Скільки яєць несе гуска породи велика сіра?

Мають високий потенціал до нарощування жирної печінки (350-450 г). Гуски великої сірої добре сидять на яйцях і проявляють гарні материнські якості. Здатні приносити 30-40 яєць в рік при вазі 160-180 г, життєздатність кладки може досягати 75%. Період насиджування триває близько місяця. Кеш

Яка порода гусей найбільша?

Яка порода вважається найбільшою? Рекордсменом серед порід вважається Тулузький гусак. При зразковому догляді і правильному годуванні гусей вага самців перевищує показник, зазначений в описі порода, і досягає 15-16 кг.

Як відрізнити гусака від гуски велика сіра?

Спина і голова гусок цієї породи має сіруваті плями, а гусак повністю одного кольору. У більшості випадків самці в значній мірі крупніше самок. Вага дорослих птахів на 20-25% більше. Шия у самця довше, а голова більше, ніж у самки.

Велика біла

Історія

Племінну роботу зі створення породи було розпочато у 1980-х роках співробітниками Інституту птахівництва УААН на державному підприємстві “Дослідне господарство "Борки" і продовжено на Державному племінному птахівничому підприємстві "Роздольне" Харківської області. Як вихідний генетичний матеріал було використано гусей великої сірої та рейнської порід. Створення популяції великих білих гусей було проведено шляхом відтворного

дигібридного схрещування цих порід і подальшого відбору та підбору бажаних генотипів. Поглиблена селекційно-племінна робота спрямована на консолідацію птиці за кількісними ознаками та аутосексністю, підвищену енергію росту гусенят у ранньому віці, живу масу дорослої птиці, високу плодючість самок та запліднювальну здатність самців.

Стандарт породи

Птахи мають біле оперення, міцну будову тіла. Голова у

них невелика, з коротким оранжево-червоним дзьобом. Шия середньої довжини, тулуб широкий, глибокий; груди випуклі. Спина у самців і самок пряма, довга, широка. На животі невеликі жирові складки. Ноги середньої довжини оранжево-червоного кольору, широко розставлені.

Жива маса дорослої птиці: самців - 7,7 кг, самок - 6,5 кг.

Господарська характеристика

Генетичний потенціал несучості за рік становить 56-60 яєць, маса яких дорівнює 170 г. Жива маса гусенят у 9–тижневому віці досягає 4,2–4,5 кг. Вивід пташенят – 70-75%.

Гуси відзначаються високим виходом перо-пухової сировини прижиттєвого обскубування – 120 г/гол. Ці птахи - єдині з білих гусей України, що мають високу генетичну обумовленість до відгодівлі на жирну печінку, середня маса якої становить при відгодівлі гусенят з 80–денного віку 340 г, зі 135–денного – 404 г, зі 170–денного віку – 444 г, дорослих гусей – 500–700 г.

Велика сіра порода гусей

27.04.2022

Однією з найпопулярніших порід гусей у птахівницьких господарствах України та сусідніх країн є велика сіра. Вона була виведена в нашій країні на початку ХХ століття шляхом схрещування роменських гусей із тулузькими впродовж трьох років з подальшим розведенням отриманих помісей в собі. Метою співробітників Інституту птахівництва НААН України було отримання гусей, які б мали дуже високу м'ясну продуктивність, хороші відтворювальні характеристики та, водночас, пристосованість до місцевої кормової бази і невибагливість до умов утримання.

У 1930-х роках ця порода вже була сформована й мала майже такий вигляд, як і нині. Після Другої світової війни значну частину вцілілої популяції великої сірої породи вивезли з України в Тамбовську область для покращення продуктивних характеристик цієї птицї, її репродуктивних здібностей, підвищення життєздатності, адаптації до суворих погодно-кліматичних умов і бідної кормової бази.

Гусей утримували на підніжному кормі, на випасі, підгодовуючи невеликою кількістю концентрованого корму. Для подальшого розведення відбирали особин, які найбільше відповідали наміченим селекціонерами цілям, а з їхнього потомства формували племінне стадо. Так, окрім українського степового типу породи, з'явився ще один тип – тамбовський.

Згодом, з подальшим розведенням, із тамбовського типу виокремився ще й уральський тип великої сірої породи. Зовні гуси відрізняються мінімально, але між ними існує різниця в рівні пристосованості поголів'я до погодно-кліматичних умов різних регіонів, де розводять цих птахів. Так, наприклад, уральський тип здатен розмножуватись і давати продукцію в умовах холодного клімату з коротким літнім періодом.

Український степовий тип добре пристосований до розведення в регіонах, розташованих у посушливій та спекотній кліматичній зоні.

