Що таке інженерні загородження?

Інженерні загородження – це інженерні засоби, споруди та руйнування, які встановлені або влаштовані на місцевості з метою нанесення втрат противнику, затримання його просування, ускладнення його маневру, змушення рухатись у вигідному для нас напрямку.

Що відноситься до інженерного майна?

До інженерного майна належать усі види засобів інженерного озброєння (далі – ЗІО), а саме інженерні боєприпаси, інженерна техніка, табельне та допоміжне майно, електротехнічні засоби, дорожньо-технічні засоби.

Що входить в інженерне забезпечення?

Інженерне забезпечення включає інженерну розвідку противника, місцевості й об'єктів на ній (виконується силами розвідувальних підрозділів і призначеним особовим складом в ході загальної тактичної розвідки противника);

Всебічне забезпечення дій батальйону. Інженерне забезпечення

Національний університет оборони України
імені Івана Черняховського
Кафедра підготовки офіцерів запасу
Самостійне заняття під керівництвом викладача
Тема 1: Всебічне забезпечення дій батальйону
Заняття 5:Інженерне забезпечення
Київ-2015

2.

Навчальні питання
1. Загальні положення.
2. Бойові можливості інженерно-саперних підрозділів.
3. Бойові можливості інженерно-позиційних підрозділів.
Література
1. Бойовий статут Сухопутних військ. Частина ІІІ. Взвод
(відділення, екіпаж танку). - ГУБП СВ, К. 2010..
2. Тактика ( Батальйон, рота). Підручник. Одеса, ОІСВ, 1997.
3. Підручник сержанта механізованих військ. – К.МО, 2006
4. Настанова з інженерного забезпечення ЗС України. Київ.
2010р. інв. 44607.
2

3. 1. Загальні положення

Інженерне забезпечення
забезпечення бою.
є
одним
із
видів
бойового
Воно організується і здійснюється з метою:
- створення підрозділам необхідних умов для своєчасного і
прихованого їх висування, розгортання, маневру та успішного
виконання бойових завдань;
- підвищення захисту військ та об’єктів від усіх засобів
ураження;
- підвищення ефективності застосування усіх видів зброї;
- нанесення противнику втрат інженерними боєприпасами та
утруднення його дій.
3

4. Основні завдання інженерного забезпечення

1. Інженерна розвідка противника, місцевості та об’єктів.
2. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів, районів, рубежів
і позицій.
3. Улаштування та утримання інженерних загороджень і
створення руйнувань.
4. Пророблення та утримання проходів в інженерних
загородженнях і руйнуваннях.
5. Улаштування переходів через перешкоди.
6. Розмінування місцевості та об’єктів.
7. Підготовка та утримання шляхів руху військ, підвозу, маневру
й евакуації.
8. Обладнання та утримання переправ при форсуванні
(подоланні) водних перешкод.
9. Виконання інженерних заходів з маскування та протидії ВТЗ.
10. Виконання інженерних заходів з ліквідації нанесення
противником вогневих ударів.
11. Очищення води, обладнання водорозбірних пунктів.
4
12. Інженерно-технічне забезпечення.

5.

1. Інженерна розвідка
Інженерна розвідка противника, місцевості та об’єктів – проводиться з метою викриття інженерних
заходів противника, встановлення угруповання інженерних військ противника, їх оснащення,
характеру дій, а також характеру місцевості, наявності і пропускній здатності доріг, можливості руху
поза дорогами, та інше. Ведеться підрозділами інженерних військ: під час руху – інженернорозвідувальними дозорами (ІРД); в обороні – інженерно-спостережними постами (ІСП). Також саперами-розвідниками, яких включають до складу постів та груп загальновійськової розвідки.
Завдання інженерної розвідки залежить від характеру бойових дій військ, конкретних умов
обстановки та бойового завдання частини, рішення командира на бій, району майбутніх бойових
дій, ступеню вивчення противника та завдань, які поставлені інженерним військам.
Основні завдання інженерної розвідки:
виявлення характеру та ступеню інженерного
обладнання позицій, районів розташування противника;
встановлення системи інженерних загороджень
противника;
встановлення прохідності місцевості для бойової
техніки та транспортних засобів, стану доріг та мостів;
визначення місць та характеру руйнувань, пожеж,
затоплень та інших перешкод, які утворились в
результаті наслідків вогневого ураження, напрямків їх
подолання або обходу;
визначення характеру водних перешкод та умов їх
подолання (форсування);
визначення місць знаходження та стану джерел води,
наявності місцевих матеріалів, а також засобів, які
можуть бути використані для виконання завдань
інженерного забезпечення;
визначення маскувальних та захисних властивостей
місцевості.
6

6.

2. Фортифікаційне обладнання
Фортифікаційне обладнання (ФО) опорних пунктів, позицій
(районів) бойових дій підрозділів являє собою зведення
фортифікаційних споруд для підвищення ефективності застосування
усіх видів зброї, захисту особового складу, бойової та іншої техніки,
матеріальних засобів від сучасних засобів ураження противника.
ФО повинно вестися постійно при підготовці й у ході бою з
максимальним використанням захисних і маскувальних властивостей
місцевості, широким застосуванням засобів механізації, зарядів
вибухових речовин, місцевих матеріалів, конструкцій і споруд
промислового виготовлення. Характер, послідовність і терміни ФО
повинні забезпечувати постійну готовність
військових частин і
підрозділів до ведення бою і нарощувати їх захист від усіх засобів
ураження.
6

