Хрестові походи: причини, історія та наслідки

Хрестові походи — низка релігійних військових експедицій, що тривали з 1096 до 1272 року. Вони проходили під гаслом боротьби за визволення Святої землі від мусульман.

У 677 році Єрусалим опинився під владою арабів. Місто було священним місцем не тільки для християн, а й для іудеїв та мусульман. І якщо спочатку араби не перешкоджали тому, щоб християнські паломники відвідували Святе місто, то з приходом до влади турків-сельджуків ситуація докорінно змінилася. 1071 року вони закрили доступ до Єрсуаліму «невірним», тобто християнам.

На той час Європа переживала глибоку кризу. Посуха та неврожай протягом кількох років призвели до того, що феодали не могли платити лицарям за їхню службу. З іншого боку, наприкінці XI століття Європі гостро стояла проблема перенаселення. Не дивно, що з'явилося безліч лицарів, які об'єдналися у справжні банди. Ці банди займалися пограбуванням, обкладали поборами села. Назріла необхідність спрямувати їхню войовничу енергію в потрібне русло. Тим більше, що Римо-католицька Церква прагнула поширити свій вплив на східне Середземномор'я.

В 1095 візантійський імператор Олексій I Комнін звернувся до країн Західної Європи з проханням про допомогу. Він побоювався, що турки-сельджуки можуть захопити Константинополь. У листопаді 1095 року на Клермонському соборі Папа Урбан II виголосив свою знамениту промову, закликавши всіх королів, сеньйорів, лицарів і простих людей відправитися в Святу землю, звільнити її від «ненависних бусурман» та відвоювати Труну Господню. Мова Папи Урбана II викликала велику наснагу.Тим паче, що паломники, які поверталися з Єрусалиму, розповідали про казково багатий Схід.

Люди, які побажали вирушити у похід, нашивали на свій одяг Хрести. Їх стали називати «хрестоносцями», а походи, в які вони вирушали – «Хрестовими походами».

Хрестові походи були викликані:

• Прагненням звільнити Святу землю;
• Бажанням поширити вплив католицької Церкви на схід.
• Нещасним становищем, що склалося в Європі внаслідок економічної кризи та демографічної ситуації.

Хрестовий похід «бідноти»

Першому Хрестовому походу передував так званий «Хрестовий похід бідноти», оскільки до нього вирушили переважно бідні селяни та лицарі. Папа Римський обіцяв учасникам походу відпустити всі минулі та майбутні гріхи, мабуть, тому на шляху до Святої землі хрестоносці займалися грабежами та розбоєм. Тим більше, що забезпечити продовольством і всім необхідним 80-тисячну армію не було можливо.

До Константинополя дійшло лише близько 40 тисяч жителів. Візантійський імператор Олексій I Комнін залишився не в захваті від неорганізованого натовпу, розуміючи, що він не зможе протистояти туркам-сельджукам. Бачачи, як хрестоносці займаються грабежами у місті, він переправив їх через Босфор. Незабаром хрестоносці були розгромлені турками-сельджуками, що напали на них. За деякими даними, врятувалося лише близько тисячі людей, у тому числі і французький священик Петро Пустельник, чиї проповіді перед Хрестовим походом надихнули багатьох людей.

Перший Хрестовий похід (1096-1099 рр.)

Якщо перші хрестоносці були стихійним натовпом, то наступний похід, що почався в 1096 році, був підготовлений набагато краще.

• З північної Франції виступило військо під проводом Гуго Великого (Гуго Вермандуа).
• З центральної Франції висунулося військо, яке вів Готфрід Бульйонський.
• Боемунд Тарентський командував вихідцями із Італії. Хрестоносців південної Франції вів Раймунд IV.
• Роберт Нормандський був ватажком війська із північно-західної Франції.

Біля Константинополя сили цих військ об'єдналися. Хрестоносці Першого Хрестового походу були добре озброєні та організовані. Цього разу вмілі воїни змогли відбити більшу частину Паслестини. 1099 року хрестоносці захопили Єрусалим.

Під час Першого Хрестового походу вдалося досягти головної мети — відвоювати Святу землю та звільнити Труну Господню. Хрестоносці створили Єрусалимське королівство. Крім цього королівства існували й інші держави, в яких воїни насаджували ті ж порядки, що й у середньовічному європейському суспільстві. Цьому зазнали:

Турки-сельджуки виношували плани повернення втрачених територій. 1144 року вони відвоювали графство Едесське. У зв'язку з цим у Європі почав готуватись Другий Хрестовий похід.

Другий Хрестовий похід (1147-1149 рр.)

Другий Хрестовий похід очолили:

1. Французький король Людовік VII;
2. Німецький імператор Конрад III Гогенштауфен.

Ще на шляху до Єрсуалімського королівства військо сильно порідшало. Цьому сприяли:

Похід виявився на диво невдалим. Хрестоносці зазнали ряду поразок від арабів і були змушені повернутися додому.

