Хто лікує вірусні гепатити?

Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, за потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога). Знайти найближчий медзаклад, де тестують на вірусні гепатити, можна на мапі. Також ви можете самостійно придбати експрес-тест на гепатити в аптеці.

Як довго лікується гепатит?

15-45% пацієнтів одужують без лікування. Пацієнти з хронічним перебігом отримують лікування впродовж 12–24 тижнів. Наразі у світі є 8 зареєстрованих схем лікування з різними противірусними препаратами. За умови вчасно розпочатої терапії гепатит С повністю виліковний у >90 % випадків.

Який гепатит не лікується?

Сучасні препарати можуть повністю видалити вірус гепатиту C з організму незалежно від тривалості й стадії захворювання. Окрім випадків, коли вже розвинувся важкий декомпенсований цироз. На жаль, вірус гепатиту B не можна повністю видалити з організму.

Вірусний гепатит каченят

теча з носа . Летальність становить 10 – 12 %. Діагностику орнітозу у людей проводять за реакцією зв ’ язування комплементу . В порядку особистої профілактики медичним і ветеринарним працівникам під час огляду та розтину птиці , підозрюваної щодо орнітозу , слід пра - цювати в спецодягу , використовувати захисні пов ’ язки та окуляри . Вірусний гепатит каченят Вірусний гепатит каченят (Hepatitis viralis anaticularum) — гост - ра висококонтагіозна хвороба , що проявляється септицемією , харак - терним ураженням печінки і майже 95 %- ю загибеллю 1 – 30- ден - ного молодняку . Історична довідка . Захворювання вперше встановили Левін і Фабрикант у 1949 р . на острові Лонг - Айленд у США . Нині хвороба реєструється в багатьох країнах різних континентів . Економічні збитки дуже значні і зумовлюються насамперед масовою захворю - ваністю та летальністю каченят до місячного віку , а також високи - ми витратами на проведення заходів щодо ліквідації інфекції та її профілактики . У США , Англії , Німеччині , Італії та Бельгії вірусний гепатит каченят вважають однією з найнебезпечніших інфекцій , яку слід обов ’ язково реєструвати поряд з чумою птиці . На думку че - ських спеціалістів , « поява вірусного гепатиту в стаді ставить під сумнів рентабельність качківництва в господарстві на багато років наперед ». В Україні хворобу виявили й описали І . М . Дорошко та М . Т . Прокоф ’ єва у 1958 р . Збудник хвороби — РНК - геномний вірус з родини Picornaviridae, роду Enterovirus. Віріони сферичної форми , діаметром 20 – 40 нм . Вірус має 3 антигенних серотипи . Міститься в усіх органах і ткани - нах хворих каченят . У найбільшій концентрації виявляється в пе - чінці , селезінці та головному мозку . Вірус дуже мінливий , поряд з високовірулентними штамами від качок виділяють штами низької вірулентності , а також авірулентні для каченят . Вірус легко куль - тивується в курячих , гусячих та качиних ембріонах , а також у пер - винних культурах клітин фібробластів качиних ембріонів з вира - женою цитопатогенною дією . Вірус гепатиту каченят досить стійкий у зовнішньому середови - щі . Зберігає свою активність у годівницях навесні до 25 діб , восе - ни — до 60 діб , у інфікованих водоймах взимку — 105 діб , улітку — 62 – 74 доби . За кімнатної температури зберігає свою життєздат - ність упродовж 4 діб , при 2 – 4 ° С — впродовж 700 діб , у неочище - них вологих приміщеннях — понад 10 тижнів , у вологих фекаліях під навісом — до 37 діб . Інактивується через 3 – 6 год під дією 1 %- го розчину хлориду йоду . На шкаралупі яєць в інкубаторі втрачає ак - тивність через 12 – 15 діб . 549

