Скільки часу розвивається бджола?

Життєвий цикл

Як розвивається Бджолина матка?

Матка розвивається з яєчка за 15-17 днів, бджола за 21, трутень-за 24. Матка буває заплідненою на 8-10 день після того, як вийшла з маточника. Причому вже на 1—3-й день після цього починає відкладати яйця. Робоча бджола починає носити нектар за 5 тижнів від того часу, як вилупилася.

Особливості розведення бджіл

У всьому світі спостерігається збільшення загибелі бджіл. Це викликає тривогу за продовольчу безпеку людства, оскільки врожай - 70 із 100 найбільш поширених аграрних культур залежить від їх запилення бджолами.

Так, щорічні втрати бджіл в США складають приблизно 45%, і відсоток цих втрат зростає щороку. В минулому сезоні втрати бджіл в Канаді склали більше 50%, а в провінції Монітоба загинуло більше 90% бджіл. Подібні втрати бджіл неможливо відновити за рік-два, оскільки імпорт бджіл до Канади заборонений, дозволено завозити лише маток.

Серед причин збільшення смертності бджіл в світі називають: кліщ варроа і супутні з ним вірусні захворювання, проблеми в зимівлі, хворобу зникнення бджіл, отруєння бджіл агрохімікатами, знищення довкілля.

США і Канада з великим напруженням щороку відновлюють популяцію своїх бджіл, але ці зусилля вже на грані можливого.

Україна в цьому плані теж знаходиться в зоні ризику. У нас ситуація в значній мірі навіть гірша, ніж деінде у світі. Ніяких обмежень щодо використання агрохімікатів у нас немає, знищення довкілля набуло тотального характеру, наукова підтримка бджільництва майже відсутня через відсутність фінансування науки. Ситуація з бджолами в Україні ззовні не виглядає тривожною з двох причин: ніхто не знає скільки у нас бджолосімей, нікому не відомо скільки сімей бджіл гине у нас щороку. В цих питаннях відсутні не лише статистика, а навіть більш-менш адекватні оціночні дані. На основі своїх знань можу спрогнозувати, що в нас щороку гине 1,5 - 2 млн. сімей бджіл. Звичайно, це досить приблизна цифра.

Причини загибелі бджіл.

Спробуємо проаналізувати причини загибелі бджіл у світі. Більш детальний аналіз цих причин показує, що ситуація неоднозначна і складніша, ніж це подає нам статистика.

Найбільші втрати бджіл, зафіксовані статистикою, спостерігаються саме в Північній Америці. Але побоювання щодо зменшення світової популяції бджіл, які виникають переважно в американських спеціалістів на основі власних втрат, безпідставні. Так, ситуація з популяцією бджіл у світі є проблемною, але в цілому не критичною. Всього у світі налічується приблизно 80 млн. бджолосімей - це тих, що тримають у вуликах на пасіках, без урахування бджіл, що живуть в природі в дикому стані. І їх популяція повільно зростає. Всього у світі виробляється приблизно 1,5 - 1,6 млн. т меду щороку, що в середньому дещо менше 20 кг/сімʼю. Скільки сімей живе в природі - невідомо.

Отже, в цілому загрози існуванню бджіл немає? Цього не можна сказати стосовно багатьох країн, де ситуація з бджолами справді критична.

Розглянемо окремі причини загибелі бджіл і покажемо, що врахування їх впливу на розмір популяцій недостатній, щоб пояснити несприятливу ситуацію зі зникненням бджіл у світі.

Кліщ варроа, варроатоз і супутні з ним вірусні хвороби справді небезпечні для бджіл. Але в деяких країнах цю хворобу вже подолали. Це Бразилія, Південно-Африканська Республіка, Пуерто Ріко. На значних територіях (Африка, Центральна і Південна Америки, Південно-Східна Азія) варроатоз відноситься до міноритарих хвороб і не впливає значно на смертність бджіл. Хімікатами бджіл тут лікують обмежено (Азія, обидві Америки, за винятком США і Канади) або не лікують взагалі (Африка). В деяких країнах Європи цілком успішним є розведення варроарезистентних бджіл. Тому, ймовірно, варроатоз - це проблема некоректних методів розведення бджіл.

