на вулицях і площах
відбувається в складних умовах (підвищена температура повітря і
ґрунту, ущільненість ґрунту, загазованість, задимленість повітря,
наявність пилу тощо), і тому при садінні дерев і чагарників слід
враховувати: 8.12.1. Висаджувати великорозмірний посадковий матеріал (у
віці не менше 10 років); 8.12.2. Підбирати стійкі до загазованості, задимленості, пилу
породи дерев (клен гостролистий і сріблястий, липа дрібнолиста і
широколиста тощо). Хвойні найменш стійкі в складних екологічних
умовах; 8.12.3. З метою створення довговічних і високодекоративних
деревних насаджень на міських вулицях і площах, а також на
щебенистих і ущільнених ґрунтових дорогах у парках, скверах,
бульварах і садах слід садити дерева не в обмежену за об'ємом
садивну яму, а в смугу відкритого ґрунту або газону шириною не
менше 2,0-5 м - на вулицях і 1,5-2 м - на щебенистих і ґрунтових
дорогах; 8.12.4. На асфальтованих вулицях та з іншим покриттям розмір
оброблювальної пристовбурної лунки повинен бути не менше 2 х 2 м і
у районах із старою забудовою - 1,5 х 1,5 м; 8.12.5. Не допускається садіння деревних порід з низько
опущеною кроною та низько звисаючими гілками (плакучі форми верби,
шовковиці, ясена, горобини тощо), таких, які засмічують пішохідні
доріжки плодами (робінія, шовковиця тощо), дають кореневі
відгалуження (тополя канадська, біла тощо), таких, що мають
неприємний запах (бархат амурський); 8.12.6. Віддаль між деревами в рядових насадженнях на вулицях
для ширококронних високорослих дерев - 8-10 м, середньорослих -
6-8 м, низькорослих (до 10 м) - 4-5 м і вузькокронних різної
висоти - 3-4 м; 8.12.7. Віддаль від будівель, споруд до дерев та чагарників
наведено в додатку 3. 
Розділ 9. Догляд за об'єктами благоустрою
зеленого господарства 
Виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства
включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими
рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та
майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених
насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення
газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев,
видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта
благоустрою. 
9.1. Догляд за деревами і чагарниками Несприятливі умови урбанізованого міського середовища
призводять до передчасного старіння насаджень і зниження їх
життєздатності. Для встановлення ступеня життєздатності деревних
рослин балансоутримувачу необхідно провести діагностику стану
зелених насаджень і на основі діагностичних ознак планувати
агротехніку догляду за зеленими насадженнями. Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і
включає: поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон
дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і
механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників. 9.1.1. У містах і селищах поливання є однією з основних умов
нормального росту і розвитку рослин. Поливання має забезпечувати
постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до
глибини 60-70 см. Найкраще розвивається дерево при вологості
ґрунту 60-80% повної вологоємності. Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і
погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості,
ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев.
Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування
рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і
другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в
суху погоду. Це стосується також вуличних посадок. Пересаджені
дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати. На піщаних і супіщаних ґрунтах норма одноразового поливання
дерев (30-50 кв.л/м) нижча, ніж на важких глинистих і суглинкових
ґрунтах (50-80 кв.л/м), а кратність поливів вища. Для посушливої
зони норма одноразового поливання на одне дерево - 100 л води, на
одне дерево з глибою ґрунту - 200 л води, на один кущ - 30 л води.
Частіше треба поливати дерева в першій половині вегетаційного
періоду (травень-червень), який є періодом їхнього інтенсивного
росту. За сухої та жаркої погоди насадження у віці 5-15 років
поливають через 3-5 днів, тобто 18-20 разів протягом вегетаційного
періоду. Дерева старшого віку (15-25 років) поливають через кожні
7-10 днів. Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього
строку настання мінусових температур дуже важливо провести
вологозарядне поливання рослин. 9.1.2. Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі
агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та
чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою
"ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя
та зміна барв. 9.1.3. Дерева і чагарники, які не переносять низьких
температур, вимагають захисту в зимовий період. Дуже чутливі до
морозів молоді рослини. Окремі види магнолій, кипарисовики,
троянди, які потрібно вкривати матами, мішковиною, крафт-папером,
лапником. 9.1.4. Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить
товстим шаром пилу, що призводить до закупорювання їхніх продихів,
погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою
змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання
крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні,
серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї
години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення
пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для
листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід. Рекомендується приблизні витрати води на освіжаючі поливи (із
розрахунку 2-3 л води на 1 кв.м поверхні крони дерева): для дерев
у віці до 10 років - 15-20 л води на одне дерево, 10-20 років - до
20-30 л, 20-30 років - 40-50 л, 30 років і більше - до 100 л. Для обмивання можна використати 0,1-0,2%-ний розчин у воді
мийних засобів (зеленого мила, ОП-7 та ін.). Для підживлення рослин роблять 0,2-0,5%-ні водні розчини
мінеральних добрив (2-5 г солей на 1 л води). Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або
поливальних машин. 9.1.5. Щоб частково видалити або нейтралізувати шкідливі
солі, які застосовуються взимку для боротьби з ожеледдю, ґрунт
рекомендується періодично (через два-три роки) промивати. Норми
витрати води при цьому становлять: для супіщаних ґрунтів
100-110 кв.л/м пристовбурної лунки; для суглинкових -
120-160 кв.л/м. 9.1.6. З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).
Пристовбурні лунки дерев і кущів на вулицях (бульварах) слід
утримувати без бур'яну і в розпушеному стані. За достатнього
живлення і водного режиму в них можна висівати газонні трави або
висаджувати квіти. 9.1.7. На зупинках громадського транспорту, в місцях
інтенсивного руху пішоходів лунки слід прикривати декоративними
металевими чи дерев'яними решітками. 9.1.8. Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і
ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних
лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться
5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини
заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з
торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє
активізації росту кореневої системи, проводиться восени через
3-5 років. 9.1.9. При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні
гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і
бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких
дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами. Під час обробки дупел необхідно видаляти гострим ножем або
стамескою загнилу частину деревини аж до здорової. Рана
дезінфікується 5%-ним розчином залізного або мідного купоросу і
цементується. Після затвердіння поверхню обробленого дупла
необхідно покрити масляною фарбою, бажано під колір кори дерева. Місця механічних пошкоджень кори і деревини стовбура або
гілок дерев необхідно зачистити ножем до здорового місця, а потім
змастити садовою замазкою. Для більш швидкого загоювання ран
доцільно використовувати пасти і мазі, виготовлені з додаванням
гетероауксину в концентрації 0,01 - 0,025%. 9.1.10. Для нормального росту й правильного розвитку дерев
здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин.
Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після
опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які
утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її
появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року. 9.1.11. Під час догляду за деревами застосовують три види
обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне. 9.1.11.1. Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та
алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми
рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо),
рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев,
пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною). Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого
залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою
весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень). У районах з
м'якою зимою, де температура повітря не опускається нижче мінус
10 град.С, допускається осіннє формування після листопаду. Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його
проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, які
використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і
залізниць, біля меморіалів. Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати
певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у
повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих
дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі
гілки обрізують до дво-трирічної деревини. 9.1.11.2. Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися
старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок,
спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню
підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура
вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом
вегетаційного періоду. Зразу після обрізання всі рани діаметром понад 2 см
зашпаровують садовою замазкою або зафарбовують олійною фарбою на
натуральній оліфі під колір крон дерева. У хвойних дерев та тих,
що дуже виділяють смолу, рани не замащують. 9.1.11.3. Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев,
які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких
почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно
вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки,
залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку.
Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років.
Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини
крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок. Із листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа,
тополя, з хвойних - ялина колюча (ф. срібляста), модрина. Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів
дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого,
липи, осики, тополі тощо) до самого пенька. Ця операція спричиняє
швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати
одно- або багатостовбурне дерево. Поряд з омолоджуванням крони можна омолоджувати кореневі
системи. Коріння обрізують поступово, підрізаючи щороку 1/3 - 1/2
кореневої системи. Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень
потрібно виявляти аварійні дерева. 9.1.12. Аварійне дерево - це дерево, яке може становити
загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів,
пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у
пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та
інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини
стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. 9.1.13. На вулицях і площах населених пунктів у процесі
обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні
гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження
шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти. 9.1.14. Обмір дерева на висоті 1,3 м проводиться
інструментами (мірна вилка, висотомір та інші), а діаметр
пенька - будь-якими лінійними інструментами. 9.1.15. Видалення дерев і пеньків проводиться як ручним
способом, так і з використанням машин та механізмів. При цьому
слід керуватись правилами охорони праці під час проведення робіт з
видалення дерев і пеньків у населених пунктах України (наказ
Держжитлокомунгоспу України від 30.11.1995 N 51 ( z0457-95 )
(додаток 1). 9.1.16. До розцінки робіт з видалення дерев включаються:
зняття дерева, розкряжування стовбура, корчування пеньків та
вивезення деревини і гілок. Деревина видалених дерев
оприбутковується та використовується для власних потреб або
реалізується за ринковими цінами. Кошти від реалізації деревини
поступають балансоутримувачу об'єктів державної чи комунальної
форми власності та використовуються на покриття витрат. Гілки та
непридатна деревина утилізуються, про що складається акт. 9.1.17. Забороняється білити вапном декоративні дерева і малі
архітектурні форми. 9.1.18. Обрізування кущів передбачає їх формування,
поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких
розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок,
вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі
суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування
старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням
розміщення квіткових бруньок. У кущів з квітковими бруньками на пагонах поточного року
(буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий,
таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в
другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени
вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й
сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна
"саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на
10-15 см. Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів,
зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення. Дуже чутливі до морозів рослини, такі як троянди, плетисті
троянди, окремі види магнолій, кипариси тощо, вимагають повного
вкриття соломою, матами, мішковиною тощо. Прищеплені троянди вкривають супіщаною землею або хвоєю.
Пагони плетистих троянд слід перед накриттям прикріпити до землі
кілочками. Штамбові троянди відв'язують від кілка, пригинають до землі,
притискаючи кілком, і присипають. Можна також пригнути кронами до
себе кілька троянд, накривши їхні крони разом. Штамбові троянди
обкутують соломою чи матами в стоячому стані. Щоб запобігти
випріванню, не можна закривати троянди завчасно, найкраще це
робити після настання морозу - 1-3 град.С (жовтень, листопад). 9.1.18.1. Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у
групі та в живоплоті) проводять періодично, в міру появи старіючих
та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять
навесні до початку росту. 9.1.18.2. Формувальне обрізування кущів проводиться з метою
створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми,
прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони. 9.1.18.3. Санітарне обрізування кущів проводиться з метою
зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом
усього вегетаційного періоду. 9.1.19. Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у
лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком
ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до
винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для
ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та
промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а
весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів
змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати
листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній
вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси,
площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї
зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж
магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки
10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки
квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно
вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на
підприємствах зеленого господарства для приготування компостів,
садових земель та інших органічних добрив. 
9.2. Догляд за живоплотами Живоплоти із регулярною формою завжди повинні мати широку
основу. Підстригання таких огорож починають від основи, визначивши
необхідну ширину і рухаються догори. Живоплоти, які формуються, починають стригти в перший рік
після висаджування. Підстригання виконують згори на певній висоті
від поверхні землі та з боків. Живопліт із світлолюбних кущів
формують у вигляді зрізаної піраміди з нахилом бічних сторін
20-25 град.С та ширшою основою внизу. У перший рік кущі живоплоту підстригають один раз за
вегетаційний сезон - напровесні до початку сокоруху, пізніше - 3-5
разів за вегетацію в міру відростання. 9.2.1. Більш сучасний спосіб утримання живоплотів -
використання хімічних стимуляторів росту: інгібіторів, зокрема
гідрозиду малеїнової кислоти (ГМК). Ефективність і тривалість дії препарату залежить від
концентрації розчину, видових особливостей рослини і строків
обробки. Обробка живоплоту ГМК дає можливість обмежитись
одноразовою стрижкою за весь період вегетації. 
Рекомендують такі концентрації ГМК:
кизильник блискучий - 1,5%; кизильник блискучий - 1,5%; смородина альпійська і золотиста - 0,5%;
акація жовта - 0,4%; глід звичайний - 0,25%. 
акація жовта - 0,4%; глід звичайний - 0,25%. 
На 100 кв.м живої огорожі потрібно 10 л розчину ГМК у фазу
повного облистнення рослин. Перед обробкою ГМК живопліт слід
підстригати. 9.2.2. Вільнорослі живоплоти систематично не підстригають. У
них вирізають старі (які починають засихати) та надто загущені
гілки. Один раз за два-три роки вільнорослі живоплоти проріджують
у період спокою. 9.2.3. Запущені живоплоти омолоджують (поява старіючих та
перерослих пагонів). Гілки зрізують біля молодого пагона, а якщо
його немає - обрізують повністю, тобто "саджають на пеньок".
Неприщеплені кущі обрізують на висоті 10-15 см від кореневої
шийки, прищеплені на такій же самій висоті від місця щеплення. 
9.3. Догляд за виткими рослинами (ліанами) У разі декорування стін споруд для підтримання рослин
влаштовують спеціальні пристосування. Виткі рослини швидко
використовують поживні речовини з ґрунту і потребують регулярного
органо-мінерального підживлення, а глибоке залягання кореневої
системи - щедрого поливання. Наземні частини витких рослин
потрібно обприскувати чистою водою, яка не тільки освіжає рослини,
а й змиває з листя пил і шкідників. Обприскування або поверхневий
полив роблять лише вранці. 9.3.1. Обов'язковим прийомом догляду за виткими рослинами є
регулярне обрізування. У загущених кущів вирізають старі гілки,
які заважають росту молодих пагонів. 9.3.2. Ранньоквітучі ліани рекомендується обрізувати одразу
після цвітіння. Вирізають, як правило, всі квітконосні гілки на
рівні верхніх ступенів осьової системи, а також слабкі й загущені
скелетні гілки й пагони. Проте у цьому разі залишають достатню
кількість пагонів для забезпечення цвітіння ліан у наступному
році. 9.3.3. Пізноквітучі ліани доцільно обрізувати на початку
весни на рівні початкових ступенів осьової системи. Це забезпечує
утворення, ріст нових пагонів та їхнє цвітіння у поточному році. 9.3.4. Деревовидні ліани, які вирощуються заради
декоративності листя чи осіннього забарвлення, обрізують восени
(листопадні) або навесні (вічнозелені). Обрізування пагонів і
гілок, що віддаляються від наміченого для озеленення простору,
проводять в міру виявлення його протягом сезону. 
9.4. Догляд за квітниками Декоративність і якість квітників значною мірою залежать від
догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і
розвитку рослин. Догляд за квітниками полягає у поливанні, прополюванні,
розпушуванні ґрунту, прищіпуванні та видаленні суцвіть, прибиранні
стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисті від хвороб і
шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних
квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв'язуванні рослин
та укриття їх на зиму. 
9.4.1. Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з
таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання
коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або
ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих
поливань слід уникати. За вегетаційний період за нормальних погодних умов при
догляді за сезонними квітниками в середньому має бути проведено
20-30 поливів, у південних районах - 30-40. Квітники з покривних
рослин поливають частіше - до 40-50 разів за сезон. Норма поливання для однорічників та дворічників - 15-20, для
багаторічників - 25-40 кв.л/м. 9.4.2. Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і
проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи
великого дощу. Перше розпушування треба виконувати напровесні,
щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на
2-2,5 тижні) до змикання рослин. Глибина розпушування однорічників - 3-5, багаторічників з
поверхневим розміщенням коренів - 3-6 см. Рослини з повзучими та сланкими надземними пагонами (арабіс,
флокс шилоподібний тощо) і з горизонтальними кореневищами (айстра
кущувата, конвалія, рудбекія тощо), а також багаторічники з
наростаючим угору кореневищем (астильба, геленіум, дельфініум,
первоцвіт весняний, флокс волотистий) потрібно розпушувати
обережно на глибину не більше 3 см і на відстані від куща 8-10 см. 9.4.3. Квітники слід мульчувати, особливо якщо вони
створюються із багаторічників. Мульчування ґрунту сприяє
збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню
розвитку бур'янів. Як мульчу слід використовувати торф або
компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний,
торфоперегнійний тощо; тирсу листяних порід, напіврозкладену
солому з гноєм і листом тощо. На 2-3-річних квітниках мульчу
вносять шаром 3 см, на старших - 5-6 см і більше. Мульчують
квітники із багаторічників один раз за два роки - восени, після
обрізування і збирання стебел, або ж весною, після внесення
добрив. 9.4.4. Підживлення рослин потрібне для їх забезпечення
органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій
підготовці та удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж
систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним
живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним
розчином мінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід
покривати торф'яною потертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою
підстилкою. Багаторічники починають підживлювати з другого року після
посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною, до
початку росту стебел, вносять мінеральні добрива з переваженням
азотних, а восени - переважно фосфорних і калійних. Добрива
вносять з розрахунку (кв.г/м): 15-50 фосфорних (суперфосфат),
30-60 калійних (калійна сіль, сірчанокислий калій), 30-40 азотних
(аміачна або калійна селітра) чи 10-20 сечовини. Добрива, що
містять хлор, використовувати не рекомендується. Весною азотні
добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим
послідом (настій 1:20) при нормі 10 кв.л/м. Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу
