Де в Україні ростуть мішані ліси?

Стабільну версію було перевірено 17 лютого 2021. Мішані ліси України — природна зона мішаних лісів, у рівнинній частині півночі України, Українське Полісся. Зона мішаних лісів становить близько 20 % території України. КешСхожі

Який рельєф переважає під мішаними лісами?

Рельєф зони мішаних лісів переважно височинний. Зона мішаних лісів лежить у північній частині Поліської низовини. Українське Полісся - найбільш зволожена природна зона. Кількість опадів становить 400-450мм, а випаровуваність не перевищує 550—700 мм.

Де в Україні ростуть широколисті ліси?

Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує. Зона широколистих лісів займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка – Хмельницький – Новодністровськ. Кеш

Мішані ліси України

Мішані ліси України — природна зона мішаних лісів, у рівнинній частині півночі України, Українське Полісся. Зона мішаних лісів становить близько 20 % території України. Південна межа проходить поблизу Рави-Руської, Львова, Золочева, Шепетівки, Житомира, Києва, Ніжина, Глухова.

Зміст

Геологія

На крейдяних масивах зустрічається карст.

Рельєф

Клімат

Клімат помірно континентальний. Весна прохолодна, під час танення снігів бувають тривалі повені. Літо тепле, вологе. Дощова осінь. Зима сніжна, з відлигами. Середня температура січня змінюється із заходу на схід від −4,5 до −8 °C, липня — від +17 до +19 °C. У середньому за рік випадає 600–700 мм опадів (близько 70 % у теплий період); показник випаровування становить 400-450 мм; коефіцієнт зволоження більше одиниці. Річний радіаційний баланс становить приблизно 1700-1850 МДж/м². Кількість сонячних годин змінюється із заходу на схід від 1500 до 1800 годин на рік. Стійкий сніговий покрив утримується 90-100 днів. Переважають західні вітри зі середньою швидкістю 3-5 м/с.

Гідрологія

Розгалужена річкова мережа, багато боліт, невеличких озер, найбільше — Світязь. Створена велика штучна водойма — Київське водосховище.

Ґрунти

Рослинний світ

Переважають соснові, дубово-соснові та дубово-грабові ліси. Є значні ділянки дубово-липових, вільхово-березових і ясенево-вільхових лісів. У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній, підлісок, — кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна звичайна і дуб звичайний. Південніше частішають в лісах граб, береза, липа, осика, клен, вільха. Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Навесні в лісі першими зацвітають підсніжники, проліски, ряст, анемони. Пізніше — конвалія, фіалки, купина, сон-трава. Влітку під деревами вегетують лише вологолюбні, тіньовитривалі рослини — папороті, мохи, копитняк. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, деревій, валеріана, ромашка, іван-чай. У мішаних лісах багато грибів. Восени дерева скидають листя, більшість трав'янистих рослин відмирає. Опале листя і відмерлі рослини утворюють лісову підстилку, яка затримує вологу в ґрунті.

Тваринний світ

У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубри, лосі, олені, сарни (козулі), зайці, різноманітні мишовидні. Хижі — вовки, лисиці, рисі, тхори, куниці. Всеїдні: свині, борсуки, вивірки, їжаки. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри.

З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки. У водоймах багато жаб, тритонів. Річки й озера багаті на рибу (понад 30 видів): щука, карась, лящ, чехоня, річковий вугор та ін. У лісовій підстилці, під корою дерев, на рослинах живе багато комах.

Комашиний світ репрезентують жалкі кровосисні й паразитичні (ґедзі, комарі), шкідники лісу: шовкопряди сосновий і непарний, короїди, вусачі.

Охорона природи

Великі зміни спричинили водомеліоративні роботи (осушення перезволожених земель), що були особливо масштабними в 1960—1970-ті. Аварія на Чорнобильській АЕС та інші наслідки діяльності людини негативно вплинули на стан довкілля й умови життя населення.

Для захисту екосистем мішаних лісів створено Поліський, Рівненський, Черемський заповідники, Шацький та Деснянсько-Старогутський національні природні парки, заказники — «Нечимне», Дорогинський, Дніпровсько-Деснянський та інші природоохоронні території.

Література

• С. Г. Коберник, Р. Р. Коваленко. Географія 8 клас. — Літера, 2016. — С. 175 — 181. — ISBN 978-966-178-674-4. Архівовано з джерела 18 лютого 2022
• О. Я. Скуратович, Р. Р. Коваленко, Л. І. Круглик. Загальна географія: Підручник для 6 класу. — 3. — Зодіак-ЕКО, 2000.
• В. Ю. Пестушко, Г. Ш. Уварова, А. І. Довгань. Географія для 8 класу. — Генеза, 2016. — ISBN 978-966-11-1198-0. Архівовано з джерела 18 лютого 2022