7. ПОЛЬОВІ ФОРТИФІКАЦІЙНІ СПОРУДИ

Окопом називається відкрита земляна споруда для ведення вогню. Окоп буває
для стрільця, кулемета, гранатомета, міномета, танка, бойової машини піхоти
(БМП), бронетранспортера (БТР), зенітної установки і т.п.
Для іншої техніки (автомобілі, машини зв'язку, польові кухні, санітарний
транспорт і т.п.), особового складу споруджуються укриття. Їхня відмінність
від окопів у тім, що з них неможливо вести вогонь. У ряді випадків і для
стріляючої техніки можуть відриватися укриття. Так, укриття для танка
відрізняється від окопу для танка тільки своєю глибиною (танк ховається в
укритті цілком на усю свою висоту).
Щілина використовується для укриття механізованого відділення (і для інших
дрібних підрозділів). Зовні вона схожа на короткий відрізок траншеї. Щілина
може бути відкритою і перекритою (накрита зверху тонкими колодами
(накатником) і присипана шаром землі в 30-60див). Щілина повинна вміщати
не менш 1/3 особового складу відділення.
Бліндаж являє собою цілком заглиблене, засипане землею спорудження з колод,
щитів, чи елементів хвилястого заліза. Бліндаж накривається зверху одним чи
декількома рядами накатника і засипається шаром землі від 70см. до 1м.20см.
Усередині обладнаються нари для відпочинку особового складу,
встановлюється обігрівальна піч, може бути проведена електрика.

8. Визначення, які використовуються:

Позиція – це місце або ділянка місцевості, на якому знаходиться вогневий засіб або обладнані
групові окопи для виконання бойової задачі. Так, наприклад, для механізованого відділення в
обороні обладнується вогнева позиція у вигляді окопу на відділення, а для БМП (БТР)
відриваються окопи на основних і запасних вогневих позиціях. Окопи складають основу позицій
військ.
Оборонна позиція призначена для розміщення бойових порядків механізованих та танкових
підрозділів. Вона є часткою смуги оборони, смуги забезпечення, рубежу. Основу оборонної
позиції складають опорні пункти рот, які поєднуються у батальйоні райони оборони та
пов’язанні системою вогню і загороджень. Вони обладнуються окопами, укриттями, а за
наявністю часу також траншеями, ходами сполучення і сховищами.
Район розташування – це район (місцевість), яка займається або призначена для зайняття
військами, які не ведуть бій.
Живучість – це властивість з'єднання (частини, підрозділу) зберігати або відновлювати свою
боєздатність в умовах застосування противником засобів ураження. Живучість – це один з
основних показників ефективності фортифікаційного обладнання. Під живучістю підрозділів
треба розуміти частку особовою складу та бойової техніки, яка збереглася після застосування
противником засобів поразки.

9. Окопи для стрільби з автомата: лежачи

10. Окоп для стрільби з кулемета стоячи

Характеристика окопу для стрільби з кулемета
1. Окоп для стрільби лежачи: об’єм витягнутого ґрунту – 0,3 м3;
трудозатрати – 0,5 люд/год піхотною лопатою.
2. Окоп для стрільби з коліна: об’єм витягнутого ґрунту – 1,5 м3;
трудозатрати – 2,5 люд/год піхотною лопатою, 1,5 люд/год саперною лопатою.
3. Окоп для стрільби стоячи: об’єм вийнятого ґрунту – 2,3 м3;
трудозатрати – 4 люд/год піхотною лопатою, 2,5 люд/год саперною лопато

11. Окоп для срільби з гранатомета

Характеристика окопу:
об'єм витягнутого ґрунту – 1,5м3;
трудозатрати – 2,5 люд/год піхотною лопатою; 1,5люд/год – саперною.

12. Назва і основні розміри елементів окопу

На обладнання позиції піхотною лопатою необхідно 120 люд.-год., саперною лопатою – 65 люд.-год. (при відриванні ПЗМ-2).
На будову окопу: піхотною лопатою необхідно 200-300 люд.-год., саперною лопатою – 100-150 люд.-год.
Для обладнання окопу на відділення в траншеї, яка відрита машиною, необхідно 65 люд./год. (піх. лоп. – 120 люд./год.),
тобто відділення витратить на це 5-6 год.

13. Вимоги при улаштуванні траншей та ходів сполучень

Криволінійне накреслення
Ламане накреслення
Уступи і траверси в траншеї для захисту від повздовжнього вогню

14.

15. Щілина

16.

17.

3. Улаштування та утримання інженерних загороджень
і створення руйнувань
Інженерні загородження улаштовуються в усіх видах бою з метою завдання втрат
противнику, затримки його просування та сковування його маневру. Загородженнями
прикриваються, як правило, опорні пункти, стики, проміжки між підрозділами та їх відкриті
фланги. Для цього встановлюються протитанкові (ПТМП) і протипіхотні мінні поля (ППМП), групи
мін та окремі міни, готуються до руйнування об'єкти, влаштовуються дротяні огорожі та сітки,
рогатки й інші невибухові загородження.
Система інженерних загороджень (СІЗ) – усі види загороджень та руйнувань, які
влаштовані перед позиціями й на всю її глибину при підготовці та в ході бойових дій згідно із
замислом на оборону у поєднанні з системою вогню, природними перешкодами і з урахуванням
маневру своїх військ.
Як правило, це завдання
виконується інженерними
підрозділами.
Але і підрозділи родів
військ
перед
своїм
переднім краєм оборони
(позиціями) влаштовують
інженерні загородження
вручну (ПТМП), та за
допомогою
переносних
комплектів мінування –
ППМП.
17

18. Принципові схеми мінних полів

19.

