Як пестициди впливають на довкілля?

Пестициди забруднюють ґрунти, повітря, водні ресурси, у тому числі підземні водоносні горизонти. При розпиленні пестициди потрапляють на сусідні земельні ділянки, знищують листя дерев та іншу рослинність. Гинуть від пестицидів і комахи. Цілими сім'ями вимирають бджоли, які є індикатором чистого довкілля. Кеш

Як пестициди впливають на грунт?

Пестициди можуть знижувати біорізноманіття та кількість мікроорганізмів, накопичуватись в грунті та проникати в ґрунтову воду, що може мати негативний вплив на екосистеми. Також, надмірне використання пестицидів може призвести до зниження рівня ґрунтової води та інших проблем в аграрному секторі.

Екологічні ризики і наслідки застосування пестицидів

Щорічно на поля планети вносять близько 400 млн т мінеральних добрив, понад 2 млн т хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу, трофічні ланцюги призводить до забруднення біосфери та погіршення її якості. Надмірне використання мінеральних добрив, пестицидів та інших хімічних препаратів разом з промисловим забрудненням ще більше ускладнює екологічну ситуацію в Україні, знижує відтворювальну здатність біосфери та екологічну стійкість агроландшафтів. Дослідження ступеня забруднення сільгоспугідь та продукції сільського господарства органічними полютантами, пестицидами, важкими металами, визначення джерел забруднення, прогноз їх небезпеки, діяльність з метою попередження забруднення агроландшафтів є завданням екотоксикологічного моніторингу.

За сучасних соціально-економічних умов України актуальності набула проблема застосування пестицидів в агротехнологіях та дослідження наслідків їх впливу на екосистеми і стан здоров'я людей. Пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для боротьби з організмами, які шкодять оброблюваним сільськогосподарським культурам і (або) запасам сільськогосподарських продуктів, для зниження небажаної рослинності, збудників хвороб і переносників захворювань тварин і рослин, а також для регулювання розвитку організмів. Значення пестицидів як забруднювачів навколишнього середовища, визначається їх поведінкою на полях, що оброблюються і прилеглої території, де відбувається міграція в інші ланки агроекосистем, викликаючи порушення харчових ланцюгів організмів [1]. Різні системи оцінювання екологічної небезпеки пестицидів базуються на санітарно-гігієнічних і токсикологічних показниках пестицидів: здатність зберігати свої властивості в ґрунті і воді, здатність мігрувати ґрунтовим профілем, накопичення в сільськогосподарській продукції, вплив на біоту. З точки зору агротехнологій оцінка небезпеки впливу пестицидів на стан здоров’я людини і навколишнє середовище повинна враховувати також норму витрати препарату.

Використання пестицидів обумовлено необхідністю збереження врожаю сільськогосподарських культур, тому їх вносять в агроценози, і таким чином пестициди безперервно циркулюють в навколишньому середовищі. Циркуляція пестицидів обумовлена їх фізико-хімічними властивостями і умовами середовища, в яке вони потрапляють. Небезпеку несуть не тільки діючі речовини препаратів, але і продукти їх метаболізму. При багаторазовому внесенні стійких пестицидів грунт може стати джерелом забруднення продукції рослинництва. Тому застосування пестицидів на думку Васильєва В.П., Кавецького В.М., Бублик Л.І. слід розглядати як один із засобів управління якістю агроекосистеми, основуючись на порівнянні пестицидного навантаження із здатністю території до самоочищення [2]. При цьому слід попередньо оцінювати рівень потенційної небезпеки запланованої системи заходів боротьби із шкідливими організмами для людини і оточуючого середовища. З метою збереження сприятливої екологічної ситуації, необхідно нормувати кількість і перелік пестицидів на рівні, що відповідає інтенсивності процесів самоочищення сільськогосподарських ландшафтів. Використовуючи модель оцінки екотоксикологічного ризику (розроблену на основі розрахунку агроекотоксикологічного індексу), здійснюються аналіз сучасних систем захисту посівів та пошук шляхів зниження пестицидного навантаження на агроценози зернових та інших сільськогосподарських культур.

Екологічні ризики в агроекосистемах пов’язані із внесенням пестицидів, засобів захисту рослин, системою обробітку ґрунту. Під екологічним ризиком розуміють імовірність настання події, що має несприятливі наслідки для природного середовища. Для пестицидів це поняття можна трактувати як імовірність прояву їх екологічної небезпеки (насамперед токсичності) в реальних умовах навколишнього середовища і регламенту застосування. Екологічний ризик пестициду, за В.С. Горбатовим та Ю.М. Матвєєвим, це – імовірність прояву його екологічної небезпеки в реальних умовах навколишнього середовища і регламенту застосування конкретного пестицидного препарату[3]. Для його оцінки необхідне знання не тільки токсичності пестициду для нецільових видів організмів, але і його концентрацій у природних середовищах, де ці організми живуть.

