Як лікувати кору дерев?

Необхідно обробити рани, гострим ножем зачистити засохлі, мертві ділянки кори, замазати рани Лак бальзамом Купить і забинтувати пошкоджену частину стовбура Садовим бинтом Бинт садовий 0.12х10м, Агротекс . Якщо тріщини великі, і не свіжі, необхідно продезінфікувати їх 1-3% розчином Мідного купоросу Кеш

Як заробити рану на дереві?

Насамперед проводять обрізку гострим ножем країв тріснутої кори. Потім зачищають місця, покриті мохом, лишайником або уражені паразитами, і дезінфікують їх розчином мідного купоросу (5%) чи залізного купоросу (10%). Ну і останній етап — обробка пошкоджень садовим варом або самостійно приготовленою бовтанкою і побілкою.

Коли потрібно підживлювати дерева?

Коли підживлювати дерева Підживлення дерев роблять двічі: навесні, коли розтане сніг та восени, із середини жовтня та в листопаді. Азот стимулює ростові процеси (сокорух), тому його застосовують лише навесні. Калійно-фосфорні добрива підтримують правильний обмін речовин, потрібні для цвітіння й плодоношення.

Лікування пошкоджених плодових дерев

Важко запобігти пошкоджень, яких отримують плодові насадження від гризунів та морозів. Якщо захистити дерева не вдалося, то їх потрібно лікувати. Найкраще рани заживають у дерев із великою кількістю коренів і листя, які підтримують активний фотосинтез.

Обрізка

Завдяки обрізанні пошкоджених і вимерзлих гілок у дерев, формується нова і здорова крона. Ступінь обрізки безпосередньо залежить від віку дерев і характеру отриманих ушкоджень. Якщо промерз тільки однорічний приріст, потрібно розрідити крону, а інші гілки вкоротити до трьох-річної деревини. Якщо ж промерзли багаторічні скелетні гілки, то з обрізанням рекомендується почекати до того моменту, поки повністю не розпустяться життєздатні бруньки і не почнеться зростання нових пагонів. Такі гілки вкорочують, не зачіпаючи активні молоді пагони. Буває, що більша частина бруньок ще не прокинулася, а пагони дали незначний приріст. У таких випадках обрізку краще відкласти до наступного сезону.

Обробка ран

Сильно пошкоджені ділянки на стовбурі і скелетних гілках зачищають до здорового місця будь-яким гострим інструментом (ножем, стамескою). Після зачищення кожну рану дезінфікують, використовуючи рожевий розчин марганцівки або 3% розчин бордоської рідини. Потім їх потрібно замазати садовим варом. Якщо рани занадто великі, то поверх садового вару бажано нанести суміш з коров’яку і глини, після чого обв’язати мішковиною.

Приготування і нанесення мастик

Існує безліч рецептів замазок, якими охоче діляться садівники. Тут важливо знати, що деякі матеріали можуть обпалити камбій, тому їх краще не застосовувати. До таких відносяться білила, сурик, дьоготь, креозот та їм подібні. Також садівники не радять використовувати формалін, оскільки цей компонент замазки може нанести серйозної шкоди рослинам. Навіть якщо його буде зовсім небагато.

Замазка повинна легко виготовлятися, бути стерильною, водонепроникною і не гірше клею прилипати до рани на дереві. Не можна використовувати замазки, які розтріскуються або стікають з пошкодженого місця при найменших змінах погоди. Для кращого ефекту мастику наносять протягом півгодини після чистки. Підготовлена поверхня при цьому обов’язково повинна бути сухою.

Глина

Хороший результат дає обмазка ран різними видами глини. Вельми ефективний склад виходить, якщо до двох частин глини додати одну частину свіжого коров’яку. Суміш слід старанно перемішати. Щоб така замазка в суху погоду не тріскалася і не осідала, в неї можна додати коров’яче волосся або дрібно-порізане сіно. Це підвищить зв’язність компонентів. Глина дозволяє не тільки довго зберігати помірну вологість, але і сприяє швидкому утворенню нової рослинної тканини на пошкоджених місцях дерева.

Ще кращою замазкою вважається форзітова. Вона складається з коров’ячого гною – 16 частин, свіжо-гашеного вапна – 8 частин, золи – 8 частин, річкового піску – 1 частина.