Система інженерних загороджень в обороні
Щ= 1.6-2.2 (в ході бою доводиться до 2.0-2.5)
РЗЗ
Загородження в глибині
оборони)
Щ= 0.4-0.6
Загородження на
дальніх підступах до
оборони
(арт. та ав. СДМ)
Загородження перед переднім
краєм та на глибину першої позиції
Щ= 0.9-1.2
Загородження в смузі
забезпечення
(на передовій позиції)
Щ= 0.3-0.4

20.

274
660
333
Х 2 =3446430
У 2 =4755340
3 0 0м
Х1 =3446330
У1 =4754540
Х2 =3446110
У2 =4754000
500
500
№3
ТМ-62-450 шт.
50м
4
43
Пд
ОРІЄНТИР №1
півн.зах.кут будинку
4м
Відмітка про передачу загороджень,
зміни в них або зняття загороджень
Особливості:
1.ПТрМ - на глибині
0,5м.Самознищення
5.00 10.10.04 р.
2. ТМ - 62 і ОЗМ - 72 в
невилученому стані
50м
20м
20м
40м
20м
40м
Схеми окремих загороджень
№2
група мін
У=4755500
У=4755000
У=4754500
4м
Особливості.
Міни установлені в грунт з
підривниками МВЧ -62
№2
0
м
90
40м
50м
4м
50м
720
60
980
43
300
№1 і №3 - ПТМП
490
№1
ТМ-62-162 шт.
ОРІЄНТИР №2
пункт триангуляції
У=4754000
7
610
61
318
660
31
660м 2740
Х=3446000
Пн
Х1 =3446560
У1 =4755520
31 0
20
315
Х=3446500
знищити !
- 43 Видавництва 1983 р.
№2
ПТрм-2 шт.
ТМ-62-12 шт.
ОЗМ-72-6 шт.
Х1 =3446550
ВР-25 кг.
У1 =4754830
610 м 7 0
500
м2 0
0
290
Х2 =3446680
У2 =4754740
–
ПТрМ - 1
ПТрМ - 1
ТМ -62- 4
ТМ -62-4
ОЗМ -72 –
ОЗМ -72 - 2
5.10.03 Загородження передав командир В/Ч А - 2107 майор
Загородження прийняв командир В / Ч А - 2105 майор
50м
265
1180
660
287
Схема прив’язки загороджень Масштаб 1:10000 Топокарта №32
№1
метри градуси
градуси
градуси метри градуси метри
метри
метри градуси метри градуси
В кінці
На початку
В кінці
На початку
В кінці
На початку
Загородження №3
При загрозі захвату
0
Загородження №2
№00031
3
Загородження №1
Таємно по заповненню
33
Номера
орієнтирів
Лицьова сторона формуляру загороджень
0м
Відстані і азимути від орієнтирів до точок на вісі загороджень
Формуляр загороджень
Серія
00001
29
Дані фіксації загороджень
Мінно-вибухові загородження повинні фіксуватись із складанням формулярів (в 3-х екз)
Вр - 28кг.
ТМ -62 –4
ОЗМ -72-2
А.В.Зуєв
К.В.Вус

21.

4. Пророблення
та утримання проходів в інженерних
загородженнях і руйнуваннях
- здійснюються силами батальйону (роти), доданими підрозділами
інженерних військ з використанням навісного (вбудованого)
обладнання бойової та інженерної техніки, зарядів вибухових речовин
і місцевих матеріалів.
Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих
напрямках, а при неможливості – долаються загальновійськовими
підрозділами самостійно з використанням мінних тралів, возимих
комплектів розмінування ВКР-1 та по проходах, влаштованих
нештатними групами розмінування, оснащених возимими
комплектами розмінування ВКР-2.
18

22.

Пророблення проходів та їх утримання в інженерних загородженнях і
руйнуваннях
- проводиться як в ручну, вибуховим способом
так із застосуванням засобів механізації.
Вручну
УР-77
Вибуховим способом
УР-83 П
БМР
22
Механічним способом

23. Тактична позначка проходу

№1
6
1/2 іср
до „Ч”- 0.05
Значення:
прохід в дистанційному мінному
полі з ПТМ № 1, шириною 6 м,
пророблений 1 взводом 1 іср
протягом
5
хв
з
початком
висування
6

24.

25.

Склад возимих комплектів розмінування
Засоби
ВКР-1
ВКР-2
ВВ (тротил в шашках 200 г),
кг
1,6
6,0
Капсули-детонатори КД-8А,
шт
8
10
Електродетонатори ЕДП,
шт
-
20
Вогнепроводний шнур ОШП,
м
-
10
Саперний провідник СПП-2,
м
-
100
Підривна машинка ПМ-4,
к-т
-
1
Сумка мінера підривника СПМ,
шт
1
1
обжими;
шт
1
1
ніж саперний,
шт
1
1
пенал для ЕДП,
шт
-
2
ізолента, мотки,
шт
-
1
сірникові коробки,
шт
1
1
ліхтар електричний,
шт
1
1…2
пристрої
к-т
1
1
Кішки зі шнуром 20…30,
м
1
2-3
Прапорці (по 10 шт),
шт
-
20
Ліхтарі типу МБФ,
шт
-
8
Стійки під ліхтарі,
шт
-
8
Щуп
шт
1
2
Рис. 2. ВКР-2
Рис. 1. ВКР-1
В сумці:
Сачок для збору ППМ
Ложка – захват
Крім вище перерахованих засобів розмінування слід сказати про деякі звичайні та підручні засоби,
якими можуть оснащатися відділення, групи та підрозділи.
Кішки – із розрахунку 2-3 шт. на відділення – із розрахунку 5-7 шт.
Сачок для збору протипіхотних мін - із розрахунку 1-2 на відділення, 2-3 котушки з чорно-білою стрічкою, 8-10 прапорців для позначки.
Кішка

26.

