Як позначається м'якість і пом якшення?

На письмі м'якість або пом'якшення попереднього приголосного позначається буквами і, я, ю, є та м'яким знаком ь .

Коли ставиться м'якість А коли пом якшення?

Якщо після приголосних д, т, з, с, л, н, ц, р йдуть голосні і, є, ю, я або м'який знак, то вони стають м'якими. Усі інші приголосні ніколи не стоять перед м'яким знаком, а перед голосними і, є, ю, я стають пом'якшеними.

Коли звуки м'які?

Приголосний звук й завжди м'який. Тверді приголосні звуки стають м'якими перед і, я, ю, є, ь чи іншим м'яким приголосним. Приголосні, що утворюють пари «твердий-м'який»: ��тверді приголосні [д], [т], [л], [н], [р], [з], [ц], [с], [дз]. Кеш

Словник української мови

ПОМ'ЯКШУВАТИ, ую, уєш, недок. , ПОМ'ЯКШИТИ, шу, шиш, док. , перех.

1. Робити м'яким, еластичним. Щоб полегшити обробку металу, його треба пом'якшити (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 170) ;
// Позбавляти вапнистих солей воду, якийсь розчин і т. ін., надаючи таким рідинам чи речовинам властивостей легко розчиняти мило. Воду можна пом'якшити, пропускаючи її через пермутитовий (глауконітовий) пісок (Сільські теплові електростанції, 1957, 45) ; * Образно. Музика пом'якшує людські серця (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 96) .

2. перен. Робити кого-небудь добродушнішим, поблажливішим. Любов поранить і обманить, Любов пом'якшує й старить (Максим Рильський, I, 1960, 322) ;
// Робити щось приємнішим, ласкавішим. Велика похмура зала в замку воєводи; її дикого вигляду не можуть пом'якшити розкішні килими й парча (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 157) ; Її усмішка на мить пом'якшила суворий вираз смаглявого високочолого обличчя Віктора (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 556) ;
// Робити менш різким, менш грубим (слово, вираз і т. ін.). — Що тобі, дочко? — звернувся похмурий сусід, пом'якшуючи звертання (Іван Ле, Право. 1957, 141) ; — А що вам таке? — І, щоб пом'якшити трохи грубість свого запитання, додав: — Це як за кожного так переживати. (Андрій Головко, II, 1957, 558) .

3. Робити слабшим, менш відчутним. Гаряче припікало сонце, але море пом'якшувало спеку (Микола Трублаїні, Шхуна. 1940, 17) ; Намагалася [Ольга Борисівна] зробити так, щоб пом'якшити удар. намагалася нічим не образити цю горду поранену душу (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 208) ;
// Утихомирювати, вгамовувати (почуття, переживання і т. ін.). Позбувшись фашизму, Німеччина сьогодні сміється крізь сльози; і ми, добрі люди, вже пом'якшили свій гнів за причинене горе (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 61) ; Мені й досі дивно, як такий голос, що у церкві підіймався до самого неба, не міг пом'якшити дядькової злоби (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 165) ;
// Робити менш суворим, менш тяжким. [Пурхавка:] Він не тільки свої [вірші] читає, а й Лермонтова і Лесі Українки. [Василина:] А… Лермонтова, Лесі… Тоді це пом'якшує твою провину (Олександр Корнійчук, II, 1955, 253) ; Голик намагається пом'якшити оргвисновки (Олександр Довженко, II, 1959, 143) .

4. перен. Згладжувати, приховувати що-небудь. — Ну, Іване Володимировичу, адже професора надіслав до вас Наркомзем на допомогу, — сказав Рябов тихо, явно маючи намір пом'якшити неприємний інцидент (Олександр Довженко, I, 1958, 462) ; Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом'якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 59) ; Сучасні ревізіоністи силкуються перекрутити марксизм-ленінізм, вихолостити революційну суть, пом'якшити його непримиренність до капіталістичного ладу (Наука і життя, 5, 1958, 3) ;
// Послаблювати гостроту вияву взаємодії протилежних сил, думок і т. ін.

5. перен. Робити менш різким, більш приємним для зору, слуху. Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом'якшував згусклу темряви в бліндажі (Іван Ле, Опов., 1950, 288) .

6. Робити теплішим, без різких коливань температури (погоду, клімат і т. ін.). Ліс — вірний друг хлібороба. Він є збирачем вологи, тим фактором, який пом'якшує клімат, рятує посіви від посухи (Комуніст України, 8, 1966, 25) .

7. лінгв. Вимовляти приголосні звуки з додатковою артикуляцією, підносячи середню частину спинки язика до твердого піднебіння; палаталізувати.