Як визначити вік коня по зубах?

стирання чашок на молочних зубах: на зацепах і середніх різцях — до року, на краях — від півтора до двох років; формування дорослих зубів (зачепи — 2,5 року, середні різці — 3,5 року, окрайки — до 5 років); Кеш

Скільки в коней зубів?

Цікаво, що у самок не ростуть ікла, а ось у самців вони є. Тому у жеребиць кількість зубів рівна 36, а у жеребців - 40.

Скільки років живуть коні?

Кінь досягає в середньому віку 25-30 років, серед деяких порід поні зустрічаються тварини, котрі доживають до 40 років. Максимально достовірно відомий рекорд довгожительства серед коней — 62 роки.

Зуби у коня і коня: фото Природа передбачила, щоб коні були міцні зуби, так як від їх стану залежить здатність коня харчуватися, захищати себе і лошат. Зуби кожної тварини діляться на види, кожен з яких володіє індивідуальними функціями і особливостями: 1. різці; 2. ікла; 3. перші … See more

2.3.6. Органи травлення

Коні пристосовані до рухливого способу життя, але порівняно з іншими тваринами, що живляться травою, мають менш об’ємні органи травлення, вузький довгий стравохід, однокамерний шлунок та короткий кишечник. Відповідно до цього для кращого захоплення та жування сухого корму, у коней надто розвинені щелепи, жувальні м’язи, зуби, губи та язик.

Кінь жує корм повільно та ретельно. При цьому корм рясно змочується (зволожується) слиною. Кінь з’їдає 2 кг сіна приблизно за 40 хвилин, 2 кг вівса – за 20 хвилин, при цьому при поїданні сіна слини виділяється в 4 рази більше. Середнє добове виділення слини у коня досягає 40 л. Коні, які добре їдять, звичайно добре й працюють. Втомлений кінь жує поганіше, тому годівля коней без надання їм достатнього часу для відпочинку та жування протипоказана.

У коней дуже рухливий язик; вони відправляють ним до вузького стравоходу дрібні шматочки корму, які зволожено слиною. Тому цілість язика має дуже велике значення. Рухлива піднебінна занавіска при ковтанні їжі своєчасно закриває вхід у гортань та носову порожнину. Вузький стравохід у коня з’єднується зі шлунком під гострим кутом. М’язова оболонка формує кардіальний сфінктер, який запобігає зворотному надходженню корму і газів у стравохід. Тому блювання у коней в нормальних умовах неможливе.

Ємність однокамерного шлунку у коня близько 15-20 літрів. Фундальна та пілорична частини шлунку мають велику кількість залоз на відміну від кардіальної, яка залоз не має.

Кишечник коня відносно короткий, його загальна довжина складає 25-39 м, з якої 75% припадає на тонкий, а 25% - на товстий відділи. У коней дуже розвинений товстий відділ кишечнику, його ємність досягає 150 л. У коней сліпа кишка значного розміру, має форму великої коми з двома виступами.

Коні гірше, ніж жуйні перетравлюють грубі корми, з концентратів вони дуже добре перетравлюють овес та висівки. З грубих кормів коням слід згодовувати добре сіно і тільки дуже доброї якості солому після відповідної її підготовки.

Серед тварин, що живляться травою, коні мають найбільшу кількість та найскладнішу будову зубів. Всього у жеребців та меринів 40 зубів, у кобил – 36 (відсутні ікла). Усі зуби коня відрізняються за розміщенням та формою та виконують різні функції. Їх поділяють на різці (передні 12 зубів), ікла (по одному з кожного боку на кожній щелепі), кутні або корінні зуби (задні 24 зуба). Кожна пара різців має свою назву: два центральні називаються зачепами, наступні два - середніми, останні – окрайками. Між окрайками та першими кутніми зубами є так званий беззубий край, на якому у жеребців ближче до окрайків виростають ікла. Іноді ікла прорізуються й у кобил. Кутні або корінні зуби поділяються на передні – премоляри і задні – моляри.

Різці виконують функцію захоплення їжі, корінні – її подрібнення. Різці та кутні зуби у коней особливо добре розвинуті. Ікла у жеребців – засіб захисту та нападу.

На нижній та верхній щелепах коня розміщені по 6 молочних або постійних різців (2 зачепи, 2 середніх та 2 окрайки), по 2 ікла (у жеребців), по 6 молочних або постійних премолярів та по 6 постійних молярів.

Зуби коня розміщуються на щелепах у зубних альвеолах та утворюють зубні дуги або аркади. Верхня аркада трохи ширша, ніж нижня.

