Чому сохне листя на картоплі?

Недолік азоту призводить до пожовтіння і опадання листя. Припиняються ріст і розвиток рослини. Через брак калію листя стає жорстким і набуває бронзовий колір, а потім починає закручуватися і засихати. При дефіциті заліза листя засихає з країв, а при нестачі марганцю розвивається хлороз.

Як боротися з паршею на картоплі?

Ефективним засобом зниження проявів парші звичайної служить полив кущів картоплі (4-6 тижнів), починаючи з цвітіння (з утворення бульб) рослин. Так як міцелій патогена здатний поширюватися від хворих до здорових бульб, посадку проводять чистою від парші картоплею.

Чому крутяться листки на картоплі?

Скручування листя картоплі — вірусне захворювання, що уражає листя і воно скручуються уздовж середньої жилки в трубочку та знижує врожай картоплі

Хвороби картоплі | Сингента Україна ФІТОФТОРОЗ КАРТОПЛІ. Збудником хвороби є нижчий гриб Phytophthora infestans. Фітофтороз уражує вегетативну масу, бульби та генеративні частини рослин.

20 хвороб картоплі та ефективні заходи боротьби з ними

Щоб отримати багатий урожай, мало висадити достатню кількість розсади. Інфекції або шкідники можуть завдати істотної шкоди рослинам, якщо вчасно не попередити проблему. З нашої статті ви дізнаєтеся, які грибкові і бактеріальні хвороби картоплі існують, і як з ними боротися.

Причини захворювання картоплі

Основними причинами зараження картоплі є:

• неякісний посадковий матеріал;
• недотримання агротехнічних правил;
• порушення сівозміни;
• недостатній догляд.

Також рослина може страждати від невідповідних кліматичних умов. Щоб виключити цей фактор, досвідчені фермери рекомендують висаджувати сорти, які підходять певного регіону.

Відео: Чим обробляти картоплю від хвороб та шкідників

В цьому відео експерт розповість, як правильно обробляти картоплю.

Симптоми ураження картоплі шкідниками

Визначити захворювання без необхідних знань досить складно. Найчастіше це відбувається вже занадто пізно, коли настає час збирати урожай.

Однак є кілька ознак, які допоможуть вчасно виявити проблему:

При перших ознаках патології потрібно відразу ж вжити необхідних заходів. Вони полягають в підборі фунгіциду і своєчасній обробці.

Бактеріальні хвороби картоплі

Рознощиками хвороботворних бактерій виступають уражені бульби або грунт. Патогенні мікроорганізми, що викликають захворювання, стійкі до перепадів температур і несприятливих умов. Проблема ще й у тому, що проти бактеріальних захворювань не існує лікування. Знизити ризик інфікування можна тільки за допомогою профілактики.

Бура бактеріальна гниль

Об’єктом хвороботворних мікроорганізмів виступають картопляні бульби. Здорові зверху всередині вони покриті оперізувальним шаром червоно-коричневої гнилі. Якщо область поразки велика, на шкірці з’являються вологі ділянки темного відтінку. Надземна частина рослини швидко в’яне, листові пластини деформуються і стають жовтими. Щоб не допустити розвиток бурої гнилі, городники рекомендують обробляти посадковий матеріал перед висадкою і не порушувати сівозміну.

Кільцева гниль на картоплі

Захворювання складно піддається діагностиці через погано виражену симптоматику. Визначити наявність кільцевої гнилі можна тільки на зрізі. При стисненні шматочка бадилля з неї виділяється гнильна субстанція жовтуватого або бурого відтінку. На інфікованих бульбах з’являються ділянки з клейким вмістом жовто-коричневого кольору. Попередити хворобу допоможе удобрення грунту азотистими і калійними складами, а також гарна просушка врожаю.

Мокра гниль яка поражає картоплю

Патогенні бактерії, які викликають мокру гниль, вражають бульби і надземну частину. Листові пластини змінюють форму, скручуються, на них з’являються великі темно-коричневі області. Плоди картоплі зовні виглядають здоровими, однак при поперечному розрізі видно, що зсередини вони активно загнивають. Позбутися від захворювання неможливо. Для профілактики посадковий матеріал зберігають в сухому місці, не допускаючи попадання вологи і підвищення температури.