мікроелементів, які найкраще слід вносити навесні під час першого
розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку
60-80 кв.мл/м. 9.4.5. Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони
висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт. 9.4.6. Цибульні рослини (лілії, нарциси, тюльпани тощо) на
зиму прикривають товстим шаром листя. Скельні рослини покривають
тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна
використовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не
прикривають рослини лісового походження - барвінок, папороть,
плющ. 9.4.7. Кожні 3-5 (6-8) років багаторічні рослини викопують,
ділять, ґрунт глибоко перекопують, вибирають бур'яни, удобрюють
перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують
поділені рослини. 9.4.8. На килимових квітниках слід пильнувати за дотриманням
чіткості рисунка за допомогою підстригання. Підстригати можна і
звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуються і продовжують своє
цвітіння. 9.4.9. У квітниках видаляють засохлі пагони та відцвілі
суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування
суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин
продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 - 1/4 їхньої
довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних
пагонів (антирінум, аконіт, геленіум осінній, люпин, солідаго,
флокс волотистий тощо). Після прищипування рослини рясно поливають
і підживлюють. Загальне правило догляду за квітковими рослинами у квітниках
полягає в уникненні зав'язування й дозрівання насіння, що сприяє
збільшенню тривалості цвітіння та довголіттю насаджень. 9.4.10. Осіннє прибирання квітників проводять після перших
заморозків, коли температура знижується до мінус 1-2 град. С.
Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодні
парники, підвали й оранжереї. 9.4.11. На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновим або
сосновим лапником, листям чи торфом. Перед прикриванням зрізують
усі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі, товщина
прикривального шару 5-20 см. Прикривання проводять після
заморозків (по остиглій землі). 9.4.12. Бульби жоржин, бегонії бульбової, бульбоцибулини
гладіолусів, монтбреції, кореневища канн та інших рослин
прибирають на зимове зберігання. 
9.5. Догляд за газонами Залежно від цілей використання газони поділяються на: - декоративні; - спортивні; - спеціальні. 9.5.1. Декоративні газони створюють у садах, парках, скверах,
лісопарках, лугопарках, у системі насаджень житлових районів та на
інших озеленювальних об'єктах населених місць. Декоративні газони залежно від їх місця у садово-парковому
ландшафті і складу рослинності поділяються на класи. 9.5.1.1. Партерні газони. Їх створюють у головних вузлах
архітектурної композиції: у партерних композиціях парків, площ,
поблизу громадських будівель, біля фонтанів, пам'ятників,
скульптурних груп, декоративних водойм. Вони слугують основою для
влаштування партерів, відіграють суттєву роль у їхньому квітковому
оформленні. Трави, які використовують для створення партерних газонів,
мають бути довговічними і впродовж усього вегетаційного періоду
утворювати низький, густий, рівномірно-зімкнений травостій із
однаковим яскраво-зеленим забарвленням. Найкраще цим вимогам
відповідають багаторічні низькорослі злакові трави із тонкими
стеблами, відносно вузьким листям, з високою інтенсивністю кущіння
(вівсяниця /костриця/ червона і різнолиста, тонконіг лучний,
польовиця тонка і, меншою мірою, райграс пасовищний, польовиця
пагононосна тощо). 9.5.1.2. Звичайні садово-паркові газони. На території парків,
скверів, бульварів, міжрайонних і внутрішньоквартальних насаджень,
центральних частин лісо- і лугопарків цей тип газону займає більшу
частину дернового покриву. Головними якостями цих газонів є їхня
декоративність, довговічність, стійкість до частого скошування,
витоптування та тіньовитривалість, а також за певних умов
посухостійкість і морозостійкість. Створення міцної стійкості дернини можливе при сумісному
вирощуванні видів трав з різними типами пагоноутворення, тобто
таких, які належать до різних життєвих форм (кореневищних,
кореневищно-кущових, рідше - щільнокущових і стрижнекореневих). Для створення садово-паркових газонів підходять усі види
трав, що застосовуються в партерних газонах, але можуть бути
використані й інші - вівсяниця валійська (типчак), лучна, овеча,
східна; тонконіг вузьколистий, сплюснутий і звичайний, райграс
багатоукісний; житняк гребінчастий, пустельний і сибірський. 9.5.1.3. Лучні газони. Переважно поширені в лісопарках і
лугопарках, а також на великих галявинах великих парків. Лучні
газони влаштовують із різнотрав'я, що складається з трав багатьох
родин (злакових, бобових, осокових тощо). До складу травостоїв
лучних газонів додатково вводять багато злакових видів (гребінник
звичайний, лисохвіст лучний, польовиця болотна і лучна, тимофіївка
лучна, стоколос безостий тощо); бобові (конюшина біла, червона і
гібридна, лядвенець рогатий, люцерна синя і жовта, еспарцет,
астрагал тощо); осокові (осока рання, лучна), а також багато
ґрунтопокривних). Трави на лучних газонах скошують рідко, в основному після
їхнього масового цвітіння. 9.5.1.4. Мавританські газони. Їх створюють на місці звичайних
садово-паркових чи лучних газонів, рідше окремі квіткові групи і
плями можна влаштовувати також на фоні партерних газонів. Мавританські газони влаштовують із суміші малокущуватих
злаків (однорічних і багаторічних) з квітковими рослинами
(гіпсофілою, іберісом, аліссумом, льонком, нагідками, настурцією,
маком, портулаком, багаторічним льоном тощо). Можна широко
використовувати рослини природної флори: гвоздики-трав'янки,
герань лучну, конюшину червонувату й білу, дзвоники, жовтець
їдкий, незабудку тощо. 9.5.2. Спортивні газони. Газони цього типу мають бути покриті
дерниною, яка відрізняється високою зв'язністю, доброю несучою
здатністю, особливою стійкістю до механічних пошкоджень і швидко
просихає. Спортивні газони створюють на однорідному за структурою і
потужністю рослинному шарі землі завтовшки не менше 20 см. Ґрунт
має бути добре дренованим, характеризуватися високою зв'язністю і
збалансованим співвідношенням основних поживних речовин. Нахил ділянки газону може бути спрямований в один, два або
чотири боки і становити 0,005-0,01 або 5-10 мм на 1 м довжини.
Після вирівнювання основи газон ущільнюють шляхом прикочування
котками масою 15-20 кг. Для спортивних газонів слід влаштовувати дренаж. На важких
ґрунтах дренажі закладають частіше (4-8 м) і ближче до поверхні
(60 см), але не нижче глибини промерзання; на середніх - більш
рідше (10-12 м) і глибше (90-100 см). На важких водонепроникних ґрунтах краще влаштовувати
суцільний дренаж із щебеню (фракція 20 мм) шаром 10-15 см, гравію
чи керамзиту (фракція 8 мм) шаром 5-7 см та крупнозернистого піску
шаром 7-10 см, нахилом не менше 0,008. 9.5.3. Газони спеціального призначення - це дернові покриття,
які відіграють важливу роль у рекультивації девастованих земель,
задернінні відкосів шосейних доріг і залізниць, золовідвалів
електростанцій, териконів, відкосів каналів, водосховищ та інших
гідротехнічних споруд, у дернуванні аеродромів тощо. Під час оформлення виставок квітів, меморіальних пам'ятників
і комплексів, проведенні разових святкових заходів використовують
рулонні газони. 9.5.4. Дернина рулонна - дернина газонних трав, яка вирощена
посівом насіння на спеціальні мати пухкої структури із рослинного
або штучного волокна. У міру готовності дернина скручується
рулонами, зручними для транспортування. 9.5.5. У процесі експлуатації газонів проводять поливання,
боротьбу з бур'янами, підстригання, поверхневе удобрення, захист
рослин від шкідників і хвороб, аерацію дернини, землювання,
регулювання росту трав з використанням фізіологічно активних
речовин, а також механічну обробку і ремонт дернини. 9.5.5.1. Щоб забезпечити нормальний ріст і розвиток газонів
протягом усього вегетаційного періоду, їх регулярно поливають,
змочуючи поверхневий шар ґрунту на глибину 15-20 см. Кратність
поливань залежить від ґрунтово-кліматичної зони, у якій
розташований населений пункт. В Україні за вегетаційний період
звичайні газони поливають у середньому 16 разів, партерні - 30
разів. За біологічними вимогами на легких піщаних ґрунтах у
посушливий період газони достатньо поливати через кожні 3 дні з
нормою 20-30 кв.л/м, на глинистих ґрунтах - один раз на 7-10 днів
з нормою 35-40 кв.л/м. 9.5.5.2. Знищення бур'яну на газоні проводять скошуванням та
прополюванням. Скошування - основний прийом догляду за газонами. Режим
скошування повинен відповідати типу, призначенню газонів і складу
травосуміші. Максимальна висота травостою має бути на партерних газонах -
5, звичайних - 10, лучних - 15-20 см. Висота скошування травостою
на партерних газонах - 2-4 см, звичайних і лучних - 3-5 см. У
посушливий період висоту скошування дещо збільшують (особливо на
молодих газонах), бо низьке скошування дуже послаблює рослини. В
Україні за вегетаційний сезон партерні газони викошують у
середньому 15-18, звичайні - 10-14, лучні - 2-5 разів. Скошування
слід припиняти після настання заморозків (жовтень-листопад
місяці). Щоб пригальмувати ріст і зменшити кількість скошувань,
потрібно застосувати регулятори росту. 9.5.5.3. Для підвищення продуктивності та стійкості газони
підживлюють добривами. При цьому вносять сухі або рідкі добрива.
Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних
умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь
вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту -
40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га. 9.5.5.4. Для підвищення довголіття газонів слід застосовувати
аерацію проколювання або прорізування дернини на глибину до 10 см
у поєднанні з землюванням. Землювання полягає в рівномірному поверхневому покритті
газонів сумішшю добре перепрілих органічних добрив (перегною) та
грубозернистого піску (до 30%) шаром завтовшки до 1 см. Землювання
рекомендується регулярно проводити на партерних (один раз за 3-4
роки) та спортивних газонах (2-4 рази за вегетаційний період). Під
час землювання вирівнюють поверхню газону, а також прополюють
бур'ян, підсівають траву і поливають. 9.5.6. У разі створення газонів на пісках слід влаштовувати
глиняний замок товщиною 7-10 см та шар рослинного ґрунту не менше
30 см. 
9.6. Догляд за елементами благоустрою 9.6.1. Догляд за парковою дорожньою мережею включає такі види
робіт, як поточний ремонт, санітарне очищення (підмітання,
збирання випадкового сміття, прибирання снігу, посипання піском
або іншими матеріалами, крім солі в період ожеледиці, видалення
трави, зволоження щебеневих доріжок та миття асфальтних доріг,
особливо в суху та жарку погоду). 9.6.2. Періодичність санітарного очищення, поливання та миття
доріг проводиться в міру необхідності, залежно від інтенсивності
відвідування. Порядок та графік проведення санітарного очищення затверджує
балансоутримувач. 9.6.3. Догляд за іншими елементами благоустрою включає:
поточний ремонт, підготовку обладнання до експлуатації в літній та
зимовий періоди, усунення поточних дефектів з урахуванням системи
огляду зелених насаджень, періодичне санітарне очищення урн,
фонтанів, видалення снігу в зимовий період, миття лав,
обслуговування систем фонтанів, туалетів, освітлення,
водопостачання, водовідведення, поливальних пристроїв, дезінфекцію
урн, туалетів, місць тимчасового складування сміття. 
Розділ 10. Технологічні карти 
Для раціонального використання трудових і матеріальних