Кожний зуб має коронку (частина, що вільно виступає в ротову порожнину), шийку (місце з’єднання з яснами), корінь (ділянка, що заглиблена в зубну ямку). Корінь різця має отвір, що веде в кореневий канал або зубну порожнину. Вона заповнена зубною м’якоттю або пульпою. В отворі проходять нерви і кровоносні судини, що живлять зуб.

Всі зуби коня складаються з цементу, емалі, дентину та пульпи. Дентин – основна речовина зуба, емаль вкриває його зовні, вона дуже тверда. Цемент утворюється окістям зубної комірки для закріплення зуба. Зубна порожнина заповнена зубною пульпою, з якої утворюється дентин. Він поступово заповнює зубну порожнину та виявляється пізніше на тертьовій поверхні коронки у вигляді кореневої зірочки.

При народженні лошата мають тільки молочні передні кутні зуби – премоляри. Молочні зачепи прорізуються протягом першого тижня після народження. Середні різці, окрайки та ікла прорізуються в молочний період живлення. Молочні окрайки з’являються у віці від 5 до 9 місяців. У віці 2,5 роки молочні різці починають випадати, та до 6 років вони замінюються постійними. В цей період вік коня з певною долею вірогідності можна визначити за зміною молочних різців на постійні.

Постійних зубів у коней більше, ніж молочних: моляри прорізуються додатково.

Кількість зубів у коней та їх розміщення на щелепах виражають формулами (у наданих формулах: р. – різці, і. – ікла, п. – премоляри, м. – моляри).

Зубна формула жеребчика у віці 9 місяців, який має молочні зуби така:

верхня щелепа 6 р., 2 і., 6 п.

Зубна формула дорослого жеребця, який має всі постійні зуби, має вигляд:

верхня щелепа 6 р., 2 і., 6 п., 6 м.

нижня щелепа 6 р., 2 і., 6 п., 6 м.

Різці мають дві поверхні – передню – губну і задню – язикову. Поглиблення між язиковим та губним краями молочних та постійних різців називається чашечкою. Глибина її на постійних різцях нижньої щелепи складає 6-10 мм, на верхній – 12-16 мм. Приблизно до 10-12 років приріст зуба випереджує стирання, а потім навпаки.

Відрізнити молочні різці від постійних можна за такими ознаками. Молочні різці приблизно в 2-3 рази менші, ніж постійні, але мають відносно широку лопатоподібну коронку та чітко виражену шийку. На губній поверхні молочних різців багато дрібних вертикальних борозенок. Чашечки молочних різців дрібніші, ніж на постійних, та стираються звичайно протягом одного року. Тертьова поверхня молочних різців завжди залишається попереково-овальною. Постійні різці значно більші, ніж молочні. Вони не мають вираженої шийки та розміщуються на щелепах більш щільно. На їх губній поверхні помітні глибокі борозенки (на верхніх – дві, на нижніх – одна). Постійні різці жовтіші, ніж молочні за рахунок відкладання на них цементу.

Різці коня одночасно стираються на наростають від кореня, висовуючись з зубної комірки. Стирання та висовування з ясен постійних різців у молодого коня відбувається приблизно однаково (по 2 мм за рік). Спочатку стираються губні краї різців, тому, що вони вищі, ніж язикові. Внаслідок їх стирання на верхньому кінці коронки утворюється тертьова поверхня, що має певну форму та малюнок. На ній відрізняють кільце зовнішньої емалі, кільце дентину та кільце внутрішньої емалі, яке оточує чашечку, що поступово стирається.

Після повного стирання чашечок на різцях залишається її слід, з часом він поступово зменшується та переміщується до язикового краю тертьової поверхні. Слід чашечки можна виявити за його білим кольором та, крім того, він здіймається над тертьовою поверхнею. Спочатку слід чашечки має форму овальну, потім – круглу, в подальшому набуває форми бляшки та, нарешті, зникає зовсім.

У молодих коней поперечний розріз коронки постійного різця у верхній його частині має поперечно-овальну форму, у середній – округлу, у нижній (біля кореня) – здавлену з боків. Відповідно до цього з часом змінюється й форма тертьової поверхні різців. За її формою та співвідношенням поперечного та повздовжнього діаметрів можна приблизно визначити вік коней. Додатковою ознакою може бути коренева зірочка. Її форма залежить від форми кореневої порожнини, що розрізняється в окремих частинах різця. Коренева порожнина розповсюджується в коронку у вигляді щілини майже на всю ширину різця, а в корені має форму трубки. Відповідно до цього коренева зірочка спочатку має вигляд вузької довгої, потім короткої широкої смужки, надалі вона стає овальною і округлою.