Змішана внутрішня гниль

Хвороба незвичайна тим, що найчастіше проявляється вже на зібраний урожай. Причиною її виникнення часто стає механічне пошкодження бульб. Через відкриті ділянки всередину овоча потрапляють хвороботворні бактерії, які викликають швидке загнивання картоплі. Досвідчені фермери рекомендують дотримуватися профілактичних заходів, які полягають у обробці місця зберігання розчином мідного купоросу, а також регулярному прибиранню.

Чорна ніжка

Бактерії люблять капусту, а тому садити картоплю після цієї культури не варто. Перша ознака захворювання — загнивання стебла біля кореня. Листові пластини згортаються трубочкою і втрачають свою щільність. Бульби, уражені чорною ніжкою, стають м’якими, покриваються вологими гнильними плямами, від яких виходить характерний запах. Щоб попередити хворобу, перед висадкою посадковий матеріал обробляють спеціальним засобом, а ділянку ретельно очищають від хворих рослин.

Грибкові захворювання картоплі

Хвороботворні гриби вражають картопляну культуру цілком, загрожуючи знищити більшу частину врожаю. Спори швидко розмножуються і за короткий термін можуть розселитися на всій ділянці. Крім того, вони знижують імунітет рослини, роблячи його менш стійким до інших інфекцій. Боротися із захворюванням можна за допомогою фунгіцидів, а з метою профілактики — не допускати перезволоження грунту.

Альтернаріоз

Захворювання більше відоме як суха плямистість. Йому схильні пізні сорти картоплі. Першою ознакою ураження є темні ділянки на листових пластинах, які дуже швидко покривають бадилля, від чого те опадає. Бульби покриваються втиснутими плямами темно-коричневого, майже чорного кольору, а шкірка збирається дрібними складками. Уникнути хвороби можна за допомогою обробки посадкового матеріалу або вже дорослої культури фунгіцидами.

Вертіціллез

Симптоматика вілта досить обширна. Початок захворювання характеризується пошкодженням верхньої частини рослини. Зростання картоплі сповільнюється, а листові пластини покриваються жовтуватими плямами. У міру поширення інфекції вони набувають червоно-коричневий відтінок. Бадилля починає в’янути і незабаром опадає. Іноді на нижній частині листа можна помітити сизий або рожевий наліт. Заражені бульби швидко псуються, стаючи непридатними для вживання. Вертіціллез не піддається лікуванню, тому що грибки, що викликають хворобу, стійкі до будь-яких фунгіцидів.

Борошниста роса яка уражає картоплю

Симптоми борошнистої роси проявляються після закінчення цвітіння. Інфекція вражає надземну частину рослини і характеризується червоно-коричневими плямами, які покривають нижню частину листової пластини. Згодом їх розмір збільшується, охоплюючи великі області, а на поверхні з’являється сіро-білий пліснявий наліт. Бадилля в’яне, від чого повністю обпадає зі стебла. Для боротьби з хворобою застосовують фунгіцидні препарати, а також проводять обробку грунту калійно-фосфорними сполуками.

Парша картоплі

Хвороба вражає бульби і має кілька форм:

• Звичайна. Виражається у вигляді виразок поверхні плодів картоплі, а також розтріскування шкірки.
• Порошиста. Овочі покриваються плямами різної форми, які з часом утворюють виразки, де розмножуються грибки.
• Срібляста. Основні симптоми — зморщена шкірка з сизими ділянками, які незабаром темніють, поширюючись на саму бульбу. Окрім дотримання сівозміни, городники рекомендують проводити обробку фунгіцидами та амонієм сульфатом.

Гудзикова гниль, або фомоз

Ознаки грибка виявляються ще при формуванні плодів. Нижня частина стебла покривається темно-коричневими плямами, і починає гнити. Хвороба продовжує розвиватися навіть після збору врожаю. На бульбах з’являються чорні вдавлені ділянки, схожі на виразки, в яких збираються патогенні суперечки. Під їх впливом картопля швидко засихає, стаючи непридатним до вживання. Способи боротьби з фомозом такі ж, як для інших грибкових захворювань.

