Яка норма висіву озимої пшениці?

У традиційних сортів озимої пшениці, норма висіву зазвичай становить 3-4 до 5 млн штук насіння на один гектар, а в несприятливих (пізній посів) — 5,5-6 млн.

Коли орати під озиму пшеницю?

Оранку виконують не менш як за 20-30 днів до сівби озимих і не пізніше, ніж через 7-10 днів після лущення. Після гороху й пізніх попередників (кукурудза на силос тощо), особливо за недостатнього зволоження, коли у верхньому (0-10 см) шарі міститься менше 10 мм доступної вологи, ефективним є поверхневий обробіток.

Яка коренева система у пшениці?

Озима пшениця утворює добре розвинену, розгалужену кореневу систему мичкуватого типу. Основна маса її розміщується в орному шарі ґрунту, окремі корені проникають на глибину 1,5–2 м і більше. Із зародка насінини спочатку виростає 3-6 однаково розвинутих зародкових коренів, утворюючи первинну кореневу систему.

Пшениця озима

Дорідна Сорт універсального типу використання невибагливий до умов вирощування, рекомендовано для вирощування по непарових попередниках.

Статна Сорт середньостиглий. Середньрослий, стійкий до вилягання. Зимостійкість підвищена. В польових умовах толерантний до основних шкідливих хвороб

Запашна Сорт інтенсивного типу, стійкий до вилягання. Зимостійкість підвищена. В польових умовах толерантний до основних шкідливих хвороб

Фермерка Сорт універсального типу використання. Має високу стабільну врожайність. Сорт відрізняється високою якістю зерна і є одним з найкращих за цією ознакою

Приваблива Сорт універсального типу використання, придатний для вирощування по всіх попередниках та за інтенсивною технологією

Привітна Сорт універсального типу використання, придатний для вирощування по всіх попередниках та за інтенсивною технологією. Характеризується високим виходом насіння

Здобна Сорт інтенсивного типу використання. Середньостиглий, короткостебловий. Має високий вихід насіння

Пшениця озима ‑ головна зернова культура України і займає основне зернове поле близько 6-7 млн. га щорічно. В Харківській області висівається близько 500 тисяч гектар цієї культури. Східний Лісостеп України відрізняється мінливістю погодних умов за роками і періодами року. Формування стійкості рослин пшениці озимої до несприятливих чинників зимового періоду починається восени і зумовлено комплексом погодних, агротехнічних умов та генотипом сорту. Основною причиною пошкодження посівів є, насамперед, низькі температури за відсутності достатнього снігового покриву та притерта льодова кірка, яка утворюється внаслідок тривалих відлиг. Тому сорти поряд з високою продуктивністю повинні мати високий адаптивний потенціал і бути стійкими до несприятливих біо- та абіотичних чинників на всіх етапах росту і розвитку рослини. Створення сортів стійких до несприятливих умов вирощування є основним завдання селекціонера. У зв'язку з цим, а також враховуючи рівень матеріально-технічного забезпечення сільгоспвиробників, різний рівень культури землеробства, селекція пшениці озимої в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН ведеться за наступними напрямами.

Створення сортів «напівінтенсивного» типу для низького і середнього агрофону, придатних для посіву після попередників, які пізно збираються (соняшник, кукурудза на зерно), з високим рівнем морозо-зимостійкості (7-8 балів), високою посухостійкістю на всіх етапах онтогенезу, адаптивністю до пізніх строків сівби, високою здатністю до кущення в пізній осінній та раньовесняний періоди, формуванням крупного колосся, середньорослих (100-120 см), стійких до хвороб, з високою якістю зерна. За цим напрямом створені та успішно впроваджуються у виробництво сорти Досконала, Дорідна, Приваблива, Привітна, Патріотка, Принада.

Створення сортів універсального типу, які придатні для вирощування по різним попередникам, кращі чорний пар, зайняті пари, багаторічні трави, кукурудза на силос за звичайною та інтенсивною технологією, морозо-зимостійких (7-7,5 бал), стійких до вилягання і хвороб, посухостійких, пластичних до строків сівби, середньорослих (90-110 см), з високою кущистістю (700 і більше продуктивних пагонів на 1 м 2 ) та доброю якістю зерна. Ці сорти мають генетично обумовлений високий нижній поріг урожайності, що забезпечує ефективне використання природної родючості ґрунтів, не потребують великої кількості мінеральних добрив і, за звичайних умов, заходів боротьби з поширеними хворобами (внаслідок підвищеної стійкості) для формування високих і стабільних за роками урожаїв. За цим напрямом створені та впроваджуються в виробництво сорти: Гордовита, Розкішна, Статна, Фермерка.