7. Хвороби птиці Епізоотологія хвороби . До захворювання сприйнятливі каченята і гусенята до 10- денного віку та дикі качки . Найчутливішими є ка - ченята 3 – 4- денного віку , які іноді гинуть через 12 год після вилуп - лення . Доросла птиця не хворіє . Джерелом збудника інфекції є хво - рі та перехворілі каченята , які виділяють вірус з фекаліями й носо - вими витіканнями , контамінуючи корми , воду , повітря , підстилку , інвентар , обладнання . Вірус може передаватися також через яйця хворих та перехворілих качок , які можуть бути вірусоносіями впро - довж 650 діб . У благополучних господарствах вірусний гепатит ка - ченят найчастіше виникає внаслідок завезення інфікованих ембрі - онів , які в 7 – 50 % випадків гинуть на різних стадіях інкубації . За - раження каченят відбувається перорально , однак можливе й аеро - генне інфікування . Захворювання каченят найчастіше реєструється навесні та вліт - ку . При первинному виникненні хвороба охоплює майже всіх сприйнятливих каченят , летальність досягає 90 %. Водночас вияв - ляється зниження несучості у качок та виплодження пташенят . На - далі формується стаціонарний осередок , який може тривати кілька років . У стаціонарно неблагополучних господарствах каченята ви - водяться від імунних качок , які передають їм пасивний імунітет че - рез яйця . Хвороба реєструється переважно серед каченят 15 – 30- денного віку , загибель не перевищує 5 – 10 %. Часто хвороба супро - воджується колісептицемією або сальмонельозом . Патогенез . Потрапивши в організм , вірус швидко репродукується і заноситься з кров ’ ю в усі органи й тканини , уражаючи переважно печінку , селезінку та головний мозок . Пригнічення бар ’ єрної функ - ції печінки призводить до порушення травлення й дисбактеріозу . Клінічні ознаки та перебіг хвороби . Інкубаційний період триває 2 – 5 діб . Перебіг хвороби надгострий , гострий і хронічний . У разі н а д г о с т р о г о перебігу хвороба виникає раптово і одночасно у великої групи каченят 3 – 4- денного віку . Спостерігається відмова від кормів , сонливість , іноді розлад координації рухів , судоми . Ка - ченята більше сидять на місці нерухомо , потім падають на бік , пе - ревертаються на спину , закидають набік голову , роблять плавальні рухи , судомно розставляють лапки і в такому стані через 2 – 3 год гинуть . Видужання буває дуже рідко . Г о с т р и й перебіг спостерігається у каченят 15 – 30- денного віку на фоні пасивних материнських антитіл . Характерна випрям - лена постава тіла , що нагадує позу пінгвіна , потім опістотонус . За - хворювання здебільшого закінчується летально . Х р о н і ч н и й перебіг хвороби , що виявляється лише відста - ванням каченят у розвитку та зростанням титру специфічних анти - тіл , реєструється зазвичай у стаціонарно неблагополучних госпо - дарствах серед 1 – 2- місячних каченят . Летальність не перевищує 5 – 10 %. У дорослих качок установлюється імунізуюча субінфекція без будь - якого клінічного прояву хвороби . 550

Вірусний гепатит каченят Патологоанатомічні зміни . При гострому перебігу хвороби вияв - ляють переважно в печінці . Вона у 2 – 3 рази збільшена , в ’ яла , жов - туватого або охряно - жовтого кольору . На поверхні печінки та в її паренхімі знаходять численні крапчасті та дифузні крововиливи . Жовчний міхур переповнений зеленувато - жовтою жовчю . Часто відмічають збільшення розмірів селезінки та нирок , катаральне за - палення слизової оболонки кишок . Іноді спостерігають набряк ле - гень , перикардит , переповнення кров ’ ю судин мозкових оболонок . Характерними патологоанатомічними змінами при хронічному пе - ребігу хвороби вважають значне збільшення печінки й селезінки , крововиливи та осередки некрозу на поверхні печінки , фібринозно - дифтеритичні нашарування на стінках повітроносних мішків , на - явність періартритів . Діагноз . У зв ’ язку з швидким поширенням і надзвичайно гост - рим перебігом діагностику хвороби слід проводити якомога швидше . Для цього використовують дані епізоотологічного обстеження , клі - нічні ознаки хвороби , патологоанатомічні зміни , а також результа - ти лабораторних досліджень . Лабораторна діагностика . Ґрунтується на виділенні вірусу з па - тологічного матеріалу , його ідентифікації за РДП , РІФ , РН , РНГА , ІФА , а також біопробі на каченятах 1 – 3- денного віку . У лаборато - рію надсилають не менш як 10 клінічно хворих каченят або їхні трупи відразу після загибелі , а також 20 – 25 свіжих качиних інку - баційних яєць . Для серологічного дослідження відбирають кров на початку хвороби , а потім через 14 діб після видужання . Для гістоло - гічних досліджень шматочки внутрішніх органів , переважно печін - ки , фіксують у 10 %- му розчині формаліну . Для виділення збудника проводять зараження в алантоїсну порожнину 12 – 14- денних качи - них ембріонів , а в разі їх відсутності — 8 – 9- денних курячих ембрі - онів . Від загиблих та забитих на 6- ту добу низькою температурою інфікованих ембріонів відбирають навколоплідну рідину , печінку , селезінку , головний мозок і досліджують за РІФ та РДП . З метою ідентифікації виділеного вірусу проводять реакцію нейтралізації на 12 – 15- денних ембріонах каченят , а за їх відсутності — на 8 – 10- денних курячих ембріонах . Найдосконалішим методом діагностики є біопроба , однак її засто - сування обмежується необхідністю використання тільки 1 – 3- денних каченят з благополучного господарства . Каченят заражають патоло - гічним матеріалом в об ’ ємі 0,2 – 0,5 мл інтраназально ( гине до 75 %), внутрішньочеревно або внутрішньом ’ язово ( гине до 50 %), аліментарно ( гине до 40 %). У експериментально заражених каченят вірус міститься в печінці , мозку , крові , селезінці впродовж 5 – 7 діб після зараження . Ретроспективну діагностику вірусного гепатиту каченят прово - дять за допомогою РДП та РН . У крові каченят - реконвалесцентів 15 – 30- денного віку титри віруснейтралізуючих антитіл досягають 551