Рак картоплі

Дуже небезпечна хвороба, яка може нашкодити здоров’ю людини, якщо вживати уражені овочі. Виражається в великих наростах, які розташовуються біля вічок, а згодом покривають всю бульбу. Іноді захворювання можна діагностувати за зовнішнім виглядом рослини, коли новоутворення поширюється на надземну частину. Методів боротьби з раком поки не знайдено. Рекомендується дотримуватися сівозміни і висаджувати стійкі до цієї інфекції сорти.

Різоктоніоз

Захворювання більше відоме під назвою чорна парша. На овочах утворюються чорні ділянки, схожі на бруд. Надземна частина картоплі стає схильною до в’янення. Листові пластини втрачають форму, а стебло набуває білястий відтінок. Щоб уникнути ризоктоніозу, необхідно дотримуватися правил сівозміни, а також віддавати перевагу сортам з підвищеним імунітетом. Перед висадкою клубки обробляють фунгіцидом.

Фітофтороз на картоплі

Найпоширеніша хвороба серед пасльонових. Визначити її можна по темно-коричневих плям, які покривають їхню верхню частину листової пластини. Зі зворотного боку на бадиллі утворюється біло-сіра цвіль. Згодом надземна частина в’яне або згниває, а бульби стають виразками щільними ділянками темно-коричневого кольору. Позбутися від фітофтори можна за допомогою бордоською суміші.

Фузаріоз

Перші симптоми фузаріозу проявляються на бадиллі. Верхня частина стає світліше, а нижня набуває фіолетового відтінку. Незабаром листові пластини стрімко в’януть. Стебло картоплі буріє, покривається пліснявою кремового кольору і починає гнити. На плодах з’являються пухнасті біло-сірі ділянки, а текстура овоча робиться пухкою. Щоб уберегти сусідні кущі, уражені екземпляри викопують. Перед висадкою бульби обробляють фунгіцидом.

Вірусні захворювання картоплі

Зоною поразки вірусними захворюваннями стає надземна частина культури. В результаті інфекції рослина уповільнює зростання, стає ослабленим, а його продуктивність істотно падає. Крім мозаїки, картопля може страждати і від інших хвороб, про які ми розповімо нижче.

Вірусна мозаїка звичайна

Звичайну вірусну мозаїку часто плутають зі звичайним дефіцитом заліза. Щоб точно встановити діагноз, за ​​рослиною потрібно поспостерігати. Перші ознаки захворювання проявляються у вигляді жовтуватою плямистості на листових пластинах. Якщо культура вражена вірусом, з часом вона набуває темно-коричневий з червоним відтінком колір. Хворі екземпляри необхідно видалити з ділянки і спалити. Для профілактики можна провести обробку противірусними засобами.

Зморшкувата мозаїка

Ризик заразитися вірусом збільшується в періоди посухи. У рослини значно сповільнюється зростання, що негативно позначається на його продуктивності. Також страждає бадилля — листові пластини стають зморшкуватими, світлішають до салатового відтінку, однак не опадають. Залишаючись відмерлими на стеблі, вони гублять всю рослину цілком. Досвідчені фермери рекомендують своєчасно обприскувати картоплю і дотримуватися всіх агротехнічних правил.

Полосчата мозаїка

Захворювання викликають різні штами вірусів, а тому симптоматика може дещо відрізнятися. Однак існують основні ознаки, за якими можна діагностувати полосчату мозаїку. Картопляні пагони втрачають свою гнучкість і стають ламкими. Надземна частина рослини покривається плямами різних розмірів. Прожилки листових пластин фарбуються в темно-коричневий або темно-фіолетовий колір. Вірус дуже швидко розмножується, а тому хворий кущ необхідно знищити. Попередити хворобу можна за допомогою профілактичної обробки.

