Для чого Івермектин?

Івермектин (ivermectin, лат. ivermectinum) — лікарський засіб, який використовуються для лікування багатьох видів зараження паразитами. Сюди входять головні воші, короста, річкова сліпота (онхоцеркоз), стронгілоїдоз, трихоцефальоз, аскаридоз та лімфатичний філяріїдоз.

Як колоти Івермектин?

Норми застосування: Івермектин вводять одноразово внутрішньом'язово (свиням в область шиї або внутрішньої поверхні стегна, для жуйних тварин – в область крупа або шиї) в наступних дозах: ВРХ та ДРХ – 1,0 мл на 50 кг маси тварини; Свині – 1,0 мл на 33 кг маси тварини.

Скільки коштує Івермектин?

Ціна на товари Івермектин починається від 217.92 грн. Кеш

Івермектин

Івермектин (ivermectin, лат. ivermectinum) — лікарський засіб, який використовуються для лікування багатьох видів зараження паразитами. [1] Сюди входять головні воші, короста, річкова сліпота (онхоцеркоз), стронгілоїдоз, трихоцефальоз, аскаридоз та лімфатичний філяріїдоз. [1] [2] [3] [4] Його можна приймати перорально у формі таблеток або наносити на шкіру при зовнішніх інвазіях. [1] [5] Слід уникати використання в очах. [1]

Івермектин відкрили в 1975 році та вступив у медичне використання у 1981 році. [6] [7] Він знаходиться у списку необхідних лікарських засобів ВООЗ. [8] Оптова вартість таблеток у світі, що розвивається, становить приблизно $0,12 на курс лікування. [9] У США витрати менші, ніж $50. [10] [11] У деяких тварин його використовують для профілактики та лікування серцевих глистів серед інших захворювань. [3]

Зміст

Історія [ ред. | ред. код ]

Відкриття сімейства сполук авермектину, з якого хімічно отриманий івермектин, було зроблено Омурою Сатосі з Університету Кітасато та Вільямом Кемпбеллом з Інституту терапевтичних досліджень Мерка. Омура ідентифікував авермектин з бактерії streptomyces avermitilis. [12] Кемпбелл очищав авермектин, отриманих з Омурою і приводив зусилля, що призводили до відкриття івермектину, похідного більшої потенції та меншої токсичності. [13] Івермектин був введений в 1981 році. [14] Нобелівська премія з фізіології або медицини за 2015 рік була спільно присуджена Кемпбеллу і Омурі за виявлення авермектину, «похідні якого докорінно знизили частоту річкової сліпоти та лімфатичного філяріїдозу, а також показали ефективність щодо розширення кількості інших паразитарних хвороби». [15]

Дослідження [ ред. | ред. код ]

Івермектин також вивчається як потенційний противірусний засіб проти чікунгунья та жовтої гарячки. [16]

У 2013 році цей протипаразитарний препарат був продемонстрований як новий ліганд NR1H4, [17] [18] терапевтична мішень для неалкогольної хвороби жирної печінки. [19]

Івермектин також представляє інтерес у профілактиці малярії, оскільки він токсичний як для самого малярійного плазмодію, так і для комарів, які його переносять. [20] [21]

Профілактика та лікування COVID-19 [ ред. | ред. код ]

Івермектин інгібує реплікацію SARS-CoV-2 in vitro, що робить його можливим кандидатом у дослідженнях щодо зміни препарату COVID-19. [22] [23] Дослідження проведені серед медичних працівників показали, що вживання препарату в профілактичних цілях суттєво зменшує шанси зараження SARS-CoV-2, [24] а також звижує травалість перебігу хвороби. [25]

Національний інститут охорони здоров'я США не затвердив івермектин для лікування будь-яких хвороб вірусного походження, в тому числі короновірусної хвороби 2019. Посилаючись на випробування, рекомендує проведення більш детального аналізу можливості використання івермектину як лікувального засобу. [26] [27]

1 вересня 2021 року одразу три серйозні організації США – Американська медична асоціація (AMA [en] ), Американська асоціація фармацевтів (APhA [en] ) та Американське товариство фармацевтів системи охорони здоров'я (ASHP [en] ) у спільно підготовленій офіційній заяві закликали до прямої заборони на видачу івермектину для профілаки COVID-19 поза клінічними випробуваннями [28]

На початку 2021 року Всеіндійський інститут медичних наук (AIIMS) та Індійська рада медичних досліджень (ICMR [en] , найважливіший у країні орган з біомедичних досліджень) офіційно додав івермектин у список основних лікарських засобів, рекомендованих для лікування COVID-19. Кількість випадків захворювання і смертей, як правило, різко знижувалася в тих регіонах, де івермектин широко використовувався (Уттар-Прадеш, Біхар, Гоа і Нью-Делі) і при цьому залишалася, як правило, високою у тих регіонах, де івермектину не було (Керала, Тамілнад). [29]