Проблеми в зимівлі, навіть в Канаді, де холодна зима, не можуть вважатися критичними, оскільки в ряді місцевостей втрати в зимівлі досить незначні, і загибель великої кількості бджіл в холодну пору залежить, очевидно, від інших причин. При цьому більшість світової популяції бджіл перебуває в місцевостях, де зима досить тепла або її взагалі немає.

Отруєння бджіл агрохімікатами - серйозний фактор, але загибель бджіл а Азії від агрохімікатів мінімальна, а використання їх там в агросекторі найбільш безконтрольне і більш поширене, ніж будь-де в світі. Крім того, ряд країн з розвиненим сільським господарством - країни Європи, Туреччина, Китай таку проблему успішно вирішують. В багатьох країнах вже існують строгі обмеження щодо використання хімікатів в довкіллі. В Африці через бідність і відсталість агрохімікати майже не застосовують.

Знищення довкілля справді впливає на смертність бджіл, зокрема, в Україні. Але цей фактор просто прибрати. Потрібно навести порядок в цьому питанні. Досить багато країн цілком успішні в захисті довкілля і вирішенні екологічних проблем, де безпечно можуть жити і бджоли, і люди.

Так, поступово ми прийшли до висновку, що причини загибелі бджіл в багатьох країнах розвиненого бджільництва переважно не ті, що називають спеціалісти. Тому причини значної смертності бджіл у світі - це не варроатоз, зимівля, отруєння агрохімікатами чи знищення довкілля, хоча кожна з названих причин справді може інколи викликати загибель бджіл в значних масштабах в окремих країнах.

Розведення - ключ до успіху в збереженні бджіл.

Якщо ми проаналізуємо стан справ в країнах, де вдається підтримувати популяцію бджіл на належному рівні, виявиться, що успіх в значній мірі залежить від методів розведення, утримання і селекції бджіл.

Наприклад, популяція бджіл в Ефіопії оцінюється в 10 млн. бджолосімей. Це ненабагато менше, ніж у всьому Євросоюзі. В Ефіопії в цілому не знають розбірного вулика і медогонки. Наукова підтримка бджільництва відсутня. Бджоли розмножуються роїнням. Країна дуже бідна і дуже відстала в економічному і технологічному плані, але вона входить в десятку основних виробників меду в світі, виробляючи при цьому лише органічний мед. В країні існують історичні традиції в споживанні меду і питного меду. Попит на ефіопський мед у світі ажіотажний, але країна поки що мало експортує меду, оскільки майже весь мед споживається на місці, причому більше половини його переробляють на питний мед.

Інший приклад - Бразилія. В Бразилії популяція бджіл в природі більша від популяції бджіл, що утримується у вуликах. Вважається, що бджоли в природі самостійно, без участі пасічників змогли за два-три сезони виробити природно стійкість проти кліща варроа. Подібна природна стійкість поширилася і на бджіл, що утримуються на пасіках. Пасічники своїми некоректними схемами розведення не змогли завадити бджолам боротися з кліщем з допомогою подібних природних механізмів. Так Бразилія подолала варроатоз. Сталося це всього за два-три сезони. Тут відсутні штучний вивід маток, пакетне бджільництво і кочівлі бджіл, бджіл розмножують переважно роїнням, матки штучного виводу складають близько 1% від потреби. Тут немає і проблем зі зменшенням популяції бджіл, навпаки, бджільництво Бразилії динамічно розвивається. Країна є лідером з виробництва органічного меду в світі. Після появи тут африканізованих бджіл виробництво меду в Бразилії зросло в 5 разів.