Готика бульб

При ураженні готикою верхня частина рослини істотно змінює свій вигляд. Листові пластини стають дрібними, ланцетоподібними. На поверхні з’являються великі області лілово-червоного кольору. Згодом страждають бульби. Вони припиняють своє зростання, витягуються, набувають веретеноподібну форму. Для боротьби з інфекцією необхідно обробляти посівний матеріал, а також вчасно видаляти шкідників.

Некроз бульб

Щоб визначити некроз, досить поспостерігати за рослиною. Зелена частина покривається дрібною жовтуватою плямистістю, а квітки деформуються. Після закінчення часу вірус переходить на плоди картоплі — на них утворюються некротичні ділянки. Структура бульби різко змінюється, а рівень крахмалистости стає нижче. Городники радять дотримуватися сівозміни, а також проводити профілактичне обприскування щоб уникнути хвороби.

Скручування листя на картоплі, або вірус PLRV

Найчастіше причиною захворювання стає тля. Саме ці комахи є переносниками небезпечного вірусу. Однак патогенні мікроорганізми можуть міститися і в посадковому матеріалі. Листові пластини скручуються по краях, втрачають свій колір. Бульби покриваються некротичними плямами, а рівень крохмалю стає зовсім низьким. Щоб знизити ризик розвитку вірусу PLRV, досвідчені фермери рекомендують обробляти посадковий матеріал полуторапроцентним борним розчином.

Профілактика захворювань картоплі

Зберегти урожай і не загубити рослини допоможуть профілактичні заходи:

• не порушувати сівозміну;
• своєчасно обробляти посадковий матеріал спеціальними засобами;
• вибирати гібриди з підвищеним імунітетом до захворювань;
• регулярно прополювати грунт, видаляючи бур’ян;
• ретельно очищати ділянку від залишків картоплі відразу після збору врожаю;
• доглядати за рослинами.

Пасльонові культури часто схильні до різних інфекцій. Знизити ризик їх виникнення можна за допомогою періодичного огляду кущів. А при виявленні перших ознак проблеми — вчасно вжити відповідних заходів.

Більш цікавої та корисної інформації про догляд за вашою картоплею при вирощуванні на городі читайте на нашому блозі фермерів.

Хвороби картоплі

Збудником хвороби є гриб Thanatephorus cucumeris (анаморфна: Rhizoctonia solani).

Ризоктоніоз уражує бульби, паростки, стебла, столони, рідше корені дорослих рослин. На поверхні бульб утворюються чорні опуклі склероції неправильної форми, що нагадують часточки ґрунту, які прилипли до поверхні. Ризоктоніоз може проявлятися у вигляді чорних вдавлених плям навколо вічок, у формі сітчастого некрозу поверхні бульб. На паростках бульб утворюються вдавлені бурі або чорні плями та виразки, мокрі або сухі. Сильне ураження може призвести до загибелі проростків при проростанні та, як наслідок, до зрідження насаджень. На прикореневій частині дорослих рослин утворюються бурі плями, які пригнічують їх ріст. У період цвітіння на стеблах хвороба проявляється у вигляді «білої ніжки» внаслідок розростання на нижній частині стебла сірувато-білого щільного міцелію. На коренях хвороба спостерігається у вигляді коричневої штрихуватої плямистості.

Джерелом інфекції є склероції, що зберігаються в ґрунті та на ураженому посадковому матеріалі. Розвитку хвороби сприяє волога та прохолодна погода, оптимальна температура для розвитку патогену — 18С.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• паростки уражених бульб не сходять, що призводить до зрідження насаджень;

• рослини відстають у рості й розвитку, в’януть і гинуть;

• зниження врожаю до 40–60 %, погіршення його товарності.

ФІТОФТОРОЗ КАРТОПЛІ

Збудником хвороби є нижчий гриб Phytophthora infestans.