Кореневу зірочку можна виявити тільки за забарвленням: вона коричнева або жовта, темніша або світліша, ніж дентин зубу. Вона з’являється після зникнення чашечки поперед її сліду, ближче до губного краю різця. Потім, коли слід чашечки стирається, вона переміщується в середину тертьової поверхні. Коренева зірочка залишається до кінця життя коня. У процесі стирання зубів змінюється їх загальний вид. У молодих коней різці широкі та гачкоподібні, середнього віку – середньої ширини, у старих коней – вузькі та долотоподібні.

Залежно від ширини та форми різців змінюється й форма різцевих дуг та кут їх змикання. У молодих коней різцеві дуги широкі, напівкруглі та змикаються у вигляді кліщів, у старих вони звужуються, випрямляються та змикаються клиноподібно під більш гострим кутом.

Довжина коронок різців – це ненадійна ознака для визначення віку коней: різці з твердим дентином з віком подовжуються, а різці з м’яким, навпаки, скорочуються. У різців, що мають м’який дентин, емаль здіймається над стертим дентином та має зазубрені краї. Різці з твердим дентином мають іноді темний колір („сольові зуби”), у них емаль на одному рівні з дентином. Короткі різці з м’яким дентином створюють уяву, що кінь старший, ніж насправді. Навпаки, занадто довгі та тверді різці справляють враження при зменшення віку коня. Якщо різці дуже тверді, то їх тертьова поверхня зберігається попереково-овальною до старості коня.

Стан зубів, губ та ротової порожнини коней впливають на здоров’я, живлення, пристосування до пасовищного утримання, роботоздатність. Тому при огляді необхідно проводити оцінку їх стану. Губи коня іноді відвисають та втрачають рухомість. Це виникає внаслідок паралічу певних м’язів. Втрата рухомості губ заважає захопленню їжі, питтю. Кути рота часто мають пошкодження, мозолисті утворення, які заважають керувати конем. Іноді такі ушкодження роблять неможливим використання коня, тому що від вудил у нього виникає біль і кровотеча. У таких випадках слід звертатися до ветеринарного лікаря, і з часом роботоздатність відновлюється. Під час огляду ротової порожнини можуть бути виявленими пошкодження зубів внаслідок їх неправильного стирання, каріозні процеси. Відсутність двох постійних зубів на одній щелепі знижує господарську цінність коня.

Низькі, товсті, грубі та малочутливі, а також, навпаки, високі, гострі, тонкі та занадто чутливі беззубі краї щелеп заважають керування конем.

Пошкодження ротової порожнини (виразки беззубих країв, щік, язика) можуть бути причинами незадовільної вгодованості коня. Іноді виявляється пухлина піднебіння (насос). Причинами, що її викликають, може бути згодовування надто грубих кормів або порушення травлення. При жуванні у коня виникає біль, та він відмовляється від їжі.

Під час огляду зубів та ротової порожнини слід звертати увагу на співвідношення верхньої та нижньої щелеп. Бажаним є пряме змикання різцевих дуг (нормальний прикус). При неправильному змиканні різців („пташиний дзьоб”, „щупакові зуби”) виникають відхилення прикусу та ненормальне стирання різців. Невірне співвідношення щелеп ускладнює споживання корму, що особливо небажано при пасовищному утриманні. Враховуючи те, що ці недоліки успадковуються, порушення співвідношення щелеп не допускається для табунних коней.

Органи травлення коня зазнають захворювань на шлункові та кишкові кольки, гастроентерити, гельмінтозні та паразитарні інвазії, стоматити, запалення шлункових залоз та каналів та інші.

Зуби у коня і коня: фото

З давніх часів зуби коні були основною ознакою, за яким можна визначити приблизний вік. Звичайно, на точність результатів сподіватися не доводиться, оскільки стан ротової порожнини кожної тварини індивідуально і залежить від безлічі факторів. Зуби — одна з найміцніших складових організму коней, яку вони застосовують для захисту, нападу і захоплення їжі.

Особливості будови зубної системи

Природа передбачила, щоб коні були міцні зуби, так як від їх стану залежить здатність коня харчуватися, захищати себе і лошат. Зуби кожної тварини діляться на види, кожен з яких володіє індивідуальними функціями і особливостями:

У добре розвивається кобилиці 12 різців і 24 корінних, оскільки у самок відсутні ікла. Жеребці відрізняються додатковими чотирма іклами, які не беруть участі в процесі пережовування корму.

