Скільки треба Тимофіївки на 10 соток?

Норма висіву 100-150 г на сотку, в поєднанні з люцерною - 100-120 г на 1 сотку. Тимофіївка - одна з найбільш поширених злакових трав, які вирощуються на корм тваринам.

Як правильно сіяти траву Тимофіївку?

Висаджують насіння тимофіївки малим або розкидним методом на глибину до 2 см. При цьому використовують 15-20 кг насіння на 1 га. Злакові трави часто вирощують із бобовими, такими як люцерна та конюшина. У такому разі норма посіву становитиме 7-10 кг/га для тимофіївки, і 10-12 кг/га для люцерни або конюшини.

Що краще посіяти на сіно?

В) Для заготівлі на сіно найкраще використовувати ярі зернові (по мірі зниження врожайності: овес — тритикале — ячмінь). Можна використовувати суміш італійського чи однорічного райграсу з люцерною (80% люцерни, 20% райграсу).

ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА - БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ У нашій країні налічується вісім видів тимофіївки. Найбільше значення має тимофіївка лучна. Дикорослі види тимофіївки ростуть навіть на занедбаних луках.

Рослинництво

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тимофіївка — одна з найпоширеніших злакових трав польового й лучного травосіяння у лісостеповій і поліській зонах країни.

Зелена маса і сіно тимофіївки добре поїдаються тваринами. Завдяки високій урожайності й поживності сіна тимофіївка швидко поширилася у тих районах, де вирощують конюшину лучну. Так, 100 кг сіна тимофіївки містить 3 кг перетравного протеїну, 100 кг зеленої маси відповідають 21 кормовій одиниці, а 100 кг сіна — 49 кормовим одиницям.

Найкращу кормову цінність мають найбільш облиствлені види тимофіївки (маса листя становить 60— 65% загальної маси). За сприятливих умов із двох укосів тимофіївки мають 60—120 ц/га сіна.

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Тимофіївка лучна (Phleum pratense L.) — нещільнокущовий верховий злак. У нашій країні налічується вісім видів тимофіївки. Найбільше значення має тимофіївка лучна. Дикорослі види тимофіївки ростуть навіть на занедбаних луках. У гірських районах Карпат поширена тимофіївка альпійська — цінна кормова трава, яку охоче поїдають тварини.

Коренева система тимофіївки лучної мичкувата. Стебло пряме, гладеньке, 100—120 см заввишки. Листя має забарвлення від світло-синього до синьо-зеленого. Пластинки листків по краях шорсткі. Колоски одноквіткові, суцвіття — густа колосоподібна волоть (султан), часто з фіолетовим відтінком. Насіння у безостих лусках, дрібне, округло-овальне, світло-сіре або жовто-буре, легко відокремлюється від лусок. Тому в ньому часто буває багато насінин без лусок, які швидко втрачають схожість. Маса 1000 насінин становить 0,4—0,8 г.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Насіння тимофіївки починає проростати при 1—2 °С, проте за вищої температури сходи з'являються швидше. Навесні розвивається досить швидко, але цвіте пізніше, ніж інші кормові трави. Восени ріст припиняється при температурі 5 °С. Після скошування і спасування тимофіївка добре відростає, тому її можна використовувати на сіно і для випасання.

Тимофіївка лучна — світло- і вологолюбна рослина. У травостої росте З—5 років і більше. Найвищий урожай отримують на другий-третій рік. Росте майже на всіх типах ґрунтів у районах достатнього зволоження. Досить високі врожаї збирають на осушених торфових ґрунтах, де тимофіївка у травостої тримається довше, ніж на мінеральних ґрунтах. Найбільші врожаї її мають на глинистих, досить вологих ґрунтах, на луках і заплавах річок. На сухих піщаних ґрунтах сіяти її не рекомендується.

СОРТИ. У виробництві поширені такі сорти тимофіївки лучної: Люлинецька 1, Кoзаровицька, Сарненська 35, Карпатська, Аргeнта та ін.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Тимофіївку використовують як компонент у бобово-злакових лучних і пасовищних травосумішках для залуження та створення культурних пасовищ. Сіють її також у польових сівозмінах у сумішці з конюшиною лучною. Якщо травосумішку підсівають під ярі зернові, насіння конюшини й тимофіївки змішують і висівають одночасно зернотрав'яними сівалками. Дослідами і практикою доведено переваги сівби тимофіївки восени для однорічного використання її з конюшиною.

Норма висіву насіння тимофіївки у чистому вигляді становить 10—12, а в сумішці з конюшиною — 4-6 кг/га. Насіння висівають на глибину 1—2 см. У лісостепових районах західних областей країни разом з райграсом багатоукісним тимофіївка є основною злаковою травою для сумішок із конюшиною.

За врожайністю і поживністю тимофіївка лучна посідає одне з перших місць серед сіяних злакових трав. Слід зазначити, що після цвітіння стебла тимофіївки швидко грубіють і кормова цінність її різко знижується. Запізнення зі збиранням на сіно призводить до значних втрат поживних речовин. Кращим строком скошування на сіно вважається період від кінця виколошування до початку цвітіння. Травостій, де переважає тимофіївка, скошують у період повного викидання суцвіть. Якщо тимофіївку скошувати у ранні строки, сіно міститиме більше білка. Крім того, це позитивно позначається на стані другого укосу. Тимофіївка лучна добре реагує на внесення добрив і не вилягає навіть тоді, коли вносять підвищені норми азотних добрив.

