Виноробство в Україні
В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях. Географічно виділяється 6 основних виноробних регіонів України, 15 макрозон (винних районів) і 58 мікрозон, хоча законодавчо ці зони не закріплені.4 черв. 2021 р.
Де в Україні найбільше вирощують виноград?
В Україні найбільшу площу виноградних насаджень має Одеська область — 38,95 тис. га (46 % від загальної по Україні). Виноградники Автономної Республіки Крим посідають 31,0 тис. га.
Де зосереджені найбільші виробництва вин та коньяку в Україні?
Найбільша кількість українських виноградників знаходиться саме в Коблеве. Тут виноградники розкинулися на площі понад 2 500 га.
Що таке вином?
Вино́ (від лат. vinum) — напій отриманий шляхом повного або часткового алкогольного бродіння, попередньо роздавленого свіжого винограду або виноградного сусла.
Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи.Які проблеми та перспективи українського виноробства
Центр громадського моніторингу та контролю розповідає про проблеми та перспективи українського виноробства.

Відповідно до соціологічних досліджень, 66% українців вживають алкоголь, і вино є найпопулярнішим напоєм. Але якщо запитати, які марки вина найкращі, то вітчизняних у відповідях буде небагато. У свідомості споживачів українське вино асоціюється з нижчою якістю, а за кордоном про нього взагалі майже не чули. Хоча виноробство на теренах України з’явилося ще за часів давніх греків. Щоб змінити ситуацію, у грудні українські винороби об’єдналися заради бренду «Вино України» і створення Офісу з питань вина.
Під виноградниками – лише 1% угідь
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, виноград в Україні вирощують 262 господарства. Загальна площа виноградників 41,5 тис. га. Це близько 1% від загальної кількості с/г угідь. Географічно виділяється 6 основних виноробних регіонів, однак є ще багато макро- і мікрозон, які розкидані практично на всій території країни. Серед найпопулярніших сортів Аліготе, Каберне Совіньйон, Мерло, Мускат, Одеський чорний, Піно, Рислінг тощо.
Як зазначають у відомстві, галузь дає роботу 41,5 тисячі постійним та 33,2 тисячам сезонних робітників. Крім того, щороку виробники вина сплачують до держбюджету 1,7-2 млрд грн акцизного податку. А до місцевих бюджетів – від 0,53 до 0,7 млрд грн податку від реалізації виноробної продукції.
За даними Держстату, 2020 року в Україні виробили 9 млн декалітрів вина. Щоб зрозуміти обсяги, можна порівняти із Францією, де щороку виробляють 400-500 млн декалітрів. Тож Україна наразі не використовує свій виноробний потенціал на повну.
Виробництво падає – імпорт зростає
За останні роки показники вирощування винограду й експорту українського вина впали. Загалом за 2020 рік Україна втричі більше імпортувала, аніж експортувала вина. А 2021 року кількість імпорту ще більше зросла. Адже з 1 січня держава скасувала мито на європейські вина, відповідно до Угоди про Асоціацію.
Водночас, за результатами Дегустаційної комісії, яка перевірила 400 українських та закордонних вин, 30% імпортних вин і 90% імпортних напоїв на основі вина мають порушення.
«Результати роботи Дегустаційної комісії показали, що імпортовані в Україну винні напої виготовлені з води, вина та полуничного або суничного ароматизатора, – підсумувала роботу комісії голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – Натомість українські підприємства виробляють напої з яблучної та виноградної сировини з додаванням екстрактів суниці. Такі напої є незрівнянно кращими за якістю, натуральністю та іншими показниками».
Однак це не скасовує того факту, що вітчизняне виноробство переживає не найкращі часи. Галузь потерпає від відсутності обмежень на імпорт, дієвого контролю за виробництвом, фальсифікації вина та інших проблем.
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко називає чотири причини нинішньої кризи:
«Перше – це окупація Криму, як важливої складової виноробної галузі України. Далі – втрата одного з найбільших зовнішніх ринків збуту (СНД) і при цьому відсутність налагодженого внутрішнього ринку. Третє – відсутність Міністерства аграрної політики, яке майже 2 роки не функціонувало як самостійна одиниця… Четверте – пандемічна криза COVID-19, яка вплинула на зниження споживчої купівельної спроможності».