Створення сортів інтенсивного типу для високого рівня агрофону, кращий попередник чорний пар з внесенням оптимальних доз мінеральних добрив, короткостеблових (80-90 см), стійких до вилягання, хвороб, зимостійких, посухостійких, з доброю якістю зерна. За цим напрямом створено сорти: Альянс, Запашна, Здобна, Диво, Гармоніка, Краса ланів.

Сорти пшениці озимої створені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН мають потенціал продуктивності понад 10,0 т/га, комплексну стійкість до біотичних та абіотичних чинників середовища, що дозволяє отримувати стабільно високі врожаї зерна високої якості. Вирізняються високою морозостійкістю від 7,5 до 8,5 балів, критична температура вимерзання складає від -17 до -18°С, що забезпечує отримання стабільних урожаїв за несприятливих умов перезимівлі. Сорт Досконала за цією ознакою дорівнює еталону зимостійкості Ферругінеум 1239 (8,5 бал).

Сорти пшениці озимої Досконала, Дорідна, Розкішна, Альянс, Статна, Запашна, Фермерка, Диво, Краса ланів, Принада за показниками якості зерна відносяться до сильних пшениць, сорти Привітна, Здобна, Приваблива, Гордовита, Диво, Гармоніка, Патріотка – до цінних.

Багаторічна селекція пшениці призводить до зниження генної різноманітності та стійкості до кліматичних змін

Багаторічна робота селекціонерів, які прагнуть вивести найбільш врожайні сорти, привела до зниження генетичної різноманітності пшениці і її стійкості до кліматичних змін, пишуть європейські вчені в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

На сьогоднішній день методи селекції дозволяють забезпечити достатній рівень врожайності пшениці в поточних кліматичних умовах, але клімат змінюється і багато популярних сортів можуть стати недостатньо врожайними. Однак стійкість цих культур до кліматичних змін в Європі вивчили тільки зараз.

Хелена Кахілуото (Helena Kahiluoto) з Технологічного університету Лаппеенранта з колегами з інших європейських університетів проаналізували дані про врожайність пшениці в дев'яти країнах: Фінляндії, Данії, Німеччині, Бельгії, Чехії, Франції, Словаччині, Італії та Іспанії. Повний набір даних складався з майже 11 тисяч чисел — кількості зібраної з гектара пшениці, яким були зіставлені дані про температуру, вологість, час та інші параметри. Вчені використовували дані про 991 сорт озимої і ярої пшениці, пшениці твердих сортів, які були вирощені в період з 1991 по 2014 роки, в 636 місцевостях дев'яти країн, а також дані про погоду в областях їх вирощування в восьми країнах.

На першому етапі дослідження вчені вибрали чинники зміни клімату, які мають найбільший вплив на урожай (вологість, мінімальні температури в різні пори року, перепади температур). Потім вони кількісно оцінили вплив кліматичних факторів на врожайність.

Вчені виявили, що стійкість пшениці до змін погоди почала погіршуватися на початку 2000-х років, причому найсильніше цей ефект був виражений в Чехії, де він стає помітний з 2002 року. У Німеччині спад почався в 2003 році, в Іспанії - в 2005 або навіть раніше (даних до цього року немає), в Словаччині - в 2006 році, а Данії - в 2009. Фінляндія виявилася єдиною країною, де стійкість пшениці до кліматичних змін росла, хоча різноманітність культур в цій країні була найменшою.

Особливо різкою виявилася негативна реакція всіх культур у всіх країнах на підвищення вологості. Пшениця дуже чутлива до високої вологості, яка сприятлива для поширення хвороб. Причиною поганої пристосованості рослин до кліматичних змін, на думку вчених, є зниження генетичної різноманітності.

Селекція на користь кількох потрібних характеристик культури збіднює генофонд за рахунок зникнення відсіяних алелей. Генна різноманітність пшениці почала знижуватися після 1990-х років. Дослідники пов'язують цей спад зі збільшенням кількості дрібних виробників пшениці. Зростання конкуренції змусив вкоротити виробничий цикл, не витрачаючи час на технологічні поліпшення. Вчені виявили «пустелі» генного різноманіття в Чехії, Німеччині, Італії та Іспанії.

Автори дослідження стверджують, що сучасні методи селекції варто переглянути, так як вони не підходять для все менш передбачуваних змін клімату. Тому, на думку вчених, урядам необхідно зробити більш гнучке регулювання роботи селекціонерів і організувати постійний обмін даними про врожайність сільгоспкультур і їх стійкості до кліматичних змін. Виробникам, вважають автори статті, варто приділяти більше уваги вибору культур, які вони вирощують. Проте, для розуміння генетичних основ врожайності і стійкості до погодних умов потрібні подальші дослідження.

Вчені вже повідомляли про подібні випадки зменшення біорізноманіття через штучний відбір. Наприклад, селекціонери кукурудзи в Північній Америці вивели культуру з високою врожайністю, але поганою пристосованістю до змін умов середовища.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.