Особливості розведення бджіл в США.

Бджільництво США зазнає тяжких щорічних втрат, які сягають 1,6 млн. сімей щороку. Це майже половина місцевої популяції бджіл. Можливо це найбільші втрати сімей у світі. Покажемо, що причиною такого стану справ можуть бути схеми розведення бджіл, які тут застосовують. Щорічно професійні маткарі в США реалізують більше 1,6 млн. маток. Кількість реалізованих комерційних маток і щорічний відхід бджолосімей підозріло приблизно рівні. Якщо зареєстрованих сімей бджіл в США близько 3,5 млн., а маток рекомендують міняти раз в два роки, то виходить, що маток в основному тут міняють на придбаних у професійних маткарів. Це означає, що генетичне розмаїття місцевих бджіл скорочується до такого, яке є на селекційних пасіках, де вирощують маток. Тут майже не використовують ройових маток або маток, вирощених на власних пасіках.

В США дуже розвинене кочове бджільництво. Щороку в середині лютого близько 2 млн. сімей бджіл перевозять на запилення мигдалю в Каліфорнію. Це більше половини популяції бджіл країни. Частина пасічників везуть бджіл за кілька тисяч км. Отже, ситуація: маток вирощують в одній місцевості, бджіл нарощують, а часто і зимують в іншій, а використовують на запиленні або медозборі - в третій. Оскільки бджоли змушені працювати в умовах далеких від тих, в яких вони вирощені, а роїння обмежене, це означає, що природний добір не дає їм можливості пристосуватися до умов довкілля, яке через постійні кочівлі на далекі відстані весь час змінюється.

Кілька факторів: використання комерційних маток, кочівлі, відсутність роїння, використання пакетів створюють ситуацію, коли зовнішні умови і довкілля не впливають на розведення бджіл на пасіках.

Природний добір в таких умовах, як такий, відсутній при розведенні бджіл. При розведенні бджіл широко використовується принцип внутрі і міжрасового гетерозису на матковивідних пасіках, що дозволяє уникнути інбредної депресії при розведенні бджіл "в собі", але це не дуже допомагає у виживанні бджіл і збільшенню їх продуктивності. Середній медозбір в США складає близько 20 кг/сімʼю за сезон. Бджіл тут розмножують шляхом поділів, нуклеусів (немає в США терміну "відводок"), до яких тут підсаджують маток, придбаних в комерційних маткарів і придбанням маток і пакетів.

Природна популяція бджіл в США незначна (хоча і значно більша, ніж в Україні) і не може суттєво вплинути на стан справ з розведенням (як в Бразилії). Саме названі особливості розведення бджіл і є, на нашу думку, основною причиною високої смертності бджіл в США. Зауважимо при цьому, що передові методи селекції бджіл в США зовсім не ведуть до збільшення продуктивності бджіл по меду. Вона невисока і зменшилася приблизно вдвічі за останні кілька десятиріч. Так само, методи селекції не допомагають в цілому в боротьбі з кліщем.

Втрати бджіл в Євросоюзі.

Бджільництво США і ЄС мають багато спільного, хоча і відмінності між ними також досить суттєві. В ЄС немає значних щорічних втрат бджіл, таких як в США. Як показує статистика (моя стаття "Ринок репродуктивного матеріалу бджільництва ЄС"), в Європі роїв реалізується в 6(!) разів більше, ніж пакетів, порівняно небагато реалізується комерційних маток - 22,1% від потреби. Тут відсутні кочівлі з бджолами на далекі відстані. Віднедавна прийняті програми щодо розведення місцевих бджіл. Тобто, в питаннях розведення в європейському бджільництві переважають досить консервативні погляди. Роїння, ймовірно, - основний метод розведення бджіл в Європі. Це, на мою думку, основна причина низьких втрат бджіл в країнах ЄС.

Переваги природного розведення.