За словами представників галузі, щоб розвиватися, українські винороби потребують державної підтримки. Малі виробники скаржаться на скорочення площ виноградників; брак сировини; складнощі з отриманням ділянок у довгострокову оренду; зайвий клопіт із акцизними марками та звітністю; застарілі держстандарти (наприклад, щодо тари чи виробництва вина лише з власного винограду); відсутність дешевих кредитів.
Офіс з питань вина
У грудні 2021 року десять українських асоціацій виноробів підписали меморандум про співпрацю. Учасники домовилися працювати разом над створенням конкурентних умов для розвитку виноробства та підтримки законодавства щодо лібералізації галузі. Виробники запропонували створити національний бренд «Вино України», і розвивати його за підтримки держави. Зокрема, і за кордоном.
Задля цього вони пропонують створити в Мінагрополітики окремий Офіс з питань вина. Крім того, вони закликають виділити під українське вино не менше 30% торговельних площ, відведених під виноробну продукцію. Також асоціації виступають за добросовісну конкуренцію та протидію фальсифікату.
Серед цілей меморандуму – наближення вітчизняного податкового законодавства до законодавства ЄС щодо виноробної продукції. Наприклад, звільнення від акцизного податку вина, інших негазованих та ігристих зброджених напоїв згідно з Директивою 92/83/ЄС.
Зі свого боку держава вже зробила деякі кроки назустріч виноробам. Під кінець 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2064 щодо змін правил оренди землі під виноградники. Документ встановлює мінімальний строк у 25 років для закладання або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду). Він надає переважне право подовження оренди і викупу цих ділянок фермерам, які ними користуються. Також закон регулює питання відшкодування витрат на посадку або догляд за виноградниками і завданих збитків у разі втрати права оренди.
У парламенті зареєстровані ще 2 важливі законопроєкти. Вони стосуються малих виноробів. Зокрема, документ №5306 дозволяє малим виробникам використовувати для вина придбані плоди, ягоди, виноград та мед. А проєкт №5307 скасовує акцизний податок на натуральні вина без додавання спирту та їх маркування марками акцизного податку. Зараз обидва законопроєкти опрацьовує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.
У Мінагро розуміють, що проблеми виноробства потребують більше законодавчих рішень. Зокрема, необхідно надати правовий статус мікровиробникам винограду та вина, реєструючи їх як сімейних фермерських господарств; зменшити ставку ПДВ на виноград та виноматеріали до 14%; розробити програму дешевих кредитів для розвитку галузі.
На думку експертів, зміна законодавства спростить вирощування винограду і його переробку, але не змусить споживачів купувати українське. Щоб вино України стало справжнім брендом, потрібна цільова державна політика і локальні ініціативи. Замало сказати, що вітчизняне вино якісне. Це потрібно постійно підтверджувати. Тоді українці не будуть сліпо обирати грузинські чи французькі вина і везтимуть за кордон український продукт.
Щоб дізнаватись новини першими підписуйтесь на нас у
Виноробство в Україні: сучасний стан і перспективи

Виноградарство в Україні має багатовікову історію. Найбільші площі виноградників були в 60-х роках минулого століття і складали близько 400 тис. га. Проте на сьогодні площа виноградників скоротилася майже в 5 разів і продовжує скорочуватись. На сьогодні їх площа становить близько 40 тис. га. В основному виноградники зосереджені в Одеській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій та Закарпатській областях. Географічно виділяється 6 основних виноробних регіонів України, 15 макрозон (винних районів) і 58 мікрозон, хоча законодавчо ці зони не закріплені. У зв’язку з останніми кліматичними змінами географія виноградарства України значно розширилась на північ і охоплює майже всю Україну. А саме збільшилася ще на 15 областей, що в майбутньому призведе до зростання площ виноградників Це є однозначно перспективою для розвитку та дослідження цих виноградарських зон на тему, які саме сорти підходять під ці нові кліматичні умови.
Виноробна промисловість України представлена підприємствами первинного та вторинного виноробства. Основним видом сировини для виробництва вин є виноматеріали.