ресурсів під час будівництва і експлуатації об'єктів зеленого
господарства слід розробляти технологічні карти, які включають
технологію і розрахунок вартості таких видів робіт, як: садіння
дерев і кущів, створення газонів і квітників, влаштування площадок
і доріжок з урахуванням сучасних машин і механізмів, поповнення
відпаду і після, всі види робіт з догляду за деревами,
чагарниками, газонами, квітниками й елементами благоустрою тощо. Технологічні карти розробляють
підприємства-балансоутримувачі, підприємства, власники чи
користувачі земельних ділянок, на яких розміщені зелені
насадження. 
Розділ 11. Захист зелених насаджень
від шкідників і хвороб 
Захист зелених насаджень повинен проводитися протягом усього
періоду їх створення та експлуатації. Для виконання або
прогнозування розвитку шкідників та хвороб зелені насадження
обстежуються 3-5 разів за вегетаційний період. До системи заходів боротьби із шкідниками і хворобами зелених
насаджень належать: організація служби нагляду і прогнозу масової появи та
поширення шкідників і хвороб; заходи з підвищення стійкості насаджень; заходи з насичення зелених насаджень комахоїдними птахами та
ентомофагами; активні заходи боротьби зі шкідниками і хворобами шляхом
використання комплексу хімічних та інших методів, направлених на
швидку ліквідацію вогнищ. У системі заходів із захисту зелених насаджень одними із
найголовніших є санітарно-профілактичні. Їхнє завдання полягає в
усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникнення вогнищ шкідників
і хвороб. З цією метою у міських зелених насадженнях збирають
опале листя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують
також хворі і всохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки,
знищують плодові тіла грибів. Особливе місце в заходах,
спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев, є лікування
ран і пломбування дупел. Для захисту міських зелених насаджень від шкідників та хвороб
застосовуються такі основні методи: агротехнічні, хімічні,
біологічні, біофізичні, механічні та інтегральні. 
11.1. Агротехнічні заходи боротьби проводяться з метою
підвищення стійкості насаджень і створення несприятливих умов для
розвитку і поширення шкідників та хвороб протягом усього періоду
створення і експлуатації насаджень. 
11.2. Хімічні засоби боротьби проводяться із застосуванням
хімічних препаратів проти шкідників і збудників хвороб зелених
насаджень. Обробка рослин хімічними препаратами здійснюється
згідно інструкцій щодо їх застосування. 
11.3. Біологічні засоби боротьби з шкідниками і збудниками
хвороб ґрунтуються на принципі антагоністичності взаємовідносин
між окремими групами живих організмів шляхом використання
комахоїдних птахів і звірів, хижих і паразитуючих комах, збудників
хвороб комах та інших антагоністичних мікроорганізмів. 
11.4. Біофізичні і механічні методи боротьби включають
різноманітні засоби знищення комах за допомогою фізичних і
хімічних пристосувань (використання приманок, перешкод, світлових
пасток тощо). 
11.5. Інтегральний метод - це поєднання хімічних і
біологічних методів боротьби з шкідниками, комахами, застосування
хімічних методів у поєднанні з біопрепаратами - атрактантами,
підбір найбільш ефективних способів і засобів боротьби, які б
найменш згубно діяли на корисні організми і впливали на навколишнє
середовище. Інтегральний метод боротьби передбачає використання
засобів захисту зелених насаджень у поєднанні з природними
регуляторами чисельності шкідників рослин. Жоден з наведених вище заходів не може бути ефективним
зокрема, тому для захисту окремих об'єктів зеленого господарства
міст та інших населених пунктів необхідно розробляти і
застосовувати систему заходів боротьби з шкідниками та хворобами
зелених насаджень. Для боротьби з омелою білою застосовується механічний метод -
обрізування гілок з кущами омели, які не плодоносять, на 5-7 см, а
з плодоносними - не менше 15-20 см нижче місця прикріплення її до
гілок. У разі ураження крони дерев омелою білою більш ніж на 60%
вони підлягають видаленню. 
Розділ 12. Системи огляду міських зелених насаджень 
З метою контролю за станом міських зелених насаджень
здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени.
При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів
благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові
огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів,
паводків тощо. 
12.1. Весняний огляд проводять з метою перевірки стану
насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших
елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з
поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних
рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік
заходів, необхідних для підготовки об'єктів до експлуатації в
літній період. 
12.2. Під час осіннього огляду перевіряється готовність
об'єктів благоустрою до зими і складається акт. Періодичність проведення часткових оглядів визначає
балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельних ділянок,
на яких ростуть зелені насадження. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи
користувач земельної ділянки. Форма акта (додаток 4). 
Розділ 13. Капітальний та поточний ремонт
об'єктів благоустрою зеленого господарства 
Роботи з ремонту об'єктів благоустрою зеленого господарства
поділяються на такі види: капітальний ремонт; поточний ремонт. 
13.1. Капітальний ремонт, як правило, повинен проводитись
комплексно, включаючи зелені насадження, паркові доріжки і алеї,
малі архітектурні форми, фонтани, освітлення, гідротехнічні
споруди та будівлі, огорожі тощо. До капітального ремонту об'єктів благоустрою зеленого
господарства належать роботи, спрямовані на відновлення їхніх
експлуатаційних характеристик, підвищення якості озеленення та
благоустрою шляхом заміни окремих елементів на більш сучасні
конструкції та матеріали, а також садіння нових більш декоративних
дерев та чагарників. 13.1.1. Роботи з капітального ремонту об'єктів благоустрою
зеленого господарства включають такі види робіт, як: видалення дерев та чагарників; омолоджування старих дерев та кущів; садіння нових дерев та кущів, у тому числі з грудкою землі та
заміною рослинного ґрунту в садивних ямах повністю або частково; відновлення газонів, у тому числі і з добавленням рослинного
ґрунту; заміну або відновлення квітників, розаріїв із садінням нових
видів квітів та троянд; роботи, пов'язані з відновленням родючості ґрунту; улаштування нового або відновлення пошкодженого поливального
водопроводу із заміною пошкоджених труб та водопровідної арматури; улаштування та ремонт дорожнього покриття паркових доріг та
алей, майданчиків, пішохідних та велосипедних доріжок; заміна асфальтобетонного покриття доріг і алей, майданчиків
на цементно-бетонні; вирівнювання цементобетонних плит, а також заміна їх на нові; виправлення в повному обсязі пошкоджень водостоків із заміною
труб і лотків; ремонт і відновлення водопроводів із заміною матеріалів
покриття; установлення або заміна поребриків та бордюрних каменів; установлення нових та заміна застарілих малих архітектурних
форм; ремонт із суцільним фарбуванням малих архітектурних форм; відбудова зруйнованих фундаментів пам'ятників, декоративних
скульптур та композицій, фонтанів, декоративних басейній тощо; відновлення або повна чи часткова заміна облицювання
фонтанів; демонтаж і монтаж поливальної системи в кількості 60%; заміна або ремонт електродвигунів, насосів та іншого
обладнання; ремонт і відновлення дренажно-меліоративної системи; заміна пошкоджених та застарілих конструкцій опор
світильників, освітлювальної арматури, дротів, кабелів; ремонт і заміна пристовбурних решіток; установлення додаткових опор та світильників; антикорозійний захист інженерних мереж; відновлення або заміна пошкоджених парапетів, перильних
огорож, сходів, підпірних стінок; ремонт, фарбування і відновлення огорож; улаштування та відновлення або заміна зруйнованого кріплення
схилів; очищення русел річок, водойм від намулів, відкладів та
завалів; розчищення і поглиблення ставів і каналів; улаштування та відновлення пунктів заправки водою
поливально-мийних машин; відновлення теплиць, парників для вирощування розсади та інші
роботи, передбачені проектною документацією; реконструкція і формування насаджень. 13.1.2. Порядок проведення капітального ремонту Капітальний ремонт об'єкта благоустрою зеленого господарства
проводиться за умови наявності проектно-кошторисної документації. 13.1.2.1. Балансоутримувач об'єкта складає перелік об'єктів,
які підлягають капітальному ремонтові, та об'єктів, на які
потрібно розробляти проектно-кошторисну документацію на наступний
рік, та передає до органу самоврядування місцевими органами
самоврядування, які і включають цей перелік до фінансування. Балансоутримувач виконує роботи власними силами або на
тендерній основі визначає генпідрядника для виконання робіт і
проектну організацію для проведення проектних робіт. 13.1.2.2. У разі, якщо виникла необхідність перекриття
вулиці, дороги, транзитних пішохідних доріг, рішення про початок
та закінчення робіт приймає виконавчий орган міських (селищних)
рад. 13.1.2.3. Під час проведення капітального ремонту необхідно
всебічно використовувати матеріали, дерева, деревину, придатний
посадковий матеріал, металевий брухт, одержані в процесі виконання
робіт. Замовник (балансоутримувач) разом із проектною та підрядною
організаціями безпосередньо на об'єкті уточнюють перелік і
кількість матеріалів, придатних для подальшого використання, про
що складають акт. За умови використання таких матеріалів на даному об'єкті
кошторисна вартість об'єкта зменшується на суму використаних
матеріалів. Якщо підрядник використовує матеріали на інших
об'єктах, то сума цих матеріалів теж враховується під час
розрахунків, реалізації матеріалів, одержаних після розбирання
об'єкта стороннім організаціям. Кошти від їх реалізації надходять
балансоутримувачу для подальшого проведення ремонтних робіт. 13.1.2.4. Роботи з капітального ремонту повинні здійснюватись
згідно з проектною документацією. Усі незначні відхилення у
процесі проведення робіт, які не впливають на якість і стан
об'єкта, погоджуються із замовником та проектною організацією. Додаткові роботи, не передбачені кошторисом, оформляються
актом за участю представників замовника, підрядника і проектної
організації. На кожному об'єкті капітального ремонту виконавець робіт веде
журнал робіт, в якому фіксуються дати найважливіших етапів, дані
про якість матеріалів та посадкового матеріалу, методи проведення
робіт, метеорологічні умови, відхилення, допущені в процесі робіт,
зауваження осіб, які перевіряють хід робіт. 13.1.2.5. У разі необхідності виконання капітального ремонту
окремих елементів благоустрою чи вибіркових та нескладних видів
робіт робоча документація складається із скороченого обсягу, а
саме: стисла пояснювальна записка та дефектний акт із зазначенням
обсягів робіт у натуральних одиницях виміру. На основі дефектного
акта складається кошторис, який затверджується балансоутримувачем
об'єкта. Перелік таких об'єктів складає балансоутримувач та подає на
погодження виконавчому органу міських (селищних) рад. Такі обсяги робіт, як правило, виконуються балансоутримувачем
власними силами. 13.1.2.6. Здавання та приймання виконаних робіт з
капітального ремонту об'єктів благоустрою зеленого господарства
проводиться відповідно до діючих державних будівельних норм. При
цьому додатковими вимогами є визначення кількості дерев,
чагарників та квітів, що не прижилися. Визначення відсотку рослин,