7. Підготовка шляхів руху військ, підвозу та евакуації
- здійснюється військовими частинами і підрозділами інженерних військ з
максимальним використанням існуючих доріг і переправ. Для підготовки
шляхів руху та утримання їх у проїзному стані можуть залучатися
підрозділи родів військ з тягачами, машинами з бульдозерним
обладнанням і автомобілями для підвозу необхідних матеріалів і засобів.
Безпосереднє забезпечення руху військових частин на марші, у зустрічному бою, у наступі і
при відході здійснюється загонами забезпечення руху (ЗЗР). Вони створюються з підрозділів
інженерних військ, у їхній склад включаються також підрозділи родів військ (РХБз – для
ведення розвідки, загальновійськові, ППО – для бойового прикриття).
21

27.

Склад З З Р
Дорожньо-мостова група
Група розвідки та
розмінування
Розвідка
БТР-80
Розмінування
ИМР-2
УРАЛ
ісвід
В окремих випадках до складу
дорожньо-мостової групи ЗЗР
додасться шляхопрокладчик БАТ-2
Група бойової охорони
БМП-3
БМП-3
мв (тв) мр мб
ТММ-3 К-КТ
БМП-3

28.

8. Обладнання і утримання переправ при форсуванні
(подоланні) водних перешкод
Водні перешкоди долаються на плаваючій бойовій техніці та інженерними переправочними засобами
Обладнання поромних переправ
Десантна переправа на ПТС-2
15

29.

9. Виконання інженерних заходів з маскування та протидії ВТЗ.
Інженерні заходи з маскування військ досягаються комплексним
застосуванням організаційних та інженерно-технічних заходів, а також
максимальним використанням природних умов місцевості.
Інженерні заходи маскування та захист військ і об'єктів від
високоточної зброї противника включають маскувальне фарбування
техніки і споруд, застосування табельних маскувальних покриттів і штучних
масок з місцевих матеріалів, макетів, хибних цілей і споруд, а також інші
прийоми і засоби маскування.
Якщо маскувальні властивості місцевості низькі, то важливого
значення в цих умовах, набуває використання районів (ділянок) з
обмеженням видимості. В районах зосередження, відпочинку підрозділи,
насамперед, розосереджуються і маскуються. Для цього використовуються
складки місцевості, табельні маски (під фон місцевості), а також підручні
матеріали.
Забороняється
використовувати:
фари
і
ліхтарі
без
світломаскувального обладнання, розведення вогнищ, пересування
особового складу і техніки на відкритих ділянках місцевості.
23

30. 10. Інженерні заходи щодо ліквідації наслідків застосування противником зброї ураження

Ukraine
включають: інженерну розвідку;
пророблення проходів у завалах і
руйнуваннях;
відновлення
зруйнованих
фортифікаційних
споруд і інженерних загороджень;
участь у проведенні рятувальних
робіт, локалізації і гасінні пожеж;
відновлення
пунктів
водопостачання.
Інженерні заходи щодо ліквідації
наслідків вогневих ударів
противника спрямовані на
забезпечення:
- відновлення порушеного
управління;
- виведення підрозділів мб з районів
руйнувань, пожеж, затоплень;
- поповнення підрозділів мб
матеріальними засобами, у т.ч. ЗІО;
- евакуації поранених та хворих.
9

31.

11. Очищення води та обладнання пунктів
водопостачання
- здійснюються підрозділами інженерних військ, що мають табельні засоби
польового водопостачання.
Пункт польового водопостачання ВФС-10
Продуктивність пункту складає 80-100 м3 на добу, що забезпечує потреби
бригади у воді для питних та господарських потреб.
У мб створюються водорозбірні пункти.
6

32.

Варіант обладнання пункту водопостачання на ВФС-2,5
Пункти водопостачання повинні обладнуватися, як правило, на існуючих джерелах
води з розрахунку один пункт водопостачання на бригаду. Бригадні пункти
водопостачання обладнуються силами і засобами підрозділу польового
водопостачання для забезпечення водою пунктів управління другого ешелону,
19
резервів і підрозділів тилу.

33.

Виконання найбільш складних завдань інженерного забезпечення
Установка розмінування УР-77
Розмінування місцевості з
індукційним міношукачем ІМП-2
Установка розмінування УР-83П
Важкий механізований міст
ТММ-3М-1
Бульдозерний артилерійський
тягач БАТ-2
Полкова землерийна машина ПЗМ-2
12

34.

Організація інженерного забезпечення
Командир мб при організації інженерного забезпечення оборони вказує:
- характер, черговість і терміни фортифікаційного обладнання районів і
позицій, займаних підрозділами, районів розгортання пунктів управління;
- основні напрямки, рубежі і райони, які необхідно прикрити
загородженнями, які об'єкти зруйнувати чи підготувати до руйнування;
- кількість, місця і час пророблення проходів у загородженнях і порядок
їхнього позначення;
- які шляхи руху і маневру мати в бро;
- порядок пропуску військ через непрохідні ділянки;
- місця і види переправ через водні перешкоди і терміни їхньої готовності;
- розподіл штатних і доданих підрозділів інженерних військ по елементах
бойового порядку.
19

35.