Садовий вар

У приготуванні м’якого садового вару використовуються: терта каніфоль – 4 частини, свіже свиняче сало – 1 частина, бджолиний віск – 2 частини. Готується він так: спочатку розтоплюють жир, додають і розтоплюють віск, а вже тільки потім можна кидати каніфоль. Суміш треба кип’ятити не менше 30 хвилин, постійно помішуючи. Розтоплений вар переливається в ємність, наповнену холодною водою. Щоб він став м’яким і без грудочок, його потрібно гарненько розім’яти, попередньо змастивши жиром руки. Такий вар зберігається довго, якщо загорнути його в промаслений папір.

Для тепло-рідкого садового вару потрібні такі речовини: бджолиний віск – 4 частини, каніфоль – 20 частин, лляне масло – 1 частина, стерте на порошок деревне вугілля або сажа – 2 частини. Спочатку окремо розтоплюють віск і каніфоль, потім змішують їх і додають лляне масло. Після того, як суміш зняли з вогню, можна трохи підмішувати вугілля. Вар необхідно остудити до такого стану, щоб він повільно тік. Для нанесення на рани використовується невелика лопатка або кість. Залишки не варто викидати, їх можна зберігати в неглибоких банках тривалий час, а перед наступним використанням достатньо лише розігріти.

Зараз поширений ще один різновид садового вару – холодно-рідкий. Основні компоненти: асфальтна емульсія і сода. Його головна особливість така — після нанесення волога випаровується, а на рані залишається шар асфальту, абсолютно нешкідливий для дерева. Чим хороші асфальтні емульсії? По-перше, немає необхідності їх розігрівати, а по-друге, вони чудово тримаються і не пливуть навіть у саму жарку погоду. У застосуванні дуже зручні. Правда, контактуючи з повітрям, асфальтна емульсія швидко твердне, тому бажано розрахувати необхідну кількість та не відкривати ємність занадто часто. Після дощу обмазку доведеться повторити, так як емульсія водоемульсійна.

Запущені пошкодження

В окремих випадках, коли гниття деревини не було вчасно зупинене, на місці ран утворюються дупла. Що роблять з такими ушкодженнями? З дупла вибирають розкладену деревину і ретельно вичищають його стінки. Підготовлене дупло наповнюють щебенем (можна дрібними шматочками битої цегли) і заливають розчином цементу. Якщо цемент в господарстві відсутній, його відмінно замінить свіжо-гашене вапно. Щоб у кроні не утворився розлом, скелетні гілки стягують сталевим дротом, підклавши під нього гумові шини або дерев’яні цурки.

Невелика порада

Досвідчені садівники знають, як уникнути подібних проблем і не проводити часте лікування пошкоджених плодових дерев у саду. Тому, вибираючи саджанці, вони віддають перевагу адаптованим до певного регіону, морозостійким сортам.

Лікування дерев - поради садівникам

Плодові дерева - живі організми, які так само, як люди і тварини, схильні до різних захворювань. Тому дуже важливо проявляти особливу увагу до їхнього розвитку. Для садівників дуже важливо мати навички, яких вимагає лікування плодових дерев, а також уміння розпізнавати захворювання рослин.

Спеціалісти поділяють хвороби плодових рослин на заразні та незаразні. Перші викликаються всілякими вірусами, бактеріями, і здатні заразити інші дерева. Зокрема, до них відносять плодову гниль, кореневу гниль та загнивання плодів. До незаразних хвороб відносять усі, що пов'язані не з всілякими бактеріями та організмами, але з поганими умовами та доглядом рослин. Зокрема, це недостача поживних речовин у грунті, замало або навпаки забагато сонячного світла, помилки при вирощуванні рослин.

У садових дерев часто уражається кора, яка страждає від мохів та лишайників, що розвиваються на ній. А під відмерлими ділянками можуть поселятися комахи-шкідники. Фахівці рекомендують очищати щороку нижні сучки та штамб дерева від лишайників, мохів і відмерлої кори. Для цієї операції краще всього підійде туманний або дощовий день, тому що волога кора легше знімається з дерева і при цьому відсутній ризик пошкодити живі тканини рослини. Її зчищають скребком, а потім - сталевий щіткою.