що не прижилися, проводиться в такі строки: - для весняних посадок - восени поточного року; - для осінніх та зимових посадок - восени наступного року
(потрібно керуватись Нормативами приживлюваності дерев і кущів при
проведенні робіт із озеленення міст та інших населених пунктів,
затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 25.02.2005
N 32 ( z0329-05 ), зареєстрованими в Мін'юсті 24.03.2005 за
N 329/10609). Якщо відсоток нижчий нормативного, виконавець робіт
виконує додаткові насадження за свій рахунок. 13.1.2.7. Догляд за зеленими насадженнями до передачі їх в
експлуатацію повинні здійснювати виконавці робіт. Кошти для
догляду за зеленими насадженнями передбачає проектна організація в
кошторисі. За відсутності в кошторисі коштів на ці цілі замовник
передбачає заходи щодо догляду за зеленими насадженнями. 13.1.2.8. Після прийняття об'єкта благоустрою в експлуатацію
балансоутримувач вносить необхідні зміни в паспорт об'єкта
благоустрою. 13.1.2.9. Приймання робіт з капітального ремонту окремих
елементів благоустрою та нескладних обсягів робіт (робоча
документація із скороченого обсягу) проводить комісія, яку
призначає балансоутримувач. У складі комісії повинен бути
представник виконавчого органу міських (селищних) рад. Під час
прийняття в експлуатацію таких об'єктів балансоутримувач у разі
необхідності вносить зміни в паспорт об'єкта. 
13.2. Поточний ремонт 13.2.1. До поточного ремонту об'єктів благоустрою належать
роботи, спрямовані на запобігання дрібним деформаціям і
пошкодженням об'єктів благоустрою та їх ліквідацію. До поточного ремонту на об'єктах благоустрою зеленого
господарства належать: підсівання газонів до 25% загальної площі; садіння квітів у повному обсязі, у тому числі і багаторічних,
з усіма попередніми супровідними роботами (підготовка ґрунту,
вирівнювання, садіння, полив); видалення окремих засохлих чи фаутних дерев та кущів; знешкодження омели; садіння нових окремих дерев та кущів до 10% загальної
кількості наявних дерев та кущів на об'єкті; укріплення схилів дерном; ремонт поливального водопроводу з незначною заміною труб до
10% загальної довжини водопроводу; ремонт садово-паркового інвентарю, споруд; ремонт та фарбування малих архітектурних форм; фарбування парканів, парапетів, огорож; заміна розбитих плиток, видалення бур'янів, профілювання
доріжок; дрібні штукатурні та теслярські роботи; дрібний ремонт теплиць, парників із заміною скла; облаштування парників; ремонт покриття проїзної частини, тротуарів, майданчиків,
пішохідних та велосипедних доріжок; виправлення окремих бордюрних каменів і поребриків; ремонт водостоків; відновлення штукатурки та облицювання фундаментів
пам'ятників, декоративних скульптур та композицій фонтанів,
декоративних басейнів тощо; заміна окремих водостічних та водопровідних труб, решіток,
водопровідної арматури; очищення водойм від намулів тощо; виправлення частково зношених і пошкоджених опор,
світильників; заміна дротів і розтяжок у межах прогону між опорами, але не
більше 20% загальної кількості; заміна кабелю в окремих місцях обсягами не більше 10%
загальної його довжини на об'єкті; ліквідація обривів та перетягування провислих дротів; суцільне фарбування опор; ремонт та заміна реле часу; ремонт і заміна заземлювальних пристроїв; монтаж і демонтаж електродвигунів, насосів тощо; ремонт пунктів заправки водою поливально-мийних машин, заміна
водопровідної арматури, розпилювачів поливо-зрошувальної мережі,
лічильників водо-, тепло-, електропостачання. 13.2.2. Фінансування робіт з поточного ремонту в зеленому
господарстві проводиться із загального фінансування передбаченого
на утримання об'єктів благоустрою. 13.2.3. Балансоутримувач щороку подає на розгляд органу
місцевого самоврядування розрахунки на наступний рік. При
затвердженні розрахунків складається кошторис робіт з поточного
ремонту, який затверджує балансоутримувач. Поточний ремонт у зеленому господарстві виконується згідно з
технологічними картами. 13.2.4. Приймання робіт з поточного ремонту проводиться
балансоутримувачем у присутності представника органу місцевого
самоврядування, і підписується акт здавання-приймання робіт з
поточного ремонту, який є основою для фінансування вказаних робіт. 13.2.5. Вартість робіт з поточного ремонту визначається і
базується на нормативно-розрахункових показниках - ресурсних
елементних кошторисних норм, та Порядку визначення вартості робіт
з догляду за зеленими насадженнями України, затвердженого наказом
Держжитлокомунгоспому України від 10.08.2005 N 121 ( z0958-05 ),
зареєстрованого у Мін'юсті 31.08.2005 за N 958/11238. 
Розділ 14. Облік зелених насаджень 
14.1. У містах та інших населених пунктах ведеться облік
зелених насаджень та складається їхній реєстр за видовими складом
та віком. 14.1.1. Облік проводиться з метою: одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних
характеристик зелених насаджень на територіях населених пунктів; визначення відповідності діяльності власників озеленених
територій установленому функціональному призначенню території; створення інформаційної бази для організації раціонального
використання озеленених територій; посилення відповідальності за збереження насаджень
підприємствами, організаціями і установами; використання даних обліку для розроблення органами місцевого
самоврядування програм, заходів розвитку зелених зон населених
пунктів; розроблення заходів щодо реконструкції об'єктів благоустрою
зеленого господарства. 14.1.2. Обліку підлягають усі види зелених насаджень: дерева,
кущі, газони, квітники. 14.1.3. Облік зелених насаджень проводиться органами
місцевого самоврядуквання. 14.1.4. Облік зелених насаджень проводиться на основі
матеріалів інвентаризації зелених насаджень, матеріалів
лісовпорядкування в приміських лісах і лісопарках. 14.1.5. Інвентаризація зелених насаджень проводиться
відповідно до Інструкції з технічної інвентаризації зелених
насаджень у містах та селищах міського типу України, затвердженої
наказом Держбуду України від 24.12.2001 N 226 ( z0182-02 ),
зареєстрованої у Мін'юсті 25.02.2002 за N 182/6470. 14.1.6. За матеріалами інвентаризації складається паспорт
об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій,
інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження)
затвердженої форми. 14.1.7. Паспорт об'єкта затверджується балансоутримувачем,
власником чи користувачем земельних ділянок, на яких розташовані
зелені насадження, та підписується виконавцем робіт з
інвентаризації. 14.1.8. Дані паспорта заносять у облікові бухгалтерські
документи балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних
ділянок, на яких розміщені зелені насадження. Копія паспорта
передається у виконавчі органи міських, районних, селищних і
сільських рад для складання реєстру зелених насаджень. 14.1.9. Паспорт об'єкта підлягає плановому поновленню один
раз за 5 років. 14.1.10. Позаплановий облік зелених насаджень проводиться у
разі переходу прав власності на земельні ділянки, на яких
розміщені зелені насадження до іншого власника, користувача або
балансоутримувача, значної втрати чи пошкодження зелених насаджень
у результаті аварійних, надзвичайних ситуацій або нанесення
зеленим насадженням шкоди внаслідок протиправних дій юридичних чи
фізичних осіб. Позаплановий облік проводиться в тому ж самому порядку. 14.1.11. Балансоутримувачі, власники або користувачі
земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження, щорічно
вносять в облікові документи зміни, які відбулися на об'єктах чи
земельних ділянках, де розташовані зелені насадження, за цей
період. 
14.2. Реєстр зелених насаджень Важливе значення щодо обліку об'єктів зеленого господарства
має ведення реєстру зелених насаджень, що являє собою узагальнення
даних про типи, видовий склад, вік, якість та кількість зелених
насаджень на території населеного пункту. Узагальнення даних
проводиться на електронному та паперовому носіях. 14.2.1. Метою ведення реєстру зелених насаджень є: одержання достовірних комплексних даних про кількість і стан
зелених насаджень; ведення моніторингу стану і кількості зелених насаджень; визначення основних напрямів селищної, районної та міської
політики в утриманні, розвитку і захисту зелених насаджень; розроблення програм, заходів з розвитку зелених зон населених
пунктів України. 14.2.2. Реєстр об'єктів благоустрою зеленого господарства
насаджень ведеться на основі даних паспортів, в розрізі територій
населених пунктів, (сільських, селищних, районних та міських), по
визначеній формі (додаток 9). 14.2.3. Зведений реєстр зелених насаджень населених пунктів
ведеться на основі даних реєстру об'єктів благоустрою зеленого
господарства (додаток 10). 14.2.4. Поновлення даних реєстрів проводиться: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності -
один раз за 2 роки; на інших територіях - один раз за 5 років. 
Розділ 15. Організація розвитку зелених
зон населених пунктів 
Організація розвитку та утримання зелених зон населених
пунктів Законом України "Про благоустрій населених пунктів"
( 2807-15 ) покладається на органи місцевого самоврядування. Цим
же Законом передбачено: "Рішення місцевих органів виконавчої влади
та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території
певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними
на цій території підприємствами, установами, організаціями та
громадянами, які на ній проживають". Виходячи з цього місцеві органи влади визначають
уповноважений орган чи/або відповідальних осіб, які б відповідали
за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства.
Уповноважений орган або визначені особи аналізують генеральний
план розвитку населеного пункту, матеріали інвентаризації, звіти
тощо і готують рішення виконавчої влади щодо розроблення програми
розвитку та збереження зелених зон окремого населеного пункту на
перспективу. В розробленні такої програми повинні брати участь
архітектори, які розробляли генеральний план, спеціалісти зеленого
господарства, наукові та інші працівники. У програмі
передбачається збільшення території під зеленими насадженнями
виходячи з нормативів, передбачених будівельними нормами (додаток
5), а саме: території під будівництво нових підприємств, установ,
організацій, створення нових парків, скверів відповідно до
генерального плану, реконструкція наявних зелених насаджень тощо
(додатки 6, 7, 8). В програмі передбачається і фінансове
забезпечення. За фінансове забезпечення відповідають власники чи
користувачі земельних ділянок, на яких передбачається озеленення,
та органи місцевого самоврядування чи місцеві органи виконавчої
влади на землях комунальної чи державної власності. Окремим розділом у програмі повинно бути утримання зелених
насаджень, для чого вивчається вся територія населеного пункту,
встановлюються власники чи користувачі цих територій з урахуванням
прилеглих територій - відповідальних за їх утримання. Безхазяйні
території утримуються за рахунок коштів місцевих органів
самоврядування. Програма широко обговорюється в пресі та з громадськістю
населеного пункту, після чого затверджується органами місцевого
самоврядування. Програма є обов'язковою для виконання всіма
підприємствами, організаціями, установами, громадянами, які в ній
передбачені. Така програма щорічно коригується з урахуванням
розвитку населеного пункту. Рішення щодо затвердження доводиться до всіх виконавців,
передбачених у програмі. Контроль за виконанням вказаної програми покладається на
виконавчі органи міських (селищних) рад. 
Начальник управління благоустрою 
та комунального обслуговування 
Мінбуду Я.А.Стеценко 


