Ультрафіолетове випромінювання

Кожен з нас піддається впливу сонячного ультрафіолетового (УФ) випромінювання, і все зростаюча кількість людей зазнає впливу штучних джерел УФ-випромінювання – в промисловості, торгівлі та на відпочинку. Випромінювання сонця включає видиме світло, теплову енергію та УФ-випромінювання.

Спектр УФ-випромінювання охоплює хвилі завдовжки від 100 до 400 нм. При цьому розрізняють три ділянки спектра:

Коли сонячне світло проходить крізь атмосферу, всі УФ-С промені та приблизно 90% УФ-В променів поглинаються озоном, парами води, киснем та вуглекислим газом. На УФ-А промені атмосфера впливає меншою мірою. Тому УФ-випромінювання, що досягає поверхні Землі, в основному складається з УФ-А променів і незначної кількості УФ-променів.

Виснаження озонового шару, ймовірно, ще більше посилить негативні ефекти здоров'я від впливу УФ-випромінювання, оскільки стратосферний озон особливо ефективно поглинає УФ-промені. У міру того, як озоновий шар стоншується, атмосферний захисний фільтр стає дедалі слабшим. В результаті, люди і навколишнє середовище виявляються під впливом більш високих рівнів УФ-випромінювання, особливо УФ-В випромінювання, а саме УФ-В промені надають найбільш сильний несприятливий вплив на здоров'я людей, тварин, морські організми і життя рослин.

Згідно з прогнозами, складеними з використанням комп'ютерних моделей, 10% зниження концентрації стратосферного озону може стати причиною щорічного збільшення захворюваності на меланому (на 4 500 випадків), іншими різновидами раку шкіри (на 300 000 випадків), а також додатково викликати 1,6- 1,75 мільйонів випадків захворювання на катаракту у всьому світі.

• Висота сонця над горизонтом: що вище сонце, то вищий рівень УФ-випромінювання. Таким чином, УФ-випромінювання розрізняється як протягом дня, так і протягом року, а максимальні рівні відзначатимуться тоді, коли сонце знаходиться в зеніті, тобто. приблизно опівдні (астрономічний опівдні) протягом літніх місяців.
• Географічна широта: що ближче до екватора, то вище рівні УФ-випромінювання.
• Стан хмарного покриву: рівні УФ-випромінювання найвищі при безхмарному небі. Але й за наявності хмар рівні УФ-випромінювання можуть бути високими через розсіювання УФ-променів молекулами води та найдрібнішими частинками в атмосфері.
• Висота над рівнем моря: на значній висоті атмосфера розріджена і вона легше пропускає УФ-промені. Зі збільшенням висоти над рівнем моря кожну тисячу метрів рівні УФ-випромінювання зростають на 10-12%.
• Концентрація атмосферного озону над земною поверхнею: озон поглинає частину УФ-променів, які, інакше, досягали б поверхні Землі. Рівні концентрації озону різняться протягом року і навіть дня.
• Ступінь відбиття УФ-променів від поверхні: УФ-промені відбиваються і розсіюються різною мірою залежно від поверхні. Наприклад, сніговий покрив може відбивати до 80% УФ-променів, сухий пляж – близько 15%, а морська піна – приблизно 25%.