Фітофтороз уражує вегетативну масу, бульби та генеративні частини рослин. На листках утворюються крупні зеленувато-водянисті плями, що швидко некротизуються, оточені світло-зеленою облямівкою. У вологу погоду вони стрімко розростаються і охоплюють всю листкову пластину. Листки загнивають, буріють і зависають на стеблах. У вологу погоду на межі ураженої та здорової тканин з’являється ніжний білий павутинний наліт, частіше з нижнього боку листка, що є однією зі специфічних ознак збудника. На черенках листків і стебел виникають довгасті бурі плями, штрихи і смуги. У місцях ураження тканина загниває, утворюються перехвати, внаслідок чого черенки листків надламуються. Подібні плями з’являються на квітконіжках, бутонах і ягодах картоплі. За сприятливих умов хвороба дуже швидко розповсюджується і вже за декілька днів може знищити всі насадження.

На бульбах утворюються вдавлені тверді бурі або свинцево-сірі плями різної форми. На розрізі бульб у місцях ураження спостерігається забарвлення паренхіми в бурий або іржаво-коричневий колір. Ураження поширюється в серцевину бульби у вигляді гнилих плям, розпливчастих конусоподібних штрихів та смуг.

Джерелом інфекції є уражені насіннєві бульби картоплі, в яких зберігається грибниця, купи відбракованих бульб біля картоплесховищ і уражене стебловою формою бадилля з ооспорами гриба. Розвитку гриба сприяють температура 22–25С, краплинна волога або роса. Чим ближче до поверхні ґрунту формуються бульби, тим швидше і сильніше відбувається їх зараження.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• зменшення асиміляційної поверхні листових пластинок;

• передчасне висихання вегетативної маси;

• хворі рослини утворюють недорозвинені бульби;

• загнивання ураженої картоплі під час зберігання;

АЛЬТЕРНАРІОЗ

(БУРА ПЛЯМИСТІСТЬ КАРТОПЛІ)

Збудником хвороби є мітоспорові гриби: ранньої сухої плямистості — Alternaria solani, пізньої сухої плямистості — Alternaria alternatа.

Альтернаріоз проявляється перед бутонізацією за 15–20 днів до цвітіння картоплі у вигляді чітко обмежених округлих темно-бурих, темно-сірих або коричневих плям із концентричними колами й слабким темним нальотом. Тканина в місцях плям у спекотну погоду висихає, викришується і листок стає дірчастим. У дощову погоду — не загниває. При сильному ураженні хвороба супроводжується пожовтінням листків, передусім нижніх, їх некротизацією та закручуванням країв доверху. На стеблах і черенках утворюються довгасті темно-бурі плями з чорним або темно-сірим нальотом. У місцях ураження утворюються виразки сухої консистенції. Під час сильного ураження рослини в’януть. На бульбах з’являються темно-коричневі, тверді, трохи вдавлені в бульбу плями з темним нальотом. Під плямами на глибині до 1 см знаходиться смужка червонувато-бурої або темно-бурої тканини.

Джерелом інфекції є уражені рештки з конідіями, хламідоспорами та склероцієподібними скупченнями гіфів міцелію гриба. Під час вегетації гриби поширюються конідіями за допомогою вітру, крапель дощу або комахами. Гриби виділяють токсини, що є причиною пожовтіння і відмирання тканин. Розвитку хвороби сприяє спекотна погода, рясні дощі й роси і температура 22–24 оС (оптимальна 26 С), а також захворювання посилюється через дефіцит калію в ґрунті.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• зменшення асиміляційної поверхні рослин, що впливає на розмір та крохмалистість бульб;

• втрата врожаю при зберіганні;

• недобір врожаю може становити 10–30 %, а в роки епіфітотії — 60%.

ЗВИЧАЙНА ПАРША

Збудником звичайної парші є променисті гриби, або актиноміцети — Streptomyces scabies (Actinomycetes scabies).

Звичайна парша уражує переважно бульби, на яких утворюються неглибокі виразки округлої або неправильної форми. Виразки зливаються у неглибокі канавки або смужки, що взаємно перетинаються у різних напрямках і нагадують сітку. Пошкоджені бульби вкриваються сильно розтрісканою корковою тканиною. На молодих бульбах зустрічається переважно плоска парша, що характеризується ураженням тільки шкірки або поверхневого шару перидерми, та опукла парша, яка має вигляд опуклих бородавок. Глибока парша характерна для дозрілих бульб, трапляється під час збирання картоплі та утворює вдавлені у м’якоть виразки до 0,5 см, їхні краї часто підняті, дно червонувате або фіолетове.