Існує два підходи оцінки екологічного ризику пестицидів: імовірнісний, який повністю відповідає класичному визначенню поняття ризику, і детермінований [4]. Імовірнісний підхід дозволяє врахувати варіабельність розподілу пестициду в навколишньому середовищі і невизначеності, пов'язані з обмеженою кількістю випробуваних видів організмів. Для оцінки імовірнісного ризику використовуються розподіл екологічних показників (наприклад, концентрацій пестициду у воді і його токсичності для гідробіонтів або концентрацій пестициду в ґрунті і його токсичності для черв’яків), які охоплюють весь їх можливий діапазон. Результатом оцінки такого ризику є розрахована ймовірність настання несприятливої події при застосуванні пестициду, наприклад, загибелі або пригнічення розвитку водних організмів. Істотний недолік оцінки імовірнісного ризику – великий обсяг необхідних експериментальних даних, що обмежує застосування даного підходу в практиці регулювання обігу пестицидів. Однак за останній час методологія оцінки імовірнісного ризику пестицидів поступово вдосконалюється, в цьому напрямку розроблено проект Європейського Союзу EUFRAM.

Оцінка детермінованого екологічного ризику пестицидів значно простіше, так як використовує фіксовані значення токсичності і концентрацій пестицидів в природних об'єктах. Такий підхід рекомендований Європейським Союзом для оцінки ризику пестицидів для гідробіонтів, наземних організмів, птахів і ссавців.

Відомо, що пестициди впливають на навколишнє середовище і екосистеми, призводячи до скорочення біорізноманіття, особливо внаслідок знищення бур’янів і комах, які є важливими елементами харчового ланцюгу. Крім того, пестициди мають негативний вплив на здоров’я людини, як в результаті прямої дії так і опосередковано внаслідок накопичення залишкових кількостей в сільськогосподарських продуктах і питній воді. Окрім цільового призначення, пестициди чинять також негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють з глобальними екологічними чинниками. На національному і міжнародному рівнях вивчаються методи, які дозволяють скорочувати потребу у пестицидах, наприклад органічне землеробство, біологічні методи захисту рослин.

Застосування пестицидів може призводити до таких негативних наслідків як зменшення біологічної продуктивності, порушення функціонування ґрунтових мікробіоценозів, накопичення залишків пестицидів і їх похідних у поверхневих водних джерелах та ґрунтових водах, перешкоджати відновленню родючості, зменшення харчової цінності сільськогосподарської продукції тощо. Інтенсивність шкідливого впливу залежить від технології застосування пестицидів, способів обробки ґрунту або рослин. В ґрунті відбувається ряд процесів, що зменшують вміст у ньому агрохімікатів. Це біохімічне руйнування препаратів, перехід у рослину, випаровування в атмосферу, винос поверхневим і внутрішньо ґрунтовим стоком, фотохімічне руйнування, поглинання і трансформація ґрунтовими організмами. Сукупність цих процесів визначає стабільність агрохімікатів у ґрунті. Пестициди адсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, руйнуються хімічним чи біологічним шляхом, просочуються до рівня ґрунтових вод.

Висока стійкість пестицидів до розпаду є важливою передумовою їхньої міграції за профілем ґрунту, а також у суміжні середовища (рослини, повітря, воду), що становить небезпеку для природних біогеоценозів і, відповідно, існування людини. Тому екологічно важливо оцінити сучасний стан забруднення ґрунту залишками пестицидів. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватися в більш глибокі горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, у друге з'являтися на поверхні ґрунту при капілярному піднятті ґрунтових вод або при оранці з оберненням пласту, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування або з пилом при вітровій ерозії ґрунту, через рослини мігрувати в організм тварин і людини [5].

З метою захисту компонентів агроекосистем від негативного впливу пестицидів необхідно чітко дотримуватися рекомендацій щодо їх застосування, запроваджувати інтегровані системи захисту рослин, біологічні методи захисту сільськогосподарських культур, стимулювати розробку нових екологічно нешкідливих пестицидів нового покоління.

