Що таке ми квити?

квити з ким — ми (ви і т. ін.) розрахувалися з ким-небудь. КешСхожі

Що означають квіти для жінки?

Дарувати квіти - означає підкреслювати красу обраниці, її неповторність та цінність для Вас. Більшість жінок люблять квіти. У кожної з нас є свої улюблені.

Що означають польові квіти?

Польові квіти знаменують радість і удачу. Кімнатні квіти говорять про стан радості або печалі в Вашій родині, а так же відносинах між домочадцями. Загалом, увядающие або штучні квіти вказують на подальше погіршення справ і відносин, а так само наближається печаль.

КВИТ

1. Те саме, що квита́нція; розписка. Він не раз власне через дрібницю, через те, що згубив якийсь квит, забув записати якийсь рахунок. мусив доплачувати і переплачувати (Фр., III, 1950, 76); — Зобов’язань проти мене не маєте жодних. Лише квит підпишете, що взяли гроші (Коб., III, 1956, 418); Пан Роздобудько, лічачи золоті кружальця, нахабно спитав: — Значиться, третина [грошей]? .. Чи, може, половина? — Третина, третина! — злякано погодився пан Купа-Стародупський. — Пишіть-но квит (Ільч., Козацьк. роду. 1958, 267); // заст. Записка. — Коли хоч, я напишу до його квит, дам тобі до рук, і він тебе прийме (Н.-Лев., II, 1956, 84).

2. у знач. присудк. сл. Розрахунки закінчено. [Яків:] Нема за ким і жалкувати. І за мною ніхто не пожалкує. Стало буть, кругом — квит (Кроп., III, 1959, 74); — Ви принесли річ, одержали за неї, що належиться, і квит (Кол., Терен. 1959, 356).

◊ Квит за квит — розрахунки закінчено. [Тиміш:] Ти мені — пістоля, я тобі — коня,— квит за квит! (Кроп., V, 1959, 183); Ми (ви і т. ін.) кви́ти з ким — ми (ви і т. ін.) розрахувалися з ким-небудь. — Ти підлітком приїздив до нашого аулу і гостював у нас в нашій юрті.. — Ну, й гостював,— вже роздратовано ствердив Джантемир. — Але й ти.. теж тижнями гостював у мого батька. Тут ми квити, і ніхто нікому нічого не винний (Тулуб, В степу. 1964, 18).

3. у знач. присудк. сл. Кінець, годі, усе. Землеміра викликати та й хай розпланує, розмірить і квит (Головко, Мати, 1940, 76).

◊ І квит; Та й квит — та й годі. Хоч як утішали діда, хоч як умовляли його,— він затявся на своєму: буде помирати і квит! (Дім., І будуть люди, 1964, 53); Мав кожний запальну, нестриману натуру, — Стрілялися та й квит! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 143).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 133.

Квит, ту, м.

1) Разсчетъ, полученіе рабочими денегъ. Черк. у.

2) Квитанція, расписка въ полученія.

3) Расписка, дающая право на полученіе чего-либо. Надів… рясу та й пішов до його (пана). Думаю: і познакомлюсь, і поговорю за квит на дрова. Бо то ж, бач, пани давали нам дрова з свого лісу. Левиц. І.

4) Запись, реестръ. Записати її в листи, щоб її були такі й сестри; записати її в квити, щоб були такі її й діти. Мет. 235.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 232.

квит Переклад слова

КВИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

квит «квитанція; розрахунки закінчено; кінець, усе, годі»

свн. quīt (quit) «вільний, звільнений, оплачений» походить від фр. ст. quite « тс. », яке зводиться до слат. quit(t)us «звільнений, вільний від зобовʼязань, зокрема грошових», quietus « тс. », лат. quiētus «спокійний; мирний», повʼязаного з лат. quiēs (quiētis) «відпочинок, спокій», спорідненим з псл. pociti, pokojb, укр. спочи́ти , спо́кій ;

р. квит «розрахунки закінчено», кви́ты « тс. », бр. квіт «квитанція», кві́ты «розрахунки закінчено», п. kwit «квитанція», być kwit «не мати претензій», ч. ст. kvit «звільнений від зобовʼязань», ч. býti kvit, слц. sme kvit «ми розрахувалися», вл. kwit «квитанція» (з п. ), болг. м. квит сме «ми розрахувалися», схв. квȕт « тс. », квȕта «квитанція», слн. kvít «ми розрахувалися»;