Джерелом інфекції є посадковий матеріал картоплі та ґрунт. Патоген-аероб, оптимальна температура розвитку якого — 26–27 °С. Більше уражуються бульби на легких і суглинкових ґрунтах із слабколужною реакцією. На торфових ґрунтах, що мають кислу реакцію, хвороба майже не зустрічається. Осіннє внесення гною підвищує уражуваність бульб звичайною паршею, а весняне, безпосередньо під картоплю, призводить до незначного посилення хвороби. Використання сидератів гальмує розвиток звичайної парші. Інтенсивний розвиток останньої спостерігається у посушливі роки.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• уражені бульби втрачають товарний вигляд;

• смакові якості знижуються, внаслідок зменшення вмісту крохмалю;

• лежкість бульб знижується, тому під час зберігання вони значно швидше загнивають через заселення іншими патогенами в місцях ураження;

• дуже уражені бульби непридатні для садіння, оскільки мають знижену схожість і дають низький урожай.

СРІБЛЯСТА ПАРША

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Helminthosporium solani (Spondfiocladium atrovirens) порядку Hyphomycetales.

Срібляста парша уражує бульби, внаслідок чого на поверхні утворюються злегка вдавлені сірувато-буруваті плями різного розміру вкриті легким нальотом. Пізніше шкірочка бульб біля плям відшаровується, куди проникає повітря, і місце ураження набуває сріблястого кольору, що добре спостерігається при змочуванні водою. Під шкірочкою, в місці ураження знаходиться біла грибниця патогену, яка перетворюється на склероціальні клубочки.

Джерелом інфекції є уражений посадковий матеріал картоплі й ґрунт, де гриб зберігається у вигляді склероцій. В умовах підвищеної вологості гриб утворює конідіальне спороношення. Конідії проростають за температури 6–32 0С. Хвороба частіше розвивається на легких ґрунтах при підвищеній температурі на початку формування бульб.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• інфіковані бульби легко уражуються вторинною інфекцією;

• погіршення товарної якості продукції;

• недобір урожаю бульб картоплі від сріблястої парші може досягати 25 % і більше.

СРІБЛЯСТА ПАРША

Збудником хвороби є мітоспоровий гриб Helminthosporium solani (Spondfiocladium atrovirens) порядку Hyphomycetales.

Срібляста парша уражує бульби, внаслідок чого на поверхні утворюються злегка вдавлені сірувато-буруваті плями різного розміру вкриті легким нальотом. Пізніше шкірочка бульб біля плям відшаровується, куди проникає повітря, і місце ураження набуває сріблястого кольору, що добре спостерігається при змочуванні водою. Під шкірочкою, в місці ураження знаходиться біла грибниця патогену, яка перетворюється на склероціальні клубочки.

Джерелом інфекції є уражений посадковий матеріал картоплі й ґрунт, де гриб зберігається у вигляді склероцій. В умовах підвищеної вологості гриб утворює конідіальне спороношення. Конідії проростають за температури 6–32 0С. Хвороба частіше розвивається на легких ґрунтах при підвищеній температурі на початку формування бульб.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• інфіковані бульби легко уражуються вторинною інфекцією;

• погіршення товарної якості продукції;

• недобір урожаю бульб картоплі від сріблястої парші може досягати 25 % і більше.

КІЛЬЦЕВА ГНИЛЬ

Збудник кільцевої гнилі картоплі — бактерія Corynebacterium sepedonicum.

Кільцева гниль картоплі уражує бульби та вегетативну масу. Розвивається повільно. Перші характерні ознаки захворювання проявляються наприкінці цвітіння у вигляді одностороннього в’янення куща або декількох пагонів. Бактерії переміщаються з бульб у стебла, що викликає закупорку судин і обмежує надходження води до рослини. Листя втрачає хлорофіл, поступово жовтіє і в’яне, стебла падають на землю, кущ розвалюється.