В 1173 на території Єгипту з'явилася нова держава, правителем якого став талановитий полководець і дипломат султан Салах ад-Дін (Саладін). Він розпочав війну проти Єрсуалімського королівства і в битві при Хаттіні розбив військо хрестоносців.Після цього армія Саладіна обложила Єрусалим, який незабаром капітулював. Ієрсуалімське королівство перестало існувати.

Третій Хрестовий похід (1189-1192 рр.)

У 1189 почався Третій Хрестовий похід. Його головною метою було повторне відвоювання Святої землі.

• Британці виступили під проводом безстрашного воїна — короля Англії Річарда «Левове серце».
• Король Франції Філіп II Август очолив французьких хрестоносців.
• Німецький імператор Фрідріх Барбаросса повів у похід німецьких лицарів.

Третій Хрестовий похід теж виявився невдалим. Німецькі лицарі на шляху втратили свого ватажка. Під час переправи через річку Селіф у Малій Азії, Фрідріх Барбаросса, одягнений у важкі обладунки, впав з коня і втопився. Після цього більшість німецьких хрестоносців повернула додому.

Англійські і французькі лицарі дісталися території, де ще недавно було Єрусалимське королівство, але не пішли одразу звільняти Єрусалим, а вирішили осадити фортецю Акру. Облога тривала два роки. Французький король не дочекався закінчення облоги та відбув додому зі своїми лицарями. Річард «Левове серце» залишився під Акрою в оточенні військ Саладіна.

Незважаючи на те, що англійський король таки взяв Акру і навіть здобув перемогу над військами Саладіна в битві при Арсуфі, справа закінчилася мирними переговорами. Річарду потрібно було терміново повернутися додому, оскільки французький король Філіп скористався відсутністю англійського короля і захопив майже всі володіння Англії на материку.

Результати Третього Хрестового походу були дуже скромними. Християнським паломникам дозволили вільно відвідувати Єрусалим, але він, як і раніше, належав мусульманам.Акра та частина прибережної смуги від Тіра до Яффо залишалися в руках хрестоносців.

Четвертий Хрестовий похід (1202-1204 рр.)

У 1202 році розпочався Четвертий Хрестовий похід. Він дуже відрізнявся від попередніх. Цього разу хрестоносці вирішили здійснити морський похід. Однак не змогли розплатитися з венеціанськими торговцями за кораблі. Купці вмовили лицарів замість Святої землі вирушити до столиці Візантії.

Хрестоносці взяли в облогу Константинополь і висунули вимогу заплатити гроші за «захист від невірних». Отримавши відмову, лицарі захопили місто і жорстоко пограбували його.

Четвертий Хрестовий похід показав, що головною метою хрестоносців було звільнення Єрусалима, а збагачення. На захопленій території створили Латинську імперію. Її мешканцям довелося сплачувати непосильні податки.

Інші Хрестові походи

1212 року відбувся так званий «Дитячий хрестовий похід. Оскільки люди пояснювали невдалі спроби звільнити Єрусалим численними гріхами хрестоносців, було вирішено відправити у Святу землю дітей із Франції та Німеччини. Діти були озброєні лише молитвою. Доля малолітніх хрестоносців виявилася сумною. Замість того, щоб доставити їх до Палестини, купці продали дітей до єгипетського рабства.

Інші чотири Хрестові походи пройшли невдало. Лише під час Шостого походу (1228-1229 рр.) у результаті мирних переговорів вдалося повернути християнам Єрусалим та частину земель, захоплених раніше Саладіном.

Проте вже 1244 року Єрусалим знову зайняли турки.

Сьомий Хрестовий похід (1248-1254 рр.) та Восьмий Хрестовий похід (1270 р.) під проводом французького короля Людовіка IX Святого закінчилися невдало, а для самого короля трагічно він загинув.

Наслідки Хрестових походів

Європейці так і не відвоювали Святу землю. Незважаючи на те, що Керстові походи завдали багато лих, вони дозволили Європі ознайомитися з досягненнями Сходу в багатьох сферах:

• Хрестоносці принесли із собою секрет виготовлення паперу;
• Європейці дізналися про шахів;
• Навчилися вирощувати рис, кавуни, лимони та інші культури;
• У Європі почали будувати лазні та вітряки.

У Середземному морі за підсумками Хрестових походів панівне становище зайняли італійські купці. Це спричинило зростання європейської торгівлі. Загалом можна сказати, що привнесення досягнень Сходу в галузі медицини, математики, географії підготували благодатний ґрунт для початку європейської епохи Відродження.

Читайте також:

У нас є невелике прохання. Цю історію вдалося розповісти завдяки підтримці читачів. Навіть найменша щомісячна пожертва допомагає працювати редакції та створювати важливі матеріали для людей.