Внаслідок здійсненої селекціонерами племінної роботи були отримані великі, невибагливі гуси з масивним тілом і високою пристосованістю до особливостей місцевого клімату та кормової бази.

Великі сірі гуси мають гармонійно складене тіло, міцну або змішану міцну-щільну конституцію, легкий тонкий кістяк і флегматичний темперамент. Статевий диморфізм у великих сірих гусей яскраво виражений: самці активніші, масивніші й більші за самок.

Корпус у представників великої сірої породи розташований майже горизонтально. Голова середня за розміром, клиноподібна, без складок шкіри. У самців вона більша, ширша, важча, ніж у самок. Дзьоб середньої величини, широкий, червоно-оранжевий, прямий. Очі невеликі, зіниці темні, повіки щільно прилеглі, з оранжевою облямівкою. Шия довга, товста, мускулиста. У гуски вона коротша й тонша, ніж у гусака.

Груди широкі та глибокі, з добре розвиненими м'язами. Спина рівна, широка. Поперек довгий, широкий. Крила великі, мускулисті, махове оперення щільне. Гуси можуть літати, але дорослі птахи зазвичай набирають значну вагу, тому повноцінний політ здійснити не здатні.

Живіт підтягнутий. Навколо ніг у дорослого птаха розташовані дві складки. Ноги середньої довжини, пропорційні тілу, рівні, широко поставлені. Стегна та гомілки дуже м'язисті. Цівки неоперені, оранжевого кольору. Лапи великі, між пальцями перетинки.

Оперення густе, покривне пір'я прилягає щільно, пух м'який, густий. Типовий окрас – сірий, іноді з різними відтінками, нагадує окрас диких гусей. Верхня частина тіла, голова, шия, груди, боки, крила гусей забарвлені в сірий колір. Спина, нижня частина хвоста й живіт – білі. Оперення птиці змащене жиром із копчикової залози, тому в здорових особин воно блискуче та має водовідштовхувальні властивості.

Жива маса дорослого гусака – близько 8–9 кг, вага гуски – від 6,5 до 7,5 кг. Молодняк досягає розмірів дорослих птахів у 4–5 місяців, але повну вагу набирає лише в 6–8-місячному віці (залежно від типу годування). Саме в такому віці молодняк, не призначений для подальшого розмноження, можна забивати на м'ясо. М'язова система таких гусей стає досить масивною, а жирова тканина розвинена помірно. Забійний вихід тушок залежить багатьох чинників і може становити понад 75%.

Молода птиця здатна до розмноження й починає нести яйця вже навесні наступного року, у віці близько 10 місяців. Несучість гусок – близько 30–60 яєць за сезон. Яєчна шкаралупа має білий колір, вона гладенька й дуже міцна. Яйця середні за розміром, вага одного яйця – близько 160–180 г.

Для максимального запліднення інкубаційних яєць на кожного гусака в стаді має припадати 2–2,5 самки. Гуски мають добре розвинений інстинкт насиджування. Якщо планується природна інкубація, кожну гуску до початку періоду відкладання яєць потрібно забезпечити окремим гніздом, де вона нестиметься, а потім і висиджуватиме пташенят. Виводимість яєць залежить від багатьох факторів, за оптимальних умов вона становить від 60 % до 75%.

І самцям, і самкам великої сірої породи притаманний сильно розвинений батьківський інстинкт. Вони сміливо захищають своє потомство, дбають про нього до того часу, поки молодняк не вбереться в пір'я. Гусята мають високу життєздатність. За умови правильного утримання й годування молодняк швидко росте та набирає вагу. Виживаність гусенят за період вирощування становить понад 90%. Тривалість життя дорослого птаха – близько 20–25 років.

Найкращий спосіб утримання гусей великої сірої породи – вигульний, з вільним доступом до природної водойми. Ці птахи дуже ефективно використовують пасовища, доросле поголів'я весь теплий сезон може задовольнятися підніжним кормом, якщо його вдосталь. Гусятам, окрім трави на пасовищі, обов'язково потрібне постійне підгодовування концентрованими кормами. Найкращим для молодняку є спеціальний комбікорм.

В умовах клімату України великі сірі гуси здатні цілий рік обходитися без теплих приміщень. Достатньо забезпечити птиці навіс або сарай для захисту поголів'я від хижаків, вітру та опадів. У суворішому кліматі гусям на зимовий період необхідні неопалювані, але капітальні приміщення без протягів і вогкості.

Великі сірі гуси добре пристосовані для вирощування як у присадибних чи дрібних фермерських господарствах, так і у великих птахівницьких підприємствах. Вони забезпечують господарів м'ясом високої якості за відносно невеликих витрат.