Причиною в’янення є не тільки припинення водного струменю, але і дія токсинів, що виділяються патогеном. Бульби заражаються двома шляхами: через столони і через у шкодження шкірки. У першому випадку кільцева гниль картоплі розм’якшує судинну систему і при натисканні на бульбу з неї виділяється жовта слизиста маса. У другому — бактерії проникають у бульби в осінній період під час збирання, а проявляється хвороба тільки навесні. У місцях ураження утворюються світлі плями під шкіркою, м’якоть вигниває з утворенням ямок. Якщо такі бульби посадити, то виростає рослина з недорозвиненими стеблами і розташованими близько один до одного листям. Бульбоутворення у таких рослин відсутнє. Такий тип ураження кільцевою гниллю називається карликовістю.

Джерелом інфекції є бульби або рослинні рештки з патогеном. Зараження кільцевою гниллю передається під час збирання через сільськогосподарські знаряддя, при контакті бульб з ураженим бадиллям, через механічні пошкодження. Розвитку хвороби сприяє волога і тепла погода. При прохолодній погоді хвороба частіше протікає в прихованій формі..

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• зрідження посівів у результаті відмирання уражених рослин або їх частин;

• зниження бульбоутворення, загнивання сформованих бульб у ґрунті та сховищі

КРАПЧАСТА (ЗВИЧАЙНА)

МОЗАЇКА КАРТОПЛІ

Збудниками захворювання є вірус Potato virus X (його віріони 515 х 13 нм).

Крапчаста мозаїка картоплі на молодих листках проявляється у вигляді світло-зеленої або блідо-жовтої

крапчастості різної форми та розміру. Пізніше крапки збільшуються, утворюючи плями, а тканини некротизуються. На деяких сортах захворювання характеризується утворенням чорних некротичних плям. Є сорти, в яких зовнішні ознаки хвороби маскуються, але негативна його дія позначається на розвитку рослин. Бульби таких рослин уражені. З таких бульб на наступний рік розвиваються ослаблені рослини, які дають знижений урожай. У дуже чутливих сортів ураження вірусом крапчастої мозаїки може викликати повну некротизацію рослини, яка починається з верхівки пагона.

Джерелом інфекції є уражені бульби та рослини-резерватори. Здорові рослини у полі можуть заражатися від хворих контактним шляхом при стиканні або терті хворих та здорових частин рослини, під дією вітру, через посадковий матеріал. Збудники захворювання можуть передаватися зооспорами збудника раку картоплі та комахами (попелицями, клопами). Тільки інколи інфікування картоплі крапчастою мозаїкою може відбуватися через корені.

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• фотосинтез у листків гальмується й відтік асимілянтів з них знижується;

• недобір урожаю може становити 15–70 %.

СМУГАСТА АБО ЗМОРШКУВАТА МОЗАЇКА КАРТОПЛІ

Збудником хвороби є вірус Potato virus Y.

Смугаста мозаїка картоплі на ранніх етапах розвитку рослини проявляється на нижніх і середніх листках у вигляді мозаїки: розсіяної точковості або неправильної форми плямистості. Пізніше утворюються некротичні темні смуги, штрихи, крапки та плями на жилках і в кутах між ними, які добре помітні з нижнього боку листків. У хворих рослин листя стає крихким, темніє, опадає або повисає на висохлих черенках під гострим кутом до основного стебла. Інколи симптоми проявляються на стеблах. На деяких сортах ураженість спостерігається у вигляді зморшкуватості листків або як карликовість, без характерних симптомів. Особливо дані симптоми характерні для рослин, вирощених з інфікованих бульб.

Джерелом інфекції є бульби з патогеном та рослини-резерватори. Розповсюджується механічним шляхом і попелицями..

ШКОДОЧИННІСТЬ:

• пригнічення росту, вкорочення міжвузлів і утворення дрібних кучерявих хлоротичних листків;

• глибокі фізіологічні розлади у рослинах, що спричинюють часте відмирання рослин з настанням сухої погоди;