Окрім потужних винзаводів, які мають по близько тисячі гектар власних виноградників, створюються малі виноробні господарства, які роблять свій внесок у розвиток культури споживання і виробництва вина в Україні шляхом виробництва авторських вин, проведення дегустацій вин, проведення винних фестивалів.
Основними сортами в Україні є Аліготе, Бастардо магарацький, Каберне Совіньйон, Мерло, Мускат, Одеський чорний, Піно, Рислінг тощо.
Хоча існує тенденція до зменшення кількості виробництва вина в порівнянні з 2016 роком, проте у 2020 році було виготовлено 119 мільйонів літрів вина. У 2020 році Україна експортувала 14,4 мільйона літрів вина, що вдвічі більше, ніж у 2019 році, хоча імпорт вина в Україну в 2020 році зріс на 22% порівняно з 2019 роком. Незважаючи на це, в Україні розвивається виноградно-виноробна галузь.
В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку. У 2009 р. була розроблена і затверджена Галузева Програма виноградарства та виноробства України на період до 2025 року, на жаль, вона не діє в повному обсязі. Метою Програми була реалізація державної політики України щодо регулювання розвитку цієї галузі економіки, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу для розв'язання головних проблем галузі.
Хоча багато найважливіших понять законодавчо взагалі не закріплені, або наявні закони не відповідають сучасним вимогам світового ринку виробництва вин.
Вкрай необхідні закони і нормативні акти щодо правил маркування вин, методів класифікації, контроль найменувань за походженням, закон про систему контролю якості й орган контролю або інститут.
Потрібно збільшувати посадки, відновлювати і закладати нові розсадники винограду, а головне покращувати якість вина з визнаних міжнародних сортів, які чудово ростуть на території України, а також розвивати місцеві аборигенні сорти, яких в Україні досить багато.
Проте існують загальні проблеми галузі:
Зараз в Україні з 2019 р. очікується створення десятків малих виноробних господарств.
- Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.
- Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.
- Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентоспроможність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.
Держава вже робить кроки, які стають поштовхом в розвитку галузі виноробства в Україні. Для розвитку галузі також необхідна розробка експортної стратегії та дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі, а також зменшення відсотків при кредитуванні галузі.
Наразі необхідно визначити пріоритети розвитку виноградарства з урахуванням зональних та регіональних особливостей. Приділити увагу розробці спеціальних державних програм зі збереження кращих сортів винограду. Уряду необхідно відновити дію Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» ( 587-14 ) до 2025 р. та удосконалити механізм надання державної підтримки виноградарству і забезпечити розвиток виноробства з урахуванням вимог СОТ, розробити Виноградний кадастр в рамках загального земельного кадастру. Відкритим питанням залишається врегулювання земельних відносин та раціоналізація землекористування, розробка юридичного та технічного оформлення права оренди землі під виноградники, формування ринку земель сільськогосподарського призначення.
Також шляхами розвитку виноробної галузі є:
- залучення великих інвестицій у галузь
- обрання правильної маркетингової політики
- здійснення заходів щодо забезпечення розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, диверсифікації каналів реалізації та забезпечення якості продукції, регулювання попиту і пропозиції, захист ринку від імпортної винопродукції та сировини низької якості
- здійснення заходів щодо збільшення ємності ринку винограду та продуктів його переробки з урахуванням потреб населення, його купівельної спроможності та максимальних можливостей експорту
- інноваційно-інвестиційне зміцнення матеріально-технічної бази виноградно-виноробної галузі, впровадження екологічно безпечних, ресурсо- та енергоощадних технологій
- удосконалення страхової та податкової політики у сфері виноградно-виноробного виробництва
- підвищення ролі науки й освіти, розвитку дорадництва
- удосконалення системи управління у виноградно- виноробній галузі; розроблення галузевої нормативної і технологічної документації, яка відповідає положенням та вимогам Європейського Співтовариства.
Отже, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови, відмінні сорти винограду, знання та багаторічний досвід у виробництві вина дозволяють створювати українське вино з унікальними смаковими та якісними показниками.
А потенціал ємності внутрішнього й зовнішнього ринку вина, наявність інтелектуального та виробничого капіталів для впровадження інноваційних технологій, переорієнтація споживчих переваг від міцних алкогольних напоїв до вин обумовлюють необхідність вдосконалення й розвитку виноградарства та виноробства в Україні.
Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!