Що таке водні витяжки?

Водні витяги (витяжки) – комбіновані дисперсні системи: сполучення розчинів або розчинів ВМС із колоїдними розчинами.

Як готувати відвари?

Приготування відвару 10 г попередньо подрібненої сировини кладуть в емальовану посудину, заливають 200 мл (1 склянка) окропу, накривають кришкою і нагрівають в киплячій воді (на водяній бані) 30 хвилин, охолоджують при кімнатній температурі 10 хвилин, проціджують через подвійний шар марлі, відтискуючи рослину.

Як готують настій?

Настої готують холодним, гарячим або змішаним способами. При холодному способі подрібнені частини сировини заливають холодною основою і витримують у закритій посудині деякий час. У разі гарячого способу сировину заливають окропом або олією і парять не доводячи до кипіння.

Спиртові витяжки

3.1. Настоянки – це рідкі спиртові або спиртово-водні витяжки з ЛРС, які одержують без нагрівання і видалення екстрагенту.

Для приготування настоянок використовується етиловий спирт різної концентрації: 95, 90, 70, 60, 45, 40, 30, 20 %. Концентрацію екстрагенту підбирають таким чином, щоб він максимально витягував діючі і мінімально – баластні речовини. Перевагою даної лікарської форми є мікробіологічна захищеність. У спирті не розчиняється більшість механічних домішок і у настоянок більш тривалий термін придатності, ніж у водних витяжок. Проте спирт не екстрагує багато цінних біологічно активних речовин – пектини, слизи, інулін та ін.

Настоянки готуються різними способами: мацерацією, перколяцією, розчиненням екстрактів та ін.

Мацерація (настоювання) є найбільш простим способом приготування витяжок. Висушену і відповідним чином подрібнену сировину заливають в емальованій, скляній або з нержавіючої сталі посуді розрахованою кількістю екстрагенту, настоюють при температурі 10-15 °С, періодично перемішуючи, впродовж не менше двох діб (якщо термін настоювання не вказаний). Отриману настоянку зливають, залишок ретельно віджимають, фільтруючи через кілька шарів марлі, промивають невеликою кількістю спирту і знову віджимають. Віджаті витяжки поєднують з основною. Застосовують також спосіб дрібної мацерації. У цьому випадку розраховану кількість спирту ділять на порції, заливаючи ЛРС цими порціями послідовно.

Перколяція – проціджування, витіснення БАР шляхом безперервної фільтрації екстрагенту крізь шар сировини. Цей спосіб здійснюється у спеціальних установках-перколяторах, забезпечених пристроями, які забезпечують безперервне надходження екстрагенту і витікання витяжки. Обидва способи приготування настоянок проводиться у масо-об'ємному співвідношенні: сировина береться за масою, а розчинник за об'ємом.

Приготування настоянок з екстрактів проводиться шляхом розчинення необхідної кількості екстракту в спирті відповідної концентрації.

3.2. Еліксири – це різновид настоянок, що являють собою поєднані розчини екстрактів з іншими лікарськими речовинами (наприклад: грудний або лакричний еліксир).

Зберігання. Настоянки зберігають у добре закупореному скляному посуді, у захищеному від світла прохолодному місці. Осад, що випадає, перед вживанням фільтрують.

3.3. Екстракційні препарати зі свіжих рослин

Відмиту від пилу і злегка просушену ЛРС необхідно подрібнити, оскільки жива клітина знаходиться у стані тургору, протоплазма щільно притиснута до клітинної стінки і має властивість напівпроникненості. При цьому речовини, розчинені у клітинному соку, не просочуються назовні. Тому для вилучення біологічно активних сполук клітинні стінки необхідно зруйнувати.

Настоянки зі свіжої рослинної сировини одержують методом мацерації або бісмацерації. Зазвичай з 1 частини за масою не сильнодіючої сировини одержують 5 об'ємних частин настоянки, азі частини сильнодіїочої сировини – 10 об'ємних частин. Але може бути й інше співвідношення вихідної сировини і готової настоянки: 1:4,1:2 та ін.

При одержанні настоянок методом мацерації подрібнену сировину заливають етиловим спиртом (зазвичай 90 %), настоюють упродовж 14 діб, настій відокремлюють і сировину віджимають. Настоянку відстоюють впродовж 7 діб при температурі не вище + 8 °С і фільтрують.

При використанні методу бісмацерації подрібнену сировину перший раз заливають 96 % етиловим спиртом і настоюють 7 діб. Другий раз – 20 % етиловим спиртом на 3 доби. Об'єднані екстракти відстоюють, фільтрують і одержують настоянки із вмістом 40-50 % етилового спирту.

Наприклад, способом бісмацерації готують рідкий екстракт з ріпчастої або зеленої цибулі, який має назву аллілчеп. Застосовують його всередину по 15-20 крапель при атонії кишечника, атеросклерозі. Для одержання екстракту ріпчасту цибулю очищають від зовнішніх плівок і подрібнюють. Кашоподібну масу заливають 70 % етанолом у співвідношенні 1,0:1,5 і настоюють при кімнатній температурі впродовж 7 діб. Настоянку зливають. Потім сировину мацерують вдруге, для чого заливають його 60 % етиловим спиртом (1:1) і настоюють впродовж 24 годин. Після закінчення зазначеного часу настоянку приєднують до першої.

У народній медицині застосовують настоянки з різних рослин. Настоянку з квіток глоду криваво-червоного готують на 70 % спирті у співвідношенні 1:10. Настоюють при кімнатній температурі 14 діб і проціджують. Застосовують по 15-20 крапель на 30-50 мл води 3 рази на день як кардіотонічний, спазмолітичний, гіпотензивний та седативний засіб.