1. Радионовская Я.Э. Оценка экологического риска применения пестицидов при защите виноградных насаждений Украины от вредных организмов/ Я.Э. Радионовская // Виноградарство и виноделие. - 2012. – С.36-42
2. Васильев В.П., Кавецкий В.Н., Бублик Л.И. Интегральная классификация пестицидов по степени опасности и оценка потенциального загрязнения окружающей среды //Агрохимия. – 1989, № 6. – С.97-102.
3. Горбатов В.С. Экологическия оценка пестицидов: источники и формы информации/ В.С. Горбатов, Ю.М. Матвеев, Т.В. Кононова //Агро-ХХІ, 2008. - № 1-3. – С.7-9.
4. Інтернет-ресурс http://www.penreg.ru
5. КарпенкоО.О. Оцінка еколого-економічних наслідків від нераціонального використання пестицидів на регіональному рівні/ О.О.Карпенко,М.О.Муравкіна//Інтернет-ресурс http://archive.nbuv.gov.ua

Забруднення навколишнього середовища пестицидами і агрохімікатами

Навколишнє середовище – це все, що нас оточує. До нього входять не лише елементи природи, з якими це слово найчастіше асоціюється, але також люди та все, що створено їх руками. Навколишнє середовище це – повітря, земля, вода, рослини, тварини, будинки, заводи, офіси та все, що вони вміщують.

Пестициди поширюються і викликають забруднення навколишнього середовища такими шляхами:

- повітряними потоками (вентиляцією) в приміщеннях ззовні;

- водою через стік або витікання препарату або його розчину;

- на предметах чи організмах, що рухаються (або їх рухають) з ділянки.

Рух пестициду в повітрі з місця викиду називається зносом. Легкі частинки пилоподібних препаратів або змочуючих порошків легко переносяться повітрям.

Гранули та брикети важчі і мають тенденцію швидко осідати. Розпилюючий наконечних високого тиску утворює дуже маленькі краплі, які легко зносяться. А розпилюючий наконечних низького тиску створює більші краплі з меншою можливістю зносу. Дуже легко рухаються в повітрі випари пестициду, особливо фуміганти.

Частки пестициду і його розчини переносяться водою, в яку можуть попасти через знесення і злив із сусідніх внесень; через приливи, витікання з місць перемішування заправки, зберігання й очистки обладнання; через неправильне знищення пестицидів, тари з під них. Водою пестициди можуть пересуватися на дуже великі відстані. Окремі пестициди можуть поглинатися деревом, одягом, взуттям та іншими пористими поверхнями і залишатися там протягом тривалого часу.

Пестициди можуть пересуватися з місця викиду, коли вони знаходяться на предметах чи організмах, що рухаються (або їх рухають) з ділянки. Пестициди можуть прилипати до оброблюваних поверхонь, взуття, одягу, шерсті тварин чи до пилу і переноситися.

Для споживачів продукції існують правові ліміти безпечних залишків пестицидів на сільськогосподарських культурах або тваринних продуктах, призначених для продажу і споживання людям.

Незаконні залишки пестициду трапляються коли:

- в культуру або на тварину вноситься забагато хімікату;

- не виконуються рекомендації (інструкція) щодо терміну внесення до збору врожаю, або норм застосування на одиницю площі чи об’єкт;

- пестициди пересуваються з місця викиду і забруднюють сусідні рослини або тварин.

Внесення, неправильно розраховані за часом, можуть знищити бджіл та інших запилювачів, які активно працюють поблизу оброблюваної площі. Знесення з оброблюваної ділянки може завдати шкоди живій природі, свійській худобі, сприятливим рослинам і людям.

Стік пестициду може завдати шкоди рибі та іншим водяним тваринам і рослинам у ставках, струмках і озерах.

Після застосування пестициди звичайно розпадаються на нешкідливі компоненти. Однак час розпаду коливається в межах від одного дня до декількох років. Норма розпаду залежить здебільшого від хімічної структури діючої речовини, фізичних та біологічних факторів.

Залишки стійких пестицидів тривалий час знаходяться в оточуючому середовищі не розпадаючись. Іноді вони є бажаними, тому що вони забезпечують тривалу боротьбу з шкідливими організмами і зменшують необхідність повторних внесень. Однак деякі стійкі пестициди можуть пізніше завдати шкоди сприятливим рослинам або тваринам, включаючи й людей, які з ними контактують. Окремі пестициди накопичуються в організмах тварин або грунті, через що сприяють забрудненню довкілля. Іноді тварини можуть бути ушкоджені, коли живляться рослинами або тваринами, які мають на собі залишки пестициду.

головний фахівець – агрохімік відділу

аналітики пестицидів, агрохімікатів