7. Хвороби птиці 1 : 256 – 1 : 512, через 4 міс вони знижуються до 1 : 32, а у дорослих качок - реконвалесцентів не перевищують 1 : 16. Диференціальна діагностика . Передбачає необхідність виклю - чення ботулізму , чуми качок , інфекційного серозиту і сальмонельо - зу . Ботулізм виникає в разі поїдання кормів , контамінованих бактеріями ботулізму , проявляється одночасною , надзвичайно шви - дкою загибеллю великої кількості каченят будь - якого віку . Після заміни кормів захворювання припиняється . Чума качок поши - рюється повільно (2 – 3 тижні ), супроводжується явищами геморагі - чного діатезу , зеленувато - білим проносом , великою спрагою . У заги - блих несучок буває перитоніт , дифтеритичне запалення стравоходу . При інфекційному серозиті спостерігають кашель , втрату рівноваги , « тупаючу » ходу , судоми . При розтині пташенят виявля - ють фібринозне запалення серозних оболонок , сирнистий ексудат у повітроносних мішках , фібринозні плівки на поверхні печінки та серця . Під час бактеріологічного дослідження виділяють збудник хвороби . Після лікування тераміцином загибель каченят припиня - ється . Сальмонельоз спричинюється бактерією Salmonella typhimurium, яку легко встановлюють бактеріологічним досліджен - ням . Хвороба супроводжується профузним проносом , слабкістю ніг , відсутністю апетиту , байдужістю до оточення . Нервові явища з ’ явля - ються лише напередодні загибелі . Ефективне лікування антибіоти - ками та сульфаніламідними препаратами . Лікування . Специфічної терапії вірусного гепатиту не розробле - но . Гіперімунні сироватки та сироватки від реконвалесцентів ефек - тивні лише за умови раннього їх застосування . Імунітет . Перехворілі каченята набувають довічного імунітету . Для профілактики вірусного гепатиту каченят у неблагополучних господарствах використовують рідку вірусвакцину , запропоновану професором І . І . Панікаром зі співавторами , а також суху вірусвакци - ну ВДНКІ російського виробництва . Разове щеплення каченят вак - циною створює через 5 – 6 діб стійкий імунітет проти захворювання на весь сприйнятливий період . Останнім часом застосовують щеп - лення вакциною зі штаму 3- М ( УНДІП ) качок - несучок , які передають несприйнятливість до вірусу вилупленим каченятам через жовток яйця . У разі відсутності вакцини проводять пасивну імунізацію ново - виведених каченят сироватками крові качок - матерів . Профілактика та заходи боротьби . Ґрунтуються на виконанні ве - теринарно - санітарних вимог щодо запобігання занесенню збудника . Забороняється завезення інкубаційних яєць з неблагополучних щодо вірусного гепатиту качиних господарств . Обов ’ язково проводять дво - разову дезінфекцію закладених в інкубатор яєць парою формаліну . Після кожного виведення каченят інкубатори ретельно очищують і дезінфікують . Готують до приймання каченят також пташники . 552