Інженерне забезпечення в районі
Інженерне обладнання районів розпочинається негайно з прибуттям в них
військ, а при можливості – завчасно. Вибір основних і запасних районів
здійснюється рекогносцировочними групами, в склад яких входять
підрозділи
інженерних військ, які залучаються для інженерної розвідки місцевості, вибір
шляхів до них і виходу із них. При зайнятті районів, які раніше були зайняті
противником, вони перевіряють місцевість на наявність мін та вибухонебезпечних
предметів (ВНП).
Заміновані ділянки огороджуються і позначаються, а при необхідності
розміновуються.
Райони займаються з використанням наявних доріг, як правило, вночі або в
інших умовах обмеженої видимості з дотриманням заходів маскування.
В районах доцільно обладнувати:
позиції частин протиповітряної оборони і підрозділів сторожової охорони;
укриття для особового складу;
споруди для пунктів управління і медичних пунктів;
окопи та укриття для техніки і озброєння;
шляхи для маневру і виходу військ із районів;
польові пункти водопостачання і укриття для матеріальних засобів.
7

36.

Інженерне забезпечення оборони мб
Фортифікаційне обладнання
бро в обсязі робіт:
- першої черги в сприятливих
умовах штатними силами і
засобами може бути виконано
за
- 2,5. 3 доби;
- другої черги
- 3. 4 доби;
- повному обсязі - 9. 10 діб.
Для досягнення мети щодо інженерних заходів
маскування в БРО необхідно створити:
до 1-2 хибних опорних пунктів мр (тр);
1 хибний ПУ (розташування КСП мб);
1-2 хибних районів розташування підрозділів
забезпечення;
хибні мости та інші об’єкти.
8

37.

Інженерне забезпечення наступу мб
Інженерне забезпечення атаки включає:
- пророблення проходів, улаштування переходів через перешкоди перед ПК
та забезпечення пропуску по ним атакуючих підрозділів. В своїх мінних
полях проходи улаштовуються до початку наступу, як правило, силами
військ, що знаходяться у безпосередньому зіткненні з противником. У
сприятливих умовах обстановки свої мінні поля на ділянці прориву можуть
повністю зніматися.
20

38.

Загальні положення з інженерного забезпечення
В И С Н О В О К:
Досвід ведення бойових дій в Югославії, Іраку,
Чечні, Придністров’ї та Афганістані, а також
антитерористисної операції в Україні показує, що,
при фортифікаційному обладнанні
позицій і
районів потрібно готувати їх до кругової оборони, у
деяких випадках немає потреби у суцільних
траншеях та ходах сполучення. При створенні
системи інженерних загороджень теж необхідно
враховувати сучасну тактику бойових дій та у першу
чергу необхідно враховувати маневр противника. 30

39.

ОШС ісв мб (тб):
Інженерно-саперний взвод
Інженерно-саперний взвод
механізованого батальйону
танкового батальйону
Ісв мб – призначений для улаштування
інженерних
загороджень,
забезпечення
подолання військами інженерних загороджень,
руйнувань та перешкод, механізації земляних
робіт.
Інж-саперний
взвод
Ісв тб – призначений для улаштування
інженерних
загороджень,
забезпечення
подолання військами інженерних загороджень,
руйнувань та перешкод.
19
Інж-саперне
Інж-саперне
відділення
відділення8
Авт(вант) –1
КР-І – 1
МП – 1
1.
Інж-саперний
взвод
11
Інж-позиційне
відділення 2
Інж-саперне
відділення 8
ПЗМ-2 – 1
Відділення
МТУ
Авт(вант) –1
МТУ – 1
КР-І – 1
МП – 1 Можливості взводу
Можливості взводу
Проробити проходів вручну – 2;
Встановити ПТМП перед ПКО –200-420 м
(200-300 мін)
1.
Проробити проходів вручну – 1;
3.
Влаштувати вузлів загороджень – 1;
2.
4.
Відрити траншей та ходів сполучень – до
1,5 км;
Встановити ПТМП перед ПКО –100-200
м (100-150 мін)
3.
Встановити
мостовий
перехід
вантажопідйомністю
60
т
через
перешкоду шириною до 18 м – 1.
4
2.
5.
Відрити котлованів під сховища загальним
об”ємом грунту – до 1400 м3

40.

ГРУПА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОМБР (ОТБР)
ГІЗ
Р/станц.
ІСР
ІСВ
7
іс від.
ВІЗ
27
5
від. км
Авт.(вант) – 4 од.,
ПД-420 – 1к-т,
УМП-2 – 3 к-т,
УМП-3 – 3 к-т,
ІМП-2 – 3 од.,
КР-І – 1 к-т.
3
від.із
77
Р-142 – 1
ІДВ
19
9
від.підв.іб
ГМЗ – 3 од.,
авт. –6од.,
2ПН-4М – 6 од.
4
від.розм.
10
від.мм
4
Відд. ІР
ІТР
7
ІРМ – 1
58
ІПВ
24
ІТВ
23
4
від.дт
Авт. – 2 од.,
УР-77 – 2 од., ТММ3 – 1 к-т, МТУ-20 –
1 од., ІМР-2М – 1
од., БАТ-2 – 1 од.
7
іп від.
28
8
8
5
5
9
від.іт
і маск.від.
від.ік
від.пв
від.пт
Авт.(вант) – 4 од.,
СКТ – 2 од.,
ПЗМ – 2 од.,
МДК-3 – 1 од.,
ЕОВ-4421 – 1 од.,
: ЕСБ-8і – 1 од.,
АК – 1 од.,
ВФС-10 – 1 од.,
КМТ-7 – 6 од.,
авт(вант) – 7 од.,
2ПН-4М – 6 од.,
МОЖЛИВОСТІ ГІЗ ОМБР (ОТБР)
8. Відрити траншей та ходів сполучень – до 3 км,
1.Встановити керовані ПТМП довжиною 96-130 м – 3;
2.Встановити керовані ППМП- 3;
9. Відрити котлованів під сховища загальним
3.Встановити ПТПМ перед ПКО вручну – 300-650 м (300-400 мін);
об'ємом – 21000 м3;
- за допомогою ГМЗ – 3,3-4,5 км;
10. Обладнати пункт польового водопостачання – 1
4.Влаштувати вузлів загороджень – 1;
11. Організувати ведення інженерної розвідки
5.Проробити проходів в МП – вручну – 3;
- за допомогою УР-77 – 4;
з ІПС – 2 або
6.обладнати мостовий перехід - за допомогою ТММ – до 40 м;
ІРД – 1
- за допомогою МТУ – до 18 м;
5
7.підготувати шляхів – 60-80 км;

41.