Додаток 1
до п. 9.1.15 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


УСЕРЕДНЕНА ВІКОВА МЕЖА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
деревних і чагарникових рослин і газонів
в зелених насадженнях населених пунктів 


------------------------------------------------------------------ |Характеристика дерев і чагарників | Вікова межа, років, | | | об'єктів зеленої зони | | |---------------------------| | |лісопар- | парки, |вулиці, | | | ки, | сквери |проїзди,| | |санітар- | | площі | | | но- | | | | | захисні | | | | | зони | | | |------------------------------------+---------+--------+--------| |Повільноростучі дерева листяних і | 120 | 90 | 60 | |хвойних порід - дуба, липи, каштана,| | | | |ясеня, сосни, тощо | | | | |------------------------------------+---------+--------+--------| |Швидкоростучі дерева - акація, | 80 | 70 | 45 | |тополі, берези, верби, тощо | | | | |------------------------------------+---------+--------+--------| |Чагарники | 20 | 20 | 15 | |------------------------------------+---------+--------+--------| |Газони | 10 | 10 | 5 | ------------------------------------------------------------------ 


Додаток 2
до п. 8.1 Правил утримання
зелених насаджень
у населених пунктах України 


ОРІЄНТОВНА КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ
зелених насаджень на об'єктах благоустрою
зеленого господарства на 1 га території 