Необхідно проводити лікування дерев впродовж всього літнього сезону, так як на рослинах можуть виникати рани, куди потрапляє інфекція. Взимку живі тканини, що опинилися оголеними, можуть промерзати. Тому їх рекомендують замазувати. Для цього можна застосовувати садовий вар. Також підійде суміш коров'яку і садової глини в співвідношенні один до двох. У неї додати дрібно нарізану траву чи солому. Після її нанесення треба обмотати залікованого місце мішковиною. Знімати пов'язку можна тільки навесні.

Якщо в дереві є дупло, то це місце теж може стати джерелом хвороб, так як в нього потрапляє вода, яка після замерзання може розірвати стовбур, накопичуються хвороботворні бактерії. Пізня осінь - найбільш відповідний час для того, щоб провести лікування дерев з дуплами. Для цього необхідно вичистити гниль до живих, здорових тканин. Потім продезінфікувати це місце п'ятипроцентним розчином залізного або трипроцентним мідного купоросу. Можна використовувати розчин марганцівки. Якщо дупло досить глибоке, то його можна закладати битою цеглою і замазати бетонним розчином, або залити розплавленим асфальтом, змішаним з сухими тирсою. Маленькі дупла, які з'являються на молодих деревах, можна забивати дерев'яною пробкою.

Після закінчення зими на стовбурах дерев можна побачити поздовжні тріщини, які називають морозобоїни. Вони виникають із-зі вологи, яка виступає з внутрішніх шарів деревини, застигає від перепаду температур, лопається і утворює на стовбурах глибокі тріщини. Морозобоіна може зарости, але може і викликати появу дупла, а потім і загибель рослини. Тому лікування дерев необхідно.

Велике значення має і профілактика. Наприклад, висаджувати найбільш морозостійкі сорти плодових дерев, вибирати для них такі місця, які краще захищені від морозного повітря. Пізньої осені дерева покривають вапняним розчином, яким білять стовбури та скелетні гілки. Це також допомагає захистити плодові дерева від морозобоїн. Можна обертати стовбури рослин кількома шарами газет або мішковиною.

Навесні, після виявлення морозобоїн, починають лікування дерев і продовжують цей процес щороку до повного загоєння рани. Якщо пошкодження великі, то стовбур можна обернути мішковиною або поліетиленом, щороку необхідно оновлювати обв'язку. Великі морозобоїни вимагають особливого підходу. Для їх заростання можна проводити борознування кори. На садові ножі необхідно зробити позначку-обмежувач, щоб не робити глибоких порізів. Потрібно по колу стовбура провести три-чотири переривчасті борозни. Вони можуть бути по тридцять-сорок сантиметрів. Їх необхідно проводити зверху вниз, починаючи від сука першого знизу і до поверхні грунту.

Для того, щоб лікування садових дерев було ефективним, застосовують і такий спосіб. На рану потрібно накладати подрібнений щавель шаром у півтора сантиметра, а потім забинтувати. Пов'язку необхідно протягом літа міняти. Цей метод лікування дерев допомагає заростити рану і зробити її майже непомітною. Нові пагони поруч з морозобоїнами потрібно зберегти, оскільки вони сприяють надходженню до рани поживних речовин. Допомагає для лікування яблунь щеплення «містком».

У наших умовах плодові дерева нерідко вимагають і хімічного захисту. Найбільш небезпечним для саду є яблуневий квіткоїд, який знищує майже 80 проц. урожаю або й увесь. Серед квіток, що розкрилися в період цвітіння яблуні та груші, у вигляді коричневого ковпачка можна помітити засохлі побурілі нерозкриті бруньки. Якщо їх зняти, то побачимо серповидно зігнуту личинку яблуневого квіткоїда, яка живиться тичинками і маточками, вигризає квітколоже, а речовиною, що виділяє, склеює пелюстки і таким чином не дає бутону розпуститися. Щоб уникнути цього, до початку відкладання яєць, тобто під час розпускання бутонів, слід проводити обприскування дерев.

Для отримання високого врожаю, обов'язково необхідна своєчасна підрізка дерев садової ділянки. Так, при видаленні хворих і неплодоносящіх пагонів, усувається можливість шкідників успішної перезимівлі. Але необхідно не тільки підрізати дерева, а й спалювати всі рослинні залишки з метою запобігання можливого розпосюдження і зараження інших рослин.