В И С Н О В О К
В сучасних умовах інженерне забезпечення бою
характеризується виконанням великої кількості завдань
інженерного забезпечення в короткі терміни. Їх успішне
виконання досягається чіткою організацією та застосуванням
високопродуктивних ЗІО, навісного, вмонтованого обладнання
танків та іншої бойової техніки, а також збірно-розбірних
споруд промислового виробництва та інших засобів.
Успіх інженерного забезпечення багато в чому буде
залежати і від рівня інженерної підготовки усіх родів військ,
спеціальної підготовки інженерних військ та умілого
керівництва інженерним забезпеченням, в першу чергу з боку
загальновійськового командира.
21

Інженерне забезпечення

Інженерне забезпечення — вид бойового забезпечення, що є сукупністю інженерних заходів і завдань, що служать для створення військам сприятливих умов для своєчасного та потайного їх висування, розгортання, проведення ними маневру та виконання поставлених бойових завдань, підвищення їх захисту від сучасних засобів поразки, особливо ядерної та високоточної зброї, а також нанесення противнику втрат та утруднення його дії.

Зміст

Зміст інженерного забезпечення [ ред. | ред. код ]

Зміст, завдання і порядок здійснення інженерного забезпечення описані в Бойовому статуті для відповідного військового формування, виду бойових дій [1] .

Відповідно, командири від полку і вище планують інженерне забезпечення в ході загального планування бойового застосування підлеглих військ. На підставі планів на бойове застосування і бойових статутів підлеглі командири планують інженерне забезпечення своїх підрозділів.

Інженерне забезпечення включає [ ред. | ред. код ]

• інженерну розвідку противника, місцевості й об'єктів на ній (виконується силами розвідувальних підрозділів і призначеним особовим складом в ході загальної тактичної розвідки противника);
• фортифікаційне обладнання місцевості: опорних пунктів, командних пунктів, пунктів управління і спостереження, позицій і районів розташування підрозділів, окремих (винесених) вогневих точок;

• обладнання власних інженерних загороджень для протидій противнику,
• пророблення проходів у загородженнях, виставлених противником, руйнуваннях (особливо в населених пунктах і промислових зонах) і влаштування переходів для своїх військ через перешкоди, загородження, зони руйнації;
• обладнання і утримання переправ своїм підрозділам через водні перешкоди; знищення засобів переправ чи сприятливих для переправи умов для противника (підрив стаціонарних, наплавних мостів,
• забезпечення питною водою своїх підрозділів, обладнання пунктів водопостачання, проведення заходів щодо очищення забруднених вод; за необхідності — організація водовідведення (в заболочених районах; де високий рівень підґрунтових вод; після сильних паводків чи зливних дощів;— улаштування водозбірних колодязів, тимчасових дренажних систем
• здійснення маскування техніки, фортифікаційних елементів, місць зосередження
• проведення заходів від високоточної зброї (ВТЗ) — організація хибних радіоконтрастних цілей кутовими відбивачами, винесених джерел інфрачервоного випромінювання, відводи тепла від працюючої техніки, тощо;
• ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ, — комплекс заходів по розбиранню завалів, очищенню місцевості від радіоактивного, хімічного, бактеріологічного забруднення; проводиться в комплексі із заходами радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту.

Сили та засоби, які залучають [ ред. | ред. код ]

Обов'язок командира кожної ланки забезпечити максимально збереження життя та здоров'я своїх підлеглих. Отже, при прибутті на місцевість подальшого бойового застосування, заходи інженерного забезпечення повинні негайно проводитися підрозділами всіх родів військ, підрозділами забезпечення і тилу, не чекаючи прибуття сил і засобів інженерних військ.

Підрозділи будь-якого призначення одразу по прибутті на місцевість для їх бойового застосування влаштовують споруди для ведення вогню і спостереження, максимального зниження ефективності вогневого враження з боку противника особового складу і техніки, виривають і обладнують укриття для особового складу, озброєння, техніки і запасів МТЗ. У тому числі, якщо штатна бронетехніка має власне начіпне бульдозерне обладнання, командири здійснюють перерозподіл такої техніки між підрозділами для виконання графіків проведення робіт. За наявності штатних — перекривають штатними інженерними загородженнями і мінують свої позиції і райони розташування, у разі відсутності штатних комплектів організовують інженерні загородження з місцевих матеріалів (риють ескарпи, влаштовують загородження з колод дерев, оплутують їх колючим дротом, тощо); прокладають на місцевості і позначають зрозумілими своїм знаками шляхи руху, долають чи готують для зручного подолання в ході бойових дій загородження і перешкоди; форсують своїми силами водні перешкоди убрід, вплав, під водою, на плаваючій бойовій техніці; обладнують пункти водопостачання з використанням табельних засобів, у тому числі засобів очищення води; за необхідності проводять заходи збору і відведення залишкових вод.

