Їздець комаха
Як дихають комахи?
Дихальна система Газообмін із зовнішнім повітрям комахи здійснюють завдяки системі трахей. Це внутрішні хітинові трубочки, що галузяться у тілі, і найтонкіші з них (трахеоли) доходять до груп або окремих клітин. Такою будовою вони нагадують кровоносну систему хребетних тварин і людини.
Хто належить до комах?
Комахи — це невеликі за розмірами тварини! До комах належать жуки, джмелі, оси, бджоли, комари, мухи, мурашки, метелики, бабки та багато інших. Зовні комахи дуже різноманітні. Ознаки комах: тіло складається з голови, грудей і черевця; мають шість кінцівок.
Яка істотна ознака комах?
Як ви вже знаєте, головною ознакою комах є шість лапок і тіло, поділене на три частини: голову, груди і черевце. У комах також можуть бути одна або дві пари крилець.
Крила комах — Вікіпедія Володар найменших крил — їздець Dicopomorpha echmepterygis, довжина тіла якого не перевищує 0.2 мм.У більшості комах крила, якщо і довші за тіло, то ненабагато. See moreМегариса рогохвостова
Мегариса рогохвостова (Megarhyssa superba) — вид комах з родини Ichneumonidae. Корисний ентомофаг.
Зміст
Морфологічні ознаки [ ред. | ред. код ]
Один з найбільших за розміром їздець, тіло якого завдовжки 32–37 мм; яйцеклад самиць в 1,1–1,6 рази більший за довжину тіла. Наличник у профіль заокруглений, з майже прямим апікальним краєм, посередині з більш-менш чітким округлим виступом, від жовтого до коричневого з чорною плямою апікально на 0,2–0,4 поверхні виступу. Голова, груди, черевце від жовто-коричневих до чорних. Лице жовте цілком або лише латерально. У самиць жовті латеральні плями на 3–5 терґітах черевця майже квадратні, наперед простягаються за дихальця. У самців черевце майже чорне, генітальні пластинки вентро-апікальні з великою овальною плямою з щетинок.
Поширення [ ред. | ред. код ]
Ареал охоплює також Західну та Центральну Європу, ряд регіонів Росії — північно-західні та центральні райони європейської частини, Далекий Схід (Приморський край, о. Сахалін).
Один з 3 відомих в фауні України видів роду Megarhyssa. Населяє Полісся, Лісостеп та Закарпаття (м. Ужгород).
Особливості біології [ ред. | ред. код ]
Дає 1 генерацію на рік. На стадії личинки — зовнішній паразит личинок різних комах-ксилофагів, переважно рогохвостів (Siricidae). Зустрічаються у мішаних та листяних лісах: на вирубках, на пеньках або стовбурах повалених дерев, на стовбурах дерев, що всихають, в місцях, які добре прогріваються сонячним промінням. Самиці довгим яйцекладом пробуравлюють товстий шар деревини, досягаючи в такий спосіб хазяїна, і відкладають на нього одне яйце. Час свердління каналу в деревині — 32–45 хв. Перед відкладанням яйця самиця необоротно паралізує хазяїна. Зимує личинка в деревині у власному коконі.
Загрози та охорона [ ред. | ред. код ]
Загрози: знищення сухих та всихаючих дерев під час санітарних вирубок лісу, застосування хімічних засобів охорони лісу тощо.
Охорона не проводиться. Популяції охороняються у листяних і мішаних лісах на території природних заповідників і заказників. У інших місцях існування виду доцільно створювати ентомологічні заказники.