Ми проаналізували ситуацію на глобальному рівні, але щодо переваг природного розведення є і конкретні аргументи.

Про необхідність розведення бджіл, яке є близьким до природного, в США звичайно знають. Одним із апологетів такого підходу є доктор Том Сілі (Tom Seeley) - професор біології Корнельського університету. Його погляди щодо цього питання були викладені в статті "Дарвініанське бджільництво". Наші пасічники можуть познайомитися з цією статтею в журналі "Пасіка" або на моєму сайті.

Влітку 2019-го року він започаткував дослід щодо виживання бджіл, які мають різні джерела походження:

1. Місцеві рої, що були відловлені протягом травня - початку червня (8 роїв).
2. Сімʼї, які очолювали матки, придбані в невеликого виробника маток, який розводить варроарезистентних бджіл і не лікує свої бджіл хімікатами протягом 20-ти років (Кірк Вебстер, Вермонт) - 5 сімей.
3. Сімʼї, очолені матками, придбаними у великого комерційного виробника, що лікує своїх бджіл хімікатами (фірма - Olivarez Honey Bees) - 7 сімей.

Всі ці 20 сімей були організовані одночасно і установлені в природному парку на пасіці Корнельського університету. Вулики із трьох груп були установлені роззосереджено, щоб мінімізувати природне блукання бджіл між вуликами різних груп.

Кожна сімʼя в досліді була започаткована 16 червня, як дворамковий нуклеус. Сімʼям було дозволено вільно розвиватися протягом літа, зимівлі і наступної весни. Кожна сімʼя згодом займала гніздо в один корпус Лангстрота.

Восени 2019-го року було підраховано кількість кліщів в гнізді кожної сімʼї методом обсипання бджіл цукровою пудрою.

Результати закліщеності були наступні:

1. Кожна сімʼя, очолювана місцевою ройовою маткою з групи 1, за винятком однієї, мала 0 - 5 кліщів на 300 бджіл.
2. Кожна сімʼя, очолювана варроарезистентною маткою з пасіки Кірка Вебстера, також мала низьку закліщеність: 0 - 3 кліща на 300 бджіл.
3. Але кожна сімʼя, очолювана маткою з комерційної матковивідної пасіки з Каліфорнії, за винятком однієї, мала високу закліщеність - 9 - 24 кліща на 300 бджіл.

Коли сімʼї були перевірені в березні 2020-го року, результати зимівлі були наступними:

• з групи 1 з ройовими матками вижили 5 сімей з 8-ми;
• з групи 2 з варроарезистентними матками вижили 4 сімʼї з 5-ти;
• з групи 3 з матками з комерційної пасіки вижила одна сімʼя з 7-ми.

Бджіл в досліді від варроатозу не лікували.

Результати досліду досить красномовно свідчать про залежність смертності бджіл від походження маток і від методів розведення.

При розведенні бджіл повинен бути розумний баланс між завозними матками і вирощеними власними. При переході на розведення лише завозним племінним матеріалом не уникнути значних втрат бджіл, оскільки завозні бджоли і матки не пристосовані до місцевих умов утримання. Якщо розводити лише місцевих бджіл, то важко уникнути інбредної депресії при рекомендованих сучасних схемах розведення. Тому обмін племінним матеріалом або придбання невеликої кількості маток чи пакетів в інших пасічників справа цілком необхідна.

Чому ройові бджоли найкращі? Чому ройові бджоли мають високу резистентність проти кліща? На ці питання вичерпної відповіді немає. Доктор Сілі вважає, що ми розуміємо біологію бджіл менше, ніж на 50%. Інший великий дослідник бджіл Норман Гарі вважав, що ми вивчили біологію бджіл лише на 2%.

А поки що пасічник у своїй стратегії розведення бджіл повинен дотримуватися розумного балансу між завозними бджолами і місцевими. Переважна більшість виведених маток має бути місцевими і бажано ройовими. Маток варто завозити лише місцевої раси бджіл для забезпечення гетерозису в межах раси.