------------------------------------------------------------------ | N |Об'єкти | Дерева, |Чагарни- | Газони, | Квітники, | |з/п |благоустрою | шт. | ки, шт. | га | кв.м | |----+-----------------+---------+---------+---------+-----------| | 1. |Парки | 265 | 1160 | 0,66 | 155 | |----+-----------------+---------+---------+---------+-----------| | 2. |Сквери | 260 | 1116 | 0,62 | 110 | |----+-----------------+---------+---------+---------+-----------| | 3. |Бульвари | 230 | 3600 | 0,37 | 180 | |----+-----------------+---------+---------+---------+-----------| | 4. |Лісопарки | 4040 | 4780 | 0,80 | 20 | ------------------------------------------------------------------ 


Додаток 3
до п. 8.12.7 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


Відстань від будівель і споруд
до дерев і чагарників 


------------------------------------------------------------------ | N |Будівлі і споруди | Відстань до осі, м | |з/п | |----------------------| | | | стовбура | чагарники | | | | дерева | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 1. |Від зовнішніх стін будівель і споруд| 5,0 | 1,5 | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 2. |Від осей трамвайних шляхів | 5,0 | 3,0 | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 3. |Від краю тротуарів і садових доріжок| 0,7 | 0,5 | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 4. |Від краю проїжджої частини вулиць, | 2,0 | 1,0 | | |укріплених смуг країв доріг або | | | | |бровок канав | | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 5. |Від мачт та опор освітлювальної | 4,0 | - | | |сітки трамваю, колон, галерей та | | | | |естакад | | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 6. |Від підошви відкосів, терас та ін. | 1,0 | 0,5 | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 7. |Від підошви або внутрішньої межі | 3,0 | 1,0 | | |підпірних стінок | | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | 8. |Від підземних мереж: | | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | |- газопроводів, каналізації | 1,5 | - | |----+------------------------------------+----------+-----------| | |- теплопроводів (від стінок каналу) | 2,0 | 1 | | |і трубопроводів теплових мереж при | | | | |безканальній прокладці | | | |----+------------------------------------+----------+-----------| | |- водопроводів, дренажів | 2,0 | - | |----+------------------------------------+----------+-----------| | |- силових кабелів і кабелів зв'язку | 2,0 | 0,7 | ------------------------------------------------------------------ 
Примітки. 1. Наведені нормативи стосуються до дерев з діаметром крони
не більше 5 м і повинні бути відповідно збільшені для дерев з
кроною більшого діаметру. 2. Відстань від повітряних електромереж до дерев слід
приймати за правилами влаштування електрообладнання. 


Додаток 4
до п. 12.2 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


АКТ
загального (весняного або осіннього)
огляду зеленого господарства 


"___"___________200_ р. 
Об'єкт __________________________________________________________
(найменування об'єкта) 
балансоутримувач, власник чи користувач зелених насаджень _______ _________________________________________________________________ 
__________________________ міста ________________________________ 
Загальні відомості про об'єкт 
Рік створення 
Площа (для вулиць довжина) 
Результати огляду об'єкта 
Комісія у складі голови _________________________________________
(посада) 
_____________________________ і членів __________________________ 
(прізвище, ім'я, по батькові) (посада) 
_________________________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові) 
Провела огляд указаного об'єкта _________________________________ 
Загальний стан об'єкта __________________________________________
(оцінка) 
Стан окремих елементів об'єкта __________________________________ 
------------------------------------------------------------------ | N | Конструктивні елементи |Оцінка стану чи| Рішення про | |з/п| благоустрою | короткий опис | вжиття заходів | | | | дефекту, | | | | | причини його | | | | | виникнення, | | | | | об'єми | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |1. |Дерева | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |2. |Чагарники | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |3. |Газони | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |4. |Дороги | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |5. |Електромережі | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |6. |Малі архітектурні форми | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| |7. |Поливальний водопровід | | | |---+---------------------------+---------------+----------------| | |і т.д. | | | ------------------------------------------------------------------ 
Голова комісії: 
Члени комісії: 


Додаток 5
до розділу 15 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ
рівня озеленення різних структурних
елементів у межах міста, % 


------------------------------------------------------------------ | Структурні елементи |Рівень озеленення, | | | % | |--------------------------------------------+-------------------| |1. Озеленені території загального користування | |--------------------------------------------+-------------------| |Міські парки | 65-80 | |--------------------------------------------+-------------------| |Дитячі парки | 40-55 | |--------------------------------------------+-------------------| |Спортивні парки | 15-30 | |--------------------------------------------+-------------------| |Меморіальні парки | 30-65 | |--------------------------------------------+-------------------| |Зоологічні сади | 15-40 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ботанічні сади | 40-70 | |--------------------------------------------+-------------------| |Сквери | 75-85 | |--------------------------------------------+-------------------| |Бульвари | 60-75 | |--------------------------------------------+-------------------| |2. Озеленені території обмеженого користування | |--------------------------------------------+-------------------| |Житлові райони | Не менше 25 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки шкіл | 45-50 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки дитячих установ | 45-55 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки громадських будинків | Не менше 40 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки навчальних закладів | Близько 50 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки культурно-освітніх установ | 40-60 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки спортивних пристроїв і споруд | 30-50 | |--------------------------------------------+-------------------| |Ділянки установ охорони здоров'я | 55-65 | |--------------------------------------------+-------------------| |Озеленені території спеціального | | |призначення: | | |--------------------------------------------+-------------------| |на вулицях | не менше 25 | |--------------------------------------------+-------------------| |біля санітарно-захисних і охоронних зон | 60-80 | ------------------------------------------------------------------ 


Додаток 6
до розділу 15 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


ПЛОЩА
озеленених територій загального
користування в населених пунктах 


------------------------------------------------------------------ | Озеленені | Групи міст за | Площа озеленених територій, | | території | кількістю | кв.м/чол. | | загального | населення, |---------------------------------| |користування у| тис. чол. |Полісся,|Лісос- | Степ |Півден- | | межах міста | |Прикар- |теп II |III-В, | ниний | | | | паття, |В-2, II| III-Б | берег | | | |Закарпат| В-3 | |Криму IV| | | | тя II | | | В-2 | | | |В-1, II | | | | | | | В-4 | | | | |--------------+---------------+--------+-------+-------+--------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |--------------+---------------+--------+-------+-------+--------| |Загальноміські|100-1000 і | 10 | 11 | 12 | 15 | | |більше | | | | | | |---------------+--------+-------+-------+--------| | |50-100 | 7 | 8 | 9 | 11 | | |---------------+--------+-------+-------+--------| | |До 50 | 8 (10) |9 (11) |10 (12)|12 (15) | | |---------------+--------+-------+-------+--------| | |Сільські | 12 | 13 | 14 | 17 | | |поселення | | | | | |--------------+---------------+--------+-------+-------+--------| |Житлових |100-1000 і | 6 | 6 | 7 | 8 | |районів |більше | | | | | | |---------------+--------+-------+-------+--------| | |50-100 | 6 | 6 | 7 | 8 | | |---------------+--------+-------+-------+--------| | | | | | | | ------------------------------------------------------------------ 
1. У містах, де розміщуються промислові підприємства I і II
класу шкідливості, наведені норми загальноміських озеленених
територій загального користування слід збільшувати на 15-20%. У містах, де розміщуються залізничні вузли, наведені норми
загальноміських озеленених територій загального користування треба
збільшувати на 5-10%. У середніх, малих містах і сільських поселеннях, розміщених в
оточенні існуючих лісів, у прибережних зонах великих річок і
водойм, площу озеленених територій загального користування
допускається зменшувати, але не більше як на 20%. 
2. У дужках наведені розміри для малих міст з кількістю
населення до 20 тис. чол. 


Додаток 7
до розділу 15 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


БАЛАНС ТЕРИТОРІЇ
основних об'єктів зеленого господарства, % 


------------------------------------------------------------------ |Елементи території | Парки | Сади |Сквери |Бульва-|Лісопар-| | | | | | ри | ки | |-----------------------+-------+-------+-------+-------+--------| |Зелені насадження | 78 | 72 | 65 | 60 | 96 | |-----------------------+-------+-------+-------+-------+--------| |Доріжки та майданчики | 18 | 25 | 30 | 38 | 2,5 | |-----------------------+-------+-------+-------+-------+--------| |Споруди | 4 | 3 | 5 | 2 | 1,5 | ------------------------------------------------------------------ 
Примітка. Площа водойм тут не нормується і повинна
визначатися виходячи з місцевих умов. 


