Як дихають плоскі черви?

Дихальна система відсутня. Кисень надходить до клітин через покриви тіла.

Де живуть паразитичні черви?

Найбільша кількість видів паразитичних плоских червів належить до сисунів і стьожкових червів. Сисуни мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини і різних видів тварин.

Плоскі черви — Вікіпедія

Плоскі черви (Platyhelminthes)

Загальна характеристика типу: Тришарові багатоклітинні тварини Двобічна симетрія тіла Несегментовані Ацеломічні (паренхімні) Центральна нервова система на передньому кінці; дуже проста нервова сітка; ганглії Органи чуття: світлочутливі вічка, органи рівноваги (статоцисти), нюху, дотику (сенсіли — нерухомі війки, до яких підходять нервові закінчення) — розвинені переважно у видів, що живуть вільно. Видільна система утворена розгалуженими трубочками, які закінчуються полум'яними клітинами (протонефридії) Сплощені в дорсовентральному напрямку. Ротовий отвір і сліпо замкнутий травний канал, диференційованій на два відділи — глотку і розгалужений кишечник. Гермафродити, статева система добре розвинена. Запліднення внутрішнє, може бути перехресне або самозапліднення. Звичайно є личинкові стадії (у паразитичних) — непрямий розвиток. А у вільноживучих — прямий. Є шкірно-м'язовий мішок. Дихальна система відсутня. Кисень надходить до клітин через покриви тіла. Плоскі черви живуть у прісних і морських водоймах, у вологій підстилці тропічних лісів, ведуть паразитичний спосіб життя. Для них характерне плоске двобічно-симетричне листоподібне або стрічкоподібне тіло. За рівнем організації плоскі черви стоять дещо вище кишковопорожнинних. У них є покривна, м'язова, травна, видільна, нервова, статева системи органів, що розвиваються з трьох зародкових листків (ектодерми, ентодерми, мезодерми). Відомо близько 15 тис. видів плоских червів. Найчисельнішими є класи Турбелярії, Трематоди і Цестоди. Вільноіснуючі плоскі черви — переважно хижаки. Паразитуючі черви живляться або шляхом всмоктування живильних речовин за допомогою ротової присоски, або вбирають їх всією поверхнею тіла осмотичним шляхом. Вільноіснуючі плоскі черви пересуваються поповзом або вплав. Цьому сприяють шкірно-м'язовий мішок і війки. Паразитуючі черви при пересуванні можуть користуватися присосками (пересуваються за типом гусениці-землеміра). Стрічкові черв'яки використовують перистальтику шкірно-м'язового мішка. Плоскі черви є найпримітивнішими двосторонньо-симетричними тваринами

Національний науково-природничий музей Національної академії наук України

Експозиція, присвячена червам, нагадує нам про необхідність особистої гігієни, бо більша частина експонатів – це паразитичні плоскі та круглі черви. Насправді черви досить різноманітні за внутрішньою будовою, способом життя та розмноженням. У природі існує дуже багато видів, що живуть у холодних і теплих морях, на суходолі в ґрунті, паразитують як на рослинах, так і у тваринах та людині.

Плоскі черви (Plathelmintes)

Значна частина видів плоских червив – паразити, які мають складні життєві цикли, проходять кілька перетворень, потрапляючи до того чи іншого хазяїна, доки нарешті опиняються в організмі, де стають дорослими червами. Найбільш спеціалізовані паразитичні плоскі черви належать до цестод (Cestoda). Їхнє тіло складається з окремих ланок, як ланцюг. Всередині кожної ланки є добре розвинена статева система, але травна система повністю відсутня, черв може всмоктувати поживні речовини всією поверхнею тіла. Найвідоміші з цестод – свинячий та бичачий солітер – два види ціп’яків, які в дорослому стані живуть тільки в тонких кишках людей. Людина може заразитися ними через погано оброблене м’ясо свиней або великої рогатої худоби. Через бродячих собак людина може заразитись іншим дуже небезпечним ціп’яком – ехінококом, чиї яйця потрапляють зсередини організму собаки на хутро. У цьому випадку людина виступає проміжним хазяїном паразита, в тілі якого паразит розбудовує небезпечні для здоров’я пухлини. Деякі інші види плоских червів – планарії – живуть вільно в прісних водах та в морях, бувають великих розмірів та дуже яскраво забарвлені.

Круглі черви (Nemathelmintes)

Серед круглих червів багато як паразитів, так і вільних форм. Чимало видів дрібних черв’ячків-нематод живе в ґрунті, як на городі чи в полі, так і в лісі, степу, на дні водойм. Деякі нематоди суттєво шкодять сільськогосподарським культурам, пошкоджують запаси коренеплодів, деякі інші є важливим компонентом переробки листового опаду в процесі ґрунтоутворення. Серед круглих червів є також небезпечні паразити тварин і людини. Людська аскарида – один з найбільших круглих червів – живе і розмножується лише в організмі людини, без інших хазяїв. Яйця аскарид можуть потрапити до рота людини тільки через брудні руки та недотримання правил особистої гігієни, або використання людських фекалій як добрива для городини.

Кільчасті черви (Annelida)

Багатощетинкові кільчасті черви масово живуть на морському дні і слугують їжею для багатьох інших морських тварин, у тому числі для промислових риб. Деякі види мають доволі екзотичний вигляд, як, наприклад, морська миша. Малощетинкові кільчасті черви добре відомі пересічній людині, бо до них належать дощові черв’яки. Ці тварини відіграють неоціненну роль в ґрунтоутворенні у помірному кліматичному поясі. Дощових черв’яків також введено в культуру, їх вирощують на корм птахам та рибі, а також для продукування особливо якісного біогумусу. Інша добре відома група кільчастих червів – це п’явки (Hirudinea), які ведуть хижацький або паразитичний спосіб життя, висмоктуючи кров інших тварин. Типовий представник цих тварин – медична п’явка, яку здавна використовували для лікування деяких хвороб та в косметичних цілях. Кільчасті черви також дуже важлива група тварин для розуміння еволюції інших безхребетних – молюсків, членистоногих, а також примітивних хордових.

Дощовий черв’як (Lumbricusterrestris)