Поради для початківців бджолярів: як розводити бджіл

«Хочу розвести бджіл, але не знаю з чого почати», - такі думки часто долають початківців бджолярів, які намагаються обзавестися хоча б кількома вуликами і бджолиними матками для отримання домашнього меду. Щоб спроби облаштування пасіки в домашніх умовах увінчалися успіхом, необхідно знати основні секрети успішних бджолярів і вміти правильно їх застосовувати на практиці.

Як підготуватися до бджільництва

Перш ніж приступати до активних дій по розведенню бджіл, варто детально вивчити ази бджільництва, особливості облаштування вулика, прочитати про бджолиних сім'ях, матках, їх життєдіяльності, щоб не погубити придбані сім'ї і в перший же рік зібрати максимальну кількість продуктів бджільництва. Отримувати необхідні знання рекомендують в зимовий період, щоб навесні відразу ж приступати до активних дій, не втрачаючи часу.

При вивченні матеріалів про бджільництво віддавайте перевагу літературі з відміткою «для початківців» або «бджільництво з нуля», де простими зрозумілими словами описані всі тонкощі і техніки організації пасіки.

Основними напрямками для вивчення повинні виступати:

• особливості поведінки комах і їх взаємодію, ієрархія в сімействі;
• тонкощі поведінки комах в залежності від пори року;
• розмноження і стадії розвитку комах;
• організація гнізд у вуликах;
• зимівля комах;
• можливі хвороби і шкідники, боротьба з ними;
• тонкощі збору і переробки продуктів бджільництва.

Варто пам'ятати, що розведення бджіл є складним і трудомістким процесом, тому слід заздалегідь визначитися, чи готові ви витрачати щодня весь свій вільний час на обслуговування пасіки. Майбутній пасічник повинен бути готовий приділяти достатньо часу догляду за вуликами, тільки в такому випадку діяльність буде приносити позитивний результат.

Важливо! Укуси бджіл провокують у деяких людей сильну алергічну реакцію організму, результатом якої може стати летальний результат. Навіть найнадійніші захисні костюми і дотримуються запобіжні заходи не гарантують повну безпеку, тому відсутність алергії у майбутнього пасічника - обов'язкова умова при розведенні комах.

Важливий фактор при організації пасіки - достатні фінансові ресурси, так як починаючому пасічнику доведеться понести витрати на:

• придбання або спорудження вуликів;
• придбання сімейств бджіл;
• придбання необхідного інвентарю для догляду за вуликами, збору продуктів бджільництва, їх переробки;
• облаштування місця для зимівлі вуликів (в разі невідповідних погодних умов в зимовий період - для захисту родин бджіл від загибелі);
• покупки корму (комахи не завжди встигають заготовити достатню кількість меду для зимівлі, тому їх додатково підгодовують).

Як правильно вибрати місце для пасіки

При виборі найбільш підходящого місця для розміщення вуликів слід звертати увагу на:

1. Близькість розташування пасіки до джерела води, яка потрібна бджолам для охолодження вуликів і розвитку приплоду. Якщо таке джерело буде знаходитися далеко від пасіки, продуктивність бджіл буде значно нижче. Відповідними джерелами можуть виступати природні струмки, ставки або штучно створені - бочки з водою, поїлки для худоби, на поверхні яких плавають гілки або дощечки (щоб комахи могли сідати на них і набирати воду).
2. Хорошу освітленість обраного місця в ранкові години для більш раннього пробудження комах, щоб стимулювати їх до початку «трудового дня» раніше, ніж звичайно. Радимо почитати про правила розведення бджіл в населених пунктах.
3. Достаток корму для бджіл протягом усього періоду активності комах, тому квітучі рослини на території повинні перебувати завжди (з ранньої весни до пізньої осені), щоб продуктивність комах була на високому рівні і їм не доводилося з'їдати раніше зібрані запаси. Необхідні квітучі рослини потрібно вирощувати самостійно або розміщувати на квітучих луках, поблизу садів, що найпростіше здійснити в передмісті на дачі або жителям сільської місцевості.
4. Наявність активного руху повітряних потоків в місці розміщення вуликів, так як в процесі життєдіяльності комахи виділяють велику кількість водяної пари, який повинен своєчасно залишати межі їхніх помешкань. Щоб вулики добре провітрювалися, уникайте низин, ярів і канав для їх розміщення.