Додаток 8
до розділу 15 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


НОМЕНКЛАТУРА СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
території комплексної зеленої зони міста 


------------------------------------------------------------------ |Основні структурні| Складові елементів |Функціона- | |елементи території| | льна | | | |належність | |----------------------------------------------------------------| | 1. ТЕРИТОРІЯ МІСТА | |----------------------------------------------------------------| | Територія забудови | |----------------------------------------------------------------| |Ландшафтно- |Міські сади і парки, |Загального | |рекреаційні |спеціалізовані парки - дитячі, |користуван-| |території: |спортивні, виставкові, зоологічні|ня | |загальноміські |тощо, ботанічні сади, сквери, | | | |бульвари | | |житлових районів |Парки і сади житлових районів і |Те саме | | |міжквартальні сквери, бульвари, | | | |пішохідні зв'язки | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Вулиці, дороги, |Ділянки зеленого будівництва і |Спеціально-| |площі |господарства швидкісних доріг, |го | | |магістральних вулиць і доріг, |призначення| | |вулиць місцевого призначення, | | | |периметрального обсадження площ, | | | |ділянки зеленого будівництва і | | | |господарства транспортних | | | |розв'язок автостоянок | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Житлові квартали |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | | |господарства у житлових кварталах|користуван-| | |і мікрорайонах без споруд, |ня | | |проїздів, майданчиків і | | | |фізкультурних майданчиків | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Промислові |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | |території, |господарства на промислових, |користуван-| |санітарно-захисні |комунально-складських територіях,|ня і | |зони |санітарно-захисні зони |спеціально-| | | |го призна- | | | |чення | |------------------+---------------------------------+-----------| |Інші території |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | | |господарства установ і |користуван-| | |підприємств обслуговування |ня і | | |(дитячі дошкільні установи, |спеціально-| | |загальноосвітні школи, навчальні |го призна- | | |заклади, установи охорони |чення | | |здоров'я, будинки-інтернати для | | | |старих та інвалідів, фізкультурні| | | |і спортивні споруди, установи | | | |культури й мистецтв, підприємства| | | |торгівлі, громадського харчування| | | |й побутового обслуговування), | | | |організації та установи | | | |управління, фінансування і | | | |підприємства зв'язку, НДІ, | | | |установи комунального | | | |господарства (кладовищ, | | | |крематоріїв, квітникарських | | | |господарств), ліній | | | |високовольтних передач, | | | |лісомеліоративних насаджень, | | | |непридатних земель тощо | | |----------------------------------------------------------------| | 2. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ ЗАБУДОВИ У МЕЖАХ МІСТА | |----------------------------------------------------------------| |Ландшафтно- |Лісопарки, лугопарки, гідропарки |Загального | |рекреаційні | |користуван-| |території | |ня | |------------------+---------------------------------+-----------| |Міські ліси |Лісові масиви у місті |Загального | | | |користуван-| | | |ня | |------------------+---------------------------------+-----------| |Інші території |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | | |господарства |користуван-| | |санаторно-оздоровчих установ, |ня | | |спортивних пристроїв, кемпінгів, | | | |будинків для старих, смуг | | | |відведення автомобільних доріг і | | | |залізниць тощо | | |----------------------------------------------------------------| | 3. ТЕРИТОРІЯ ЗА МЕЖАМИ МІСТА У МЕЖАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ | |----------------------------------------------------------------| |Ліси |Усі види лісів, у тому числі |Різної | | |лісопаркова частина, |функціона- | | |лісогосподарська частина |льної | | | |належності | |------------------+---------------------------------+-----------| |Автомобільні |Ділянки зеленого будівництва і |Спеціально-| |дороги |господарства уздовж смуг |го | | |відчуження |призначення| |------------------+---------------------------------+-----------| |Автомобільні |Ділянки зеленого будівництва і |Спеціально-| |дороги |господарства уздовж смуг |го | | |відчуження |призначення| |------------------+---------------------------------+-----------| |Приміські населені|Усі об'єкти і ділянки зеленого |Обмеженого | |пункти |будівництва і господарства міста |користуван-| | |або селища міського типу, якщо |ня | | |вони не є окремим самостійним | | | |об'єктом | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Промислові |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | |території, |господарства на промислових, |користуван-| |санітарно-захисні |комунальних підприємствах, |ня і спе- | |зони |складах і санітарно-захисні зони |ціального | | | |призначення| |------------------+---------------------------------+-----------| |Установи |Ділянки зеленого будівництва і |Обмеженого | |відпочинку, |господарства на територіях |користуван-| |туризму, спорту |санаторіїв, будинків відпочинку, |ня | | |пансіонатів, туристських баз, | | | |позашкільних таборів, спортивних | | | |баз | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Полезахисні смуги |Ділянки зелених насаджень, які |Спеціально-| | |створюються для захисту полів |го | | | |призначення| |------------------+---------------------------------+-----------| |Сади і |Території плодових культур, |Те саме | |виноградники |виноградників, ягідників, | | |приміських |шовковиці, хмільників | | |господарств | | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Сади і |Території садів і виноградників, |Обмеженого | |виноградники |які належать підприємствам та |користуван-| |колективів |установам |ня | |підприємств та | | | |установ | | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Інші території |Усі ділянки зелених насаджень, |Різної | | |які не увійшли у вищенаведені |функціона- | | | |льної | | | |належності | |----------------------------------------------------------------| | 4. НЕОЗНАЧЕНІ ТЕРИТОРІЇ | |----------------------------------------------------------------| |Сільськогосподар- |Поля, луки, городи |Різної | |ські землі | |функціона- | | | |льної | | | |належності | |------------------+---------------------------------+-----------| |Водойми |Річки, озера, ставки, | | | |водосховища, канали, крім тих, | | | |які увійшли в об'єкти ділянки | | | |зеленого будівництва і | | | |господарства | | |------------------+---------------------------------+-----------| |Інші території |Непридатні землі, непридатні для | | | |озеленення землі спецпризначення | | ------------------------------------------------------------------ 


Додаток 9
до п. 14.2.2 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


РЕЄСТР
об'єктів благоустрою зеленого господарства 
міста/селища _________ станом на _____ 


-------------------------------------------------------------------------------- | N | Назва |Балансоутри-|Площа, га| Породний |Вік|Стан |Господар-|Приміт-| |з/п|об'єкта та | мувач, |(протяж- | склад | | | ські | ка | | |його адреса| власник чи |ність, м)| об'єкту | | |міроприє-| | | | | користувач | |озеленення | | | мства | | |------------------------------------------------------------------------------| | Розділ 1. Насадження загального користування | |------------------------------------------------------------------------------| | Парки культури та відпочинку | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Парки міські, районні, сади житлових районів при житлових будинках | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Сквери | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Набережні та бульвари | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Гідропарки, лугопарки, лісопарки | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Інші | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | Всього по розділу 1 | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Розділ 2. Насадження обмеженого користування | |------------------------------------------------------------------------------| | На території житлових районів та мікрорайонів | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | На території дошкільних установ | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | На території закладів освіти | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | На території закладів охорони здоров'я | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | На території промислових підприємств | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Інші | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | Всього по розділу 2 | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Розділ 3. Насадження спеціального призначення | |------------------------------------------------------------------------------| | Насадження вздовж вулиць | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Насадження санітарно-захисних зон | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Інші | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | разом | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | Всього по розділу 3 | | | | | | | |------------------------------------------------------------------------------| | Розділ 4. Міські ліси | |------------------------------------------------------------------------------| | 1 | | | | | | | | | |---+-----------+------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | 2 | | | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| | Всього по розділу 4 | | | | | | | |----------------------------+---------+-----------+---+-----+---------+-------| |Всього по розділам 1, 2, 3, | | | | | | | | 4 | | | | | | | -------------------------------------------------------------------------------- 


Додаток 10
до п. 14.2.3 Правил
утримання зелених насаджень
у населених пунктах України 


ЗВЕДЕНИЙ РЕЄСТР ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ
міста, селища, села ______ станом на _________ 


------------------------------------------------------------------ | N | Зелені насадження у межах | Площа |Забезпечені-| |з/п | населеного пункту | зелених |сть зеленими| | | |насаджень,|насадження- | | | | га |ми, кв.м/люд| |----+-----------------------------------+----------+------------| | 1. |Всі види зелених насаджень у межах | | | | |населеного пункту | | | |----+-----------------------------------+----------+------------| | 2. |Насадження загального користування | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.1.|Парки культури та відпочинку | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.2.|Парки міські, районні, сади | | + | | |житлових районів при житлових | | | | |будинках | | | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.3.|Сквери | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.4.|Набережні та бульвари | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.5.|Гідропарки, лугопарки, лісопарки | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |2.6.|Інші | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| | 3. |Насадження обмеженого користування | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.1.|На території житлових районів та | | + | | |мікрорайонів | | | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.2.|На території дошкільних установ | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.3.|На території закладів освіти | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.4.|На території закладів охорони | | + | | |здоров'я | | | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.5.|На території промислових | | + | | |підприємств | | | |----+-----------------------------------+----------+------------| |3.6.|Інші | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| | 4. |Насадження спеціального призначення| | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |4.1.|Насадження вздовж вулиць | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |4.2.|Насадження санітарно-захисних зон | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| |4.3.|Інші | | + | |----+-----------------------------------+----------+------------| | 5. |Міські ліси | | + | ------------------------------------------------------------------