Насіння тимофіївки часто збирають із господарських посівів сумішок її з конюшиною. Раньою весною у рік збирання насіння вносять повне мінеральне добриво (N45-50Р30-40К30-40)- Насіння тимофіївки збирають на 2—3-й рік вирощування сумішки. Збирання починають тоді, коли колоски мають біло-жовте забарвлення і насіння стає білуватим. Насіння тимофіївки збирають роздільним або прямим комбайнуванням.

На насіння тимофіївку сіють у чистому вигляді широкорядним способом з міжряддями 40—50 см. Норма висіву — 6—8 кг/га. На мінеральних грунтах вносять повне мінеральне добриво, а при закладанні насінних ділянок на осушених торфових ґрунтах вносять калійні добрива з розрахунку 100—120, а за потреби й фосфорні —30—50 кг/га діючої речовини. Крім того, під насінники тимофіївки на торфових ґрунтах рекомендується вносити 20—30 кг/га мідного купоросу або 5 ц/га піритних недогарків, що значно збільшує врожай і поліпшує якість насіння. Насінні ділянки тимофіївки використовують протягом 4—5 років. Середня врожайність насіння 4—8 ц/га. Після збирання врожаю тимофіївка добре відростає, і її можна скошувати або спасувати.

Тимофіївка лучна

Тимофі́ївка лучна́ (Phléum praténse L.) — багаторічна трав'яниста рослина з роду тимофіївка (Phleum) родини тонконогові (Poaceae).

Ненаукова назва рослини (укр. тимофіївка, англ. Timothy-grass, нім. Timotheegras, пол. tymotka), ймовірно пов'язана з ім'ям американського агронома Тімоті (Тимофія) Генсона (англ. Timothy Hanson) [1] [2] , який першим звернув увагу на високі кормові якості цієї трави й інтродукував її з Нової Англії в південні штати на початку XVIII ст. [3] [4] [5] .

Зміст

Поширення та екологія [ ред. | ред. код ]

Ареал охоплює більшість Європи, за винятком середземноморського регіону, Північну Африку, Азію (крім тропічних районів). В Північну Америку та Австралію вид було занесено. В Україні поширений на всій території, особливо на Поліссі, в Лісостепу, Карпатах, Гірському Криму, в Степу трапляється менше. Росте на лугах, лісових галявинах, вирубках, в розріджених лісах [6] .

Мезофіт, добре витримує короткотривале затоплення талими водами (до 40 днів). Зимо- і морозостійка, але малопосухостійка. Росте на основних типах ґрунтів лісової і лісостепової зон.

Ботанічний опис [ ред. | ред. код ]

Багаторічна нещільнокущова верхова пізньостигла яра злакова рослина 80-150 см заввишки із добре облистненими пагонами. Коренева система мичкувата, розгалужена із тонкими коренями, проникає на глибину 80-100 см. Стебла прямі, порожнисті, з 5-7 листками на генеративних і 5-15 листками на вегетативних пагонах. Листки плоскі до 1 см завширшки і 45 см завдовжки, жорсткуваті, звисаючі, розеточні.

Суцвіття — колосоподібна густа циліндричної форми шорстка стиснута волоть (султан) 7-15 см завдовжки і 8-10 мм шириною. Колоски одноквіткові. Плід — плівчата зернівка, сріблясто-сіра, овальна, дрібна. Маса 1000 насінин 0,4-0,8 г.

Навесні відростає пізніше і повільніше від багатьох інших багаторічних трав. Період вегетації становить 85-130 днів. Перехресно-вітрозапильна рослина [7] . Колоситься в середині — наприкінці червня, на насіння достигає в середині — кінці липня [8] .

Тимофіївку можна сплутати з лисохвостом лучним (Alopecurus pratensis).

Значення і застосування [ ред. | ред. код ]

Цінна трава і кормова рослина, використовується на зелений корм, сіно, сінаж, трав'яне борошно. Внесена до реєстру сільськогосподарських культур в Європейському Союзі.

Тимофіївка одна із найурожайніших і найпоживніших багаторічних злакових трав. В основному використовується для сінокосів, але витримує і випасання. У чистому вигляді і як компонент травосумішей використовується для пасовищ на вологих та осушених торфовищах. Придатна для вирощування на луках і в польових сівозмінах. У травостої утримується 3-5 років, повного розвитку досягає на другий рік росту. Урожайність сіна сягає 80 ц/га.

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К . : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
2. ↑ В «Етимологічному словнику української мови» прізвище передано як «Ганзен»
3. ↑Timothy Grass. The Louisville Daily Courier. 9 липня 1859. с. 4. Архів оригіналу за 23 вересня 2015 . Процитовано 20 вересня 2015 — через Newspapers.com.
4. ↑Merriam-Webster's Collegiate Dictionary, 11th ed., p. 1310.
5. ↑Oxford English Dictionary, s.v. timothy grass.
6. ↑ Прокудин Ю. Н. Злаки Украины / Ю. Н. Прокудин, А. Г. Вовк, О. А. Петрова. — К.: Наук. думка, 1977. — 518 с.
7. ↑Основные сельскохозяйственные культуры[Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] в Агроэкологическом атласе России и сопредельных стран (рос.)
8. ↑ Багаторічні трави / за ред.: В. М. Рабіновича, Й. І. Власюка. — К. : Урожай, 1968.

Посилання [ ред. | ред. код ]