Найбільш складні завдання інженерного забезпечення виконують інженерні підрозділи, які мають для цього підготований особовий склад, спеціальну техніку (БАТ-2, ПЗМ-2, бульдозери, автокрани, екскаватори, тральну техніку, трельовочну техніку для підвозу колод, тощо), інженерні боєприпаси (засоби дистанційного мінування; протипіхотні та протитанкові міни; заряди розмінування), обладнання для колодязів, свердловин; комплекти і засоби для очищення питної води; засоби для облаштування водовідведення.

Фортифікаційне обладнання [ ред. | ред. код ]

Комплекс заходів фортифікаційного обладнання здійснюється з метою максимального захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника; ускладнення дій противнику на дообладнаній місцевості шляхом організації «танконепрохідної» місцевості, унеможливлення вільного пересування особовому складу у пішому порядку і на техніці тощо.

Фортифікаційне обладнання, чи, іншими словами, польова фортифікація (тимчасова фортифікація, на відміну від довготривалої фортифікації) здійснюється безпосередньо в районах майбутнього бойового застосування (можливо, в умовах безпосередньої взаємодії із противником) власними силами підрозділів із максимальним використанням власних засобів механізації, застосуванням штатних (чи трофейних) підривних зарядів, місцевих матеріалів (лісу, каменю), елементів конструкцій чи споруд як промислового виготовлення, так і отриманих в ході розбирання на місці, із урахуванням природних захисних властивостей місцевості.

Черговість і терміни фортифікаційного обладнання опорних пунктів (позицій) або районів розташування підрозділів, як правило, плануються завчасно у відповідних бойових документах, визначаються з урахуванням забезпечення їхньої постійної готовності до ведення бою, і завчасно доводяться до підлеглих командирів. Вони передбачають перманентного безперервного нарощування ступені захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження [2] .

Будь-які вогневі споруди, вогневі позиції артилерії, танків, позиції стрілецьких підрозділів, мінометників, кулеметників, птуристів обладнуються з урахуванням ведення кругової оборони на випадок прориву противника, заходу його у фланг та інших непередбачуваних змін бойової обстановки [3] . З часом слід обладнувати все більшу кількість ліній оборони, з'єднуючи лінії по фронту траншеями сполучень, а в глибину — ходами сполучень [4]

• яке саме це військове формування (його склад: окремий взвод чи екіпаж, рота, батальйон, полк; яких військ: механізований батальйон, танкова рота, вузол зв'язку, окрема станція РЕБ, позиція активних РЛС, бойова позиція ЗРК, тощо)
• наскільки далеко знаходиться противник (час до можливого зіткнення)
• наскільки противник здійснює вогневу протидію чи радіоелектронне подавлення (одна справа працювати на відкритій місцевості у повний зріст, інша — в умовах щільного вогню противника, втиснувшись у ґрунт; скільки особового складу можна залучити до фортифікаційного обладнання, наприклад, у зв'язківців перше завдання є розгортання АФП і набирання зв'язків, що може бути значно ускладнене в умовах потужної роботи засобів РЕБ противника, тощо) [5] .

Інженерні загородження [ ред. | ред. код ]

Види інженерних загороджень, порядок їх улаштування і подолання описані в Настанові з організації інженерної служби. Також детальний опис інженерних загороджень можна прочитати в Підручнику сержанта інженерних військ.

Влаштовуються такі загородження в усіх видах бою з метою завдання втрат противнику, затримки його просування по місцевості (сковування його маневру, примушення противника до руху у невигідному для нього напрямку, у тому числі під вогонь наших військ).

• опорні пункти,
• стики та вільні проміжки між траншеями підрозділів
• відкриті фланги.

У процесі прикриття встановлюються протитанкові і протипіхотні мінні поля, групи мін та окремі міни, проміжок між мінними полями загороджується дротяними огорожами, сітками, виставляються рогатки, інші невибухові загородження; викопуються протитанкові рови, ескарпи, контрескарпи, готуються до зруйнування об’єкти.

Інженерні загородження влаштовуються як силами батальйону (роти), так і доданими підрозділами інженерних військ. Як варіант, інженерні підрозділи готують найбільш небезпечні об'єкти (мінні поля) і своєю технікою проводять найбільш трудоємні роботи, після чого силами підрозділів інших військ проводиться дообладнання загороджень.

Проходи у загородженнях противника [ ред. | ред. код ]

Як, з одного боку, ми зацікавлені в ускладненні просування противника по місцевості, так і противник зацікавлений максимально обмежити нам маневр, щоб примусити підставити наші підрозділи під вогонь своїх засобів враження. Отже, пророблення проходів у загородженнях, руйнуваннях та обладнання переходів через перешкоди є серйозним завданням інженерного забезпечення в ході бойового застосування військ. Воно здійснюються як силами батальйону (роти), так і доданими підрозділами інженерних військ з використанням навісного (вбудованого) обладнання бойової та інженерної техніки, штатних і трофейних підривних зарядів, місцевих матеріалів і техніки, якщо є така можливість.

Дистанційно встановлені мінні поля обходяться по розвіданих напрямках. У разі неможливості організації обходу створеними в підрозділах групами розгородження (розмінування) проробляються спеціальні проходи із використанням танкових мінних тралів, зарядів дистанційного підриву проходів, інших засобів, що є на озброєнні. Проходи позначаються на місцевості. Війська виводяться через організовані проходи.