Які вулики вибрати для бджіл

Існує кілька типів жител для бджіл:

• дадановского вулик - найбільш поширений, він виготовляється з ялинової деревини, відрізняється простою конструкцією і має хорошу місткість. У ньому відразу можна розташувати 12 рамок, а в процесі росту сім'ї комах доукомплектувати житло додатковими рамками;
• альпійський вулик - представлений у вигляді багатокорпусного будиночка, який за своєю структурою максимально наближений до природного середовища проживання комах. Конструкція вулика дуже компактна, не має перегородок і вентиляційних отворів;
• конструкція Рута - має 6 корпусів, кожен з яких може вміщати до 10 рамок, кожен з корпусів додається в міру додавання сім'ї бджіл. Подібна конструкція може застосовуватися тільки в теплому кліматі, щоб постійні переміщення корпусів не спровокувати переохолодження вуликів;
• касетний вулик - все частіше застосовується бджолярами при розведенні бджіл, так як здатний зберігати всередині житла особливий мікроклімат, створений бджолами, який мінімізує ризики ураження хворобами. Для виготовлення конструкції використовується виключно ялинова або соснова дошка, яка обробляється воском і просушується будівельним феном для забезпечення вологостійкості і міцності вироби;
• український лежак - проста горизонтальна конструкція вулика, яка підходить для початківців бджолярів. Вона відрізняється простотою обслуговування і споруди, дозволяючи поступово вивчити ази і освоїти ключові навички бджільництва. Подібний вулик вміщує до 20 рамок і має утеплені бічні стінки, тому забезпечує комахою комфортну зимівлю.

Початківцям бджолярам при виборі вуликів слід звернути увагу на зручність обслуговування, місткість, хорошу вентиляцію і наявність утеплення для можливості зимівлі на вулиці. Подібним характеристикам відповідають дадановского, альпійський вулики і український лежак, тому перевагу краще віддати одному з них, спираючись на особисті переваги.

Відео: як стати бджолярем

Як правильно вибрати і придбати бджіл

Найкращим часом для покупки бджіл є весна - початок літа, коли бджолина сім'я містить представників різного віку. Крім того, весняна покупка з наступним підселенням у вулик дозволяє комахою облаштувати нові стільники, запастися кормом на зиму і працювати для отримання товарного меду.

При виборі бджіл звертають увагу на породу; віддавати перевагу необхідно адаптованим до конкретного регіону екземплярів. Початківцям бджолярам краще звернутися за допомогою в зональні або регіональні бджільницькі станції, які можуть дати хорошу консультацію і допомогти з вибором. Придбання комах в подібних місцях значно знижує ризик отримання малопродуктивних, старих або хворих бджолиних родин.

Чи знаєте ви? Щоб отримати 1 л меду, бджолам необхідно облетіти 8 млн квіток, зібравши з них нектар.

Перед покупкою обов'язково оглядають вбрання сімейство, звертаючи особливу увагу на матку. Ознакою присутності матки є наявність в сімействі представників різних вікових груп, при цьому не спостерігаються закладені маточники. Обов'язково оцінюють якість матки, для цього розглядають розплід на стільниках.