Президент Асоціації Медиків Токіо 5 серпня 2021 року дав інтервʼю в якому наполягав на початку використання івермектину згідно протокола схожого до того який використовується в США (EUA (Emergency Use Authorization - укр. Для Використання в Критичних Ситуаціях)), оскільки не існує однойстайної думки і відповідних клінічних досліджень в Японії відносно ефективності цього препарату для лікування COVID-19, тим самим захистити лікарів в Японії які призначають івермектин під власну відповідальність. [30]

У липні 2021 року Управління з продовольства і медикаментів Індонезії (BPOM) закрили фабрику із виробництва івермектину через суттєві порушення в процесі виробництва препарату [31] . Також зʼясувалося, що представники виробника та держслужбовці були звинувачені в лобіюванні запровадження івермектину як засобу ліковання COVID-19 без наявності відповідних клінічних досліджень. [32] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑ абвгIvermectin. The American Society of Health-System Pharmacists. Архів оригіналу за 3 січня 2016 . Процитовано 16 січня 2016 .
2. ↑ Sneader, Walter (2005). Drug Discovery a History.. Chichester: John Wiley & Sons. с. 333. ISBN978-0-470-01552-0. Архів оригіналу за 15 червня 2020 . Процитовано 21 квітня 2020 .
3. ↑ абSaunders Handbook of Veterinary Drugs: Small and Large Animal (вид. 4). Elsevier Health Sciences. 2015. с. 420. ISBN978-0-323-24486-2. Архів оригіналу за 31 січня 2016.
4. ↑ CDC-Centers for Disease Control and Prevention (23 серпня 2019). Ascariasis - Resources for Health Professionals. www.cdc.gov (en-us). Архів оригіналу за 21 листопада 2010 . Процитовано 28 грудня 2019 .
5. ↑Panahi Y, Poursaleh Z, Goldust M. The efficacy of topical and oral ivermectin in the treatment of human scabies. Annals of Parasitology61 (1): 11–16. 2015. PMID25911032. Архів оригіналу за 4 квітня 2020 . Процитовано 21 квітня 2020 .
6. ↑ Mehlhorn, Heinz (2008). Encyclopedia of parasitology (вид. 3rd). Berlin: Springer. с. 646. ISBN978-3-540-48994-8. Архів оригіналу за 31 січня 2016.
7. ↑Vercruysse J, Rew RS. Macrocyclic lactones in antiparasitic therapy. Oxon, UK: CABI Pub. 2002. с. Preface. ISBN978-0-85199-840-4. Архів оригіналу за 31 січня 2016.
8. ↑ ((World Health Organization)). World Health Organization model list of essential medicines: 21st list 2019. Geneva: World Health Organization. 2019. WHO/MVP/EMP/IAU/2019.06. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.
9. ↑Ivermectin. International Medical Products Price Guide. Архів оригіналу за 5 квітня 2020 . Процитовано 6 квітня 2020 .
10. ↑ Hamilton, Richard J. (2014). Tarascon pocket pharmacopoeia : 2014 deluxe lab-pocket edition (вид. 15th). Sudbury: Jones & Bartlett Learning. с. 40. ISBN978-1-284-05399-9. Архів оригіналу за 31 січня 2016.
11. ↑NADAC as of 2019-09-25 | Data.Medicaid.gov. Centers for Medicare and Medicaid Services (англ.) . Архів оригіналу за 26 вересня 2019 . Процитовано 26 вересня 2019 .
12. ↑ Saraiva, Raúl G.; Dimopoulos, George (2020). Bacterial natural products in the fight against mosquito-transmitted tropical diseases. Natural Product Reports37 (3): 338–354. doi:10.1039/c9np00042a.
13. ↑Fisher MH, Mrozik H. The chemistry and pharmacology of avermectins. Annual Review of Pharmacology and Toxicology32: 537–53. 1992. PMID1605577. doi:10.1146/annurev.pa.32.040192.002541.
14. ↑ Campbell WC, Burg RW, Fisher MH, Dybas RA (26 червня 1984). Chapter 1: The discovery of ivermectin and other avermectins. Pesticide Synthesis Through Rational Approaches. ACS Symposium Series 255. American Chemical Society. с. 5–20. ISBN978-0-8412-1083-7. doi:10.1021/bk-1984-0255.ch001.
15. ↑The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2015. Nobel Foundation. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015 . Процитовано 7 жовтня 2015 .
16. ↑Varghese FS, Kaukinen P, Gläsker S, Bespalov M, Hanski L, Wennerberg K, Kümmerer BM, Ahola T. Discovery of berberine, abamectin and ivermectin as antivirals against chikungunya and other alphaviruses. Antiviral Research126: 117–24. February 2016. PMID26752081. doi:10.1016/j.antiviral.2015.12.012.