Обладнання та утримання переправ [ ред. | ред. код ]

Військам часто доводиться діяти в умовах, коли значні водні перешкоди (річки, озера) знаходяться перпендикулярно до напрямків їх бойових завдань. У цьому випадку вкрай актуальними стають питання подолання водних перешкод. Для цього обладнуються (наводяться) тимчасові водні переправи. Долати водну перешкоду можливо на штатній плаваючій бойовій техніці, убрід, танками під водою чи по наведеним інженерними підрозділами мостам і переправам. Для інших (не інженерних) підрозділів за відсутності інженерних підрозділів доводиться самостійно, власноруч визначати та відмічати напрямки (ділянки) переправ; напрямки (маршрути) виходу до них, влаштовувати з’їзди у воду та виїзди з води; маскувати та здійснювати охорону переправ, комендантську службу на таких переправах; проробляти проходи у загородженнях на березі та у воді.

Маскування та захист від високоточної зброї [ ред. | ред. код ]

Зі зростанням технологій застосування засобів враження доведено, що застосування високоточної зброї набагато ефективніше, аніж звичайних вогневих засобів. Захист від ВТЗ полягає в «обмані» засобів виявлення і наведення бойових частин ракет.

Для зниження ефективності виявлення наших військ слід розуміти, що розвідка противником здійснюється як оптично (візуально) [6] , так і через порівняння радіоконтрасної мапи місцевості [7] . Отже, відповідно, і захист має здійснюватися по таким напрямкам:

• Візуальне приховування об'єктів шляхом використання пофарбування під тло місцевості, застосування сіткових масок за кольором відповідної пори року, спотворення форми об'єктів як масками, так і обвалуванням інженерних споруд ґрунтом із його дернуванням, закиданням сіном, тощо.
• Спотворення інфрачервоної ідентифікації об'єкта[8]
• Зниження ефективності виявлення наших об'єктів по випромінюванню, і, натомість, створення хибних об'єктів, що сприймалися б як радіоконтрасні цілі. Виконується як організаційними засобами (обмеження часу, потужності роботи на передачу, маневр частотами, застосування антен із вузькими діаграмами спрямованості, тощо), так і безпосередньо інженерними засобами: створюються хибні цілі шляхом виставляння кутових відбивачів, радіоконтрастних масок, тощо.

Добування, очищення води та обладнання пунктів водопостачання [ ред. | ред. код ]

Добування, очищення питної води та обладнання пунктів водопостачання, а також здійснення водовідведення надлишкових брудних вод є важливою функцією інженерного забезпечення військ. Воно здійснюються, як власними силами із використанням табельних засобів польового водопостачання, так і силами інженерних підрозділів, що мають для цих завдань спеціальне обладнання і реактиви. Доставка води організовується заступниками командира по тилу через старшин підрозділів. Контроль за санітарним станом пунктів водопостачання, якістю очищення води покладається на військового лікаря (начальника медичного пункту) і начальника служби РХБ-захисту.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• www.ukrmilitary.com/p/military-library.html[Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Військова бібліотека. Бойові статути, настанови, посібники. Бойовий статут Сухопутних військ ЗС України. Частина ІІ (батальйон, рота) Додатки №№1-25 Бойовий статут Сухопутних військ ЗС України. Частина ІІІ (взвод, відділення, екіпаж танка) Додатки №№1-31 Командування Сухопутних військ ЗСУ, 2010.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ Цей вираз зазначає відмінність у заходах інженерного забезпечення в наступальному, оборонному бою, бою в особливих умовах: в місті, в горах, в лісі, на засніженій болотистій місцевості, тощо
2. ↑ Себто, чим довше війська знаходяться на одній місцевості, тим сильніше вони зариваються в землю і посилюють захисні смуги між собою і противником
3. ↑ Старе сержантське правило: зупинився, починай окопуватися,- зберегло не одне життя на війні.
4. ↑ Досвід партизанської війни у В'єтнамі свідчить: в'єтнамці рили складну приховану систему вузьких ходів. Вузьких настільки, що маленькі в'єтнамці могли ними пересуватися, а американські солдати ні. Це в багатьох випадках дзволяло вижити цілим селищам.
5. ↑ Так, наприклад, у районі оборони танкового батальйону устатковуються опорні пункти танкових рот, позиції приданих, якщо є такі, механізованих підрозділів; КСП командира батальйону, медичний пункт батальйону, район розташування підрозділів забезпечення.
   В опорних пунктах танкових рот улаштовуються окремі окопи для танків на основних, а, якщо дозволяють час і обставини, — на запасних позиціях. Для екіпажів танків устатковуються перекриті щілини безпосередньо у бокових крутостях окопів. Для захисту особового складу від засобів ураження та позмінного його відпочинку влаштовуються бліндажі з розрахунку – один бліндаж на кожен взвод і одне сховище на роту. Якщо бліндаж влаштовують безпосередньо в окопах танків, то на взвод окремий бліндаж може не будуватися. Сховище на роту зазвичай будують поблизу КСП командира роти. Якщо для підсилення танкового батальйону залучаються механізовані підрозділи, то вони облаштовують свої позиції чи попереду танкових підрозділів, чи у проміжках між ними. Командно-спостережний пункт командира механізованого підрозділу, що приданий танковому батальйону, обладнують поблизу КСП командира танкового батальйону для їх безпосередньої взаємодії.
6. ↑ У наш час включаючи супутникові системи стеження з космосу
7. ↑ Що дозволяє виявляти бронеоб'єкти і об'єкти, що випромінюють: радіостанції, РЛС, радіорелейні станції, станції стільникового та космічного (супутникового) зв'язку, тощо.
8. ↑ Скажімо, окоп станції електроживлення перекривається колодами, обваловується, від вихідного колектора рукавами відводяться гарячі вихлопні гази на безпечну віддаль, де додатково розпалюються діжка з паливом чи паяльна лампа — створюється так звана інфрачервона пастка.