Якщо стільники густо, практично без лисин засіяні яйцями - можна вважати, що матка якісна. Якщо розплід різного віку розташований поруч, це може свідчити про неякісну матці або ураженні розплоду хворобою. Присутність трутневого розплоду може свідчити про неплідні матки або присутності трутовок, таке сімейство купувати не рекомендують.

Також звертають увагу на стан сімейства. Якісні сімейства навесні повинні обсиживали не менше 8 рамок, при цьому під розплід зайнято до 4 рамок. У літній період якісне сімейство обсиживали до 15 рамок, в осінній - до 10.

Який потрібен інвентар для початківця бджоляра

Для якісного виконання роботи по догляду за вуликами, збору та переробки продуктів бджільництва, необхідний відповідний інвентар, який дозволяє не тільки спростити і прискорити процес, але і захистити від укусів комах.

Захист при роботі на пасіці

Щоб проводяться на пасіці роботи були результативними і безпечними, необхідно подбати про захисному одязі, яка буде закривати всі частини тіла і перешкоджати укусів комах.

Існує кілька основних правил вибору і використання захисного одягу:

1. Вибирати захисні костюми потрібно світлого кольору, краще білого, на них комахи реагують більш спокійно.
2. Костюм повинен захищати всі частини тіла; краю повинні бути закріплені гумкою, яка б перешкоджала проникненню бджіл.
3. Віддавайте перевагу пчеловодном маскам, що відрізняється гарною видимістю, які мають щільну сітку і невеликий каркас, який перешкоджав би прилягання сітки до лиця в вітряну погоду (в такому випадку бджоли можуть легко вжалити через неї).
4. Вибирайте рукавички з синтетичного матеріалу, в шкіряних рукавичках жало залишається і може проникнути в шкіру навіть в процесі переодягання.

Чи знаєте ви? Бджоли Не будете звертати уваги відтінки червоних квітів, на відміну від синіх і жовтих, також вони здатні бачити ультрафіолетові промені.

Існує безліч варіантів самостійного виготовлення костюма і маски. Для маски краще вибирати тюль або дрібну сітку темного кольору, так як світлий матеріал сильно погіршує видимість.

Що потрібно для правильного догляду за бджолами

Доглядати за бджолами і вуликом простіше, якщо запастися необхідними інструментами, серед яких можна виділити:

• пчеловодную стамеску - інструмент, необхідний для розсовування сот, соскабливания воскового нальоту і прополісу з рамок, очищення стінок і дна вулика;
• димар - виготовлений у вигляді залізного циліндра, що має кришку-конус і міхи для диму. Таке пристосування дозволяє відлякати бджіл і безпечно виконати необхідну роботу;
• сітчасту маткову клітинку - ємність розміром із сірникову коробку з двома виходами: один на залізної заслінки, другий представлений дерев'яної колодкою з отвором, в яке поміщають корм;
• ящик для перенесення рамок - вміщує до 6 рамок, має хорошу вентиляцію, щільно закривається кришкою, необхідний для переміщення бджіл до посадки у вулик;
• щітка для змітання комах з рамки - повинна бути м'якою, щоб не травмувати бджіл. Необхідна для того, щоб прибрати комах з медових рамок, які витягуються для переробки продуктів бджільництва. Для кожного вулика краще придбати або змайструвати окрему щітку, щоб не переносити можливі захворювання між родинами бджіл;
• пристрій, щоб знімати рої - представлено двома рамками, які з'єднані легким довгою жердиною. Щоб залучити рій на рамки, їх натирають мелісою і встановлюють у вулику, чекають, поки весь рій перейде на рамки, і переносять його в бджолиний ящик;
• пристосування для видалення бджіл - необхідно, щоб прибрати комах з медових магазинів, перед тим як відкачувати з них мед. Найбільш ефективними вважаються механічні удалители.