17. ↑Carotti A, Marinozzi M, Custodi C, Cerra B, Pellicciari R, Gioiello A, Macchiarulo A. Beyond bile acids: targeting Farnesoid X Receptor (FXR) with natural and synthetic ligands. Current Topics in Medicinal Chemistry14 (19): 2129–42. 2014. PMID25388537. doi:10.2174/1568026614666141112094058.
18. ↑Jin L, Feng X, Rong H, Pan Z, Inaba Y, Qiu L, Zheng W, Lin S, Wang R, Wang Z, Wang S, Liu H, Li S, Xie W, Li Y. The antiparasitic drug ivermectin is a novel FXR ligand that regulates metabolism. Nature Communications4: 1937. 2013. Bibcode:2013NatCo. 4.1937J. PMID23728580. doi:10.1038/ncomms2924.
19. ↑Kim SG, Kim BK, Kim K, Fang S. Bile Acid Nuclear Receptor Farnesoid X Receptor: Therapeutic Target for Nonalcoholic Fatty Liver Disease. Endocrinology and Metabolism31 (4): 500–504. December 2016. PMC5195824. PMID28029021. doi:10.3803/EnM.2016.31.4.500.
20. ↑Chaccour C, Hammann F, Rabinovich NR. Ivermectin to reduce malaria transmission I. Pharmacokinetic and pharmacodynamic considerations regarding efficacy and safety. Malaria Journal16 (1): 161. April 2017. PMC5402169. PMID28434401. doi:10.1186/s12936-017-1801-4.
21. ↑Siewe Fodjo JN, Kugler M, Hotterbeekx A, Hendy A, Van Geertruyden JP, Colebunders R. Would ivermectin for malaria control be beneficial in onchocerciasis-endemic regions?. Infectious Diseases of Poverty8 (1): 77. August 2019. PMC6706915. PMID31439040. doi:10.1186/s40249-019-0588-7.
22. ↑ Caly, Leon; Druce, Julian D.; Catton, Mike G.; Jans, David A.; Wagstaff, Kylie M. (April 2020). The FDA-approved Drug Ivermectin inhibits the replication of SARS-CoV-2 in vitro. Antiviral Research: 104787. doi:10.1016/j.antiviral.2020.104787.
23. ↑ Yavuz S, Ünal S. "Antiviral treatment of COVID-19". Turk J Med Sci. 2020 Apr 15. DOI:10.3906/sag-2004-145PubMed
24. ↑Role of ivermectin in the prevention of SARS-CoV-2 infection among healthcare workers in India: A matched case-control study (англійською). 16 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 жовтня 2021 . Процитовано 4 листопада 2021 .
25. ↑A five-day course of ivermectin for the treatment of COVID-19 may reduce the duration of illness (англійською). 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 6 листопада 2021 . Процитовано 4 листопада 2021 .
26. ↑Table 2e. Characteristics of Antiviral Agents That Are Approved or Under Evaluation for the Treatment of COVID-19 (англійською). 8 липня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021 . Процитовано 4 листопада 2021 .
27. ↑Ivermectin. COVID-19 Treatment Guidelines (англ.) . Архів оригіналу за 28 листопада 2021 . Процитовано 13 грудня 2021 .
28. ↑Американці лікують ковід препаратом від глистів для коней. Лікарі б'ють на сполох. BBC News. 5 вересня 2021. Архів оригіналу за 15 грудня 2021 . Процитовано 24 січня 2022 .
29. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2021 . Процитовано 12 листопада 2021 .
30. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2021 . Процитовано 12 листопада 2021 .
31. ↑ Nurita, Dewi (2 липня 2021). Soal Blokir Pabrik Ivermectin, BPOM: Ada Sejumlah Pelanggaran oleh PT Harsen. https://nasional.tempo.co (Індонезійська). Архів оригіналу за 13 грудня 2021 . Процитовано 13 грудня 2021 .
32. ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2021 . Процитовано 12 листопада 2021 .

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Ivermectin. Drug Information Portal. U.S. National Library of Medicine. Архів оригіналу за 21 серпня 2016 . Процитовано 21 квітня 2020 .
• The Carter Center River Blindness (Onchocerciasis) Control Program[Архівовано 1 серпня 2012 у WebCite]
• Trinity College Dublin. Prof William Campbell – The Story of Ivermectin[Архівовано 22 травня 2016 у Wayback Machine.]
• ivermectin (Rx) Stromectol. Medscape. Архів оригіналу за 26 червня 2011 . Процитовано 21 квітня 2020 .
• Ivermectin Topical. MedlinePlus. Архів оригіналу за 1 травня 2017 . Процитовано 21 квітня 2020 .