Різці

Чотири різновиди в сукупності формують зубну аркаду, що включає різці, які поділяються на шість нижніх і шість верхніх: зачепи, окрайкі і середні. Зачепи розташовані в середині щелепи, далі між зачепами і окрайкамі розміщені середні, останні — розташовані з боків. Різці поділяються на молочні та постійні. Останні відрізняються більш темним відтінком і розмірами. Тварини застосовують різці для атаки, захоплення і подрібнення їжі.

У юних коней різці ростуть півколом, а вже у міру дорослішання розпрямляються. У літніх коней різці виступають вперед, трохи змінюючи положення. Знаючи ці особливості, можна приблизно визначити вік тварини.

Ікла

Наявністю чотирьох іклів можуть похвалитися тільки скакуни чоловічої статі — по два зверху і знизу, у кобил ж вони практично не ростуть. В окремих випадках у конячок жіночої статі можна виявити невеликі слаборозвинені ікла, які ніяк не ростуть надалі.

Визначити навіть приблизно вік жеребця станом іклів не можна, так як вони можуть вирости і в три роки, і в шість років — в залежності від породи, умов утримання, харчування та індивідуальних особливостей. Ікла ростуть біля різців і по мірі дорослішання володаря віддаляються від них, при цьому верхні ікла починають стиратися, а нижні — затупляются і подовжуються. За цією ознакою можна впізнати старе тварина.

Корінні зуби

У коней діляться на дві категорії:

Премолярів у коней налічується шість штук: спочатку виникають молочні корінні, які надалі змінюються постійними. Процес зміни зубів у коня стартує у дворічному віці і остаточно завершується у три повних роки.

Моляри — корінні, або кінські зуби. Їх 12 — по три на щелепних гілках. Вони виконують функцію перемелювання грубої їжі. Починають рости в різному віці: перший моляр показується через перші десять місяців життя, другий — в 1,5 року, а третій — в три роки.

Зміна та прорізування зубів у коні

Кілька зачепів і ікла, а також всі премоляри є у маленьких конячок з моменту появи на світло або прорізуються в перші сім днів. Потім по черзі виростають інші різці — через тридцять днів з’являються середні, а в 1,5 місяці — окрайкі. До заміни молочних зубів на докорінні у юних конячок виростають ще вісім молярів — до 10 місяців і в 1,8–2 роки.

Після того як всі молочні зуби виростуть, відбувається їх заміна на корінні — приблизно в 2,5 роки життя коня. У цьому віці змінюються зачепи і премоляри, до 3,5 років оновлюються середні, а в 4,5 року виростають нові окрайкі. Порядок зміни різців, молярів і премолярів дозволяє визначити приблизний вік коней. Пильну увагу слід приділити різцях, так як їх простіше оглянути. Крім черговості зміни, при встановленні віку оцінюють стан всієї щелепи.

Прибулі зуби і інші аномалії

У коней, як у людей і багатьох тварин, зустрічаються зубні патології та дефекти. Найчастіше коні схильні до появи зайвих зубів — їх ще називають вовчими зубами. Вони можуть зрости в будь-якому віці, а їх поява завдає величезну біль коні. Крім того, прибулі різці з-за відсутності пари нерідко викликають запалення ясен і травми ротової порожнини. У цієї проблеми існує два рішення:

• Вовчі зуби випадуть самі, оскільки у них немає альвеол — спеціальних лунок для розміщення.
• Зайві моляри або різці видаляють у ветеринарного лікаря.

У коней часто виникають тріщини, сколи і надломи, викликані неправильним раціоном, травмою або відсутністю належного догляду за твариною.

Яскраво вираженим ознакою того, що з зубками коні щось не так, є наступні симптоми:

• тварина відмовляється від їжі або з’їдає набагато менше звичного;
• не дає оглянути рот;
• не може пережовувати грубу їжу;
• веде себе тривожно й неспокійно.

Крім механічних травм, коні схильні стоматологічних хвороб: гінгівіту і глосситу, які виникають через ураження слизової рота. Часто у тварин зустрічається карієс, особливо в літньому віці. Для вирішення цих проблем потрібно візит до фахівця.

Зуби коні — важлива частина організму, яка допомагає тваринам вижити, тому необхідно стежити і піклуватися про стан ротової порожнини вихованців. Крім цього, станом різців і молярів можна визначити приблизний вік коней, що також корисно для власників.