Набір інструментів для роботи з продуктами бджільництва

Для роботи з продуктами бджільництва також необхідно обзавестися деякими інструментами:

• великим ножем бджоляра - пристосування, заточене з обох сторін, має загострений кінець для більш простого розтину медових осередків. Бажано обзавестися двома такими ножами, так як кожен перед початком роботи підігрівають для спрощення проведення процедури, а коли один повністю охолоне, використовують добре прогрітий другий.
• медогонкою - необхідна, щоб витягувати мед зі стільників. Існує багато видів медогонок, але найпопулярнішими є 2-4 рамкові (механічні) або 20-50 рамкові (електричні);
• ситом - звичайним кухонним, яке необхідно для проціджування откачанного меду;
• столиком для роздруківки сот, який зазвичай має додаткові ящики, де зручно тримати весь інвентар.

Методи розведення бджіл

Розрізняють два основні методи розведення бджіл:

1. Чистопородне - є основним для отримання порід домашніх бджіл, при цьому спаривают маток і трутнів однієї породи для швидкого отримання чистопородного потомства зі збереженням племінних якостей. Також можливий вільний спарювання, яке забезпечує максимальну виживаність і продуктивність родини бджіл.
2. Схрещування - використовується для отримання нових порід, для схрещування використовуються матки і трутні різної породи. Таке схрещування часто не дає позитивного результату, приживлюваність нової породи мінімальна, продуктивність бджіл дуже низька в порівнянні з чистопородні родинами.

Сезонні роботи по догляду за бджолами

Робота на пасіці ведеться круглий рік, тому починаючому пасічнику необхідно знати всі тонкощі догляду за бджолами в певний період.

Початок весняних робіт після придбання бджолиної сім'ї повинно проводитися в травні-квітні. В цей час всі сили бджоляра направляються на виставку бджіл, ревізію бджолиних сімей (якщо вони зимували на вашій пасіці), створення сприятливих умов для високої продуктивності і нарощування чисельності сімейства (очищаються гнізда, утеплюються вулики, бджіл забезпечують кормом в достатній кількості, відбудовуються стільники, посилюються відведення, встановлюються додаткові корпусу для збільшення сімейства).

Влітку, в червні-липні, завершують план по приросту бджолиної сім'ї для досягнення високих показників медозбору. Також здійснюються роботи по відбудові та утеплення вуликів для зимівлі бджіл, заготовлюються кормові рамки на зиму. В цей же час рекомендують змінити маток в сім'ях, якщо є така необхідність. В процесі установки додаткового корпусу виймають медові рамки для відкачування меду, знімають магазини, коли припиняється процес хабар.

Восени в період з серпня по жовтень проводяться роботи з підготовки пасіки до зимового періоду. Для цього проводять послевзяточную ревізію, щоб визначити стан родин після закінчення періоду медозборів, скорочують і утеплюють гнізда, активно підживлюють бджолину сім'ю, щоб стимулювати більшу кладку яєць матками. Крім того, збирають гнізда на зимівлю, готують зимівник, переробляють воскове сировину, переміщують бджіл в зимівники.

Важливо! Якщо погано підготувати пасіку до зими, великих втрат в бджолиному сімействі не уникнути; навіть якщо частина сімейства залишиться - їх продуктивність протягом сезону буде дуже низькою.

З жовтня по березень відбувається виконання зимових робіт по догляду за пасікою, які ґрунтуються на спостереженні за бджолами. Якщо вулики розміщені в приміщенні - підтримують необхідні умови для нормальної зимівлі, стежать за температурним режимом, щоб уникнути вимерзання комах, підтримують сухість в приміщенні, регулюють рівень вологості (не більше 50%), проводять боротьбу з мишами, які люблять селитися в теплих вуликах.

Таким чином, розводити бджіл під силу всім, хто має міцне здоров'я, стабільні фінансові ресурси, а головне - велике бажання. Щоб новачкові було легше впоратися з роботою з облаштування пасіки, придбання бджіл і догляду за ними в різні пори року, рекомендується звернути увагу на інформацію, представлену в тематичній літературі.